Выводы:Отже, дослідивши особливості функціонування англіцизмів у сучасній українській літературній мові, зокрема у сфері публіцистики, ми дійшли таких висновків.
Слова іншомовного походження – невід’ємна частина української лексики, вони тісно пов’язані з історією нашого народу на різних етапах формування та розвитку власної державності, багатоманітними політичними, соціально-економічними та культурними відносинами з іншими державами світу. Англіцизми почали проникати в українську мову здебільшого у XIX та XX ст., але нині їх кількість зростає дуже швидко.
У роботі визначено, що серед екстралінгвальних причин, що спричинили зростання запозичень, можна виділити основні п’ять груп, зокрема це культурні, суспільно-політичні, економічні, наукові, соціально-психологічні причини. Проте важливими є і лінгвальні причини, які роблять запозичення необхідним, як-от відсутність у мові-реципієнті слова для називання нового предмета, нового явища, поняття або необхідність спеціалізації понять у тій чи тій сфері тощо.
Адаптація іншомовного запозичення здійснюється в три етапи: початковий, поглиблений і етап повного освоєння англіцизму. Для кожного етапу визначені свої диференційні ознаки. Вони стосуються всіх рівнів мовної системи, а саме: фонетичного, у тому числі графіки й орфографії; лексико-семантичного; морфологічного, у тому числі й словотвору; семантичного, а також рівня мовленнєвого, комунікативного. У своєму дослідженні ми дотримуємося позиції І. О. Коробової, згідно з якою весь процес запозичення можна поділити на дві фази:
1) поява нової лексеми;
2) її освоєння.
У свою чергу, освоєння новітніх запозичень поділяється також на етапи: входження – слово передають переважно латиницею й часто паралельно пояснюють у тексті; адаптацію – пристосування новітнього запозичення до орфографічних норм української літературної мови; укорінення – стабілізація написання запозичень за орфографічними нормами української літературної мови; повне освоєння – пристосування англіцизму до орфографічних норм української мови, воно слугує твірною основою для похідних лексичних одиниць.
Ми визначили вплив англіцизмів на молодіжний жаргон і виявили, що процес запозичення англіцизму в жаргон має дещо специфічний характер. Він полягає в тому, що, на відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення здебільшого є відсутність лексеми для номінації тієї чи іншої реалії, до жаргону проникають лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. Серед факторів, що впливають на розвиток і поповнення жаргону, можна назвати такі, як:
– розвиток комп’ютерних технологій і соціальних мереж, які користуються популярністю серед представників молоді;
– розвиток сучасної музичної і «клубної» культури, а також кіноіндустрії;
– ЗМІ і телебачення, які є невід’ємною частиною життя молоді;
– поява різних сфер професійної діяльності, які не мають в українській літературній мові відповідної лексеми для номінації.
Сфери, в яких функціонують англіцизми, різноманітні. Англіцизми, відповідно до вживання, поділяються на дві групи:
1) лексема з широкою сферою застосування;
2) лексема з вузькою сферою застосування.
Максимальну кількість іншомовних запозичень зафіксовано в тих галузях, де відбувається найбільш тісна взаємодія мов і культур. Наприклад, однією з таких сфер є економіка. Також англіцизми активно проникають у ІТ-сферу, де найпоширенішими є запозичення, що вживаються з метою позначення комп’ютерного обладнання, понять, осіб, котрі працюють у сфері інформаційних технологій. Також останнім часом велика кількість англіцизмів застосовується у сфері культури та мистецтва, спорту. Відповідно, активно вони проникають у публіцистику, де охоче вживаються різного виду новоутворення, які допомагають наповнювати газетний текст певною експресивністю, налагодити таким чином контакт із читацькою аудиторією.
За морфологічною приналежністю переважну більшість англіцизмів становлять іменники, менша частка прикметників, ще менше – дієслів та дієприкметників, вигук складає близько 1% англіцизмів. Іменникові англіцизми формують кількісно найчисленнішу групу в складі української літературної мови. З-поміж них можна виокремити конкретні та абстрактні суфіксальні субстантиви та складні іменники-композити та юкстапозити. Прикметники здебільшого утворюються за допомогою суфіксації. Префінсальні деривати трапляються рідко. Щодо дієслів, то їх словотвірне засвоєння українською мовою відбувається внаслідок взаємодії їх як базових твірних основ з українськими дієслівними суфіксами -ува-, -и-, -і-, -ну- та переведенні іменникової основи в дієслово.
Ми визначили, що англіцизми в публіцистичних текстах мають такі стилістичні функції: ефект новизни, передача локального, соціальної або наукового колориту, мовна економія, мовна варіація, прагматична і комунікативна цінності, а також передача іронії або пародії. Ефект новизни мать ті англіцизми, які менш відомі в українській мові і ще в ній не закріпилися. Багато англіцизми, які часто передаються за допомогою цитат, використовуються в статтях для ілюстрації відповідної обстановки або соціальної групи.
Англомовні запозичення застосовуються також в якості мовної економії. Через це вони досить популярні в журналістів. Часто один англіцизм може замінювати цілий вираз. Багато англіцизмів можуть слугувати і для того, щоб уникнути повторення слів в публіцистичних текстах, тобто для вираження варіації, а також виконувати функцію прагматичної цінності в мові.
Новий етап розвитку зв’язків України з англомовними країнами сприяє розширенню сфер контактів і нових форм спілкування між народами. Особливо активним міжнародне співробітництво стає в гуманітарній галузі, що сприяє інтернаціоналізації науки, мистецтва, музики, спорту. Бурхливо відбувається і процес запозичення термінів різних галузей науки і техніки. Спостерігається також активізація запозичень загальновживаної лексики, яка виражає поняття культури мови-джерела.
Дослідивши матеріали інтернет-сайтів газет «Українська правда», «День» та «Дзеркало тижня» на предмет використання в публіцистичних статтях англіцизмів, ми отримали такі результати. За допомогою методу суцільної вибірки з газетних текстів зазначених україномовних видань ми відібрали 128 лексичних одиниць, які розподілили на сферами функціонування на такі тематичні групи: фінансово-економічна сфера; науково-технічна сфера; суспільно-політична сфера; сфера культури і спорту; освітня сфера.
Ми визначили, що серед матеріалів газет «Українська правда», «День», «Дзеркало тижня» найчастіше трапляються англіцизми із суспільно-політичної сфери – 44 англіцизми. Другі за популярністю – англіцизми науково-технічної сфери (41 лексема). Значно менше в публіцистичних текстах використовуються слова, які належать до сфери культури та спорту – 21 англіцизм. До найменш уживаних належать англіцизми зі сфери економіки, фінансів та освітньої сфери, 17 і 5 англіцизмів відповідно.
Так, з відібраних 128 лексичних одиниць є такі тематичні групи: фінансово-економічна – 13,3%; науково-технічна – 32%; суспільно-політична – 34,3%; сфера культури та спорту – 16,4%; освітня – 4%. Як бачимо, різниця між кількістю англіцизмів науково-технічної та суспільно-політичної сфери дуже незначна, всього лише 2,3%.
Різниця між кількістю англіцизмів у науково-технічній сфері та сфері культури та спорту становить 15,6%. Англіцизми освітньої сфери використовуються на 12,4% менше, ніж лексеми, які належать до сфери культури і спорту. Такі показники дозволяють нам зрозуміти, що у фінансово-економічній та науково-технічній сферах адаптація та функціонування англіцизмів відбувається найбільш динамічно.
Ми також проаналізували англіцизми видань газет «Українська правда», «День», «Дзеркало тижня» за морфологічною приналежністю. Ми виявили, що переважну більшість англіцизмів становлять іменники – вони становлять 88% з усіх відібраних англіцизмів. Це можна пояснити тим, що ця частина мова має найбільш потужний потенціал у творенні запозичень. Адже іменник переважно виконує номінаційну функцію, як і англіцизм – тобто надає відповідну назву предмету, явищу тощо. Набагато менше в публіцистичних текстах застосовується прикметників та дієслів, по 7,4 та 6% відповідно.
Кількість запозичених слів у лексичній системі мови (не лише української) збільшується через формування глобального інформаційного простору, світову інтеграцію, суспільні та економічні процеси. Таким чином відбувається постійне збагачення та оновлення словникового складу сучасних мов та їхній розвиток.
Протягом останніх двох десятиліть англійська мова значно вплинула на українську, як і на інші слов’янські мови, до нас хлинув величезний потік запозичень, насамперед англійського та американського походження. Усе це надає проблемі запозичення не тільки гострої соціальної значущості (потрібні чи не потрібні іншомовні слова українській мові), але й особливої лінгвістичної актуальності, адже, незважаючи на ряд важливих досліджень, цю проблему не можна вважати вирішеною.
Передбачаємо, що українські слова та англіцизми можуть у майбутньому співіснувати в таких станах:
1) конкурування, наслідком якого стає перевага одного типу лексем у певних семантичних полях;
2) мирного співіснування в одному полі, але при цьому лексеми матимуть різний семантико-прагматичний статус;
3) паралельного існування внаслідок розподілу за сферами функціонування.
Тому перспективи подальших досліджень вбачаємо в дослідженнях динамічних процесів лексико-семантичних систем не лише української, а й усіх слов?янських мов і досвіду науковців у вирішенні проблеми англіцизмів.