Функціонування англіцизмів у сучасній українській літературній мові.

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ВИД ІНШОМОВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ 7 1.1 Історія та причини проникнення англіцизмів в українську мову 7 1.2 Адаптація англійських запозичень до сучасної української мови та їх використання 13 1.3 Вплив англіцизмів на молодіжний жаргон, проблема їх вживання 23 Висновки до розділу 1 30 РОЗДІЛ 2. АНГЛІЦИЗМИ У СКЛАДІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 31 2.1 Сфери проникнення англійських запозичень в українську літературну мову 31 2.2 Морфологічні групи англомовних запозичень, їх морфемна характеристика 42 2.3 Стилістичне навантаження англомовних запозичень в українських публіцистичних текстах 51 Висновки до розділу 2 59 РОЗДІЛ 3. АНГЛІЦИЗМИ ЯК ПРЕДМЕТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 61 3.1 Аналіз англіцизмів, які використовуються в публіцистичних текстах (на прикладах інтернет-видань «Українська правда», «День», «Дзеркало тижня») 61 3.2 Перспективи адаптації англіцизмів у публіцистиці 71 Висновки до розділу 3 81 ВИСНОВКИ 83 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 89 ДОДАТКИ 97

Вступление:Останнім часом розширилися економічні, політичні та культурні зв’язки України з іноземними, насамперед англомовними, країнами, що спричинило посилене надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів, що зумовлено політичними й економічними реформами в Україні, які викликали потребу в використанні українською мовою закріплених англомовною світовою практикою понять. Актуальність теми полягає в тому, що розгляд проблем, пов’язаних із теорією і практикою запозичень, важливий у сучасних умовах, оскільки нині висловлюються серйозні побоювання щодо потужного напливу запозичень, які можуть призвести до знецінення українського слова. Актуальною проблемою сьогодення є виховання культури мовлення сучасних українців, зокрема стосовно правильного і доречного використання мовних засобів як чужих, так і своїх власних. Багато лінгвістів перераховували причини запозичень за різними ознаками, виділяючи мовні, соціальні, психічні, естетичні та ін.. Над цією проблемою працювали О. Г. Муромцева, В. М. Русанівський, С. В. Семчинський та багато інших українських дослідників. Також дослідження англіцизмів здійснювали І. Воловенко, О. А. Гуляєва, Т. Дуднік, О. С. Дьолог, Л. С, Козуб, О. Зубарєв, І. О. Коробова, А. Ломовцева, І. О. Пилипенко, Т. Майструк, Ю. О. Молоткіна, А. Л. Наукмовець, О. Л. Петришин, О. М. Лужецтька та ін. Наголосимо, що протягом останніх років відбувається активізація мовознавчої діяльності в цьому напрямі, про що свідчить дисертаційне дослідження Я. В. Битківська на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук «Тенденції засвоєння та розвиток семантики англізмів у сучасній українській мові», а також дисертації Л. М. Архипенко, Н. А. Іванової, І. О. Коробової, О. В. Ляхова, Н. О. Попової, Н. А. Ясинецької та ін., які здебільшого присвячені аналізові запозичень-англіцизмів у сучасній мікроекономічній термінології, термінології програмування, комп’ютерних мереж, захисту інформації, правничій термінології, у пресі тощо. Метою дослідження є теоретичне узагальнення лексико-семантичних особливостей англіцизмів та їх функціонування у сучасній українській мові, зокрема у сфері публіцистики. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання: ? охарактеризувати історію та визначити причини проникнення англіцизмів в українську мову; ? визначити ключові аспекти адаптації іншомовних лексичних запозичень до сучасної української мови та її функції; ? дослідити вплив англіцизмів на молодіжний жаргон, з’ясувати проблему їх вживання; ? виявити сфери проникнення англійських запозичень в українську літературну мову; ? охарактеризувати морфологічні групи англомовних запозичень, описати їх морферму будову; ? визначити стилістичне навантаження англіцизмів в українських публіцистичних текстах; ? проаналізувати англіцизми, які використовуються в публіцистичних текст (на прикладі видань «Українська правда», «День», «Урядовий кур’єр»); ? визначити перспективи адаптації англіцизмів у публіцистиці. Об’єктом дослідження є англіцизми у сучасній українській літературній мові. Предметом дослідження є функціонування англіцизмів у сучасній українській літературній мові. Методи дослідження зумовлені об’єктом вивчення та завданнями дипломного дослідження. Описовий метод використано для систематизації одиниць аналізу, сегментації англіцизмів, класифікації та інтерпретації ознак груп англіцизмів. Особливості морфологічної адаптації англіцизмів у системі сучасної української літературної мови досліджено за допомогою структурно семантичного аналізу. На основі методики компонентного аналізу англіцизмів визначено особливості трансформації семантичної структури англіцизмів. Метод кількісного аналізу дозволив встановити співвідношення англіцизмів у межах матеріалу дослідження, зокрема публіцистичних статей. Матеріал дослідження. Складається із англіцизмів та їх дериватів, утворених в українській мові. Практичний матеріал складається з газетних і журнальних матеріалів таких видань, як «Українська правда», «День» та «Дзеркало тижня». Обсяг практичного матеріалу – 128 англіцизмів у публіцистичних текстах зазначених видань. Наукова новизна роботи визначається конкретизацією досліджень науковців, окреслення проблеми використання іншомовних запозичень. Теоретичне та практичне значення роботи полягає в тому, що за допомогою отриманих результатів можна виявити закономірності входження англіцизмів до системи лексики сучасної української літературної мови, виявити можливості адаптації англіцизмів, визначити їх стилістичний і семантичний потенціал у мові сучасної преси. Також розроблені в результаті дипломного дослідження теоретичні положення та висновки можуть бути використані при підготовці лекцій, семінарів, занять, присвячених теоретичним та практичним аспектам функціонування англіцизмів у сучасній українській мові. Загальна характеристика структури та обсягу дипломної роботи. Структура дипломної роботи обумовлена її метою та завданнями. Робота складається з трьох розділів, 8 підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 102 сторінки. Список використаних джерел налічує 74 найменування. Робота містить 5 рисунків на 2 сторінках, 2 таблиці на 1 сторінці, 1 додаток на 10 сторінках. У вступі обґрунтовано актуальність теми дипломного дослідження, визначено мету, основні завдання, об’єкт та предмет роботи, наведені методи дослідження, наукова новизна, практичне значення та структура роботи. У першому розділі була охарактеризована історія та визначені причини проникнення англіцизмів в українську мову. Також були виокремлені основні аспекти адаптації англіцизмів у сучасній українській літературній мові, визначені функції цих запозичень. Окрім цього, був досліджений вплив англіцизмів на молодіжний жаргон. У другому розділі були охарактеризовані сфери проникнення англійських запозичень в українську літературну мову. Були охарактеризовані групи англомовних запозичень. Також було визначено стилістичне навантаження англіцизмів в українських публіцистичних текстах. У третьому розділі були проаналізовані англіцизми, виокремлені в публіцистичних текстах таких видань, як «Українська правда», «День», «Дзеркало тижня», а також визначені перспективи адаптації англіцизмів до української літературної мови.  

Выводы:Отже, дослідивши особливості функціонування англіцизмів у сучасній українській літературній мові, зокрема у сфері публіцистики, ми дійшли таких висновків. Слова іншомовного походження – невід’ємна частина української лексики, вони тісно пов’язані з історією нашого народу на різних етапах формування та розвитку власної державності, багатоманітними політичними, соціально-економічними та культурними відносинами з іншими державами світу. Англіцизми почали проникати в українську мову здебільшого у XIX та XX ст., але нині їх кількість зростає дуже швидко. У роботі визначено, що серед екстралінгвальних причин, що спричинили зростання запозичень, можна виділити основні п’ять груп, зокрема це культурні, суспільно-політичні, економічні, наукові, соціально-психологічні причини. Проте важливими є і лінгвальні причини, які роблять запозичення необхідним, як-от відсутність у мові-реципієнті слова для називання нового предмета, нового явища, поняття або необхідність спеціалізації понять у тій чи тій сфері тощо. Адаптація іншомовного запозичення здійснюється в три етапи: початковий, поглиблений і етап повного освоєння англіцизму. Для кожного етапу визначені свої диференційні ознаки. Вони стосуються всіх рівнів мовної системи, а саме: фонетичного, у тому числі графіки й орфографії; лексико-семантичного; морфологічного, у тому числі й словотвору; семантичного, а також рівня мовленнєвого, комунікативного. У своєму дослідженні ми дотримуємося позиції І. О. Коробової, згідно з якою весь процес запозичення можна поділити на дві фази: 1) поява нової лексеми; 2) її освоєння. У свою чергу, освоєння новітніх запозичень поділяється також на етапи: входження – слово передають переважно латиницею й часто паралельно пояснюють у тексті; адаптацію – пристосування новітнього запозичення до орфографічних норм української літературної мови; укорінення – стабілізація написання запозичень за орфографічними нормами української літературної мови; повне освоєння – пристосування англіцизму до орфографічних норм української мови, воно слугує твірною основою для похідних лексичних одиниць. Ми визначили вплив англіцизмів на молодіжний жаргон і виявили, що процес запозичення англіцизму в жаргон має дещо специфічний характер. Він полягає в тому, що, на відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення здебільшого є відсутність лексеми для номінації тієї чи іншої реалії, до жаргону проникають лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. Серед факторів, що впливають на розвиток і поповнення жаргону, можна назвати такі, як: – розвиток комп’ютерних технологій і соціальних мереж, які користуються популярністю серед представників молоді; – розвиток сучасної музичної і «клубної» культури, а також кіноіндустрії; – ЗМІ і телебачення, які є невід’ємною частиною життя молоді; – поява різних сфер професійної діяльності, які не мають в українській літературній мові відповідної лексеми для номінації. Сфери, в яких функціонують англіцизми, різноманітні. Англіцизми, відповідно до вживання, поділяються на дві групи: 1) лексема з широкою сферою застосування; 2) лексема з вузькою сферою застосування. Максимальну кількість іншомовних запозичень зафіксовано в тих галузях, де відбувається найбільш тісна взаємодія мов і культур. Наприклад, однією з таких сфер є економіка. Також англіцизми активно проникають у ІТ-сферу, де найпоширенішими є запозичення, що вживаються з метою позначення комп’ютерного обладнання, понять, осіб, котрі працюють у сфері інформаційних технологій. Також останнім часом велика кількість англіцизмів застосовується у сфері культури та мистецтва, спорту. Відповідно, активно вони проникають у публіцистику, де охоче вживаються різного виду новоутворення, які допомагають наповнювати газетний текст певною експресивністю, налагодити таким чином контакт із читацькою аудиторією. За морфологічною приналежністю переважну більшість англіцизмів становлять іменники, менша частка прикметників, ще менше – дієслів та дієприкметників, вигук складає близько 1% англіцизмів. Іменникові англіцизми формують кількісно найчисленнішу групу в складі української літературної мови. З-поміж них можна виокремити конкретні та абстрактні суфіксальні субстантиви та складні іменники-композити та юкстапозити. Прикметники здебільшого утворюються за допомогою суфіксації. Префінсальні деривати трапляються рідко. Щодо дієслів, то їх словотвірне засвоєння українською мовою відбувається внаслідок взаємодії їх як базових твірних основ з українськими дієслівними суфіксами -ува-, -и-, -і-, -ну- та переведенні іменникової основи в дієслово. Ми визначили, що англіцизми в публіцистичних текстах мають такі стилістичні функції: ефект новизни, передача локального, соціальної або наукового колориту, мовна економія, мовна варіація, прагматична і комунікативна цінності, а також передача іронії або пародії. Ефект новизни мать ті англіцизми, які менш відомі в українській мові і ще в ній не закріпилися. Багато англіцизми, які часто передаються за допомогою цитат, використовуються в статтях для ілюстрації відповідної обстановки або соціальної групи. Англомовні запозичення застосовуються також в якості мовної економії. Через це вони досить популярні в журналістів. Часто один англіцизм може замінювати цілий вираз. Багато англіцизмів можуть слугувати і для того, щоб уникнути повторення слів в публіцистичних текстах, тобто для вираження варіації, а також виконувати функцію прагматичної цінності в мові. Новий етап розвитку зв’язків України з англомовними країнами сприяє розширенню сфер контактів і нових форм спілкування між народами. Особливо активним міжнародне співробітництво стає в гуманітарній галузі, що сприяє інтернаціоналізації науки, мистецтва, музики, спорту. Бурхливо відбувається і процес запозичення термінів різних галузей науки і техніки. Спостерігається також активізація запозичень загальновживаної лексики, яка виражає поняття культури мови-джерела. Дослідивши матеріали інтернет-сайтів газет «Українська правда», «День» та «Дзеркало тижня» на предмет використання в публіцистичних статтях англіцизмів, ми отримали такі результати. За допомогою методу суцільної вибірки з газетних текстів зазначених україномовних видань ми відібрали 128 лексичних одиниць, які розподілили на сферами функціонування на такі тематичні групи: фінансово-економічна сфера; науково-технічна сфера; суспільно-політична сфера; сфера культури і спорту; освітня сфера. Ми визначили, що серед матеріалів газет «Українська правда», «День», «Дзеркало тижня» найчастіше трапляються англіцизми із суспільно-політичної сфери – 44 англіцизми. Другі за популярністю – англіцизми науково-технічної сфери (41 лексема). Значно менше в публіцистичних текстах використовуються слова, які належать до сфери культури та спорту – 21 англіцизм. До найменш уживаних належать англіцизми зі сфери економіки, фінансів та освітньої сфери, 17 і 5 англіцизмів відповідно. Так, з відібраних 128 лексичних одиниць є такі тематичні групи: фінансово-економічна – 13,3%; науково-технічна – 32%; суспільно-політична – 34,3%; сфера культури та спорту – 16,4%; освітня – 4%. Як бачимо, різниця між кількістю англіцизмів науково-технічної та суспільно-політичної сфери дуже незначна, всього лише 2,3%. Різниця між кількістю англіцизмів у науково-технічній сфері та сфері культури та спорту становить 15,6%. Англіцизми освітньої сфери використовуються на 12,4% менше, ніж лексеми, які належать до сфери культури і спорту. Такі показники дозволяють нам зрозуміти, що у фінансово-економічній та науково-технічній сферах адаптація та функціонування англіцизмів відбувається найбільш динамічно. Ми також проаналізували англіцизми видань газет «Українська правда», «День», «Дзеркало тижня» за морфологічною приналежністю. Ми виявили, що переважну більшість англіцизмів становлять іменники – вони становлять 88% з усіх відібраних англіцизмів. Це можна пояснити тим, що ця частина мова має найбільш потужний потенціал у творенні запозичень. Адже іменник переважно виконує номінаційну функцію, як і англіцизм – тобто надає відповідну назву предмету, явищу тощо. Набагато менше в публіцистичних текстах застосовується прикметників та дієслів, по 7,4 та 6% відповідно. Кількість запозичених слів у лексичній системі мови (не лише української) збільшується через формування глобального інформаційного простору, світову інтеграцію, суспільні та економічні процеси. Таким чином відбувається постійне збагачення та оновлення словникового складу сучасних мов та їхній розвиток. Протягом останніх двох десятиліть англійська мова значно вплинула на українську, як і на інші слов’янські мови, до нас хлинув величезний потік запозичень, насамперед англійського та американського походження. Усе це надає проблемі запозичення не тільки гострої соціальної значущості (потрібні чи не потрібні іншомовні слова українській мові), але й особливої лінгвістичної актуальності, адже, незважаючи на ряд важливих досліджень, цю проблему не можна вважати вирішеною. Передбачаємо, що українські слова та англіцизми можуть у майбутньому співіснувати в таких станах: 1) конкурування, наслідком якого стає перевага одного типу лексем у певних семантичних полях; 2) мирного співіснування в одному полі, але при цьому лексеми матимуть різний семантико-прагматичний статус; 3) паралельного існування внаслідок розподілу за сферами функціонування. Тому перспективи подальших досліджень вбачаємо в дослідженнях динамічних процесів лексико-семантичних систем не лише української, а й усіх слов?янських мов і досвіду науковців у вирішенні проблеми англіцизмів.  

Литература:1. Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації. Мовознавство. 2001. № 3. С. 45. 2. Архипенко Л. М. Етапи й типи адаптації однослівних англомовних фінансово-економічних термінів. Збірник робіт IV Міжнар. науково-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті». Харків: ХНАУ “ХАІ”, 2003. С. 208–211. 3. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ – початку ХХІ ст.) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 – українська мова. Харків, 2005. 23 с. 4. Архипенко Л. М. Освоєння деяких англіцизмів кінця ХХ ст. у мовленнєвій практиці пересічних носіїв мови. Вісн. Харків. нац. ун-ту. Серія „Філологія”. Харків, 2002. № 572. Вип. 35. С. 77–81. 5. Архипенко Л. М. Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів. Культура народов Причерноморья: Научный журнал. Симферополь, 2004. № 49. С. 75-76. 6. Баранник Д. Х. Українська мова на межі століть. Мовознавство. 2001. № 3. С. 40. 7. Битківська Я. В. Тенденції засвоєння та розвиток семантики англізмів у сучасній українській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Івано-Франківськ, 2008. 368 с. 8. Білодід І. К. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. Київ, 1973. 422 с. 9. Боєва Е. В. Специфіка функційної парадигми англіцизмів у сучасному медійному дискурсі. Молодий вчений. 2018. № 9.1. С. 13–17. 10. Босак Н. Ф., Печерська В. А. Причини появи запозичень-англіцизмів в українських ЗМІ. Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах : мат. ІІ Міжнародної наукової конференції. Дніпропетровськ, 2005. С. 43–45. 11. Валюх З. О. Типологія словотвірних парадигм іменника в українській мові : дис. … д-ра філол. наук. : 10.02.01. К., 2006. 395 с. 12. Вишнівський Р. Й. До питання доцільності вживання англіцизмів (на матеріалі сучасної української мови). Вісник Житомирського державного університету. 2015. Вип. 1 (79). С. 208–213. 13. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови. Термінологія процесових понять. К. : Вирій, 1997. 14. Воловенко І. Англіцизми на тлі словотворної та лексико-семантичної підсистем сучасної української літературної мови. Комунікативний дискурс: наукова рецепція і стратегії дослідження: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ : Міленіум, 2016. С. 63. 15. Герасименко Ю. Заимствования и их функции (на материале региональной прессы). Буденновск, 2013. 70 с. 16. Гуляєва О. А. Процес адаптації новітніх англійських запозичень у сучасному українському мовленні. Мультилінгвізм у сучасному суспільстві: культура, освіта, політика: Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. 2017. 17. Демченко К. В. Функіонування іншомовних лексем у текстах публіцистичного стилю. К., 2005. С. 170–172. 18. Должикова С. Н. Особенности проникновения англицизмов в язык масс-медиа. Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 2: Филология и искусствоведение. 2011. Выпуск 4. С. 45–51. 19. Дуднік Т. Англомовні запозичення в українській фінансово-економічній термінології та особливості їх перекладу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: зб. наук. праць. Херсон : ХДУ, 2013. Вип. 20. С. 241-243. 20. Дьолог О. С. Англіцизми та особливості їх засвоєння в сучасній українській мові. Функциональная лингвистика : научный журнал. 2010. № 1 (1). С. 203–205. 21. Дьолог О. С. Новітні англіцизми – збагачення чи засмічення української мови? Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Мовознавство. 2007. URL: http://movoznavstvo.com.ua 22. Дьолог О. С. Процес адаптації новітніх англійських запозичень у сучасному українському мовленні. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». 2011. Том 24 (63). № 4. Часть 2. С.118-121. 23. Зубарєв О. Статус англійських запозичень у лексичній системі української мови. Волинь філологічна: текст і контекст. 2008. № 6. С. 434–441. 24. Іванова Н. А. Структурно-семантична адаптація і переосмислення англіцизмів та їх відбиття у російськомовних виданнях України : дис. … канд. філол. наук : 10.02.02 «Російська мова». Дніпропетровськ, 2009. 25. Йомбо Ж. Англіцизми в сучасному українському мовленні. XLV Науково-технічна конференція гуманітарних підрозділів. Секція мовознавства. 2016. URL: https://webcache.googleusercontent.com /search?q=cache:FDB_jGaefeoJ:https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hum/all-hum-2016/paper/download/177/80+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. 26. Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови : навч. посіб. Вид. 2-ге, перероблене. Львів : ПАЮ, 2007. 400 с. 27. Караванський С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне «я». К. : Академія, 2001. 233 с. 28. Карпіловська Є. А. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону: чинники стабілізації інновацій. Українська мова. 2008. № 1. С. 24-35. 29. Кислюк Л. П. Нові англійські запозичення і термінологія. Українська термінологія і сучасність : Збірник наукових праць. 2001. Вип. IV. С. 51–53. 30. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : монографія. К., 2008. 336 с. 31. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. К. : Вища школа, 1987. 349 с. 32. Козуб Л. С. Особливості використання англіцизмів у сучасній українській мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2017. № 26 (2). С. 40–42. 33. Коробова І. О. Англізми в сучасній українській мові. Актуальні питання філології : Збірник наукових праць. 2013. № 5. С. 107–115. 34. Коробова І. О. Лексико-семантичне освоєння новітніх англізмів у сучасній українській мові. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 2019. Том 22, № 1. С. 109–122. 35. Коробова І. О. Семантичне та словотвірне освоєння новітніх запозичень в українській мові : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Запоріжжя, 2017. 36. Котвицька В. А. Щодо питання про структуру контекстів уживання англіцизмів у сучасній німецькій мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2015. Вип. 17(2). С. 37–39. 37. Кухтик М. Особливості вживання англіцизмів як стилістичних фігур якості в сучасній українськомовній пресі. URL: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:_Gqz1ilUGlkJ:ndsif.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/download/40/41+&cd=7&hl=uk&ct=clnk&gl=ua 38. Литвин К. Англомовні запозичення в українській мові у сфері ІТ. Актуальні проблеми сучасної англійської мови : матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. Херсон, 2017. С. 30–34. 39. Ломовцева А. Новітні англізми в українській мові та проблеми лексичної варіантності. Українська мова. 2003. № 1. С. 96–102. 40. Ляхова О. В. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі сучасної української мови: розширення значення похідного слова : дис. … канд. філол. наук. Харків, 2012. 41. Мазурик Д. Українська неологічна традиція. Вісник Львівського університету. 2004. Вип. 34. Ч. 1. С. 219–225. 42. Майструк Т. Номінативна функція англіцизмів різних семантичних груп у текстах публіцистичного стилю. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць. Кривий Ріг, 2008. Вип. 2. С. 37–44. 43. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови : підручник. К. : Вища шк., 2003. 459 с. 44. Медведєва Т. М. Інолексеми як один із чинників становлення лексичної системи української мови. Дослідження з лексикології і граматики української мови : зб. наук. праць. 2013. Вип. 13. С. 66–74. 45. Молоткіна Ю. О. Мовні та позамовні причини проникнення англіцизмів у сучасну українську мову. Соціум. Документ. Комунікація. 2016. № 2. С. 112–124. 46. Молоткіна Ю. О. Різні способи написання новітніх англіцизмів в українській мові. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). 2017. № 7. С. 119–123. 47. Морозов С. М., Шкарапута Л. М. Словник іншомовних слів. К. : Наукова думка, 2000. 680 с. 48. Нагорна Ю. А. Вплив англіцизмів та американізмів на сучасну українську мову. Український смисл : науковий збірник. Дніпро, 2016. С. 291–299. 49. Наумовець А. Л. Імплементація англіцизмів в українській мові. Укр. термінологія і сучасність : зб. наук. праць. 2001. Вип. 4. С. 15–16. 50. Пащенко О., Радзієвська О. Функціонування англіцизмів в українському молодіжному жаргоні. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2015. Вип. 2. С. 45-52. 51. Петришин О. Л., Лужецька О. М. Новітні англомовні запозичення як засіб міжкультурної комунікації. Young Scientist. 2018. № 3.1. С. 135–138. 52. Пилипенко І. О. Варіативність англомовних запозичень у сучасних українських ЗМІ. Мова і культура. 2017. Вип. 20. С. 131–136. 53. Питання українського правопису : постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. № 437. Офіційний вісник України. 2019. № 44. С. 19. 54. Пілецький В. Мовна специфіка українського терміна. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2005. № 538. С. 25–32. 55. Пілецький В. Сучасний український термін (проблеми збереження національномовної самобутності). Вісник Львівського університету. Серія Фіологічні науки. 2004. Вип. 34. Ч. 1. С 428-437. 56. Попова Н. О. Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) : дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 «Українська мова». Запоріжжя, 2005. 57. Поліщук П. О., Писаренко М. О. Сфери проникнення англіцизмів в українську мову. URL: https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:NfjuQHsQBcoJ:https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hum/all-hum-2019/paper/download/7869/6510+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua (дата звернення: 10.09.2019) 58. Процик І. Українська фізична термінологія на зламі ХІХ–ХХ століть. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. 250 с. 59. Радчук. В. Іншомовні слова в українському мовленні. К., Либідь, 1998. 375 с. 60. Радчук В. Плекаємо укрлиш... Для кого?. Урок української. 2003. № 8-9. С. 26–30. 61. Рєпіна Ю. О. Англіцизм у субмові сучасної української мови. Управління розвитком. 2014. № 12. С. 124–126. 62. Романов А. Ю. Англицизмы и американизмы в русском языке и отношение к ним. СПб. : Издательство С.-Петербургского университета, 2000. 152 с. 63. Рудакова Т. М. Функціонування соціально-економічної лексеми англомовного походження в українських засобах масової інформації кінця ХХ – початку ХХІ ст. : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Луганськ, 2009. 478 с. 64. Селігей П. О. Що нам робити із запозиченнями? Українська мова. 2007. № 3. С. 16–32. 65. Ситенко О. О. Лексико-семантичні особливості англійських запозичень в сучасній українській літературній мові. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». 2010. Вип. ХІІ. С. 166–171. 66. Сологуб О. П. Усвоение иноязычных структурных элементов в русском языке. Наука. Университет. 2002 : материалы Третьей научной конференции. Новосибирск, 2002. С. 130–134. 67. Стишов О. А. Нові іншомовні слова в українськомовних ЗМІ початку ХХІ ст. Філологічні студії : Зб. наук. праць. 2017. Вип. 9. С. 66–75. 68. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): монографія. К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. 188 с. 69. Фурса В. М. Семантико-граматичне та словотвірне освоєння невідмінюваних імен : монографія. К., 2005. 252 с. 70. Чернікова Л. Ф., Смілик І. Т. Англіцизми в сучасній українській мові. Вопросы духовной культуры. Сер. Филологические науки. С. 129-133. 71. Шатилова Л. М. Стилистические функции англицизмов в немецкой и русской прессе. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2017. № 6 (72). С. 175–179. 72. Шпітько І. М. Сучасна словацька мова та проблеми англіцизмів у глобалізованому світі. Проблеми загального і слов’янського мовознавства. 2019. № 3. С. 144–151. 73. Ясинецька Н. А. Переклад як передумова запозичення нових англіцизмів до української мови. Лінгвістичні дослідження. Актуальні проблеми сучасного художнього і галузевого перекладу : мат. IV Міжнар. наук.-метод. семінару. Горлівка, 2013. С. 81–84. 74. Ясинецька Н. А. Структурно-семантичні особливості та функціонування новітніх англізмів в українській мові : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. К., 2013. 253 с.