Формування в учнів початкової школи самооцінки засобами формувального оцінювання

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ 7 1.1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування самооцінки учнів початкової школи 7 1.2. Зміст поняття «самооцінка» та особливості формування самооцінки 11 1.3. Особливості формувального оцінювання у початковій школі 17 Висновки до першого розділу 21 РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ 23 2.1. Дослідження існуючого стану сформованості самооцінки молодших школярів 23 2.2. Педагогічні умови формування самооцінки молодших школярів засобами формувального оцінювання 25 2.3. Аналіз результатів та методичні рекомендації 27 Висновки до другого розділу 31 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34 ДОДАТКИ 37

Вступление: Актуальність дослідження. Актуальність проблеми формування самооцінки молодших школярів пов’язана з тим, що цю тему висвітлено недостатньо, хоча вона є однією з найгостріших проблем, які стоять перед сучасною школою і мають бути розв’язані для забезпечення досягнення успіхів учнями молодшої школи. Самооцінка – це оцінка особистістю самої себе, своїх якостей, здібностей і місця серед інших людей. Самооцінка здійснюється за допомогою спостереження за собою, своїми вчинками, ставленням до себе з боку навколишніх, аналіз своїх почуттів і переживань, мотивів і вчинків, досягнень і невдач, а також порівняння себе з іншими людьми. Самооцінка має комплексний характер, оскільки поширюється на різні прояви особистості – інтелект, зовнішні дані, успішність у навчанні, роботу, спілкування, матеріальні та інші можливості. Самооцінка формує самосвідомість людини та змінюється впродовж життя. Формування самооцінки відбувається у процесі діяльності й міжособистісної взаємодії. Соціальне оточення значною мірою впливає на формування самооцінки особистості. Структура самооцінки має два компоненти – когнітивний та емоційний. Перший відображає знання людини про себе, другий – її ставлення до себе. Знання про себе людина набуває через спілкування з іншими людьми. Ці знання неминуче наповнюються емоціями, сила і напруженість яких залежать від того, наскільки вагома для особистості отримана інформація. Здорова самооцінка – життєво важливий чинник у розбудові та підтриманні добрих стосунків і досягненні успіху. Люди з такою самооцінкою і позитивними очікуваннями результатів загалом вчаться і виконують роботу краще, ніж люди із заниженою або завищеною самооцінкою. Кожен успіх підтримує і навіть підвищує їхню самооцінку. Людина з позитивною самооцінкою добре почувається, вона впевнена у собі гідно поводиться і вільно спілкується з навколишніми. Від самооцінки дитини залежить характер спілкування, відносини з іншими людьми, успішність і результат її діяльності, подальший розвиток особистості. Тому розвиток самооцінки має ключове значення для дитини. Однак, попри значну кількість досліджень самооцінки, сучасна психологія скоріше свідчить про складність будови і детермінації самооцінки, ніж про достатність накопичених знань. Так, наприклад, Р. Бернс, аналізуючи велику кількість досліджень, відзначає, що на межі дошкільного і молодшого шкільного віку відбувається якісний стрибок в розвитку самооцінки. С. Куперсліт називає самооцінкою відношення індивіда до себе, яке складається поступово. С. Хартер вказує на те, що найбільший вплив на самооцінку дитини надає шкільна успішність і оцінки вчителя, хоча і зберігається роль батьків. Високий рівень загальної самооцінки допомагає дітям швидше адаптуватись в школі, з більшою легкістю переносити невдачі і долати труднощі (Р. Бернс, С. Хартер). На думку М. Розенберга, самооцінка відображає ступінь розвитку в дитини відчуття самоповаги, відчуття власної цінності, низька самооцінка припускає неприйняття себе, самовідторгнення, негативне ставлення до своєї особи. Психолого-педагогічні дослідження (С. Гразька, М. Дубровіна, Л. Метельова) показують, що у більшості першокласників спостерігається завищена самооцінка, у випускників початкової школи самооцінка знижується і ця тенденція зберігається на всіх етапах навчання. Потрібна відповідна теоретична, психологічна підготовка всіх учасників педагогічного процесу: учнів, вчителів, батьків – що свідчить про необхідність докладного вивчення проблеми. Щодо вітчизняних психологів, то такі, як Б. Ананьєв, Л. Божович, С. Рубінштейн, П. Чамата, розглядають самооцінку як складник самосвідомості особистості та як продукт її розвитку, породжуваний усією життєдіяльністю людини. У результаті спеціальних досліджень виявлено, що самооцінка дошкільника, учня початкових класів і підлітка суттєво відрізняється рівнем розвитку компонентів (О. Белобрикіна, Л. Божович, Д. Ельконін, Д. Ольшанський, Л. Сулейманова, Г. Цукерман). Аналіз розвитку компонентів самооцінки дозволяє зробити висновок про те, що молодший шкільний вік особливо придатний для формування самооцінки. Проблема: недостатньо сформована самооцінка в учнів початкової школи. Об’єкт: процес формування самооцінки у молодших школярів. Предмет: 1. Вплив формувального оцінювання на формування самооцінки молодших школярів. 2. Педагогічні умови формування самооцінки молодших школярів засобами формувального оцінювання. Мета дослідження: 1. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив формувального оцінювання на формування самооцінки молодших школярів. 2. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування самооцінки молодших школярів засобами формувального оцінювання. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми формування самооцінки молодших школярів. 2. Визначити зміст та структуру самооцінки молодших школярів, особливості формувального оцінювання. 3. Розробити та експериментально перевірити педагогічні умови формування самооцінки школярів засобами формувального оцінювання. 4. Проаналізувати результати та розробити методичні рекомендації. Гіпотеза дослідження: процес формування самооцінки молодших школярів засобами формувального оцінювання буде відбуватися успішніше за умови позитивного, чуйного і водночас вимогливого ставлення вчителя до учнів. Методи дослідження ? теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; ? емпіричні: спостереження, анкетування, педагогічний експеримент.    

Выводы: Дослідивши особливості формування в учнів початкової школи самооцінки засобами формувального оцінювання, ми дійшли таких висновків. Ми визначили, що дослідженням самооцінки та методів її формування займались такі психологи та педагоги: Б. Ананьєв, Л. Виготський, C. Чайкіна, А. Ліпкіна, Р. Бернс, С. Куперсміт та інші. У більшості цих досліджень самооцінка представлена як особлива галузь психічного, як центр свідомого «Я», з якою ототожнює себе особистість. Самооцінка пов’язується з рівнем домагання і включається у структуру потреб людини. Самооцінка відображає не тільки знання учня про результати навчальних досягнень, його уявлення про власні можливості у навчальній діяльності, ставлення до себе як виконавця вимог дорослих, як до носія нових особистісних якостей (старанність, наполегливість, акуратність, кмітливість). Виділяють структуру самооцінки, яка включає такі компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, практично-діяльнісний. Самооцінка учня утворюється поступово під впливом двох чинників: оцінки оточення (учителі, батьки, однокласники) і порівняння результатів своєї діяльності з результатом діяльності інших людей (однокласників). Формувальне оцінювання – це інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Щоб визначити рівень самооцінки, оцінну позицію учня ми використали методику «Три оцінки» А. І. Ліпкіної (молодший шкільний вік). У нашому дослідженні брали участь 30 дітей віком 7-8 років, психолог та практикант. На констатувальному етапі ми визначили, що 17% дітей мають адекватну самооцінку, а 83% мають неадекватну самооцінку. З них 60% – завищену самооцінку, 23% – занижену самооцінку. Це обумовило потребу в розробці рекомендацій вчителям і батькам для поліпшення умов формування адекватної самооцінки дітей. Використання в навчальному процесі формувального оцінювання з використанням систематичного контролю засобами запитань, листа самооцінювання та щоденника навчальних досягнень учнів значно покращило самооцінку учнів. Провівши контрольний експеримент, ми визначили, що 53% дітей мають адекватну самооцінку, 27% – завищену самооцінку, 20% – занижену самооцінку. Проаналізувавши динаміку показників, ми встановили, що показник завищеної самооцінки суттєво зменшився – на 33%, занижена самооцінка знизилась на 3%, показник адекватної самооцінки збільшився на 36%. Тому вчителю доцільно в своїй діяльності використовувати формувальне оцінювання як ефективний метод підвищення самооцінки учнів.

Литература: 1. Ананьев Б. Г. Развитие детей в процессе начального обучения и воспитания. М., 2000. 221 с. 2. Бабаян Ю. О., Тимченко Н. А. Особливості формування самооцінки молодшого школяра. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. Психологічні науки. 2014. Вип. 2.12. С. 26–30. 3. Бернс Р. Развитие «Я – концепции» и воспитание. М. : Прогресс, 2006. 4. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском воздасте. М., 1968. 464 с. 5. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической диагностике. К., 1989. 528 с. 6. Выготский Л. С. Педагогическая психология. М., Педагогика, 1991. 436 с. 7. Дмитренко Л. І. Вплив самооцінки на успішність навчання в молодшому шкільному віці. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. № 5. С. 135–143. 8. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія : навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2012. 424 с. 9. Дячук П. В. Самооцінка в особистісному розвитку молодшого школяра. Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. наук. праць. Сер. Педагогіка і психологія. 2013. Вип. 41. Ч. 6. С. 148–153. 10. Захарова А. В. Психология формирования самооценки. Мінськ, 1993. 185 с. 11. Касицина Н., Михайлова Н., Юсфин С. Тактики педагогики поддержки. Эффективные способы взаимодействия учителя и ученика. М.: Агенство образовательного сотрудничества, 2010. 160 с. 12. Ковальчук Ю. В. Психологічні основи дослідження професійної Я-концепції особистості офіцера оперативно-розшукового підрозділу Державної прикордонної служби України. Психологічні науки. 2013. № 3(68). С. 301–312. 13. Кошинська Л. О., Гуріна З. В. Особливості розвитку самооцінки молодшого школяра. Молодий вчений. 2016. № 12.1. С. 226–229. 14. Куницына В. Н. Восприятие подростком себя и других дюдей. Л., 1972. 185 с. 15. Куперсмит С. Предпосылки самооценки. М., 1959. 16. Курапова Т. Ю. Критерии успешности обучения учащихся общеобразовательных школ : материалы междунар. заоч. науч. конф. «Психология в России и за рубежом» (г. Санкт-Петербург, октябрь 2011 г.). СПб. : Реноме, 2011. С. 106–109. 17. Липкина А. И. Педагогическая оценка и ее влияние на формирование личности неуспевающего школьника. Психологические проблемы неуспеваемости школьников. М., 1991. С. 132–157. 18. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу : теорія і практика (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : монографія. К. : Богданова А.М. , 2009. 404 с. 19. Меднікова Г. І. Самооцінка та рівень домагань особистості як динамічна система: дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.01. Одеса, 2002. 194 с. 20. Менчинская Н. А. Проблемы обучения и психологического развития ребенка / под ред. Е. Д. Божович. М. : Институт практической психологии, 1998. 448 с. 21. Нова українська школа: порадник для вчителя / під заг. ред. Бібік Н. М. К.: ТОВ «Видавничий дім “Плеяди”», 2017. 206 с. 22. Рогов Е. И. Методика для детей «Три оценки» (А.И. Липкина) / И.Е Рогов // Настольная книга практического психолога: учебное пособие. В 2-х кн. Кн. 1. М.: ВЛАДОС, 2002. – С. 140-142. 23. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. М.: Прогрес, 1994. 24. Солодухова О. Г., Солодухов В. Л. Значення «Я-концепції» в роботі молодого вчителя. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2017. Вип.55. С. 228–236. 25. Спиркин А. Г. Сознание и самосознание. М., 1972. 204 с. 26. Фишман И. С., Голуб Г. Б. Формирующая оценка образовательных результатов учащихся : методическое пособие. Самара: Издательство «Учебная литература», 2007. 244 с. 27. Чайкіна С. В. Особливості формування самооцінки молодших школярів. Теоретичні і прикладні проблеми психології/ 2013. № 2(31). С. 222–228.