Выводы:1. Досліджено теоретичні основи здійснення фінансового моніторингу у банках. Зокрема, встановлено, що фінансовий моніторинг – це неперервний процес заходів, що здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу, спрямованих на протидію фінансовим операціям, що пов’язані з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. За результатами систематизації наукових та законодавчих підходів визначено, що фінансовий моніторинг є особливою формою контрольної діяльності держави у сфері фінансів, який становить безперервний процес спостереження, аналізу, оцінки та прогнозу фінансових операцій. У роботі розглянуто важелі й принципи організації механізму фінансового моніторингу в банку, механізм первинного фінансового моніторингу в банківських установах та його головні складові, виокремлено основні типи підозрілих операцій клієнтів банків та їх ознаки а також було акцентовано увагу на групі показників ефективності фінансового моніторингу.
2. За результатами дослідження визначено вплив фінансового моніторингу на забезпечення фінансової безпеки у банку, зокрема встановлено, що фінансовий моніторинг є складовою частиною фінансової безпеки банку та виконує стабілізаційну функцію соціально-економічного розвитку, за рахунок нівелювання та фільтрації фіктивних операцій та підтримки реального сектору економіки. Також акцентовано увагу, що провідне місце серед міжнародних організацій, які провадять діяльність з протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом, займає Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), MONEYVAL, група «Егмонт», співробітництво в рамках Базельського Комітету та Європейським Союзом з метою імплементації європейських директив у вітчизняну практику, зокрема норм Директиви (ЄС) 2015/849 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму. Також наголошено, що парламентарями було прийнято у першому читанні проект Закону України №2179 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів.
3. Розглядаються значущість забезпечення фінансової безпеки банківського сектору, чинники, які впливають на її рівень, та наявні і потенційно можливі загрози у цій сфері. Аналізуються погляди науковців з зазначеної проблематики в контексті виявлення внутрішніх та зовнішніх загроз фінансовій безпеці банку. Визначено, що безпека банківського сектору зумовлюється такими основними чинниками, як: економічна стабільність держави та рівень її залежності від зовнішніх дій інших країн; ступінь залежності банківського сектору від внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування, зокрема, рефінансування і кредитування іноземними банками; ступінь концентрації активів банківського сектору в інших державах або галузях реального сектору економіки.
4. Проведено оцінку сучасного стану діяльності банківської системи України в контексті рівня її безпеки та моніторингу. Здійснено аналіз індикатора рівня фінансової безпеки банківського сектора України на основі методи МЕРТ. Інтегральний індикатор фінансової безпеки банківського сектора України, за розрахунками, свідчить про підвищення рівня фінансової безпеки банків України. Так, якщо у 2014 р. стан фінансової безпеки відповідав значенню 0,4229 і характеризувався як небезпечний, то у 2018 р. його значення склало 0,5107, або 51,07%, і визначалося як незадовільний. Проведені розрахунки підтверджують наявність існуючих проблем, загроз і небезпек у банківській системі України, хоча необхідно відзначити позитивні тенденції 2018 р. Також було відмічено, що питома вага активів п’яти найбільших банків за своїми сукупними активами у банківській системі сягнула критичного з точки фінансової безпеки значення (60,5%), що вказує на значний рівень концентрації банківської системи в основному за рахунок державної форми власності установ.
5. Досліджено роль ризик-менеджменту вітчизняних банків у забезпеченні фінансової безпеки банківського сектору. Упродовж 2018 р. НБУ провів 26 планових та 3 позапланові виїзні перевірки банківських установ. За 2018 р. НБУ надіслав СБУ інформацію стосовно 42 банків, а саме: за результатами перевірок з питань фінансового моніторингу надіслали 39 листів з інформацією про підозрілі фінансові операції клієнтів банків на загальну суму понад 67,5 млрд грн, 68,1 млн дол. США, 11,8 млн євро. За даними НЬУ обсяг виявлених схемних операцій за 2017-2018 рр. складає: виведення капіталів – 0,96 млрд. грн., фіктивні транзитні операції – 23,76 млрд. грн., незаконне зняття готівки – 13,94 млрд. грн.
6. АТ «УкрСиббанк» входить до складу Групи BNP Paribas, яка у своїй діяльності керується нормами законодавства Франції та Європейського Союзу з протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснює свою діяльність відповідно до стандартів Групи, а також дотримується існуючих міжнародних фінансових санкцій (ембарго) та політик пильності (в тому числі «Знай свого Клієнта»). Він встановлює правила протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Також АТ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group постійно бере участь у зустрічах «Найкращі практики провідних банків України з фінансового моніторингу» за підтримки НАБУ та НБУ. Функція контролю за дотриманням вимог та управління ризиками в Банку відповідає за проведення видів контролю другого рівня щодо Комплаєнс за допомогою Фундаментальних Точок Контролю (Fundamental Monitoring Points, FMP) з метою забезпечення виконання видів контролю першого рівня у ефективний спосіб та із дотриманням чинних процедур. Фінансова безпека АТ «УкрСиббанк» досліджується в розрізі таких її складових як AML, KYC та санкцій, також у роботі досліджено окремі аспекти взаємодії служб АТ «УкрСиббанк» між собою з метою проведення ефективного контролю та моніторингу. Дослідження показало, що у травні 2018 року були застосуванні заходи впливу до АТ «Укрсиббанк», зокрема у вигляді штрафу в розмірі 400000,00 грн за порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу у частині невиявлення фактів належності клієнтів банку до публічних діячів, їх близьких осіб або пов’язаних з ними осіб; незабезпечення надання НБУ повної та достовірної інформації у відповідних звітах; письмового застереження за порушення інших вимог щодо ідентифікації та верифікації.
7. Обґрунтовано пропозиції щодо розробки напрямів підвищення рівня фінансової безпеки банків через удосконалення фінансового моніторингу. У роботі розглянуто конкретні заходи для підвищення рівня фінансової безпеки банків в розрізі протистояння внутрішнім та зовнішнім загрозам, визначено ряд організаційно-економічних захисних заходів у системі забезпечення фінансової безпеки банків України. Серед інших напрямів підвищення рівня фінансової безпеки банківського сектору в Україні виокремлено такі: удосконалення підходів до оцінки рівня фінансової безпеки банківського сектору шляхом розробки відповідних спостережень, діагностування й прогнозування загроз з використанням SWOT – аналізу, компаративного аналізу та відповідних індикаторів та показників оцінки ризиків; активізація проведення НБУ сценарного стрес-тестування банківського сектору на основі використання уніфікованих індикаторів; впровадження прогресивних банківських технологій; налагодження системи гарантування кредитів; оптимізація банківської звітності та перехід з XМL на стандарт XBRL; впровадження в практику індикаторів фінансової безпеки, які відображають роль банківського сектору в економіці з урахуванням моніторингу.
8. Запропоновано шляхи удосконалення системи фінансового моніторингу вітчизняних банків. Зокрема у роботі акцентується увага на: розроблені нових технологій для моніторингу з питань відмивання доходів одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму; створені автоматичні інформаційні системи по обліку осіб, які відмивають доходи отриманні злочинним шляхом; співпрацювати з іноземними банками та службами моніторингу; розширювати коло «агентури»; забезпечені прозорості бенефіціарну власність юридичних осіб. Також важливим є прийняття проекту Закону №2179, зокрема таких важливих його положень, які підвищать ефективність фінансового моніторингу банків України в частині: застосування ризик-орієнтованого підходу СПФМ; збільшення порогової суми на суму більше 400 тис. грн. та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, політично значущими особами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері; розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції; удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників та посилення вимог до виявлення СПФМ бенефіціарних власників своїх клієнтів; запровадження міжнародного інструментарію замороження активів та регламентація дій СПФМ із активами, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням; удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом; удосконалення формату платіжних доручень СВІФТ, включення відправником додаткової інформації про клієнтів в МТ 103 тощо. Також досліджено стратегічні цілі для Держфінмоніторингу на 2020 р.
9. Визначено перспективні напрями розвитку системи фінансового моніторингу АТ «Укрсиббанк». За кожним з напрямів обґрунтовано відповідні заходи, реалізація яких забезпечить підвищення ефективності вітчизняної фінансового моніторингу Банку. Так, зокрема було запропоновано: популяризація політики «Due Diligence», складання переліку та розробка форм звітної документації за принципом прогнозному моніторингу, удосконалення нормативно-правового забезпечення шляхом імплементації у практику даної банківської установи міжнародних рекомендацій і нормативно-правових актів, а саме положень Директиви 2018/843/EU (5AMLD); удосконалення організаційної структури (посилення взаємодії Банку з НБУ, НАБУ, Держфінмоніторинг); впровадження у своїй діяльності у короткостроковій перспективі нових технології та можливості їх використання при здійсненні фінансових злочинів, а також заходи щодо запобігання такого використання; використання штучного інтелекту для підвищення ефективності фінансової розвідки Банку; розслідування фінансових злочинів, пов’язаних з криптовалютою, забезпечення операцій деофшоризації, а також забезпечення навчальної бази працівників банківської установи, Впровадження принципу «нульової толерантності» до будь-яких проявів корупції у діяльності АТ «Укрсиббанк», а також у правовідносинах із діловими партнерами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування тощо.