Сучасні напрямки кримінально-правових досліджень (ХХ-ХХІ століття)

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ДИНАМІКА РОЗВИТКУ КРИМАНІЛЬНОГО ПРАВА ДО ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 5 1.1. Доктринальні та філософські концепції кримінального права: ретроспективний аналіз 5 1.2. Аналіз основних підходів до методології та категорій кримінального права 7 РОЗДІЛ ІІ. ТРАНСФОРМАЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 10 2.1. Вплив Нюрнберзького та Токійського процесів на розвиток кримінальної доктрини 10 2.2. Удосконалення кримінального права як наслідок розбудови міжнародної системи захисту прав людини 12 2.3. Кримінально-правові дослідження в напрямку заборони смертної кари 14 РОЗДІЛ ІІІ. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА В ХХІ СТОЛІТТІ 17 3.1. Основні напрямки розробки та удосконалення міжнародного та національного кримінального права в умовах глобалізації 17 3.2. Транснаціональна злочинність – новий виклик для кримінального права 22 3.3. Тенденції в сучасній кримінальній науці щодо кіберзлочинів, їхвиявлення та притягнення до відповідальності. 28 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34  

Вступление: Актуальність дослідження. Основними ресурсами держави й суспільства у сфері протидії та запобігання злочинності, у тому числі, в умовах глобалізації продовжують залишатися: правове (не тільки кримінально-правове) регулювання суспільних відносин; загально соціальне, спеціально кримінологічне, індивідуальне запобігання злочинності; розширення ролі громадськості у цій сфері та використання їх антикриміногенного потенціалу. В обмеженні дії або навіть усуненні негативних і криміногенних наслідків процесу глобалізації має бути використано галузеве правове регулювання, теоретичні й прикладні досягнення кримінології, соціології, віктимології, криміналістики, економіки, педагогіки, психології, інформатики, політології, культурології тощо 4, с. 51. Актуальними стають вже апробовані в низці країн, і частково в нашій, новітні розробки та впровадження в повсякденну запобіжну практику таких стратегій, як: зменшення можливостей вчинення злочинів і правопорушень; активного втручання в кризові ситуації; випередження появи детермінант небезпечних проявів злочинності; встановлення дієвих партнерських стосунків між поліцією та населенням, громадськими державними і недержавними об’єднаннями, фондами, асоціаціями; тісного співробітництва з іншими державами; віктимологічного захисту населення. На сучасному етапі запобігання та протидії злочинності в будь-якій формі її прояву доступним і максимальним є контрольоване обмеження (мінімізація) дій криміногенних чинників, а також посилення запобіжного потенціалу антикриміногенних чинників. Метою курсової роботи є дослідження сучасних тенденції розвитку та удосконалення науки кримінального права в умовах глобалізації та інформатизації суспільних та міжнародних відносин. Завдання, які були поставленні під час виконання роботи: ? проаналізувати виникнення та розвиток кримінально-правової науки; ? визначити основні доктринальні підходи до кримінально-правових категорій та методів; ? визначити вплив діяльності міжнародних інституцій на розвиток кримінального права та його доктрини; ? визначити сучасні напрями дослідження науки кримінального права. Об’єктом курсової роботи є основні тенденції розвитку наукової та правотворчої національного та міжнародної діяльності в сфері кримінального права. Предметом курсової роботи є діяльність міжнародних інституцій та реалізація міжнародно-правових актів в сфері кримінального права. Методологія дослідження. Під час написання курсової роботи були використано такі методи, як: аналіз – при вивченні й ознайомленні з науковими матеріалами щодо особливостей кримінально-правового законодавства; синтез, який використовувався для систематизації наукових напрацювань з теми дослідження. Також у роботі використовується дослідницький метод для вивчення стану висвітлення обраної проблеми в науковій літературі та фахових періодичних виданнях, та історичний метод, за допомогою якого ми дослідили динаміку розвитку кримінального права,тощо. Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, який містить 18 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 35 сторінок, з яких 33 – основного тексту.

Выводы: Дослідження динаміки розвитку кримінального права до Другої світової війни показало, що питання щодо забезпечення справедливого та безстороннього судового розгляду кримінального провадження та заборони смертної кари до Першої світової війни в доктринальних підходах до кримінального права не піднімалось. Проте вони стали одними із найбільш пріоритетних напрямів розвитку кримінально-правових досліджень після Другої світової війни. Трансформація кримінально-правового законодавства після Другої світової війни відзначилася такими тенденціями, як: започатковано інститут індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини, відсутність імплементації в національному праві норми міжнародного права, що забороняє будь-який міжнародний злочин, не може бути підставою для звільнення від відповідальності, виконання явно злочинного наказу не є обставиною, яка може звільнити від кримінальної відповідальності. У ході дослідження також було визначено взаємозв’язок розвитку доктрини кримінального права та досліджень науки кримінального права з діяльність міжнародних інституцій, таких як Нюрнберзький та Токійський трибунали, та з розвитку механізмів захисту прав людини. Як наслідок розбудови міжнародної системи захисту прав людини відбулося удосконалення кримінального права. Після початку розбудови міжнародної системи захисту та забезпечення прав людини та з прийняттям міжнародних декларацій та пактів розпочалась нова хвиля розвитку міжнародного та національного кримінального права. Також важливим сучасним напрямком досліджень залишається застосування смертної кари та її заборона, також активно піднімається питання про застосування позбавлення волі та скорочення застосування такого покарання, оскільки воно залишається економічно невигідним. Розгляд обставин, що обумовлюють перспективи міжнародного співробітництва щодо транснаціональної злочинності, кіберзлочинів, дозволяє констатувати, що його розвиток, з одного боку, детерміновано кількісними і якісними змінами самої злочинності, а з іншого – вимогами виконання посадових обов’язків міжнародних договорів і внутрішньодержавного законодавства країн, що беруть участь в ньому. Перспективним вбачається подальший напрямок дослідження процесу поглиблення співпраці України з такими міжнародними організаціями, як Центр Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (Центр ОБСЄ), Управління Організації Об’єднаних Націй, Представництво Європейського союзу.  

Литература:  1. Актуальні проблем и кримінального права: навч. посіб. / В. М. Попович, П. А. Трачук, А. В. Андрушко, С. В. Логін. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 256 с. 2. Ашин А. А. Соотношение общих начал и принципов назначения наказания / А. А. Ашин, А. А. Аникина // Вестник Владимирского юридического института. – 2009. – №2 (11). – С. 63–69. 3. Голіна В. Світова злочинність: сучасні тенденції та стратегії протидії / В. Голіна, М. Колодяжний // Вісник Національної академії правових наук України. – 2015. – № 2. – С. 92–100. 4. Горностай К. Захист, охорона, гарантії прав і свобод людини і громадянина: співвідношення понять / К. Горностай // Держава і право : збірник наук. праць. Юридичні і політичні науки. – 2001. – Вип. 12. – С. 51–55. 5. Карпенко М. І. Смертна кара: бути чи не бути? / М. І. Карпенко, А. В. Бандурович // Юридична наука. – 2013. – № 5. – С. 62–69. 6. Мартыненко О. А. Детерминация и предупреждение преступности среди персонала органов внутренних дел Украины: монография / О. А. Мартыненко – Х. : Изд-во ХНУВС, 2005. – 496 с. 7. Музика А. А. Смертна кара / А. А. Музика, В. М. Пуйко // Юридична енциклопедія. Т.5. – К., 2004. – С. 533–534. 8. Непомнящая Т. В. Мера уголовного наказания: проблемы теории и практики: Монография / Т. В. Непомнящая. – М. : Юрлитинформ, 2012. – 384 с. 9. Непомнящая Т. В. Проблемы назначения наказания: учебное пособие для студентов высших учебных заведений, обучающихся по направлению «Юриспруденция» и специальности «Юриспруденция» / Т. В. Непомнящая, В. М. Степашин. – Сер.: Высшее образование. – М., 2012. – 544 с. 10. Принципи міжнародного права, що підтверджені Статутом Нюрнберзького Трибуналу і знайшли відображення у його рішенні Электрон. ресурс. – Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents /decl_conv/conventions/principles.shtml 11. Тираспольский Г. Беседы с палачом. Казни, пытки и суровыенаказания в древнем Риме / Г. Тираспольский. – М. : Интрада, 2003. – 192 с. 12. Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: навч. посіб./ Б. Й. Тищик. – Львів: Світ, 2001. – 384 с. 13. Шевчук С. Пкорівняльне прецедентне право з прав людини / С. Шевчук. – К. : Реферат, 2002. – 344 с. 14. Koskenniemi M. Between Impunity and Show Trials / M. Koskenniemi // Max Planck Yearbook of UN law. – 2002. – Vol. 6. – P. 1–35 15. Results of Amnesty International Study on the Death Penalty Electronic Resource. – Access mode: https://www.amnesty.org.ua 16. Statute of the International Criminal Court Electronic resource. – Access mode: http://www.un.org/ru/law/icc/rome_statute(r).pdf 17. Statute of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Electronic resource. – Access mode: http://www.un.org/ru/law/icty/charter.shtml 18. Statute of the International Criminal Tribunal for Rwanda Electronic resource. – Access mode: http://www.un.org/ru/law/ictr/charter.shtml