Виховання україномовної особистості молодшого школяра в процесі вивчення літературної спадщини Т. Г. Шевченка, як засіб формування предметної компетентності

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ УКРАЇНОМОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ СПАДЩИНИ Т. Г. ШЕВЧЕНКА 6 1.1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з основ виховання україномовної особистості 6 1.2. Місце творчості Т. Г. Шевченка на уроках читання в початкових класах 15 1.3. Методичні особливості опрацювання творів Т. Г. Шевченка на уроках читання в 2-4 класах 20 Висновок до першого розділу 27 РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ 29 2.1.Організація експериментального дослідження 29 2.2.Аналіз результатів експериментального дослідження 36 2.3. Практичні рекомендації щодо ефективного виховання українськомовної особистості молодшого школяра 51 Висновок до другого розділу 54 ВИСНОВКИ 57 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 61 ДОДАТКИ 65    

Вступление: На сучасному етапі розбудови нашої держави українська мова усвідомлюється як фактор національного, економічного, науково-технічного прогресу, тому необхідним є врахування визначальної ролі особистості в суспільному житті країни, яка творить і зберігає історію, відроджує національну культуру, духовність, мову. Від мовного рівня особистості залежить і її професійний рівень, а отже, рівень розвитку держави в усіх сферах: політичній, економічній, соціальній. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти, остання має своїм підґрунтям культурно-історичні цінності українського народу, його традиції і духовність. Розвиток освіти відбувається на основі педагогічної спадщини Київської Русі, доби українського козацтва, світоглядної парадигми Володимира Мономаха, Петра Могили, Г. Сковороди, Т. Г. Шевченка, І. Франка, Я. Чепіги, С. Русової, Г. Ващенка, В. Сухомлинського та інших видатних українських мислителів. Її духовне джерело – це висока культура українського народу, його споконвічна мудрість, прагнення жити у процвітаючій Україні – демократичній, багатій, економічно розвиненій країні, де шанують традиції та живуть освічені люди, які поважають минуле своєї Батьківщини, свою історію та культуру. Важливим засобом національного виховання є формування світогляду школярів на кращих взірцях української літератури, зокрема творчості Т. Г. Шевченка. Педагогічні та методичні питання основи роботи над формуванням мовної особистості розробляли сучасні вчені – лінгвісти й методисти: Ю. Караулов, Г. Богін, Г. Ейгер, Л. Мацько, М. Пентилюк, М. Муравицька, Л. Паламар, Н. Шумарова, О. Смолінська. Творчіть Т. Г. Шевченка була об’єктом дослідження багатьох відомих науковців. Так, погляди поета на суспільство і націю вивчали Л. Білецький, П. Зайцев, Ю. Бойко. Тлумачення релігійності Т. Г. Шевченка осмислювали Д. Бучинський, митрополит Іларіон, Р. Задеснянський, І. Стус. Особливості методики вивчення лірики Т. Г. Шевченка у навчальних закладах висвітлено у працях Є.Кирилюка, Г. Клочек, А. Мосієнка, Г. Неділька, В. Пахаренка, В. Смілянської, Б. Степанишина, М. Паночка, Г. Токмань. Важливими для нашого дослідження є вплив літературної спадщини Т. Г. Шевченка на виховання україномовної особистості школяра при вивченні його творчості, поезії. Науковці Ш. Балавадзе, О. Лушников, М. Нелюбін розкривають основні завдання та зміст роботи вчителів щодо формування в учнів світоглядних уявлень. Психологічні аспекти цієї проблеми та основні умови, які забезпечують успішне виховання в учнів світоглядних уявлень, понять, ідей, вивчено у працях Л. Божович, Н. Менчинської, Г. Залеського, Т. Мухіної, Ю. Руденко та Т. Тамбовцева. Не дивлячись на велику кількість праць щодо виховання мовної особистості, проблема виховання українськомовної особистості молодшого школяра в процесі вивчення літературної спадщини Т. Г. Шевченка як засобу формування предметної компетентності ще не була предметом окремого дослідження, що робить тему роботи досить актуальною. Актуальність порушеної проблеми зумовлена соціальними та культурними змінами в житті українського суспільства, необхідністю окреслити і розробити основні підходи щодо навчання та виховання національно-мовної особистості учнів. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці методів і прийомів ефективності впливу літературної спадщини Т.Г.Шевченка на виховання україномовної особистості школяра. Об’єктом дослідження є процес формування україномовної особистості учнів на уроках української мови та читання. Предмет – методи і прийоми виховання україномовної особистості молодшого школяра в процесі вивчення літературної спадщини Т. Г. Шевченка. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність процесу формування українськомовної особистості учнів підвищиться, якщо його навчання буде мати: – раціональне використання основних методів навчання, які передбачають оптимальні прийоми та види роботи, дидактичний матеріал; – поетапне формування мовленнєвих навичок, умінь на основі пропонованих комунікативних завдань; – врахування внутрішніх і зовнішніх психологічних факторів, що активно впливають на процес вивчення літературної спадщини Т. Г. Шевченка як засобу формування предметної компетентності. Відповідно до мети й гіпотези дослідження поставлено такі завдання: 1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з основ виховання українськомовної особистості. 2. Визначити місце творчості Т. Г. Шевченка на уроках читання в початкових класах. 3. Висвітлити методичні особливості опрацювання творів Т. Г. Шевченка на уроках читання в 2-4 класах. 4. Схарактеризувати організацію експериментального дослідження. 5. Здійснити аналіз результатів експериментального дослідження виховання українськомовної особистості молодшого школяра в процесі вивчення літературної спадщини Т. Г. Шевченка. 6. Розробити практичні рекомендації щодо ефективного виховання українськомовної особистості молодшого школяра. Під час написання дослідження використовувалися такі методи: – теоретичні: аналіз, порівняння, синтез, класифікація та узагальнення даних, представлених у педагогічній, психологічній та методичній літературі, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів початкових класів. – емпіричні: анкетування, спостереження, педагогічний експеримент.  

Выводы:Формування національно-мовної особистості значною мірою залежить від соціальних змін, зміни пріоритетів у сфері освіти, надання українській мові статусу державної, а також мовної політики в Україні. Складова формування мовної особистості розкривається через її духовне становлення та виховання любові й поваги до рідного слова, землі, народу, його одвічних цінностей та ідеалів, усвідомлення необхідності та внутрішньої потреби в спілкуванні й пізнанні світу засобами рідної мови. Формування українськомовної особистості передбачає розуміння національно-культурної специфіки мовної поведінки, звичаїв, правил, норм, соціальних умов, соціальних стереотипів українського народу, зафіксованих у творах українських письменників, та вміння бачити спільне й відмінне у різних мовах, культурах, цінувати свою культуру, знати й поважати культури інших народів. Під час вивчення учнями початкової школи літературної спадщини Т. Шевченка у процесі навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, виховується любов до мистецтва слова. Основними чинниками формування україномовної особистості молодших школярів з використанням літературної спадщини Т. Шевченка є: збагачене мовленням оточення (наявність дитячих книжок, журналів тощо; сімейні читання вголос; можливість ознайомитись із значенням незрозумілих слів, фраз під час самостійного читання); збагачене усним мовленням середовище (зразки мов¬лення дорослих; розмови з дорослими, однолітками в сю¬жетно-рольових іграх; можливість збагачення словнико¬вого запасу; доступ до необхідної інформації про значення слів); набуття досвіду (ігри; повсякденне життя; досліджен¬ня природи); досвід символічної репрезентації (театральні вистави; малювання і живопис; музика і танці); проба сил у читанні (читання напам'ять; читання з контекстними підказками; пошук писемної форми почуто¬го слова). Експериментальне дослідження особливостей сформованості українськомовної особистості молодшого школяра в процесі вивчення літературної спадщини Т. Г. Шевченка було проведено у Балико-Щучинській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. В дослідженні брали участь 10 учнів 3-го класу. Під час проведення дослідження були використані методики, які дають можливість оцінити рівень сформованості українськомовної особистості молодшого школяра в процесі вивчення літературної спадщини Т. Г. Шевченка. Дослідження за методикою обстеження сформованості україномовної особистості дало такі результати. Високу активність має 1 (10%) молодший школяр, недостатню – 8 (80%), низьку – 1 (10%). Якість відповідей високого рівня у трьох (30%) молодших школярів, недостатнього – у 5 (50%), низька – у 2 (20%). Оцінно-контрольними діями володіють 4 (40%) молодші школяра, відсутні оцінно-контрольні дії у 6 (60%) молодших школярів. Рівень мовного розвитку високого рівня у двох (20%) молодших школярів, середнього рівня у 4 (40%), низького – у 4 (40%). В результаті дослідження сформованості предметної компетентності за рефлексивним критерієм були отримані такі результати: високий рівень розвитку предметної компетентності молодших школярів під час вивчення літературної спадщини Т. Шевченка згідно з рефлексивним критерієм мають 2 (20%) молодших школярів, достатній рівень у 6 (60%), початковий рівень мають 2 (20%) молодших школярів. У результаті дослідження сформованості предметної компетентності за когнітивним критерієм з’ясовано, що високий рівень розвитку предметної компетенції маєь 1 (10%) молодший школяр, достатній – 4 (40%) та початковий – 6 (60%). Розвиток предметної компетентності в аспекті комунікативного критерію представлений такими показниками: творчий рівень розвитку предметної компетентності молодших школярів в контексті комунікативного критерію розвинутий у 1 (10%) молодшого школяра, реконструктивний – у 5 (50%), інтуїтивно-репродуктивний – у 4 (40%). За результатами анкетування визначено неналежний рівень знань молодших школярів, які брали участь в опитуванні. Формувальний експеримент відбувався в різних організаційних формах навчання (вправи, ігри) молодших школярів, що мали на меті сформувати україномовну особистість та предметну компетентність у дітей молодшого шкільного віку. Проведення формувального експерименту з використанням літературної спадщини Т. Шевченка для розвитку українськомовної особистості та предметної компетентності дало змогу оцінити його ефективність. Високу активність має 3 (30%) молодші школярі, недостатню – 6 (60%), низьку – 1 (10%). Якість відповідей високого рівня у 5 (50%) молодших школярів, недостатнього – у 3 (30%), низька – у 2 (20%). Оцінно-контрольними діями володіють 6 (60%) молодші школяра, відсутні оцінно-контрольні дії у 4 (40%) молодших школярів. Рівень мовного розвитку високого рівня у 4 (40%) молодших школярів, середнього рівня у 5 (50%), низького – у 1 (10%). В результаті дослідження сформованості предметної компетентності за рефлексивним критерієм були отримані такі результати: високий рівень розвитку предметної компетентності молодших школярів під час вивчення літературної спадщини Т. Шевченка згідно з рефлексивним критерієм мають 4 (40%) молодших школярів, достатній рівень у 5 (50%), початковий рівень мають 1 (10%) молодших школярів. У результаті дослідження сформованості предметної компетентності за когнітивним критерієм були отримані такі результати – високий рівень розвитку предметної компетенції мають 3 (30%) молодші школярі, достатній – 6 (60%) та початковий – 1 (10%). Показники сформованості предметної компетентності за комунікативним критерієм виявили, що творчий рівень розвитку предметної компетентності молодших школярів в контексті комунікативного критерію розвинутий у 2 (20%) молодшого школяра, реконструктивний – у 6 (60%), інтуїтивно-репродуктивний – у 2 (20%). Результати анкетування виявили позитивні зміни у знаннях дітей, діти показували поповнені знання з життя та літературної творчості Т. Шевченка. На основі отриманих результатів було сформовано практичні рекомендації: враховувати соціологічні, лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні, лінгводидактичні, культурологічні чинники навчання української мови учнів; враховувати індивідуальні особливості учнів; виявляти дидактичні засади навчання, що визначають технологію засвоєння програмового матеріалу; реалізовувати в процесі навчання ідеї позитивних мотиваційних настанов за рахунок включення відомостей про значення української мови; розробляти зміст навчання української мови в початкових класах з урахуванням психологічного, психолінгвістичного, особистісного, комунікативно-діяльнісного, функціонально-стилістичного, етно- та соціокультурологічного підходів до навчання мови для забезпечення формування мовної, мовленнєвої, комунікативної, культурологічної компетенції учнів; відбирати форми, методи, засоби навчання, розраховані на постійне залучення учнів до активних форм спілкування.    

Литература:1. Антушевич П. Підґрунтя духовних рис творчості Шевченка / П. Антушевич // Вісник СумДУ. – Серія 154. – Філологія. – 2008. – № 1. – С. 153–157. 2. Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імператив України. Історіо- й націософська парадигма / Ю. Барабаш. – К. : Основа, 2004. – 250 с. 3. Голубовська О. Шевченкове слово на уроках читання в початковій школі / І. Голубовська // Волинь – Житомирщина. – 2010. – № 21. – С. 282–290. 4. Гребницька О. Не українці – а українці: Виховання національної самосвідомості на уроках української мови і літератури / О. Гребницька // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях – 2004. – № 5 – 6. – С. 85–89. 5. Дзюба І. Тарас Шевченко. Життя і творчість. / І. Дзюба. – 2-ге вид., доопрац. – К. : Вид. дім Києво-Могилянська академія, 2008. – 718 с. 6. Донченко Т. Мовленнєвий розвиток як науково-методична проблема / Т. Донченко // Дивослово. – 2006. – № 5. – С. 2–5. 7. Дружененко Р. Етнопедагогічні засади формування мовленнєвих умінь і навичок учнів основної школи : автореф. дис. канд. пед. наук / Р. Дружененко. – Херсон, 2005. – 18 с. 8. Духнович О. Твори / О. Духнович. – Ужгород, 1993. – 254 с. 9. Каніщенко А. Методика роботи над словом : навч.-метод. посібник / А. Каніщенко. – Тернопіль : Навч. книга – Богдан, 2011. – 168 с. 10. Кизилова В. Дитяча українська література : підручник / В. Кизилова. – Луганськ : Знання, 2006. – 230 с. 11. Кисленко Л. Формування національного світогляду на уроках літератури / Л. Кисленко // Дивослово. – 2002. – № 7. – С. 34–36. 12. Кононенко В. Етнологічні засади вивчення української мови / В. Кононенко // Українська мова в освіті : зб. матеріалів Всеукр. наук. конф. – Івано-Франківськ : Плай, 2000. – С. 43–56. 13. Копалинский В. Словарь символов / В. Копалинский. – К. : Янтарный сказ, 2002. – 265 с. 14. Красных В. Основы психолингвистики и теории коммуникации / В. Красных. – М. : ИТДГК Гнозис, 2001. – 270 с. 15. Лотман Ю. Семиосфера / Ю. Лотман. – СПб. : Искусство – СПб, 2004. – 740 с. 16. Мазурик О. Аналіз рівнів сформованості національної самосвідомості в українському суспільстві (за результатами соціологічного дослідження) / О. Мазурик // Український соціум. – 2006. – № 5. – С. 23–28. 17. Марчук О. Формування світогляду учнів початкових класів крізь призму Шевченкової лірики / О. Марчук // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. – 2014. – Вип. 1. – С. 32–37. 18. Мовчун А. Тарас Григорович Шевченко і його твори в початковій школі / А. Мовчун // Дитяча українська література : / В. Кизилова, В. Пушко. – Луганськ : Знання, 2006. – С. 37–41. 19. Наливайко Д. Стиль поезії Шевченка / Д. Наливайко // Слово і час. – 2007. – № 1. – С. 27–37. 20. Науменко В. Читанка. 1 клас. / В. Науменко. – К. : Наука, 2012. – 96 с. 21. Національно-марковане слово як вербальний знак у формуванні мовної особистості школяра // Матеріали науково-практичної конференції «Знак. Символ. Образ. – Черкаси, 1999. – С. 130–134. 22. Проблеми формування мовної особистості учнів середніх загально-освітніх закладів : збірник наукових праць. – Рівне, 2006. – 344 с. 23. Рацул О. Громадянське виховання на сучасному етапі: проблеми становлення та розвитку / О. Рацул // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. – 2002. – Вип. 41. – С. 131–133. 24. Русова С. Вибрані педагогічні твори: у 2 кн. / С. Русова ; за ред. Е. Коваленко ; упоряд., передм., прим. Е. Коваленко, І. Пінчук. – К. : Либідь, 1997. – Кн. 1. – 272 с. 25. Савченко О. Компетентнісна спрямованість нових навчальних програм для початкової школи / О. Савченко // Початкова школа. – 2012. – № 8. – С. 1–6. 26. Сивик О. Українська література як чинник духовного розвитку особистості / О. Сивик // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія : Філософія, педагогіка, психологія : збірник наукових праць. – 2011. – Вип. 14. – С. 103–110. 27. Симоненко Т. Формування національно-мовної особистості на уроках української мови (5-7 класи) / Т. Симоненко // Дивослово. – 2000. – № 1. – С. 39–41. 28. Симоненко Т. Шляхи і засоби формування національно-мовної особистості у школі (5-7 класи) / Т. Симоненко // Українська мова та література в школі. – 2000. – № 1. – С. 26–28. 29. Словник символів культури України / За ред. В. Коцура, О. Потапенка, М. Дмитренка, В. Куйбіди. – К. : Міленіум, 2005. – 352 с. 30. Сухомлинський В. Рідне слово: Вибрані твори у 5 т. / В. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1977. – Т.3. – 480 с. 31. Ушинский К. Руководство к преподаванию по «Родному слову» / К. Ушинский // Педагогические сочинения. – М. : Наука, 1989. – 310 с. 32. Чабайовська М. Формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів на уроках літературного читання у початкових класах (на матеріалі творчості Т. Г. Шевченка) / М. Чабайовська // Початкова школа. – 2014. – № 9. – С. 1–3. 33. Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. / Т. Г. Шевченко. – К. : Вища школа, 2003. – Т. 1. Поезія 1837–1847. – 782 с. 34. Шевченко Т. Кобзар / Т. Шевченко ; укладач О. Зав’язкін. – Донецьк : ТОВ ВКФ БАО, 2012. – 192 с.