Історія розвитку логіки

Содержание:Вступ 3 1. Поняття логіки та її значення для фахівців у різноманітних галузях права 4 2. Особливості розвитку логіки у світі 6 3. Етапи розвитку логіки на теренах України 13 Висновки 17 Список використаних джерел 18  

Вступление:Серед низки наук, якими наповнюється духовне надбання людства, особливе місце займає наука про мислення – логіка. Логіка зародилася в контексті філософії, з якою й досі перебуває в тісному зв’язку, хоч і формально виділилася в окрему науку, входячи в методологічну спорідненість з математикою і лінгвістикою. Логіка вивчає мислення як таке, тобто мислення як окремо взятий предмет дослідження, без його ролі в пізнавальному процесі та взаємин з іншими дійсностями. Логічні закони і методи відіграють важливу роль в юридичній теорії та практиці. Адже для юридичної діяльності характерною є інтелектуальна взаємодія, яка полягає в дискусії осіб, залучених до процесу обговорення та вирішення правових питань, проблем правового пізнання, встановлення істини, її реалізації. Підвалиною юридичної діяльності постає такий принцип логіки, як обґрунтованість, адже всі рішення правника повинні бути строго доказові та чітко аргументовані. Для того, щоб фахівець правильно обрав потрібну норму, він повинен володіти спеціальними знаннями і певною культурою аналітичного мислення. На тісному зв’язку логіки та права наголошували віддавна. До наук, обов’язкових для середньовічних юристів, належали логіка, граматика і риторика. Логіка навчала мислити, розуміти опонента та дискутувати, граматика – правильно говорити й писати, а риторика – витончено висловлювати власні думки. Тому актуальним є з’ясування основних етапів становлення логіки як науки як у всьому світі, так і в Україні. Метою нашої роботи є теоретичне узагальнення особливостей та етапів розвитку логіки від найдавніших часів до сьогодення.    

Выводы:Дослідивши основні етапи розвитку логіки в світі загалом і в Україні зокрема, можемо дійти таки висновків. Вивчення логіки як науки про принципи мислення людини має велике значення в процесі підготовки фахівців у різноманітних галузях права. Саме оволодіння логічними категоріями та усвідомлення вимог і принципів правильного мислення сприяють формуванню аналітичних, критичних і логічних здібностей майбутніх юристів, сприяють виробленню та засвоєнню прийомів та методів мисленнєвої діяльності, необхідних при виконанні професійних обов’язків. Ми визначили, що логіка – дуже давня наука, яка зародилася більше двох тисяч років тому у філософії. Розвиток логічних знань на першому етапі (традиційному) відбувався досить повільно. Хоча можна виокремити кілька епох, які бачили звеличення логіки. Одна з них припадає на часи античності (IV–III ст. до н. е.). Саме у цей час логіка вперше з’являється як наука. Її фундатором є давньогрецький філософ, вчений енциклопедист Аристотель. Сучасний етап розвитку логіки охоплює межі наприкінці XIX – початку XX ст. Сучасна логіка суттєво відрізняється від традиційної. Логіки починають звертатися до аналізу таких типів міркувань, яким раніше взагалі було відмовлено в можливості логічного аналізу. Так, поряд з різними видами теоретичних (наукових) міркувань, головна мета яких полягає в обґрунтуванні знання, предметом дослідження багатьох логіків стають практичні міркування, спрямовані на пояснення дій людини. Виникають нові розділи логічного знання, істотно пов’язані з типами міркувань з різних галузей – математики, лінгвістики, права, філософії, психології, економіки, інформатики тощо.  

Литература:1. Богдановський І. В., Льовкіна О. Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. К.: МАУП, 2004. 168 с. 2. Вступні зауваження про історію виникнення логіки, про її предмет і методологію та обґрунтування необхідності вивчення. URL: http://prima.lnu.edu.ua/faculty/mechmat/Departments/Logic/Lecture_1.pdf 3. Загудаєва О. Необхідність викладання логіки для юристів: зарубіжний досвід. Викладання логіки та перспективи її розвитку : VІІI Міжн. наук.-практ. конф. (2018, Київ). К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2018. С. 28. 4. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Центр учбової літератури, 2008. 536 с. 5. Куцепал С. Значення логіки для формування професійної компетентності правознавців. Викладання логіки та перспективи її розвитку : VІІI Міжн. наук.-практ. конф. (2018, Київ). К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2018. С. 39. 6. Логіка для правознавців : навч. посіб. О. О. Бандура, О. І. Гвоздік, В. М. Кравець та ін. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2016. 144 с. 7. Сластенко Є.Ф., Ягодзінський С.М. Логіка: Навч. посіб. / За ред. Л.Г. Дротянко. К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005. 192 с. 8. Шепетяк О. М. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Фенікс, 2015. 256 с 9. Ящук О. Першовитоки логіки та її розвиток в Україні. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/jspui/bitstream/6789/7626/1/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8.pdf