Формування цифрової компетентності учнів в умовах інноваційного розвитку освітнього середовища закладу загальної середньої освіти або (Формування цифрової компетентності учнів на уроках інформатики із застосуванням методики розвивального навчання.)

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. Формування цифрової компетентності в закладі загальної середньої освіти 6 1.1. Проблема формування цифрової компетентності учнів у педагогічній теорії та практиці 6 1.2. Компетентнісний підхід як фундамент формування цифрової компетентності учнів 14 Висновки до І розділу 19 РОЗДІЛ ІІ. Методи формування цифрової компетентності учнів в умовах інноваційного розвитку освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти 21 2.1. Структура і зміст цифрової компетентності учнів, критерії та рівні її сформованості 21 2.2. Методи формування цифрової компетентності учнів в умовах інноваційного розвитку освітнього середовища закладу загальної середньої освіти 37 2.3 Методичні рекомендації з формування цифрової компетентності в умовах інноваційного розвитку освітнього середовища закладу загальної середньої освіти 57 Висновки до ІІ розділу 73 ВИСНОВКИ 75 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 77    

Вступление:Актуальність. Останніми роками спостерігається тенденція цифровізації практично всіх сфер життєдіяльності людини, у тому числі освіти. В умовах зростання вимог до діджиталізації суспільства цифрові технології виступають в ролі високотехнологічного засобу комунікації, інструментом розвитку українського цифрового освітнього простору. Цифрові медіа-платформи і технології набувають неабиякої актуальності в освіті, оскільки полегшують і підтримують сучасні гнучкі освітні можливості для учнів, дозволяють використовувати педагогічні методи, які ставлять учнів і педагогів в центр мережевого соціального світу. У сучасних умовах Інтернет стає не просто технологією, а місцем існування, джерела розвитку, культури, формування нових форм діяльності, культурних практик, знань та умінь, безперечно важливою та беззаперечною необхідністю постає формування цифрової компетентності особистості. Однак темпи комп’ютеризації та діджиталізації досить сильно випереджають «цифрові вміння і навички» основної маси населення, тому сьогодні активізується питання підвищення цифрової грамотності. Особливо це стосується школярів як найбільш активних користувачів інтернету. Незважаючи на те, що покоління сучасних школярів визначають як «цифрових аборигенів», «мережеве покоління», існує необхідність додаткового ознайомлення їх з новими можливостями та загрозами мережевого простору. Школярі потребують формування додаткових навичок для задоволення своїх інформаційних потреб і кращого розуміння норм онлайн-середовища. Цифрова грамотність займає пріоритетне місце в переліку базових навичок, затребуваних у XXI столітті практично на будь-якій посаді. Відзначається, що в майбутньому цифрова грамотність буде настільки ж затребувана, як здатність писати і читати. Проблему цифрової компетентності досліджували відомі науковці Д. Белшоу, Н. Берман, В. Биков, Л. Гаврилова, В. Гайсина, П. Гілстер, В. Голубєв, В. Кудлай, А. Лисенкова, А. Мартін, Г. Солдатова та ін. Ідеї компетентнісного підходу в освіті розглядали Т. Байраба, А. Баранніков, А. А. Бермус, Н. Бібік, О.Заблоцька, М. Карпенко, О. Овчарук, О. Пометун та ін. Проблему впровадження інноваційних мтеодів навчання, що сприяють формуванню основних компетентностей, вивчали Л. Благодаренко, Т. Бондаренко, А. Бугайова, Г. Голуб, Ю. Жук, О. Ільченко, Н. Луньова, С. Сисоєва, І. Теплицький. Аналіз проблеми дослідження свідчить про те, що у педагогічній теорії цифрова компетентність як явище та її формування в закладах загальної середньої освіти недостатньо досліджена. Означені факти зумовили вибір теми дослідження: «Формування цифрової компетентності в умовах інноваційного розвитку освітного середовища в закладах загальної середньої освіти». Мета дослідження – обґрунтувати структуру та зміст цифрової компетентності, а також розкрити методи її формування в умовах інноваційного розвитку освітного середовища в закладах загальної середньої освіти. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконана відповідно до теми кафедри теорії та історії педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка "Зміст і технології забезпечення якості неперервної педагогічної освіти в умовах євроінтеграції" (реєстраційний номер 0116U003295). Об’єкт дослідження – освітній процес в закладах загальної середньої освіти в умовах інноваційного розвитку освітнього сердовища. Предмет дослідження – формування цифрової компетентності у ході освітнього процесу. Відповідно до мети нами були сформульовані такі завдання дослідження: ? здійснити теоретичний аналіз проблеми формування цифрової компетентності у педагогічній теорії та практиці; ? розглянути компетентнісний підхід як фундамент формування цифрової компетентності учнів; ? розробити структуру й зміст цифрової компетеності школярів, визначити критерії та рівні її сформованості; ? визначити та обґрунтувати методи формування цифрової компетентності в учнів у освітньому процесі закладів загальної середньої освіти; ? розробити методичні рекомендації для вчителів щодо формування цифрової компетентності в учнів. Для реалізації мети та завдань дослідження використано такі методи дослідження: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння, структурування. Наукова новизна дослідження полягає в наступному: ? удосконалено: структуру та зміст цифрової компетентності; критерії формування цифрової компетентності та рівні сформованості цифрової компетентності учнів; ? набули подальшого розвитку: дефініція «цифрова компетентність»; методи та засоби формування цифрової компетентності в закладах загальної середньої освіти. Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій для вчителів щодо формування цифрової компетентності учнів в умовах інноваційного розвитку закладів загальної середньої освіти. Структура роботи: робота складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків. Обсяг роботи – основний текст займає 75 сторінок, у роботі представлено 7 рисунків, список використаної літератури містить 76 позицій.    

Выводы:1. У роботі здійснено цілісний теоретичний аналіз підходів до проблеми цифрової компетентності у педагогічній теорії, досліджено основні ідеї концепції цифрової компетентності, розробленої зарубіжними дослідниками. Проаналізовано також праці українських науковців стосовно проблеми цифрової компетенції та необхідності її формування в сучасної людини. Запропоновано поняття «цифрова компетентність учня», що являє собою синтез особистісних, технічних та інтелектуальних знань, умін та навичок, необхідні для комфортного життя в цифровому світі через продуктивне використання цифрових інструментів у досягненні поставлених цілей 2. Проаналізовано особливості компетентнісного підходу в освіті та його можливості у формуванні цифрової компетентності. Визначено, що «компетенція» являє собою сукупність специфічних знань, умінь, навичок та способів діяльності, що забезпечують реалізацію певного виду діяльності. Поняття «компетентність» визначаємо як інтегральне утворення, що визначає рівень розвитку особистості, у конкретних напрямах, для реалізації поставлених завдань. 3. у ході дослідження розроблено та обґрунтовано структуру та зміст цифрової компетентності. Змістовими складовими цифрової компетентності визначено технічну безпеку та технічну грамотність, інформаційно-операційні уміння та навички, комунікацію в Інтернеті та цифрові споживацькі уміння та навички. Структурними компонентами цифрової компетентності є: інформаційно-операційний, комунікативний, продуктивно-творчий, компонент кібербезпеки та практично-діяльнісний компонент. До кожного структурно компоненту розроблено критерії та рівні сформованості цифрової компетентності. 4. У роботі здійснено відбір ефективних методів та засобів формування цифрової компетентності, зокрема,ефективним було визначене електронне навчання завдяки методами мультимедіа. Охарактеризовано можливості формування цифрової компетентності шляхом впровадження в освітній процес методу проектів, засобів мультимедійної презентації, засобів веб-квесту, інтелект-карт, комп’ютерного моделювання. 5. У результаті розроблено методичні рекомендації для вчителів закладів загальної середньої освіти щодо формування цифрової компетентності уучнів: рекомендовано сервіси для створення цифрових освітніх продуктів; рекомендовано впровадження мультимедійних презентацій як засобу навчання та оцінювання учнів; запропоновано перелік ефективних освітніх платформ для підготовки до уроків, а також для самоосвіти вчителів.                  

Литература:1. Азимов Э. Г., Щукин А. Н. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам). Москва : Издательство ИКАР, 2009. 448 с. 2. Андрюшина Т. В., Болбат О. Б. Создание презентации для защиты дипломной работы (на примере публичной защиты курсового проекта) : учебное пособие. Новосибирск: СГУПС, 2011. 119 с. 3. Апатова Н. В., Гончарова О. М. Інформатика для економістів. К. : Центр учбової літератури, 2011. 456 с. 4. Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій освіті: теоретичні засади. Початкова школа. 2010. №8. С.54. 5. Баранніков А. В. Содержание общего образования: компетентносный подход. М. : ГУ ВШЭ, 2002. 51 с. 6. Берман Н. Д. К вопросу о цифровой грамотности. Современные исследования социальных проблем. 2017. Т. 8. № 6. С. 35–38. 7. Бермус А. Г. Проблемы и перспективы реализации компетентностного подхода в образовании. Высшее образование в России. 2010. №5. С.9–15. 8. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці. Виховання і культура. 2009. № 12 (17,18). С.5 –7. 9. Бібік Н. В. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О. В. Овчарук. К. : «К.І.С.», 2004. С. 45–50. 10. Биков В. Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2010. № 1(15). URL: https:// journal.iitta. gov.ua/index. php/itlt/ article/ view/ 25/13 (дата звернення: 10.11.2019). 11. Благодаренко Л. Ю. Технології особистісно-оріентованого навчання фізики : навчально-методичний посібник. К. : НПУ, 2005 112 с. 12. Бондаренко Т. М. Веб-квест технологія як засіб активізації самостійної діяльності майбутніх вчителів початкових класів (педагогічні науки). Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. 2013. № 13 (272). Ч. ІІ. URL: http:// nbuv.gov.ua/ UJRN/ vlup _2013_13%282%29__30 (дата звернення: 10.11.2019). 13. Бугайова Н. А. Квести і проекти з використанням Інтернету на уроках української мови і літератури : навчально-методичний посібник URL: http://koippo.in.ua/arhiv/druk/242_16.pdf (дата звернення: 01.11.2019). 14. Войтюшенко Н. М. Інформатика і комп’ютерна техніка : навч. пос. К. : Центр учбової літератури, 2009. 564 с. 15. Гайсина С. В. Цифровая грамотность и цифровая образовательная среда школы. URL: https://spbappo.ru (дата звернення: 14.11.2019). 16. Глинський Я. М. Пактикум з інформатики : равчальний посібник. Львів, 2003. 224 с. 17. Голуб Г. Б., Перелыгина Е. А., Чуракова О. В. Метод проектов ? технология компетентностно-ориентированного образования / под ред. Е. Я. Когана. Самара : Учебная лит-ра ; Фёдоров, 2006. 176 с. 18. Голубєв В. О. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій. Запоріжжя : Просвіта, 2001. 252 с. 19. Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. Як можна комп’ютерні технології використати для розвитку учнів та вчителів. Актуальні проблеми психології : психологічна теорія і технологія навчання. К. : Міленіум, 2005. Т. 8, вип. 1. 238 с. 20. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с. 21. Жук Ю. О. Деякі психолого-педагогічні проблеми використання засобів НІТ у навчальному процесі середнього загальноосвітнього закладу освіти. Комп’ютер у школі та сім’ї. 1998. № 4, С. 7–9. 22. Заблоцька О. С. Компетентнісний підхід як освітня інновація: порівняльний аналіз. Вісник Житомирського державного університету. Сер. Педагогічні науки. 2008. Випуск 40. С. 63–68. 23. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования. Высшее образование сегодня. 2003. № 5. С. 34–42. 24. Зязюн І. А. Філософія поступу і прогнозу освітньої системи / Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи : монографія. К. ; Глухів : РВВ ГДПУ, 2005. С. 8–10. 25. Ільченко О. В. Використання веб-квестів у навчально-виховному процесі. URL: http://osvita.ua/school/lessons_summary /edu _ technology /30113/ (дата звернення: 01.11.2019). 26. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології : підручник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. О. І. Пушкаря. К. : «Академія», 2002. 704 с. 27. Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. праць / за ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука. К. : Атіка, 2005. 272 с. 28. Комп’ютерні презентації: від риторики до слайд-шоу. К. : 2003. 240 с. 29. Кудлай В. О. Цифрова грамотність особистості в контексті розвитку інформаційного суспільства. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: філософія, культурологія, соціологія. 2015. Вип. 10. С. 97–104. 30. Лисенко О. Інформатика. Дитяча енциклопедія. Харкiв : Фолiо, 2005. 765 с. 31. Лисенкова А. А. Цифровая грамотность и экология глобального сетевого пространства. Вестник Московского государственного университета культуры и искусств. 2017. Т. 5. № 79. С. 87–94. 32. Луньова Н., Романич Н. Ментальні карти COGGLE як сучасний інструмент для творчої діяльності вчителя та учня. URL: http://timso. koippo.kr.ua /hmura 12/2016/10 /16/ mentalni- karty-coggle/ (дата звернення: 05.11.2019). 33. Макарева Н. В. Информатика. М. : Финансы и статистика, 2003. 758 с. 34. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Ухвалено рішенням колегії МОН 27.10.2016. URL: https:// mon.gov.ua/ storage/app/ media/zagalna% 20serednya/ novaukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 14.11.19). 35. Могильна Н. Створення презентацій засобами Microsoft Power Point. Інформатика. 2007. № 31–32. С. 28–36. 36. Овчарук О. В. Компетентність як ключ до оновлення змісту освіти. Стратегія реформування освіти в Україні : рекомендації з освітньої політики. К. : «К.І.С.», 2003. 296 с. 37. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений. М. : Азбуковник, 1999. 944 с. 38. Оконь В. П. Процесс обучения. Москва: Учпедгиз, 1962. 250 с. 39. Освітні технології : навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. / за заг. ред. О. М. Пєхоти. Київ : А.С.К., 2001. 256 с. 40. Пахомова Н. Ю. Метод учебного проекта в образовательном учреждении: пособ. для учит. и студ. пед. Вузов. Москва : АРКТИ, 2003. 110 с. 41. Пінчук О. Проблема визначення мультимедіа в освіті: технологічний аспект. Нові технології навчання. К., 2007. Вип. 46. С. 55–58. 42. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін. / за ред. З. Н. Курлянд. Київ : Вища школа, 2005. 156 с. 43. Педагогічне проектування / авт.-упоряд. А. Цимбалару. Київ : Шкільний світ, 2009. 128 с. 44. Пентилюк М. І. Актуальні проблеми сучасної лінгводидактики : збірник статей. К. : Ленвіт, 2011. 256 с. 45. Пидкасистый П. И. Педагогика : учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей. Москва : Педагогическое общество России, 1998. 640 с. 46. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного язика. Иностранные языки в школе. Москва, 2000. № 3. 54 с. 47. Полонский В. М. Словарь по образованию и педагогике. Москва : Высш. шк., 2004. 512 с. 48. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. К.: К.І.С., 2004. С. 66–72. 49. Пометун О. І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів. К.: Презентація на нараді Цен-тру тестових технологій 19.10.2004р. С. 16–18. 50. Пометун, О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук. метод. посіб. К. : Вид-во А.С.К., 2004. 432 с. 51. Потупчик Е. Г. Сетевое взаимодействие как условие формирования цифровой грамотности младших школьников на уроках информатики. Вестник Красноярского государственного педагогического университета им. В. П. Астафьева. 2017. Т. 4. № 42. С. 178–185. 52. Родніна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. Харків : Основа, 2006. 94 с. 53. Розина И. Н. Педагогическая компьютерно-опосредованная коммуникация: теория и практика. Журнал «Образовательные технологии и общество» Москва, 2005. том 8. 437 с. 54. Руденко В. Д., Макарчик О. М., Патланжоглу М. О. Практичний курс інформатики / за ред. В. М. Мадзігона. К. : Фенікс,1997. 304с. 55. Савченко О. Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти. Компетентнісний підхід у сучасній освіті; світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. К.: К.І.С., 2005. С. 34–46. 56. Селевко Г. Компетентности и их классификация. Народное образование. 2004. № 4. С. 138–143. 57. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих : навч.-метод. посіб. Київ : ЕКМО, 2011. 324 с. 58. Сокол І. М. Підготовка вчителів до використання квест-технології в системі післядипломної освіти : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Запоріжжя, 2016. 284 с. 59. Солдатова Г. У., Нестик Т. А., Рассказова Е. И., Зотова Е. Ю. Цифровая компетентность подростков и родителей. Результаты всероссийского исследования. М. : Фонд Развития Интернет, 2013. 144 с. 60. Стариков Д. А. О понятии мультимедиа технологии и их использовании в образовательном процессе. Журнал «Научные исследования в образовании». Москва, 2011. № 2. С. 53–55. 61. Теплицький І. О. Комп’ютерне моделювання в школі як засіб розвитку творчого мислення учнів. Рідна школа. 2000. №9. С. 63–66. 62. Уебстер Ф. Теории информацийного общества. М. : Аспект Пресс, 2004. 400 с. 63. Хоружа Л. Проектна культура вчителя: етичний компонент. Шлях освіти. 2006. № 4. С. 11–15. 64. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты. URL: http://www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm (дата звернення: 05.11.2019). 65. Шевченко В. П. Мистецтво комп’ютерної презентації. URL: http://www.unicyb.kiev.ua/Library/Present/ (дата звернення: 03.11.2019). 66. Шлыкова О. В. Культура мультимедиа : учеб. пособие для студентов. Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2004. 415 с. 67. Щукин А. Н. Лингводидактический энциклопедический словарь. Москва : Астрель; АСТ; Хранитель, 2008. 746 с. 68. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посібник. К.: Либідь, 2002. 560 с. 69. Ярмуш О. В., Редько М. М. Інформатика і комп’ютерна техніка : навч.посібник. К. : Вища освіта, 2006. 359 с. 70. Ястреблева Е. Н. Развитие мышления учащихся средствами информационных технологий. Москва : Дрофа, 2006. 168 с. 71. Belshaw D. The Essential elements of digital literacies. URL: http://digitalliteraci.es (дата звернення: 10.11.2019). 72. Breakstone J. et al. Why we need a new approach to teaching digital literacy. Phi Delta Kappan. 2018. Vol. 99(6). P. 27–32. 73. Havrilova L.H. & Topolnik Ya.V. Digital culture, digital literacy, digital competence as the modern educational phenomena. Information Technologies and Learning Tools. Theory, Methods and Practice of Using ICT in Educationhttps. 2017. Vol. 61, P. 48–54. 74. Hobbs R. & Coiro J. Design features of a professional development program in digital literacy. Journal of Adolescent and Adult Literacy. 2019. Vol. 62(4). P. 401–409. 75. Martin A. & Grudziecki J. DigEuLit: Concepts and tools for digital literacy development. Innovation in Teaching and Learning in Information and Computer Sciences. 2006. Vol. 5(4). P. 249–267. 76. Pangrazio L. & Selwyn N. Personal data literacies’: A critical literacies approach to enhancing understandings of personal digital data. New Media and Society. 2019. Vol. 21(2). P. 419–437.