Вступление:Теорія раціональних очікувань є новою класичною концепцією, яка виникла на початку 70-х рр. минулого століття і до початку 80-х років стала однією з провідних у сучасній економічній думці, тобто по суті вона є однією з наймолодших серед усіх інших напрямів економічної теорії. Концепція раціональних очікувань пропонувала нове бачення впливу грошово-кредитної політики на реальні макроекономічні індикатори.
Основними представниками цієї нової класичної школи є Р. Лукас та Т. Сарджент, які вважаються послідовниками монетаризму, оскільки їх теоретичні погляди основані на положеннях кількісної теорії грошей, теорію раціональних очікувань та її вплив на грошово-кредитну політику досліджував новокейнсіанець С. Фішер. Суперечка між представниками нової класичної школи (Р. Лукас, Т. Сарджент) та нового кейнсіанства (С. Фішер) перейшла з площини методів макроекономічного регулювання (бюджетна чи грошово-кредитна) у площину вибору характеру грошової політики: регламентована політика проти гнучкої.
Концепція, в основі якої лежать раціональні очікування, заперечує будь-який вплив заходів грошово-кредитної політики на економічне зростання та зайнятість. Ця позиція є абсолютно протилежною кейнсіанській концепції, в якій гроші відіграють активну роль у відтворювальному процесі.
Теорія раціональних очікувань основана на наукових прогнозах, які беруть до уваги функціонування реальної економіки: рівень ставки відсотка, динаміку цін, зміну витрат, наслідки конкретної економічної політики, вплив рішень уряду на макроекономічні показники.
Ця теорія запропонувала новий погляд в макроекономіці на перебіг процесів, що відбуваються в економіці. В її основі лежить ідея про те, що економічні агенти діють раціонально, спираючись на всю наявну інформацію. Теорія раціональних очікувань заперечує теорію адаптивних очікувань, яка полягає в тому, що очікування економічних агентів спираються на екстраполяцію поточних трендів на майбутнє.
Представники економічної науки, які є прихильниками теорії раціональних очікувань, засновують свої переконання на стандартному економічному допущенні про те, що люди ведуть себе так, щоб максимізувати свою корисність (задоволення від життя) чи прибуток. Вони використовують поняття раціональних очікувань для того, щоб зрозуміти різноманіття ситуацій, в яких міркування про майбутнє є ключовим фактором у визначенні поточної діяльності. Раціональні очікування є основою для теорії ціноутворення на цінні папери, заснованої на концепції випадкових блукань або ефективних ринків, теорії динаміки гіперінфляції, теорій споживання, заснованих на концепціях перманентного доходу та життєвого циклу, теорії вирівнювання податків та розробки політики економічної стабілізації.