Выводы: Відповідно до завдань, поставлених на початку дослідження, в результаті роботи дійшли до таких висновків:
1. Газетно-публіцистичний стиль можна охарактеризувати як функціональний стиль мови, який обслуговує широку сферу суспільних стосунків, і найповніше він використовується в газетах, суспільно-політичних журналах, на радіо, телебаченні, у документальному кіно. Особливості газетного стилю можна розподілити на дві групи: мовні та екстралінгвістичні.
Виділення екстра-лінгвістичних факторів у окрему групу є необхідним через те, що характерною ознакою газетного стилю є його спрямованість на вплив, тобто не тільки точно, доступно і яскраво інформувати читача, але й викликати у нього певне ставлення до подій, спонукати до діяльності, до потреби зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи сформувати нові. До основних екстралінгвістичних факторів ми відносимо не лише форму, вид, тип мови, а й сферу спілкування, специфіку медіа-каналу, а також особливості аудиторії та невербальні комунікативні засоби. До мовних особливостей газетного стилю належить вживання оцінної лексики, яка має яскраве емоційне забарвлення, великої кількості кліше та фразеологічних одиниць, скорочень, використання іноземних слів, неологізмів, а в деяких випадках навіть історизмів, функцією яких у статтях на актуальні теми є проведення історичних паралелей.
2.До мовних особливостей газетного стилю належить вживання оцінної лексики, яка має яскраве емоційне забарвлення, великої кількості кліше та фразеологічних одиниць, скорочень, використання іноземних слів, неологізмів, а в деяких випадках навіть історизмів, функцією яких у статтях на актуальні теми є проведення історичних паралелей.
Вищезазначені риси газетно-публіцистичного стилю зумовлюють певні особливості його перекладу, які обов’язково повинен враховувати досвідчений перекладач. До лексичних особливостей ми відносимо труднощі, які виникають при перекладі фразеологічних одиниць через необхідність збереження цілісності образу, який вони несуть. Такі явища як деформація та контамінація фразеології також становлять певну проблему для перекладача, якому необхідно намагатися не тільки віднайти аналог фразеологічної одиниці у мові перекладу, а й по можливості відтворити зміни складу фразеологізму, які відбуваються у тексті оригіналу. Кліше також створюють труднощі для перекладача, адже він повинен вміти розпізнавати такі одиниці у тексті оригіналу та мати уявлення про те, як їх зазвичай використовують у мові перекладу.
Граматика англійських газетних текстів має такі особливості, як певна своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання неособових форм, особливі форми введення прямої мови та перетворення її на непряму, а також широке використання складнопідрядних речень в той час, як граматична специфіка газетного стилю української мови виражена менш чітко, тут характерним є використання пасивних конструкцій та узагальнено-особових форм дієслів, і такі розбіжності можуть становити певні труднощі для перекладача.
3. До лексичних особливостей ми відносимо труднощі, які виникають при перекладі фразеологічних одиниць через необхідність збереження цілісності образу, який вони несуть. Такі явища як деформація та контамінація фразеології також становлять певну проблему для перекладача, якому необхідно намагатися не тільки віднайти аналог фразеологічної одиниці у мові перекладу, а й по можливості відтворити зміни складу фразеологізму, які відбуваються у тексті оригіналу.
Кліше також створюють труднощі для перекладача, адже він повинен вміти розпізнавати такі одиниці у тексті оригіналу та мати уявлення про те, як їх зазвичай використовують у мові перекладу. Граматика англійських газетних текстів має такі особливості, як певна своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання неособових форм, особливі форми введення прямої мови та перетворення її на непряму, а також широке використання складнопідрядних речень в той час, як граматична специфіка газетного стилю української мови виражена менш чітко, тут характерним є використання пасивних конструкцій та узагальнено-особових форм дієслів, і такі розбіжності можуть становити певні труднощі для перекладача.
4. Отже, проаналізувавши різні приклади публіцистичного характеру, ми можемо стверджувати, що без використання перекладацьких трансформацій переклад був би просто неможливий. При перекладі англійських публіцистичних текстів, потрібно, щоб інформація у мові перекладу подавалася об’єктивно і неупереджено. повідомлення лунали більш категорично, а, слова й вирази належати переважно до документально – ділового та книжно – писемного мовних стилів.
За допомогою активного використання перекладацьких трансформацій зберігається суть висловлювання, даються окремі пояснення та уточнення, для того аби український читач усе зрозумів. Таким чином, перекладач з усім своїм професійним багажем знань, з допомогою різних трансформацій робить текст читабельним та зрозумілим.
Але це виконується за умови, якщо перекладач заздалегідь готовий до подібних проблем, якщо він усвідомлює суть, зміст, комунікативну функцію й стилістичний ефект цих та інших особливостей перекладного тексту, якщо він уміє розпізнавати метафори і алюзії, іронію тощо, якщо у нього є необхідні фонові знання і уявлення про ті реальності, якої присвячений текст, є надія, що його переклад буде достатньо адекватний. Зрозуміло, за умови, що перекладач в потрібній мірі володіє професійними навичками та відповідними робочими мовами.
Дослідивши цілу низку публіцистичних текстів та їхні переклади, ми бачимо, що переважно епітети перекладаються шляхом репрезентації повним еквівалентом у тексті перекладу. Також досить активно використовуються прийоми заміни одиниці перекладу її частковим еквівалентом та створенням денотативно-образної кальки.
Проте потрібно окремо відмітити роботу перекладача, який за допомогою використання прийомів та перекладацьких трансформацій робить текст зрозумілим та придатним до читання, сприйняття та розуміння.