Стратегія розвитку бренду України в умовах діджиталізації міжнародного маркетингу

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ БРЕНДУ КРАЇНИ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ 6 1.1. Сутність поняття бренду країни 6 1.2. Сучасні технології цифрового маркетингу 17 1.3. Формування бренду держави в умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій 26 РОЗДІЛ 2. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЕЛЕКТРОННОГО ПІАРУ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ БРЕНДУ КРАЇНИ 34 2.1. Особливості формування бренду Сполученого Королівства 34 2.2. Засоби технології електронного піару у формуванні бренду Франції 42 2.3. Система іміджевих Інтернет-ресурсів Канади 53 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНОЮ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ У ФОРМУВАННІ БРЕНДУ 66 3.1. Стратегія розвитку бренду України в умовах діджиталізації міжнародного маркетингу 66 3.2. Рекомендації Україні щодо удосконалення бренду з використанням зарубіжного досвіду 76 3.3. Моделювання факторного впливу на розвиток бренду України 83 ВИСНОВКИ 88 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 92 ДОДАТКИ 99  

Вступление:Актуальність теми. В епоху глобалізації, що стирає національні та культурні кордони, потреба мати свій власний бренд актуальна як ніколи. Глобалізаційні процеси що сьогодні домінують в міжнародному розвитку актуалізували використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у створенні бренду країни, особливо цифрові технології маркетингу. Досить широко можливості цифрових технологій міжнародного маркетингу використовуються при формування міжнародного бренду країни, оскільки у глобальній мережі представлено широкий спектр національних та соціально-культурних особливостей багатьох країн не лише у текстовому, але й в мультимедійному та ілюстративному форматі, що є важливим фактором для покращення бренду країни.. Сьогодні переваги цифрових технологій в міжнародному маркетингу як важливих каналів ефективної взаємодії зі світовою громадськістю пов’язані з такими їх можливостями, як швидкість передачі даних, доступність даних широким масам населення незалежно від географічної складової, представленість в мережі практично всіх груп населення, можливість отримання зворотного зв’язку, глобальний характер цих комунікацій, необмеженість електронного простору, відносно невисока вартість комунікації. Питанням використання цифрових технологій міжнародного маркетингу у створенні бренду країни присвячені праці таких дослідників, як С. Анхольт, Л. В. Бабій, В. М. Горовий, О. Л. Добржанська, О. П. Дубас, Н. П. Карпук, К. В. Кучеренко, Г. Лавриненко, Г. Личова, К. Г. Михайльова, І. Т. Муковський, Г. Г. Почепцов, В. О. Садовий, А. Г. Смірнова, М. І. Терещук, О. Ю. Трач, Л. С. Хорішко та ін. Метою дослідження є вивчення стратегія розвитку бренду України в умовах діджиталізації міжнародного маркетингу та розробка рекомендацій щодо його поліпшення. Відповідно до мети дослідження в магістерській роботі поставлено наступні завдання: ? визначити сутність поняття бренду країни; ? розглянути сучасні технології цифрового маркетингу; ? дослідити процес формування бренду держави в умовах розвитку інформаційно-комунікаційних технологій; ? визначити особливості формування бренду Сполученого Королівства; ? проаналізувати засоби технології електронного піару у формуванні бренду Франції; ? розглянути систему іміджевих Інтернет-ресурсів Канади; ? проаналізувати стратегію розвитку бренду України в умовах діджиталізації міжнародного маркетингу; ? надати рекомендації Україні щодо удосконалення бренду з використанням зарубіжного досвіду; ? розробити економічно-математичну модель з двома розрахунками. Об’єкт дослідження – процес побудови бренду країни з використанням засобів цифрового маркетингу. Предмет дослідження – теоретичні та практичні аспекти формування стратегії розвитку бренду країни з використанням засобів цифрового маркетингу. Методи дослідження. У роботі були використані такі методи: діалектичний метод пізнання, системний, комплексний та структурно-функціональний підхід, кількісний аналіз, статистичний, методи дедукції та індукції, аналізу та синтезу, економетричні методи. Інформаційна база дослідження. Основними джерелами роботи виступають є статті, публікації вітчизняних та зарубіжних науковців, підручники, статистична звітність підприємства, ресурси Інтернету. Теоретичне значення дипломної роботи полягає в тому, що вона досліджує технології цифрового маркетингу як засіб формування стратегії бренду країни. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для формування стратегії бренду України. Структура роботи. Робота складається з вступу, основної частина, яка включає три розділи, висновків, списку використаних джерел, що налічує 77 найменувань, та 10 додатків.    

Выводы:На основі проведеного дослідження стратегії розвитку бренду України в умовах діджиталізації міжнародного маркетингу можна зробити такі висновки. У роботі було досліджено досвід розвинутих країни, а саме Великобританії, Франції та Канади, щодо використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування позитивного бренду країни. Ці країни вже декілька років поспіль входять до 10 лідерів рейтингу «Nation Brands», тому їх досвід буде корисним для України (займає 56 місце). Аналіз показав, що з часу отримання Україною незалежності формування бренду України стояло на другому місці, і лише в останні декілька років відчуваються певні зрушення, проте їх недостатньо. Було надано рекомендації щодо удосконалення бренду України з використанням зарубіжного досвіду. А також розроблена модель впливу факторів на розвиток бренду України 1. Бренд країни є сукупним образом країни, який формується в очах зовнішніх цільових категорій. У широкому сенсі слова, під брендом країни розуміється її національна ідентичність, системно виражена в привабливих ідеях, символах, цінностях, образах і знайшла максимально повне і адекватне відображення в зовнішньополітичному іміджі країни. Формування міжнародного бренду країни є стратегічним і довгостроковим, цей процес може дати результати лише за декілька років ефективного впровадження цілеспрямованої спільної для всіх органів державної влади стратегії. 2. Сьогодні можна говорити про виникнення нової технології, нової галузі професійної діяльності маркетологів у віртуальному просторі, яку можна використовувати для формування позитивного бренду країни. Основними перевагами використання цифрового маркетингу є: контакт з цільовою аудиторією, підвищення цитованості, збільшення популярності, створення позитивного бренду при мінімальних затратах, враховуючи аналіз інформативної активності. До основних інструментів цифрового маркетингу, можна віднести: пошукова оптимізація, контент-маркетинг, еmail-маркетинг, маркетинг у соціальних мережах, онлайн-реклама, контекстна реклама, веб-аналітика, мобільний маркетинг. 3. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій суттєво скоротив час обміну інформацією та збільшив феномен «присутності» індивіда в певних світових подіях. Сьогодні завдяки інтернету практично миттєво можна отримати інформацію про події, які відбулися на іншій стороні планети. Тому сьогодні процес формування бренду країни неможливий без використання цифрових технологій. Інтернет дозволяє ефективно та економічно розв’язувати багато проблем за допомогою доступних засобів, а простота та зручність зворотного зв’язку дає можливість оперативно вносити зміни в тактику та стратегію здійснюваних PR-заходів. 4. Сполучене Королівство має в розпорядженні чималі ресурси для зміцнення свого інформаційного впливу у світі. Відповідно до рейтингу «Nation Brands 2019», вартість бренду Сполученого Королівства у 2018 році становила 3,8 трлн дол. США і порівняно з попереднім роком зросла на 2,7%. Сполученим Королівством в повній мірі використовуються канали цифрового маркетингу для формування бренду, основним з яких є інтернет. В мережі створено багато сайтів, які рекламують туристичні принади країни, надають інформаційні послуги громадянам та гостям країни, освітлюють основні новини. Дослідження показало позитивний вплив бренду країни на її відвідування іноземними туристами. 5. Франція має потужний сформований бренд, у реалізації якого використовуються цифрові технології, а саме сайти державних інституцій, інформаційні портали, туристичні сайти, сайти організацій в сфері культури, тощо. Основним генератором інформаційних потоків про Францію є державні структури та центральні органи державної влади. Це переважно законодавчо-нормативна, статистична, політична, наукова інформація, що є у вільному доступі. Головним провідником бренду Франції є Міністерство закордонних справ Франції. Основними напрямами формування бренду Франції є: захист національних інтересів країни на міжнародній арені; роз’яснення політичної доктрини світовій громадськості; безпека і стабільність розвитку; посилення впливу Франції у системі міжнародних відносин. Результату рейтингу «Nation Brands 2019» вартість бренду Франції у 2018 році становила 3,1 трлн дол. США і порівняно з попереднім роком зменшилась на 4%. 6. Для формування та підтримки бренду країни в Канаді використовують дві групи веб-сайтів. Першу групу складають сайти зовнішньополітичного відомства країни і веб-сайти дипломатичних представництв держави за кордоном. Другу групу складають Інтернет-портали, спеціально створені для реалізації функції формування іміджу держави. Позитивний бренд Канади впливає на щорічне зростання її відвідування іноземними туристами 7. Розвиток бренду України розпочався відразу з проголошенням незалежності. Хоча про чітку стратегію чи навіть розуміння побудови бренду тоді не йшлося, проте тоді здійснювалося формування репутації країни, в якій відбуваються системні реформи, модернізація та становлення громадянського суспільства. На жаль, у конкретні заходи це не сформувалось, і з початком ХХІ ст. на державному рівні так і не було створено стратегії щодо розвитку бренду України. Це сприяло тому, що Україна мала не найкращу репутацію. В європейців Україна асоціювалася з корупцією, бідністю, злочинністю. Лише у 2003 р. була прийнята Державна програма забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003 – 2006 рр., проте вона носила декларативний характер, більшість її положень так і залишились на папері, в реальності ситуація практично не змінилася. У рейтингу національних брендів світу «Nation Brands 2019» Україна зайняла 56 місце, піднявшись на дві позиції порівняно з попереднім рейтингом. Вартість бренду України у 2017 року становила 68 млрд доларів У 2014 році Україна була на 53 місці, а її національний бренд оцінювався в 80 млрд доларів. Потім було істотне падіння аж на 45%. Тепер же знову наша країна демонструє зростання. Сьогодні в Україні проводиться робота з використання цифрових технологій для формування позитивного міжнародного бренду України. Протягом останніх років показники інвестиційної та туристичної діяльності відновлювалися, зростали і показники ефективності бренду України. Тобто спостерігається пряма залежність від формування позитивного бренду України та економічних показників. 8. Для просування національних інтересів і зовнішньої політики України в цілому, необхідне творення сильного інформаційного простору. Оскільки імідж України формувався стихійно, то для його корекції немаловажним фактором є необхідність збільшення міжнародних публікацій про країну, зокрема, тих які можна розміщати у вільному доступі в мережі Інтернет. Але, інформація повинна формуватися не тільки в певній ідеологічній парадигмі, але і бути конкурентоспроможною. Останнім часом активізувалися зусилля державних органів щодо формування бренду України. Так яскравим прикладом є презентація онлайн-кампанії «Моя Україна – це» з популяризації на¬шої країни за кордоном під девізом «Міжнарод¬ний імідж України у наших з вами руках!». Важливе місце у формуванні позитивного бренду України має міжнародний туризм, адже іноземці відвідуючи Україну діляться своїми враженнями з родичами, друзями, співробітниками. Саме для допомоги міжнародним туристам створено туристичний сайт http://ukraineallaboutu.com/ 9. Проведене економіко-математичного моделювання впливу факторів на розвиток бренду України, показало, що виходячи із того, що станом 27.09.2019 року обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну за період січень – вересень 2019 становить менше половини даного показника в 2018 році, то побудована математична модель та звіту 2019 Country brand ranking цілком логічно вказують на погіршення рейтингу України, зокрема індексу бренду.  

Литература:1. Антонюк О. В. Оцінка ефективності стратегії просування бренду країни. Економіка та держава. 2012. № 1. С. 65-67. 2. Анхольт С., Хильдрет Дж. Бренд Америка: мать всех брендов. М. : ООО «Издательство «Добрая книга», 2010. 232 с. 3. Бабій Л. В. Бренд країни та її економічний розвиток. Таврійський науковий вісник. 2010. Вип. 72. С. 221-232. 4. Богатирець В., Зорій Я. Конструкти брендингу країни: актуалізація концепту національного брендингу України. Історико-політичні проблеми сучасного світу. 2013. Т. 25-26. С. 17-20. 5. Бренд-менеджмент: теорія і практика.-навч. посібник / укл.: І. В. Струтинська. Тернопіль: Прінт-офіс, 2015. 204 с 6. Вопросы теории и истории международных отношений / Дипломат. акад. МИД России; гл. ред. Т. А. Закаурцева. М. : Восточная книга, 2010. 300 с. 7. Галумов Э. Основы РR. М. : Летопись XXI, 2004. 360 с. 8. Гамагелян Ф. Социальные Медиа: новый уровень многоуровневой дипломатии. Кавказский Выпуск. Журнал по трансформации конфликтов. 2012. URL:http://caucasusedition.net/ru 9. Горовий В. М. Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс. К. : НБУВ, 2010. 360 с. 10. Данилов В. Особливості формування політичного іміджу держави. Політичний менеджмент. 2009. №2. С. 67–71. 11. Джанджугазова Е. Маркетинг туристских территорий. М. : Academia, 2006. 224 с. 12. Добржанська О. Л. Internet як інструмент формування політичних переваг населення. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2008. № 1. С. 59–64. 13. Дубас О. П. Імідж держави в інформаційно-комунікаційному просторі: особливості формування. Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Севастополь, 2010. Вип. 112. С. 167–170. 14. Електронний PR: Навчально-методичний комплекс дисципліни для студентів напряму підготовки «Міжнародна інформація» денної та заочної форм навчання / уклад. В. І. Терещук, М. І. Терещук. К. : Університет економіки та права «КРОК», 2011. 33 с. 15. Евтихевич Н. С., Исраелян Е. В. Концепция «безопасности личности и общества»: канадский подход. Пути к миру и безопасности. 2013. № 1. С. 38–51. 16. Исраелян Е. В. Канадский мультилатерализм: прошлое и настоящее. США и Канада: экономика, политика, культура. 2013. № 7. С. 53–66. 17. Катлип С. М., Центер А. Х., Брум Г. М. Паблик рилейшенз. Теория и практика : пер. с англ. / под ред. Я. В. Заблоцкого. 8-е изд. М. : Издательский дом «Вильямс», 2000. 624 с. 18. Карпук Н. П. Формування міжнародного іміджу держави засобами ПР. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2009. С. 128–132. 19. Класифікація сайтів. Типи сайтів. Які бувають сайти. УкрWeb. 2012. URL: http://ykp.in.ua/stvorennya-sayt-v/klasif-kats-ya-sayt-v-tipi-sayt-v-yak-buvaiut-sayti. 20. Кожевникова М. К., Кропотина О. Е. Совершенствование механизма привлечения иностранных инвестиций на региональном уровне. РЭУ. 2005. № 2. URL: http://region.mcnip.ru/modules.php?name=News&file=print&sid=51. 21. Комкова Е. Г. Внешнеполитический курс Канады при правительстве С. Харпера. США и Канада: экономика, политика, культура. 2008. № 11. С. 21–37. 22. Корнійчук О. Зв’язки з громадськістю як інструмент державної політики в Україні. Ефективність державного управління : зб. наук. пр. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. Вип. 10. С. 114–121. 23. Королько В. Основы паблик рилейшнз. М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер, 2000. С. 306–307. 24. Котлер Ф., Асплунд К., Рейн И. Маркетинг мест: привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы. СПб. : Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2005. 384 с. 25. Кучеренко К. В. Міжнародний туристичний бренд країни: понятійно-категорійна сутність. Наука й економіка. 2013. Вип. 4(2). С. 126-133. 26. Кучеренко К. В. Сучасні підходи до організації процесу формування міжнародного туристичного бренду країни. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 12. С. 96-100. 27. Кучеренко К. В. Економічна цінність міжнародного туристичного бренду країни. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 13. С. 78-82. 28. Кучеренко К. В. Процес формування міжнародного туристичного бренду країни. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 11. С. 27-33. 29. Лавриненко Г. Формування міжнародного іміджу України в західному світі (на прикладі Польщі). Політологія. 2011. № 4 (111). С. 149–154. 30. Личова Г. Імідж країни в глобальному просторі. Вісник КНУ Шевченка, 2006. Т. № 85. С. 33–36. 31. Марущак А. Інформаційні ресурси держави: зміст та проблема захисту. Юрид. радник. 2009. № 1 (27). URL : http://www.yurradnik.com.ua/stride/ ur/index.php?m=authors&aut=453&art=700. 32. Михайльова К. Г. Глобалізаційні зміни у сучасному суспільстві: вигоди і ризики для вітчизняної освіти. URL : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ VMSU/200801/08mkgiii.htm. 33. Милян Р. Ю. Брендинг країни в межах масових заходів як напрям посилення конкурентоспроможності економіки. Економіка і регіон. 2015. № 1. С. 50-54. 34. Музиченко-Козловська О. В. Стратегія просування туристичного бренда країни. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Логістика. 2015. № 833. С. 65-72. 35. Муковський І. Т., Міщенко А. Г., Шевченко М. М. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах : навч. посіб. К. : Кондор, 2012. 224 с. 36. Остап’юк Н. І. Бренд країни як чинник стимулювання національної туристичної індустрії. Карпатський край. 2014. № 1. С. 139-151 37. Поспехова Г. Фактори формування міжнародного іміджу України. Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / Нац. акад. держ. упр. При Президентові України, Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. ; редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) та ін.. Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2013. Вип. 1 (16). С. 133–138. 38. Почепцов Г. Г. Имиджеология: теория и практика. К. : СП «АДЕФ-Украина», 2008. 390 с. 39. Почепцов Г. Г. Информационные войны. К. : СП «АДЕФ-Украина», 2008. 230 с. 40. Рожков П., Кисмерешкин Я. Бренды и имиджи. М0 РИП-Холдинг. 2006. 256 с. 41. Рыбаков Ю. М. Дипломатия : учебное пособие для вузов / Дипломат. акад. МИД России, каф. дипломатии. 2-е изд., доп. и перераб. М. : Восток-Запад, 2010. 655 с. 42. Садовий В. О., Могильна Н. О., Омельяненко В. А. Імідж регіону як фактор залучення іноземних і внутрішніх інвестицій. Механізм регулювання економіки. 2009. № 3. Т. 2. С. 282–287. 43. Соколов В. И. Канада: поиск национальной идентичности путем создания многокультурного общества. Пространство и время в мировой политике и международных отношений: материалы 4 Конвента РАМИ. М., 2007. Т. 2. С. 108–114. 44. Старостіна А. О., Антонюк О. В. Критерії вибору стратегії просування бренда країни. Формування ринкових відносин в Україні. 2011. № 9. С. 11-14. 45. Студінська Г. Я. Роль бренда освіти в інноваційному розвитку країни. Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України. 2016. Вип. 1. С. 84-100. 46. Титова В. С. Подієвий маркетинг у просуванні бренду країни: український контекст. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2014. Вип. 118(1). С. 60-69 47. Трач О. Ю., Карий О. І. Імідж, бренд та репутація: їх взаємозв’язок і вплив на розвиток територій, організацій та окремих осіб / відповідальний редактор Є. В. Крикавський. Логістика : збірник наукових праць. Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. С. 182–187. 48. Терещук В. І. Електронний паблік рілейшнз як засіб формування зовнішньополітичного іміджу держави : дис... канд. наук: 23.00.04 / Рівн. ін-т слов’янознавства Київ. славістичного ун-ту. Рівне, 2008. 191 с. 49. Терещук В. И. Роль технологий электронного PR во внешнеполитической сфере. Международный электронный научный журнал. 2015. № 3. URL: http://st-hum.ru/content/tereshchuk-vi-rol-tehnologiy-elektronnogo-pr-vo-vneshnepoliticheskoy-sfere. 50. Терещук В. І. Електронний PR як засіб формування зовнішньополітичного іміджу держави : монографія / Ун-т «КРОК». К. : Ун-т економіки та права «КРОК», 2012. 199 с. 51. Цаллер Д. Происхождение и природа общественного мнения / пер. с англ. А. А. Петровой. М. : Институт «Общественное мнение», 2004. 559 с. 52. Циганкова Т. Глобальний бренд країни у сучасних технологіях торговельно-маркетингової діяльності. Міжнародна економічна політика. 2011. Вип. 1-2. С. 5-31. 53. Чала Ю. В. Формування національного бренду України в контексті інтеграції до світової економічної спільноти. URL: ttp://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2011_2/11chjvses.pdf. 54. Хорішко Л. С. Технологічний аспект формування іміджу держави. Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки. К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. Вип. 45(3). С. 485–491. 55. Харченко Л. В. Проблема формування позитивного іміджу України в контексті підготовки до ЄВРО–2012. Стратегічні пріоритети. 2009. № 4 (13). С. 107–112. 56. Фельтхем Р. Дж. Настольная книга дипломата. URL: http://ellib.org.ua/books/files/mvidn/diplomatu/index.html 57. Шпига П. С. Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики : конспект лекцій. К. : Київ. міжнар. ун-т, 2004. 108 с. 58. Maddi S. The search for meaning / Eds. W. J. Arnold, M. M. Page. Lincoln : University of Nebraska Press, 2009. P. 137–186. 59. Canada’s International Policy Statement 2005. Ministry of Foreign Affairs and International Trade of Canada. URL: http://merln.ndu.edu/ whitepapers/Canada_2005.pdf. 60. Кеating Т. Canada and World Order. The Multilateralist Tradition in Canadian Foreign Policy. Toronto, 1993. P. 13–25. 61. Canada’s Merchandise Exports (Including Re-exports). Department of Foreign Affairs and International Trade. 2006. URL: www.international.gc.ca. 62. Ukraine’s Unyielding Corruption. URL : https://www.nytimes.com /2016/04/01/opinion/ukraines-unyielding-corruption.html?ref=opinion&_r=0 63. Офіційний сайт Міністерство закордонних справ України. URL:http://mfa.gov.ua/ua. 64. Урядовий портал Canada.ca. URL:https://www.canada.ca/en.html 65. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади. URL: http://www.international.gc.ca/international/ index.aspx?lang=eng. 66. Офіційний сайт Міністерство закордонних справ Великої Британії. URL: https://www.gov.uk/government/organisations/foreign-commonwealth-office. 67. Офіційний сайт Міністерство закордонних справ України. URL: http://mfa.gov.ua/ua. 68. Офіційний сайт Комісії з туризму Канади. URL: http://en.destinationcanada.com/?utm_medium=vanity_url&utm_campaign=corporate&utm_source=canadatourism.com. 69. Офіційний сайт Міністерство закордонних справ Великої Британії URL:https://www.gov.uk/government/organisations/foreign-commonwealth-office 70. Офіційний сайт Міністерство закордонних справ України. URL: http://mfa.gov.ua/ua 71. Офіційний сайт Міністерство закордонних справ Франції. URL: http://www.diplomatie.gouv.fr/en/ 72. Офіційний веб-сайт програми Visit Britain. URL: http://www.visitbritain.org/ 73. Офіційний туристичний портал Франції. URL: http://int.rendezvousenfrance.com/fr 74. Офіційний веб-сайт програми NATION BRANDS 2019. URL: https://brandirectory.com/reports/nation-brands-2019 75. Офіційний туристичний портал Канади. URL: https://about-france.com/ 76. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ 77. Офіційний сайт Knoema Enterprise. URL: https://knoema.ru/