Выводы: Отже, соціопатія – досить небезпечний розлад особистості, виявити який можна, знаючи ознаки його прояву. Здебільшого, соціопати – це безсердечні або байдужі до почуттів інших люди, вони безвідповідальні, нехтують соціальними нормами, правилами і обов’язками. Такі люди не здатні підтримувати взаємовідносини з іншими, вони мають вкрай низький поріг розряду агресії і насильства, проявляють нездатність переживати почуття провини, жалю і отримувати користь з життєвого досвіду, особливо покарання.
Згідно з визначенням Е. Берна, соціопати бувають двох типів. Перший тип, латентний або пасивний соціопат, більшу частину часу поводиться цілком пристойно, приймаючи керування якого-небудь зовнішнього авторитету (наприклад, закону або релігії) або прив’язуючись часом до якої-небудь більш сильної особистості. Другий тип – активний соціопат. Він позбавлений як внутрішньої, так і зовнішньої стриманості. Якщо і може на деякий час вгамувати себе і надіти «маску» порядності (особливо в присутності осіб, які очікують від нього пристойної і відповідальної поведінки), але як тільки такі соціопати опиняються поза межею досяжності авторитетних для нього осіб, які вимагають хорошої поведінки, вони негайно перестають себе стримувати.
Також досить часто образи соціопатів використовуються в літературі й кінематографі. Проте, робити якісь висновки про таких людей, базуючись лише на таких джерелах не варто, оскільки всі вони дещо перебільшені. На думку канадського клінічного психолога Джоніса Вебба, що займається цією темою, літературно-кіношні образи доведені до абсурду і реальних соціопатів нагадують мало.