Структура та інфраструктура ринку

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКОВОЇ СТРУКТУРИ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ: СУТНІСТЬ, НЕОБХІДНІСТЬ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ 6 1.1. Структура ринку 6 1.2. Сутність, економічний зміст поняття „інфраструктура ринку” 19 РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ, СТАНОВЛЕННЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ В УКРАЇНІ 23 2.1. Аналіз складових інфраструктури ринку 23 2.2. Роль інфраструктури ринку у розвитку економіки 31 2.3. Формування ринкової інфраструктури в Україні: проблеми та перспективи розвитку 34 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41

Вступление:Актуальність дослідження. Проголошення України незалежною державою відкрило реальні можливості переходу її до ринку. Подолання деструктивного тоталітарно-адміністративного режиму, корінна перебудова економічних процесів шляхом здійснення радикальних реформ, спрямованих на ринкову трансформацію всіх сфер господарського життя суспільства – основні засади економічної та соціальної політики української держави. Побудова розвинутого ринкового господарства – процес досить складний і тривалий. У розвинутих країнах Заходу він відбувся як природний, взаємопов’язаний з економічним і соціальним прогресом суспільства. Ринок – досягнення всього людства на всіх етапах його розвит¬ку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем, "атмосферою", в рамках і з допомогою яких від¬творюються і панують відносини і зв’язки товарного виробництва. Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм – це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст. Сучасний же ринок – це один з феноменів, який зумовлює склад¬ну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові за¬кономірності, численні регулюючі інститути (передусім державні) і масова свідомість. Цивілізований характер ринку в промислових розвинутих краї¬нах визначається широким арсеналом перевірених часом і госпо¬дарською практикою законодавчих і моральних норм, багатопла¬новою і компетентною політикою держави щодо розвитку еконо¬міки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свобо¬дою економічної самодіяльності людини. Ринок – одна з найпоширеніших економічних категорій, щодо суті якого існують різні тлумачення. Спочатку ринок розглядався як місце ринкової торгівлі, і пояснюється це тим, що з’явився ринок ще в період розкладання первіснообщинного суспільства, коли обмін між громадами став більш-менш регулярним, здобував форму товарного обміну здійснюваного в певному місці в певний час. З розвитком ремесла й міст торгівля розширюється, за ринками закріплюються певні місця, ринкові площі. Дані визначення ринку свідчать про різні щаблі в історичному процесі пізнання ринку як економічного явища й розкривають різні грані цього явища. З погляду політичної економії, визначення ринку повинне відбивати: - об’єктивну сферу його дії; - закони, що регулюють його розвиток. Ринок – це система економічних відносин, що функціонує й розвивається відповідно до законів товарного виробництва й грошового обігу. Ринкові економічні відносини об’єктивно вимагають наявності розвиненої інфраструктури ринку. Поняттю «інфраструктура ринку» передує поняття «інфраструктура економіки, господарства». Інфраструктура господарства країни – це комплекс галузей, що обслуговують базові сфери економіки й умови життєдіяльності суспільства. Інфраструктура господарства є невід’ємним елементом суспільного виробництва при будь-якій економічній системі. Ринкова ж економічна система неможлива без ринкової інфраструктури. Аналізу питань структури та інфраструктури ринку і буде присвячена дана курсова робота. В курсовому дослідженні було опрацьовано роботи Башнянина Г., Боброва В., Гальчинського А., Гриценка А., Соболева В., Задея А., Петруні Ю., Ніколенка Ю., Рузавіна Г. та ін., присвячені питанням структури та інфраструктури ринку. Разом з тим, теоретичні проблеми становлення і розвитку структури та інфраструктури ринку висвітлені недостатньо і потребують поглибленого вивчення, що посилює актуальність обраної теми. Метою курсової роботи є комплексне дослідження структури та інфраструктури ринку, їх складових, механізмів функціонування в сучасних умовах. Об’єктом дослідження є ринок. Предметом дослідження виступають організаційно-економічні механізми структури та інфраструктури ринку. Досягнення встановленої мети вимагає виконання наступних завдань дослідження: - дослідити структуру ринку; - визначити сутність, економічний зміст поняття „інфраструктура ринку; - здійснити аналіз складових інфраструктури ринку; - докладно проаналізувати роль інфраструктури ринку у розвитку економіки; - дослідити формування ринкової інфраструктури в Україні: проблеми та перспективи розвитку. Теоретичною та методологічною основою даного курсового дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі ринку Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, двох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.

Выводы:Проведено дослідження основних закономірностей формування, ролі, видів структури та інфраструктури ринку. Основні результати дослідження полягають у наступному: Найважливішим атрибутом ринкової системи господарювання є ринок. Його часто визначають як сферу обміну, у якій здійснюються угоди купівлі і продажу товарів і послуг. Також можна виділити ще одне розуміння ринку – як форми організації і функціонування економічних зв’язків господарюючих суб’єктів, що ґрунтуються на принципах вільної купівлі-продажу, і як суспільної форми функціонування економіки, за якої забезпечується взаємодія виробництва і споживання, прямий і зворотній вплив на виробництва і споживання. Об’єктивними умовами існування і функціонування ринку є товарне виробництво – основа ринкової економіки, суспільний поділ праці, економічна відокремленість виробників, базою якої є економічна конкуренція між відокремленими, самобутніми суб’єктами господарювання, існування відповідної структури та інфраструктури, стійкої фінансової і грошової систем, наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню відповідного ринкового середовища і психологічного клімату. Щодо структури ринку, то її розглядають з різних точок зору, що пов’язано зі складною системою господарських відносин. Залежно від економічного призначення розрізняють ринок ресурсів ( засобів виробництва), ринок продуктів (предметів споживання), ринок праці (робочої сили) та ринок капіталів (грошовий). Структура ринку з точки зору територіального підходу являє собою : внутрішній ринок – місцевий, регіональний, національний, зовнішній ринок – транснаціональний та світовий. З урахуванням конкретних видів товарів і послуг виділяють ринок спеціалізованих товарів (промислових, продовольчих, комп’ютерів, бавовни, цукру та ін. ) та ринок спеціалізованих послуг (страхування, консультативні послуги тощо). Свої функції ринок виконує через розгалужену інфраструктуру: товарні, фондові та валютні біржі, торгово – збутові фірми, банки тощо. Між ступенем розвитку ринку та його інфраструктурою існує пряма залежність – чим більше розвинута інфраструктура, тим розвинутіший ринок. Природною метою функціонування економіки є задоволення економічних потреб. Економічні потреби суспільства безмежні, а його економічні ресурси обмежені. З обмеженості економічних ресурсів випливає необхідність господарської діяльності, інакше кажучи, трансформації й пристосування економічних ресурсів з метою задоволення економічних потреб. У цій роботі беруть участь господарські суб’єкти. Отже, інфраструктуру ринкової економіки утворюють різні економічні інститути, які обслуговують, забезпечують взаємозв’язок, взаємодію всіх учасників ринку. Розвиваються ринкові відносини, розвивається і їхня інфраструктура, з’являються її нові елементи. Інфраструктура ринку все більшою мірою сприяє розвитку суспільного характеру виробництва в умовах ринкового господарства Інфраструктура - невід’ємна частина ринку, отже, її вивчення необхідно для становлення й стабільного розвитку й функціонування ринкових механізмів, для оптимізації дії різних законів ринку, що забезпечують процес руху товарів, що задовольняють потреби населення, що регулюють соціальну сферу суспільства. При адміністративно-плановій системі господарювання підхід до інфраструктури сильно відрізнявся від її розуміння в умовах ринкової економіки. У централізованій системі продукт розподілявся в незалежності від існування інститутів, що сприяють його просуванню від виробника до кінцевого споживача. При переході до ринку підприємствам доводиться самостійно налагоджувати господарські зв’язки, що забезпечують збут їхньої продукції на ринку. Крім того, змінилася й система розрахунків між господарюючими суб’єктами ринку, що обумовило появу фінансових установ, що є елементами інфраструктури. Вивчення інфраструктури важливо не тільки в сфері виробництва, але вона стосується соціального й культурного життя суспільства. З наданням більшої свободи дій громадянам з’являються організації, що забезпечують їхню самостійну діяльність, виходячи з їхніх власних інтересів. Перехід до ринкових відносин ще не закінчений, багато ринкових механізмів і закони ще не сформувалися, діють не на повну силу. Щоб завершити цей процес, прийти до стабільного, урегульованого ринку, необхідно вивчати існуючі ринкові інститути, історію їхнього виникнення, виявляти їхні недоліки, виробляти рекомендації з поліпшення їхнього функціонування.

Литература:1. Башнянин Г.І. Політична економія. – К.: Либідь, 1998. – 299 с. 2. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. – К.: Либідь, 2006. – 250 с. 3. Вiрван Л. Фiнансовий механiзм // Проблеми і перспективи України у мiжнароднiй торгiвлi. – 2003. – №5. – С. 10-11. 4. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії. – К. Вища школа, 2006. – 341 с. 5. Голошубова Н. Развитие складской сети как компонента инфраструк¬туры рынка // Экономика Украины. – 2005. – №3. – С. 62. 6. Гриценко А., Соболев В. Рыночная инфраструктура: сущность, функ¬ции, строение // Экономика Украины. – 2005. - №3 – С. 35. 7. Задея А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономики. – К., Основа, 1998. – 244 с. 8. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. – М: ИНФРА-М, 2003. – 744 с. 9. Меньшиков С. Новая Экономика. – М.: Высшая школа, 2004. – 260 с. 10. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. – К.: Аспект-Пресс, 2005. – 207 с. 11. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії: суспільне виробництво, ринкова економіка. – К. :Либідь, 2004. – 291 с. 12. Основи економічної теорії / за ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Вища школа, 2007. – 255 с. 13. Основи економічної теорії / За ред. Гальчинського А.С., Єщенко П.С., Палкіна Ю.І. – К.: Вища школа, 2005. – 284 с. 14. Основи ринкової економіки / за ред. В.М. Петюха. – К. Вища школа, 1998. – 276 с. 15. Радаев В.В., Бузгалин А.В. Экономика переходного периода. – М.: Дело, 2005. – 277 с. 16. Регіональна економіка / За ред. В. Апопiя. – Л.: Світ, 1999. – 244 с. 17. Регіональна економіка / За ред. П. Беленького, В.Люткевича. – Л.: Світ, 2003. – 260 с. 18. Рузавін Г.І. Основи ринкової економіки. – М.: ЮНИТИ, 2006. – 260 с. 19. Сiроштан М.А. та iн. Економіка в запитаннях i вiдповiдях. Навчальний посiбник. – Х.: ХДЕУ, 2000. – 152 с. 20. Современная экономика: Учебное пособие / Под ред. О.Ю. Мамедова. – РнД.: Феникс, 2006. – 605 с. 21. Тумакова С.В. Основы экономической теории. Политическая экономия: Учебное пособие. – К. Основа, 2005. – 299 с. 22. Тумакова С.В. Фiнансовий ринок. – К. Основа, 2007. – 240 с. 23. Экономика: Учебник / Под ред. А.С. Булатова. – М. БЕК, 2007. – 266 с. 24. www.ukrstat.gov.ua – Офіційний сайт Держкомстату України.