Выводы: Дослідивши особливості перекладу німецької ділової кореспонденції українською мовою на матеріалі ділових угод, листів-запитів, листів-пропозицій, ми можемо дійти таких висновків.
1. У ході дослідження визначено теоретичні засади вивчення лінгвістичних аспектів перекладу ділової кореспонденції у зарубіжному мовознавстві, ділових листів у вітчизняній лінгвістиці, класифіковано й описано типи перекладацьких трансформацій. Перекладацький аналіз ділових листів у міжкультурній комунікації спирається на зіставний аналіз текстів. Попри загальноприйняте положення щодо високого ступеня стандартизації текстів офіційно-ділового дискурсу, жанр ділової кореспонденції виявляє більше відмінностей, аніж спільних рис в німецькомовній та україномовній ділових сферах. Спільними рисами німецькомовної та україномовної ділової кореспонденції є те, що грубість, нетактовність й інший вияв неповаги до адресата є неприпустимими. Основні відмінності в німецкомовній діловій кореспонденції по відношенню до україномовної ділової кореспонденції полягають у тому, що німецька ділова мова має жвавий характер та зорієнтована на адресата. Ми визначили, що у процесі перекладу німецькомовної ділової кореспонденції необхідно зрозуміти текст оригіналу, знайти відповідні засоби передачі у мові перекладу, перевірити ступінь формальної відповідності, ступінь смислового навантаження та прийнятності для цільової аудиторії. При перекладі документів необхідно передати і зміст оригіналу, і його стиль, особливої уваги також потребує правильне відтворення реквізитів. Під час перекладу ділової документації можуть використовуватися різні типи трансформацій залежно від визначень поняття еквіваленту та еквівалентності і класифікації перекладацьких прийомів у зв’язку з цим. Дослідники розрізняють за характером перетворення такі типи перекладацьких трансформацій: лексичні, граматичні, лексико-граматичні. Лексичні трансформації поділяють на формальні (умовно-звукова транскрипція, графічна транслітерація, калькування) і лексико-семантичні (конкретизація, генералізація й модуляція). До граматичних перекладацьких трансформацій відносять дослівний переклад синтаксичних структур, поділ речення, об’єднання речень, граматичні заміни. Лексико-граматичні заміни передбачають антонімічну й конверсивну трансформацію, описово-перифрастичний переклад.
2. Охарактеризовано мовні ознаки німецької ділової кореспонденції у перекладацькому аспекті. У процесі перекладу німецьої ділової кореспонденції слід пам’ятати, що тексти ділових листів складаються відповідно до офіційно прийнятої норми і повинні бути викладені в офіційно-діловому стилі. Щоб надати листу офіційно-ділового характеру, до його структури обов’язково включають мовні кліше, характерні для певного типу листування. Мовні кліше є стандартними зразками слововживання, типовими схемами словосполучень і синтаксичних конструкцій. Специфічні властивості німецької мови проявляються і в термінології. Ми визначили, що найбільшою термінологічністю володіють іменники, тому в термінології ділової німецькомовної кореспонденції відзначається їх переважна наявність. Окрім цього, при формуванні термінології ділової німецькомовної кореспонденції використовуються: термінологізовані загальнолітературні слова, терміни інших наук, запозичення з інших мов.
3. Досліджено особливості відтворення договорів, листів-запитів та листів-пропозицій. Переклад німецькомовних договорів, листів-запитів та листів-пропозицій на лексичному рівні відбувається завдяки прийомам транскрипції, транслітерації й калькування. Відтворення мовних особливостей ділової кореспонденції на лексико-семантичному рівні пов’язане з прийомом модуляції. На граматичному рівні воно представлене морфологічними й синтаксичними замінами, перестановками, а також трансформаціями антонімічного перекладу і компенсації. Вербалізація на лексико-семантичному рівні відбувається завдяки прийому конкретизації, на граматичному рівні – за допомогою синтаксичних замін і додавання. У стратегії відтворення німецькомовної ділової кореспонденції переважає спосіб вербалізації (розкриття) смислів, який реалізується за допомогою прийомів конкретизації і додавання (експлікації) на лексико-семантичному і граматичному рівнях. Стратегія невідтворення пов’язана з нівелюванням ґендерних ознак, вилученням евфемізмів та окремих термінів у перекладі. Завдяки морфологічним замінам умовного способу дійсним способом у перекладі відбувається елімінація відтінку ввічливості, що спричинено консервативним характером українського ділового мовлення, який виявляється в категоричності викладу. Вибір стратегій, способів і прийомів перекладу залежить від цільової аудиторії та визначається функціональним призначенням тексту.
4. Проаналізовано особливості перекладу німецькомовної ділової кореспонденції українською мовою. Процес перекладу ділової кореспонденції, зокрема договорів, є складним. Він потребує залучення комплексних фахових знань у галузі перекладу. Наявність прихованої інформації в цьому жанрі офіційно-ділового дискурсу зведена до мінімуму. Проте вартим уваги в межах перекладацького аналізу залишається розгляд основних стратегій відтворення чи невідтворення, а також стратегія імплікації експліцитних смислів. У процесі перекладу текстів офіційно-ділових листів потрібно врахувати текстові та позатекстові інструменти і засоби відтворення, які існують на різних рівнях. Текстові засоби характерні для лексичного і граматичного рівнів, а позатекстові – реалізуються на комунікативному і прагматичному підрівнях.
5. Проаналізовано лексичні, лексико-граматичні та граматичні трансформації та їх застосування при перекладі. У перекладі німецькомовних листів-запитів співвідносними є стратегії відтворення або невідтворення та стратегія приховування експліцитно виражених висловлювань, які відбуваються на лексичному, лексико-семантичному та граматичному рівнях. Прагматичні фактори впливають на вибір стратегії, способів та прийомів перекладу і визначають функціональну спрямованість на цільову аудиторію. Реалізація стратегій відтворення чи невідтворення включає способи збереження, вербалізації та елімінації в перекладі. У перекладі текстів листів-пропозицій, спостерігається стратегія відтворення, яка реалізується за допомогою переважно способів збереження, а також вербалізації. Стратегія збереження сенсу повідомлень часто стає можливою завдяки граматичним трансформаціям синтаксичного уподібнення, перестановки, морфологічних і синтаксичних трансформацій. Другим за частотністю постає прийом модуляції на лексико-семантичному рівні. Не досить поширеними залишаються прийоми транскрипції, транслітерації та калькування, які припадають на лексичний рівень. Стратегія невідтворення прихованого смислу в перекладі німецькомовних листів-пропозицій реалізується за допомогою елімінації на лексико-семантичному рівні (прийом генералізації) та граматичному рівні (прийом вилучення та замін).
6. Розглянуто перекладацькі трансформації при перекладі договорів, листів-запитів та листів-пропозицій. Шляхом суцільної вибірки з німецькомовної ділової кореспонденції, а саме: листів-запитів та листів-пропозицій нами було відібрано 75 текстових фрагментів на позначення різних способів перекладу термінологічних одиниць та синтаксичних структур. Найбільш поширеною видалася стратегія вербалізації, друге місце зайняла стратегія збереження та третя позиція належить стратегії невідтворення. До перекладацької стратегії вербалізації нами були віднесені перекладацькі трансформації експлікації (описового перекладу) або додавання (24%), а також трансформація лексико-семантичного рівня, точніше конкретизація, що зайняла усього лише 8%. Стратегія збереження містила граматичні трансформації синтаксичного уподібнення, морфологічних та синтаксичних замін, а також перестановки (16%), лексико-семантичну трансформацію смислового розвитку або модуляції (12%), та лексичні або лексико-формальні трансформації транскрипції, транслітерації і калькування (9,3%). І, нарешті, до стратегії невідтворення належали генералізація (8%), трансформація лексико-семантичного рівня, вилучення (20%) та заміни (5,3%). Два останніх види перекладацьких трансформацій входять до складу граматичних перетворень. Шляхом суцільної вибірки з німецькомовної ділової кореспонденції, а саме: німецько-українських договорів нами було відібрано 80 текстових фрагментів на позначення різних способів перекладу термінологічних одиниць та синтаксичних структур у відповідних ділових документах. У перекладі текстів німецько-українських договорів домінуючою залишається стратегія відтворення, яка представлена переважно способами вербалізації та меншою мірою збереженням. Спосіб вербалізації реалізується завдяки прийомам додавання чи експлікації (25%) на граматичному рівні і конкретизації (10%) на лексико-семантичному рівні. Стратегія збереження інформації, закладеної у значенні будь-якої термінологічної одиниці в німецькомовних договорах та їх українських варіантах перекладу стає можливою завдяки прийому модуляції (17,5%) на лексико-семантичному рівні, завдяки трансформаціям замін і перестановки (11,25%) на граматичному рівні, а також за допомогою прийомів транскрипції, транслітерації і калькування (6,25%) на лексичному рівні. Стратегія невідтворення застосовується лише у незначній кількості досліджених прикладів і реалізується завдяки прийомам вилучення (9%) і замін (9%) на граматичному рівні, а також прийому генералізації (12,5%) на на лексико-семантичному рівні.
7. Зроблено порівняльний аналіз трансформацій за видами документів. Зіставний аналіз вихідних текстів і текстів перекладу німецькомовних ділових листів, а саме: листів-запитів та листів-пропозицій, а також договорів виявив характерну тенденцію україномовних перекладів до замовчування певного обсягу інформації, що спостерігається на лексичному, лексико-семантичному і граматичному рівнях.