Методи психодіагностики та їх характеристика

Содержание:Вступ 3 1. Поняття методу психодіагностики 4 2. Класифікація методів психодіагностики 7 3. Загальна характеристика методів психодіагностики 8 Висновки 18 Список використаних джерел 19  

Вступление:Психодіагностика – наука і практика постановки психологічного діагнозу, тобто з’ясування наявності і ступеня вираженості у людини певних психологічних ознак. Об’єктом психодіагностики можуть виступати навички, вміння, загальні і спеціальні здібності, динамічні характеристики психічних процесів, психічні стани, мотиви, потреби, інтереси, риси особистості тощо. Актуальність вивчення психодіагностики та арсеналу методів, які вона використовує, полягає у тому, що психодіагностика має ряд значних переваг при вирішенні практичних завдань в процесі надання психологічної допомоги, в порівнянні з неформалізованими методами. До цих переваг можна віднести: об’єктивність даних, їх відносна незалежність від особистого досвіду і вражень психолога (дані психодіагностики можуть підтвердити ці уявлення, а можуть і суперечити їм, що має стати серйозною підставою для їх перевірки); швидкість отримання інформації (психодіагностичні методики створюються для того, щоб за порівняно короткий проміжок часу сформувати цілісне уявлення про клієнта і (або) виявити його психологічні особливості, які є важливими для надання психологічної допомоги); можливість додаткової оцінки (основна вихідна інформація психодіагностичного дослідження міститься в бланку тесту або протоколі, заповненому психологом, з цими даними психолог може звернутися за допомогою або консультацією до колег, а також повернутися з ним на будь-якому етапі роботи з клієнтом, якщо виникне потреба в їх повторному аналізі або переосмисленні); можливість отримання надійних і правдивих результатів (визначення характеристик клієнта відбувається за результатами його відповідей на спеціально відібрані питання, тоді як при розмові психолог часто робить висновки на основі переважно фрагментарної інформації). Мета реферату – дати визначення поняттю методу психодіагностики та схарактеризувати методи психодіагностики.  

Выводы:Узагальнення опрацювання наукових джерел дає можливість зробити наступні висновки. Психодіагностичний метод – спосіб дослідження, що дає змогу отримувати точні кількісні і якісні характеристики досліджуваних індивідуальних психічних властивостей особистості з дотриманням основних вимог розроблення і використання діагностичних методик – норми, надійності та валідності. Основною особливістю психодіагностичного методу є його вимірювально-дослідна спрямованість, завдяки якій кількісно (і якісно) кваліфікується досліджуване явище. Психодіагностичний метод конкретизується в суб’єктивних, проективних, об’єктивних підходах. У психодіагностиці методи поділять на дві основні групи: 1) малоформалізовані методи: спостереження, бесіда, контент-аналіз (ці методи не є експериментальними, високий рівень суб’єктивізму); 2) строгоформалізовані: тести, проективні методи, опитувальники, психофізіологічні методи (вони є експериментальними, до цих методів висуваються жорсткі вимоги: стандартизація, перевірка методик на надійність і валідність). Конкретне втілення методів психодіагностики здійснюється за допомогою відповідник методик – це технічні прийоми реалізації методу з метою уточнення або верифікації знань про досліджуваний предмет.      

Литература:1. Акимова М. К., Гуревич К. М. Психодигностика. СПб. : Питер, 2007. 304 с. 2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. СПб. : Питер, 2001. 688 с. 3. Бодалев А., Столин В., Аванесов В. Общая психодіагностика. СПб. : Изд-во «Речь», 2000. 440 с. 4. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика : учебник для вузов. СПб. : Питер, 2006. 351 с. 5. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике. Санкт-Петербург ; Москва ; Харьков : Питер, 2005. 520 с. 6. Венгер А. Л. Психологические рисуночные тесты. Москва : ВЛАДОС-Пресс, 2010. 160 с. 7. Галян І. М. Психодіагностика. : навч. Посібник. К. : Академвидав, 2009. 464 с. 8. Гуревич А. Личность как объект психологической. Психол. журн. 2001. Т. 22, № 5. С. 30–33. 9. Дружинин В. Н. Психология общих спосібностей. СПб.: Питер Ком, 1999. 368 с. 10. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психологический словарь-справочникє. Минск : Харвест, 2004. 576 с. 11. Корольчук М. С., Осьодло В. І. Психодіагностика : навч. посібн. / За ред. М. С. Корольчука. К. : Ельга: Ніка-Центр, 2010. 400 с. 12. Немов Р. С. Психология : учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. 4-е изд. Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 640 с. 13. Носс И. Н. Психодигностика. М.: Юрайт, 2011. 448 с. 14. Психодіагностика. Навчальний посібник / уклад. Ю. В. Кушнір; відпов. ред. В. П. Кушнір. Донецьк : КиЦ, 2012. 346 с. 15. Психологическая діагностика : учебное пособие / Под ред. К. М. Гуревича, Е.М. Борисовой. М.: Изд-во УРАО, 2000. 304 с. 16. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учеб. пособие. Самара : Изд. дом «БАХРАХ», 2001. 672 с. 17. Реан А. А. Психология и психодиагностика личности : учебное пособие. СПб. : Прайм-Еврознак, 2008. 256 с. 18. Суркова Е. Г. Проективные методы диагностики. Психологическое консультирование детей и подростков. М. : Аспект Пресс, 2008. 318 с. 19. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий. М. : Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1961. 536 с. 20. Чала Ю. М., Шахрайчук А. М. Психодіагностика : навчальний посібник. Харків: НТУ «ХПІ», 2018. 246 с.