Выводы: На основі аналізу наукової літератури з проблеми спілкування та діяльності, функцій спілкування, його ролі у професійній діяльності та особистому житті можемо зробити такі висновки.
Потреба людей у спілкуванні є однією з базових потреб, вона визначає їх сумісну діяльність і обумовлюється об’єктивною необхідністю співіснування. Переконливо можна стверджувати, що успіх тієї чи іншої справи більшою мірою залежить саме від уміння спілкуватись. У процесі спілкування розкривається суб’єктивний світ однієї людини для іншої.
Спілкуючись, люди обмінюються одне з одним інформацією, узагальненнями, думками, почуттями. Тому спілкування характеризують з трьох аспектів: 1) комунікація, приймання i передання інформації; 2) взаємодія, взаємовплив, обмін думками, цінностями, діями; 3) сприймання та розуміння одне одного, тобто пізнання себе й інших.
Без спілкування не може відбуватися повноцінний розвиток людини ні як особистості, ні як індивідуальності, ні як професіонала.
Ефективність педагогічної діяльності визначається ефективністю педагогічного спілкування. Педагогічно правильне спілкування з дітьми, учнями, студентами в «зоні найближчого розвитку» суттєво сприяє реалізації їхніх потенційних можливостей, готує до нових складніших видів діяльності. Форма і зміст його обумовлюються завданнями, які педагог намагається розв’язати у своїй роботі.
Отже, спілкування відіграє незамінну роль у контексті онтогенезу. У процесі подальшої соціальної взаємодії воно має значний вплив як на професійну, так і особисту сфери життя сучасної людини.