Празитичні найпростіші, які мають медичне значення.

Содержание:Вступ 3 1. Загальна характеристика, медичне значення найпростіших 4 2. Амеби – збудники захворювань людини. Поширення, особливості будови. Цикл розвитку. Шляхи зараження, лабораторна діагностика і профілактика амебіазу 7 3. Джгутикові – збудники захворювань людини. Трихомонада урогенітальна (Trichomonas vaginalis), лямблія (Lamblia intestinalis). Поширення, особливості будови, цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактика протозоонозів 13 4. Токсоплазма (Toxoplasma gondii). Поширення, особливості будови, цикл розвитку паразитів, шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактика хвороб, збудниками яких є найпростіші 17 Висновки 29 Список використаних джерел 30  

Вступление:Перший тип, з якого ми починаємо знайомство зі світом тварин, – це тип найпростіших (Protozoa). Він складається з багатьох класів, родів, родин і включає приблизно 30 тис. видів. Найпростіші поширені на всій поверхні нашої планети і живуть в самих різних середовищах. У великій кількості ми знайдемо їх в морях і океанах, як безпосередньо в товщі морської води, так і на дні. Багато найпростіших в прісних водах. Деякі види живуть в ґрунті. Багато найпростіших за середовище проживання використовують інші організми, ведуть паразитичний спосіб життя. Серед паразитичних найпростіших є збудники важких захворювань людини, домашніх і промислових тварин. За своєю будовою найпростіші надзвичайно різноманітні. Переважна більшість їх має мікроскопічно малі розміри, для вивчення їх доводиться користуватися мікроскопом. Одним із поширених паразитичних найпростіших є дизентерійна амеба. На відміну від амеби звичайної, у дизентерійної коротші і товсті псевдоніжки. Живе і харчується вона в товстому кишківнику певний час нешкідлива. Але, коли дизентерійні амеби починають входити в стінку кишечника і руйнувати еритроцити крові, то починається захворювання амебна дизентерія (амебіаз). При цьому кишечник запалюється. З потоком крові паразити потрапляють в печінку і посилюють захворювання. Людина заражається дизентерійною амебою за допомогою їх цист, які потрапляють в шлунково-кишковий тракт з їжею 6. Метою роботи було дослідження паразитичних найпростіших, які мають медичне значення.    

Выводы:У живій природі широко поширене явище паразитизму як форми співжиття двох організмів, вигідне для одного і шкідливе для іншого виду. У тваринному світі існує величезна кількість одноклітинних організмів, які відповідно до сучасної зоологічної систематики відносять до підцарства найпростіших (Protozoa). Найпростіші – це паразити, які мають медичне значення. Вони можуть вражати різні органи людини і пристосувалися до різних форм паразитизму: облігатному, факультативному і стаціонарному паразитизму. Залежно від локалізації в організмі людини виділяють порожнинних, тканинних і внутрішньоклітинних паразитів. Так, в кишечнику паразитують лямблії і амеби, у внутрішніх органах – токсоплазми, плазмодії і т. д. Види, які живуть в кишечнику, викликають інвазію – кишкові захворювання. Тканинні і внутрішньоклітинні найпростіші викликають важкі захворювання, іноді – смертельні, наприклад, малярію, трипаносомози, токсоплазмоз та інші. В окремих систематичних групах найпростіших паразитичні види розподілені нерівномірно. Класи Sporozoa, Cnidosporidia, Plasmosporidia, повністю представлені паразитами, а серед Sarcodina (Lobosea) можна назвати невелику кількість паразитичних амеб. Для найпростіших характерні широкі адаптації в зв’язку з поширенням і зараженням людини. Багато з них мають складні життєві цикли і характеризуються високою патогенністю. Тому вивчення найпростіших паразитів людини має важливе медичне значення і є предметом медичної протозоології. Паразитарні захворювання займають важливе місце в структурі захворюваності людини. Вони залишаються актуальними практично для всіх країн, особливо з теплим і жарким кліматом. В Україні зазначається зростання паразитозів. В останній час отримані нові дані, що стосуються будови і функції паразитів, їх життєвих циклів, розроблені нові методи діагностики, лікування і профілактики ряду паразитарних хвороб 13.  

Литература:1. Про затвердження Клінічних протоколів : наказ Міністерства Охорони Здоровя України 13.04.2007 № 182 2. Афанасьев Ю., Юрина Н., Котовский Е. Гистология, эмбриология, цитология : ученик, 6-е изд., перераб. и доп. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2012. 800 с. 3. Белоусов Л. В. Основы общей эмбриологии : ученик. 3-е изд., перераб. и доп. 2005. М. : Изд-во Моск. ун-та: Наука, 2005. 367 с. 4. Быков В. Л., Юшканцева С. И. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас : учеб. пособие. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2013. 293 с. 5. Гилберт С. Ф. Биология развития : в 3 т. М. : Мир, 1994. 235 с. 6. Гемонов В. В., Лаврова Э. Н. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас : учеб. пособие / под ред. С. Л. Кузнецова. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2013. 168 с. 7. Гистология, эмбриология, цитология : учебник для вузов / Н. В. Бойчук и др.; под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2016. 944 с. 8. Дондуа А. К. Биология развития : учебник для вузов : в 2 т. /А. К. Дондуа. СПб. : Изд-во СПбГУ, 2005. 237 с. 9. Корочкин Л. И. Биология индивидуального развития (генетический аспект ): учебник для студентов биолог. специальностей. М. : Изд-во МГУ, 2002. 262 с. 10. Кузнецов С., Мушкамбаров С., Горячкина В. Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии : учеб. Пособие. 2-е изд., перераб. и доп. М. : МИА, 2010. 376 с. 11. Кузнецов С. Л., Мушкамбаров Н. Н. Гистология, цитология и эмбриология : учебник для вузов. 2-е изд., испр. и доп. М. : МИА, 2012. 640 с. 12. Медицинская биология. Учебное пособие для самостоятельной работы студентов медицинского и стоматологического факультетов. Часть 1. Дубинин С. И. и др. Полтава. 2014. 96 с. 13. Медицинская биология. Учебное пособие по медицинской биологии для студентов медицинского и стоматологического факультетов. Часть 3. Дубинин С. И. и др. Полтава. 2017. 142 с. 14. Улитко М. В., Медведева С. Ю. Биология индивидуального развития : лабораторный практикум : учеб.-метод. пособие. Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2016. 72 с.