Выводы:Логіка – це особлива наука про мислення. Логіку можна визначити як науку про закони й операції правильного мислення.
Логіка пройшла у своєму розвитку складний шлях від логіки Арістотеля до сучасної некласичної логіки, що охоплює проміжок у 25 століть. «Старше» формальної логіки, мабуть, тільки філософія і математика. Причому логіка як наука за цей вагомий проміжок часу встигла значно змінитися.
Історію логіки можна розділити на два основні етапи: перший тривав понад дві тисячі років, впродовж яких логіка розвивалася дуже повільно; другий почався в другій половині XIX ст., коли в логіці сталася наукова революція, що в корені змінила її обличчя. Це було обумовлено передусім проникненням в неї математичних методів. На зміну аристотелівській, або традиційній, логіці прийшла сучасна логіка, що називається також математичною, або символічною.
На початку Нового часу Ф. Бекон і Р. Декарт різко виступили проти арістотелівської логіки. Вони зробили спробу створити логіку відкриттів, що дозволяє за допомогою експериментів відображати природний світ і його властивості більш адекватно, ніж в арістотелівській середньовічній логіці, яка відійшла від матеріального критерію істини.
Логіка, яка вивчає мислення і застосовується як засіб пізнання, виникла і розвивалась як філософська наука і в теперішній час є складною системою знань, що включає дві відносно самостійні науки: логіку формальну і логіку діалектичну.
Застосування діалектичного методу в історії логіки перетворює її з науки, в якій переважали прості описи систем логіки, що змінили один одного, і суб’єктивна оцінка їх, в науку, що розкриває закономірності історичного її розвитку. Історія логіки показує, що розвиток вчень про саме мислення здійснюється у формі боротьби протилежностей, у боротьбі між прогресивними і реакційними напрямами в логіці, між матеріалізмом і ідеалізмом в ній. Історія логіки повинна показати зв’язок розвитку логіки із загальним ходом історичного розвитку суспільства, з громадським буттям, з розвитком виробництва і техніки, з класовою боротьбою, з розвитком філософії і наук (математики, природознавства та ін.). Встановлюючи зміну етапів в розвитку логіки, ми повинні водночас враховувати спадкоємність в розвитку логічних вчень.
Логіка знаходиться в постійному становленні і розвитку, оскільки можливості і предмет її дослідження та зображення безмежно широкий.
Отже, можна зробити висновок, що спочатку логіка зародилася в надрах філософії. Як у філософській літературі, так і в теорії навчання, розрізняють формальну і діалектичну логіку. Формальна логіка має справу з результатом процесу пізнання, тобто вона бере участь в отриманні нового знання. Діалектична логіка розглядає питання самого процесу формування нових знань.