Выводы: Отже, напрямки формування та реалізації систем розподілу та збуту товарної залізорудної продукції при здійсненні ними комерційної діяльності мають таку ключову особливість як незмінну протягом багатьох років сегментацію ринків залізорудної сировини. Також протягом останніх років спостерігаємо збільшення виробництва продуктів прямого відновлення заліза, більш дорогої сировини, що використовується у виробництві якісних електросталей. Збут товарної продукції залізорудного підприємства дуже високий та мають обмежений асортимент продукції і можливість швидко змінити цей асортимент.
Варто відзначити, що Україна має унікальні можливості для розвитку чорної металургії, володіючи одними з найбільших у світі запасами залізної руди. І хоча за вмістом заліза українські руди поступаються австралійським і бразильським, вони можуть повністю задовольнити потреби чорної металургії України на багато років. Однак навіть за цих умов металургійні підприємства України останнім часом зіткнулися з дефіцитом практично всіх найважливіших видів сировини, у тому числі й залізної руди, що пов’язано зі зростанням її експорту у зв’язку з розширенням обсягів світового виробництва. Ситуація ускладнилася також через монопольну позицію виробників залізорудної сировини. Гірничо-збагачувальні комбінати сформували свої комерційні інтереси, автономні від інтересів металургійного сектору, і обросли збутовими компаніями, які працюють переважно на зовнішній ринок. Але, незважаючи на це, залізорудна сировина завжди була продуктом стратегічного призначення, який відіграє істотну роль у забезпеченні національної безпеки країни.
У процесі написання роботи нами було виявлено, що останнім часом Україна живе в умовах постійного скорочення металофонду, не провадить модернізацію виробництва і комунального господарства, що призводить до масштабних аварій, погіршення стану економіки, старіння засобів виробництва та зниження рівня національної безпеки країни. Водночас Україна за останні роки накопичила певний досвід державного регулювання в галузі формування та реалізації систем розподілу та збуту товарної залізорудної продукції. Жорстке державне регулювання дало позитивні результати як для залізорудних компаній, так і для українського бюджету. Однак, як показує світовий досвід, обмеження експорту залізорудної товарної продукції можна застосовувати лише як короткочасний захід. У довгостроковому плані такі заходи зумовлюють серйозні негативні наслідки для ринкової економіки.
Таким чином, формування та реалізація систем розподілу та збуту товарної залізорудної продукції передбачає постійний моніторинг цієї діяльності, метою якого є управління економікою вітчизняного підприємства та отримання реальної вигоди для держави.