Акцентуації характеру та успішність навчання студентів

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1.ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ 5 1.1. Сутність акцентуацій характеру 5 1.2. Успішність навчання в контексті психологічних особливостей студента 12 РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ АКЦЕНТУАЦІЙ ТА УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ 18 2.1. Методики дослідження 18 2.2. Проведення емпіричного дослідження та його результати 19 ВИСНОВКИ 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29 ДОДАТКИ 31

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Проблематику акцентуацій характеру і суміжних з нею проблем у вітчизняній психології і психіатрії вивчено досить детально. Ця тема висвітлюється у працях А.Г.Абрумова, Ю.А.Александровського, М.І.Буянова, Т.П.Вісковатової, В.Я.Гиндикіна, В.А.Гур’євої, М.В. Грибанової, О.І.Захарова, С.О.Ігумнова, І.С.Кона, М.В.Коркіної, К.С.Лебединської, О.Є.Личко, Н.Ю.Максимової, С.І.Підмазіна, К.Н.Поліванової, Ю.В.Попова, А.Н.Прихожан, В.В.Рибалка, О.П.Саннікової, О.В.Скрипченка, О.Т.Соколової, Е.Г.Трайніна, Д.Й.Фельдштейна, О.Я.Чебикіна та інших авторів. Серед зарубіжних досліджень можна відзначити праці К.Леонгарда, а також дослідження, що проводилися в рамках психоаналітичної парадигми (С.М.Джонсон, О.Лоуен, В.Райх, А.Horner, D.Shapiro). Питання, що стосуються підлітків з порушеннями у поведінці, складали предмет дослідження у працях А.Бандури, Л.Берковитця, Р.Бернса, Р.Берона, Х.Ремшмідта, Д.Річардсона, Р.Уолтерса, Е.Еріксона та інші. Незважаючи на те, що тема акцентуацій характеру є традиційною для психології і малої психіатрії, вона не втрачає своєї актуальності. За останнє десятиріччя у зв’язку зі зміною умов життя критерії оцінки і форма вияву акцентуацій характеру зазнали певних модифікацій і значно ускладнилися (В.П.Дворщенко, В.М.Нікітін, Ю.В.Попов), що призводить до необхідності діагностичної деталізації феноменології акцентуйованих рис характеру. У цьому контексті надзвичайної ваги набувають питання удосконалення змісту, форм і методологічних підходів до вивчення індивідуальних психологічних особливостей студентів, оскільки чим складніша і диференційованіша професійна діяльність, тим у більшій мірі її успішність та досягнення професійного успіху залежить від особливостей індивідуальності 2,4,6,9. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз взаємозв’язку акцентуацій та успішності навчання студентів. Об’єктом дослідження є акцентуації характеру студентів, предметом дослідження є вплив особливостей характеру на успішність у навчанні. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути психологічні основи дослідження акцентуацій характеру; - провести емпіричне дослідження взаємозв’язку акцентуацій та успішності навчання. Теоретичною та методологічною основою даного курсового дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі психології. Методи дослідження: у дослідженні були використані методи аналізу літературних джерел з проблеми дослідження вирішували за допомогою аналізу спеціальної літератури, методики К.Леонгардта, Р.Кеттелла. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми курсового дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, двох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань курсової роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Акцентуація характеру, по Личко, - це надмірне посилення окремих рис характеру, при якому спостерігаються не вихідні за межі норми відхилення в психології й поводженні людини, що межують із патологією. Такі акцентуації як тимчасові стани психіки найчастіше спостерігаються у підлітковому й ранньому юнацькому віці. Пояснює цей факт автор класифікації так: “При дії психогенних факторів, що адресуються до “місця найменшого опору”, можуть наступати тимчасові порушення адаптації, відхилення в поводженні”. При подорослішанні дитини особливості її характеру, що виявилися в дитинстві, залишаються досить вираженими, втрачають свою гостроту, але з віком знову можуть виявитися чітко (особливо якщо виникає захворювання). Тип акцентуації вказує на слабкі місця характеру й тим самим дозволяє передбачати фактори, здатні викликати психогенні реакції, що ведуть до дезадаптації, - тим самим відкриваються перспективи для психопрофілактики. Визначення типу характеру в підлітка може сприяти успіху сімейної терапії, психологічної корекції внутрісімейних відносин. На успішність навчання студентів у вищих навчальних закладах впливають багато факторів Абсолютна більшість авторів вважає високу самооцінку й пов’язані з нею впевненість у своїх силах і високий рівень домагань важливими позитивними факторами успішного навчання студентів. Невпевнений у своїх силах студент часто просто не береться за рішення важких завдань, заздалегідь визнає свою поразку. Властивості нервової системи й темпераменту мають генотипову природу й практично не змінюються при житті, але людина з будь-яким темпераментом здатна до будь-яких соціальних досягнень, у тому числі й у навчальній діяльності, але досягається це різними шляхами. Для людей з різним типом темпераменту одні умови є більш сприятливими для успішного навчання, а інші - несприятливими. Характер - індивідуальне сполучення стійких психічних особливостей людини, що задають типовий для неї спосіб поведінки й емоційного реагування в певних життєвих обставинах. Як і темперамент, характер не впливає прямо на успішність навчання, але може створювати труднощі або сприяти навчанню залежно від організаційних форм, методів викладання, стилю педагогічного спілкування викладача. Насамперед, це стосується людей з так званими акцентуаціями характеру, що створюють «гострі кути», «проблемні зони», що ускладнюють для їхніх власників побудову адекватних взаємин з іншими людьми, у тому числі в навчальній діяльності. У практичній частині курсової роботи ми виявили 8 типів акцентуацій, які домінують у студентів різних рівнів успішності навчання, та індивідуально-психологічні властивості особистості цих студентів. Провівши дослідження, можемо стверджувати, що особистість студента характеризується не однією рисою характеру, а їх сукупністю та рядом акцентуацій. Серед більшості студентів з низьким рівнем успішності навчання явно виражені такі акцентуації як: гіпертимність, емотивність, екзальтованість, циклотимність. Відповідно, у цих студентів спостерігається емоційна нестійкість, замкнутість, поступливість, сором’язливість, мрійливість. Низький рівень суб’єктивного контролю показує, що ці студенти характеризуються як залежні, нерішучі, невпевнені, несамостійні. Серед студентів високого рівня успішності навчання діями визначені акцентуації характеру виражені значно менше. Ці студенти більш відкриті, емоційно стабільні, незалежні, з високим рівнем інтелекту. Високий рівень суб’єктивного контролю пов’язаний з відчуттям своєї сили, гідності, відповідальності за те, що відбувається, із самоповагою, соціальною зрілістю і самостійністю.

Литература:1. Абдюкова Н.В. Психологічні особливості характеру сучасного підлітка. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка. – 2004. – 186 с. 2. Абрамова Г. С. Возрастная психология: Учебник для студентов вузов. – Екатеринбург: Деловая книга, 1999. – 624 с. 3. Айзенк Г.Ю. Количество измерений личности: 16, 5 или 3? – критерии таксономической парадигмы/ Иностранная психология. – 1993. Т.1. № 2. – С. 9 – 23. 4. Антонова-Турченко О.Г. Психологічні особливості розвитку особистості підлітка. – К.: РНМК. – 2002. – 203 с. 5. Арбеніна В.Л.; Волянська О.В.; Зінчина О.Б.; Куряча М.А. „Підліток у великому місті: фактори та механізми соціалізації.” – К.: Либідь. – 2006. – 188 с. 6. Голованова Н.Ф. Соціалізація підлітків як педагогічне явище. - К.: Либідь. – 2003. – 221 с. 7. Гошовський Я. О. Становлення характеру в підлітків. – К.: МАУП. – 2005. – 165с. 8. Киршбаум Э. И., Еремеева А. И. Психологическая защита. – 3 изд. – М.: Смысл; СПб.: Питер, 2005. – 176 с. 9. Комплексное исследование проблемы обучения и воспитания специалистов с высшим образованием. Л., 1980. 10. Кон І.С. Психологія ранньої юності. – К.: Либідь. – 2004. – 271 с. 11. Кравченко А.І. Введення в соціологію. – К.: Либідь. – 2005. – 237 с. 12. Леонгард К. Акцентуированные личности. Киев, 1981. 13. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. М., 1979. 14. Личко А.Е. Типы акцентуаций характеров и психопатий у подростков. М., 1999. 15. Лукашевич Н.П. Соціологія виховання: курс лекцій. – К.: МАУП. – 2001. – 180 с. 16. Методика "Интерпретация факторов по 16 ФЛО теста Кеттела", рукопись. 17. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка. – К.: Либідь. – 2002. – 214 с. 18. Підлітки про себе і своє життя / Балакірєва О.М., Яременко О.О. та ін. – К.: Либідь. – 2003. – Кн.1. – 134 с. 19. Психологические и психофизиологические особенности студентов/ Под ред. Н.М. Пейсахова. Казань, 1977. 20. Романова В.Г. Особливості статеворольової соціалізації підлітків. – К.: Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – 2006. – 169 с. 21. Свенцицький А.Л. Психологія. – К.: РНМК. – 2002. – 203 с. 22. Холл К., Лінсдей Г. Соціологія. – К.: Либідь. – 2006. – 322 с. 23. Энциклопедия глубинной психологии. Пер. с нем. \ Общ. ред. А. М. Боковикова. – М.: ЗАО МГ Менеджмент, 1998. – 800 с. 24. Dweck C. S. Self-theories: Their role in motivation, personality? And development. Philadelphia, 1999.