Соціально-психологічні умови оптимізації сімейних стосунків

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ ОПТИМІЗАЦІЇ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ 6 1.1. Тенденції розвитку сучасної сім’ї 6 1.2. Соціальні і психологічні фактори сімейного благополуччя 9 1.3. Оптимізація шлюбно-сімейних відносин 14 Висновки до розділу 1 19 РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОПТИМІЗАЦІЇ УМОВ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ 21 2.1. Обґрунтування методів емпіричного дослідження 21 2.2. Характеристика вибірки 25 2.3. Інтерпретація та аналіз отриманих результатів 26 Висновки до розділу 2 32 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37 ДОДАТКИ 40

Вступление: Актуальність теми. Сім’я є складним феноменом, унікальним інститутом соціального виховання, який пройшов тривалий шлях історичного розвитку. Зміни, які відбуваються в сім’ї, змінюють її роль у суспільстві, впливають на його стан і розвиток. Тому кожен соціум зацікавлений у стійкій, стабільній, духовно і морально здоровій сім’ї. Для сучасного суспільства питання про розуміння сім’ї як виховного інституту має першочергове значення, оскільки саме від неї значною мірою залежить відтворення населення, збереження і трансформація духовних цінностей. Аналіз стану сучасної сім’ї вказує на численні проблеми в її становленні, при цьому часто причини тих чи інших проблем, неблагополуччя сім’ї в цілому полягають або у внутрішньо-сімейному спілкуванні, або в індивідуальних особливостях членів сім’ї, тобто мають психологічну природу. В історії соціальної думки сім’я та сімейно-шлюбні відносини викликали підвищений інтерес дослідників. Вагомий внесок у розробку проблем функціонування сучасної сім’ї внесли такі дослідники, як Л. Карцева, Д. Коатс, Т. Медіна, О. Кушнір, С. Ничипоренко, Л. Помиткіна, В. Злагодух, Н. Хімченко, Н. Погорільська та ін. Фактори трансформації подружніх взаємин, причини конфліктів у родині та шляхи подолання кризи в сімейній парі досліджені багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими (Ю. Альошина, Л. Гозман, О. Дубовская, В. Бородина, О. Ваккер, М. Власова, Н. Давидюк, О. Дніпрова, О. Замашкіна, О. Романова, В. Семиченко, В. Степико, Н. Грєбєннікова, О. Столярчук, А. Султанова, А. Тараданов, О. Хорошко, Г. Капліна, Т. Яблонська та інші). Метою роботи є теоретико-методологічне узагальнення тенденцій розвитку сучасної сім’ї, чинників та механізмів їх формування, виявлення факторів, що дозволяють оптимізувати шлюбно-сімейні відносини в умовах сьогодення. Реалізація поставленої мети та перевірка гіпотези передбачала виконання таких завдань: ? здійснити теоретичний аналіз наукових досліджень щодо проблеми соціально-психологічних умов оптимізації сімейних стосунків; ? емпірично виявити соціально-психологічні особливості сімейних стосунків; ? визначити залежність між соціально-психологічними факторами та загальним станом сімейних стосунків. Об’єктом дослідження є сучасна сім’я. Предмет дослідження – соціально-психологічні умови оптимізації сімейних стосунків. Гіпотезою дослідження є припущення, що соціально-психологічними детермінантами сучасної сім’ї є різного роду цінності та здатність кожного з подружжя взаємодіяти в конфліктних ситуаціях, що забезпечують її благополуччя. Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були використані методи теоретичного й емпіричного дослідження: – теоретичні методи (аналіз, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення) дали можливість науково-теоретичного обґрунтування отриманих нами даних; – емпіричні методи: спостереження; анкетування. Обробка результатів дослідження проведена за допомогою методів математико-статистичного аналізу даних і якісного описання. Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричних даних). Експериментальна база. Експериментальне дослідження здійснювалося на базі оздоровчого комплексу «Свитязь». У дослідженні брало участь 15 подружніх пар різного віку, з різним соціальним статусом. Загалом вибірку склали 30 осіб, з них 15 жінок та 15 чоловіків віком від 22 до 48 років. Наукова новизна результатів дослідження: ? виділено й класифіковано фактори формування сімейного благополуччя, проаналізовано проблеми соціально-психологічних умов оптимізації сімейних стосунків; ? визначено основні аспекти оптимізації шлюбно-сімейних відносин на сучасному етапі розвитку суспільства. Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що систематизовано психолого-педагогічні фактори сімейного благополуччя, обґрунтовано необхідність подолання кризи в сімейній парі. Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що: ? розроблено діагностичний інструментарій, за допомогою якого вимірюється рівень сімейного благополуччя в сімейній парі; ? визначено основні фактори, що провокують сімейні конфлікти та кризи. Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 30 найменувань, та двох додатків. Загальний обсяг роботи становить 41 сторінку друкованого тексту.

Выводы:  Відповідно до мети роботи та поставлених завдань було здійснено аналіз наукових джерел та проведено емпіричне завдання з обраної проблеми. У результаті проведеної роботи були сформовані такі висновки: 1. Незважаючи на те, що сім’я є одним із найдавніших соціальних утворень у суспільстві, життєві труднощі, зіткнення різних інтересів, складні відносини між її членами, нездатність людей йти на компроміси призводять до появи конфліктів, сварок, розчарувань. Сімейні конфлікти – це показник серйозних розбіжностей між членами сім’ї, в основі яких лежить несумісність поглядів, інтересів, потреб. Протікають сімейні конфлікти на підвищеному емоційному рівні і, якщо своєчасно не зупиняється один з членів сім’ї, то напруження емоцій може досягти критичної межі і призвести до розриву відносин. Важливо розуміти, що для досягнення сімейного благополуччя необхідно боротися з сімейними кризами спільними зусиллями. Значну роль у цьому відіграють такі аспекти, як система цінностей, культурний рівень освіти, психофізіологічна сумісність партнерів, моделі спілкування і способи вирішення проблемних ситуацій. Шлюбний союз у своєму розвитку переживає низку етапів, що супроводжуються так званими нормативними кризами. Окрім цього, нині відбувається оптимізація шлюбно-сімейних відносин. До основних позитивних тенденцій цього процесу можна виділити такі, як трансформація шлюбу у рівноправний, добровільний і вільний від примусу, матеріальних розрахунків; втрата моногамією свого по життєвого характеру і заміна її правом і можливістю повторного шлюбу; зростання економічної незалежності жінки; розширення прав дітей тощо. Серед негативних тенденцій цього процесу ми визначили такі, як зменшення середньої тривалості шлюбу, збільшення кількості розлучень, збільшення кількості самотніх людей дітородного віку, збільшення кількості неповних сімей та дітей, народжених поза шлюбом, посилення сексуального скривдження і домашнього насильства. 2. Для з’ясування соціально-психологічних особливостей стану сімейних стосунків респондентів ми використали методику «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), методику «Типовий сімейний стан» (Е. Г. Ейдеміллер, В. В. Юстицький), методику «Характер взаємодії подружжя у конфліктних ситуаціях» (Ю.Є. Альошина, Л.Я. Гозман, О.М. Дубровська). Учасниками нашого дослідження стали 15 подружніх пар різного віку, з різним соціальним статусом. На основі проведеного емпіричного дослідження було встановлено, що основними, на думку респондентів, є такі цінності, як: здоров’я (фізичне та психічне) – 13,3%; матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних проблем) 13,3%. Найменше серед респондентів цінними (3,3%) вважаються: активне діяльне життя; життєва мудрість; наявність хороших і вірних друзів; пізнання; розвиток; свобода; творчість. Усі сімейні пари взагалі не розглядають в якості цінностей красу природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі та в мистецтві) та щастя інших (благоустрій, розвиток і досконалість інших людей, всього народу, людства в цілому). Також ми з’ясували, що респонденти визначають значимість інструментальних цінностей таким чином: на першому місці (16,7%) – раціоналізм; на другому (13,3%) – самоконтроль; третю сходинку (10%) посідає ефективність у справах (працездатність, продуктивність в роботі); четверту позицію розділяють (6,7%): незалежність (здібність діяти самостійно, рішуче), життєрадісність (почуття гумору), дисциплінованість, освіченість, широта поглядів. При цьому опитані не розглядають в якості інструментальних цінностей (0%) чуйність (турботливість). Окрім цього, ми визначили, що 23,3% опитаних відчувають загальну незадоволеність своїми шлюбно-сімейними стосунками; 36,7% – відчувають постійне нервово-психічне напруження; 40% сімейних пар на момент проведення дослідження зазначають, що в їхніх сімейних взаєминах має місце сімейна тривожність. Варто також зазначити, що в більшості випадків спостерігається невизначеність рольових очікувань, що викликає у шлюбних партнерів психологічний дискомфорт. 3. Для встановлення залежності між соціально-психологічними факторами та загальним станом сімейних стосунків респондентів було проведено кореляційний аналіз результатів опитування, що свідчить про залежність характеру взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях від термінальних цінностей, які при цьому сприяють нервово-психічному напруженню в сім’ї (за умов їх розбіжності або незадоволеності). Якщо говорити про сімейну тривожність та нервово-психічне напруження то вони пов’язані з інструментальними цінностями подружжя. Важливим є те, що серед опитаних головним фактором сімейного благополуччя є характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях, який чинить безпосередній вплив на загальну незадоволеність шлюбно-сімейними стосунками. Отже, гіпотеза, яка полягала в тому, що соціально-психологічними детермінантами сучасної сім’ї є різного роду цінності та здатність кожного з подружжя взаємодіяти в конфліктних ситуаціях, що забезпечують її благополуччя, за результатами дослідження була підтверджена.  

Литература: 1. Алешина, Ю. Е. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений / Ю. Е. Алешина, Л. Я. Гозман, Е. М. Дубовская. – М.: МГУ, 2002. – 120 с. 2. Берн Э. Игры, в которые играют люди: психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Э. Берн ; ред. М. С. Маяковского. – СПб. ; М. : Университетская книга, 1998. – 397 с. 3. Бородина В. Н. Взаимосвязь стратегий поведения в конфликте супругов и удовлетворенностью браком / В. Н. Бородина, Е. А. Ваккер // Сибирский педагогический журнал. Серия: Психологические науки. – 2014. 4. Власова М. Д. Факторы психологического благополучия семьи / М. Д. Власова // Молодой ученый. – 2019. – №49. – С. 545-547. 5. Головаха И. Е. Психология человеческого взаимопонимания / Головаха И. Е., Панина Н. В. – К.: Политиздат Украины, 1989. – 189с. 6. Дніпрова О. А. Трансформація подружніх стосунків у молодих сім’ях / О. А. Дніпрова // Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Педагогіка і психологія. – 2018. – № 1. – С. 21–25. 7. Ильинский С. В. Факторы психологического благополучия семьи / С. В. Ильинский // Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия: Психологические науки. – 2017. 8. Карцева Л.В. Социальные и психологические факторы семейного благополучия Електронний ресурс / Л. В. Карцева // Вестник КазГУКИ. – 2016. – №3. – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/sotsialnye-i-psihologicheskie-faktory-semeynogo-blagopoluchiya 9. Карцева Л.В. Счастье, которое мы ищем: Науч. монография / Л. В. Карцева. – Казань: РИЦ «Школа», 2014. – 148 с. 10. Коатс Д. Будущее семьи / Д. Коатс // Впереди XXI век: перспективы, прогнозы, футурологи. Антология современной классической прогностики. 1952–1999. – М. : Academia, 2000. – С. 452–458 11. Крайлюк А.І. Соціально-психологічні умови оптимізації сімейних стосунків / А.І. Крайлюк // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – Київ, 2016. – С. 116-119. 12. Медіна Т. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні / Т. Медіна, О. Кушнір // Релігія та соціум. – 2015. – № 1-2. – С. 185-191. 13. Молодіжна сімейна політика в Україні / уклад. С. В. Ничипоренко. – Умань: Видавець «Сочінський», 2011. – 217 с. 14. Опорний конспект лекцій з курсу «Психологія сім’ї» для студентів напряму підготовки 6.030103 «Практична психологія». – Мукачево: Вид-во МДУ, 2016 р. – 94 с. 15. Помиткіна Л.В. Психологія сім’ї. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних, закладів / Л. В. Помиткіна, В. В. Злагодух, Н. С. Хімченко, Н. І. Погорільська. – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. – 270 с. 16. Психологические тесты, опросники, методики Електронний ресурс // Тест ценностных ориентаций Рокича. – Режим доступу: http://dip-psi.ru/psikhologicheskiye-testy/post/metodika-m-rokicha-tsennostnyye-oriyentatsii#q4 17. Психология семейных отношений Електронний ресурс. – Режим доступу: https://psihomed.com/psihologiya-semeynyih-otnosheniy/ 18. Рішко, Л. І. Вплив рольових очікувань на характер сімейного спілкування подружжя / Л. І. Рішко // Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Педагогіка. Соціальна робота / редкол.: Козубовська І.В. (гол. ред.) та ін.. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2011. – Вип. 23. – С. 147–149 19. Романова Е. В. Влияние опыта взаимоотношений в родительской семье на формирование супружеских отношений и удовлетворенность браком / Е. В. Романова // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия: 12. – 2011. – № 7. – С. 121–128. 20. Социально-психологические аспекты взаимоотношений в молодой семье: учебно-методическое пособие / Сост. С.А. Домрачева. – Йошкар-Ола, 2011. – 131 с. 21. Столярчук О. А. Психологія сучасної сім’ї : навч.посіб. / О. А. Столярчук. – Кременчук: П. П. Щербатих О. В., 2015. – 136 с. 22. Султанова А. В. Брачно-семейная адаптация супругов и благополучие в браке / А. В. Султанова // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 6. Политология. Международные отношения. – 2007. 23. Тараданов А. А. Семейное благополучие: от теории к практике / А. А. Тараданов. – Челябинск: Чел. гос. ун-т, 2002. 153 с. 24. Терещенко М.В. Дошлюбні уявлення про сімейне життя як чинник подружнього взаєморозуміння: зб. наук. праць / М. В. Терещенко / Ін-т психології і соц. педагогіки Київського ун-ту ім. Бориса Грінченка. – Вип. 1. – К.: М., 2009. 25. Троценко Н. Є. Фактори сімейного благополуччя Електронний ресурс / Н. Є. Троценко. – Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/19667033.pdf 26. Федоренко Р. П. Психологія сім’ї Текст: навч. посіб. / Р. П. Федоренко. – Луцьк : Вежа-Друк, 2015. – 364 с. 27. Філімончук А. В. Розділ ІІІ. Основи сімейних відносин. Заняття 24–34 / А. В. Філімончук // Абетка щасливого сімейного життя : методичний посібник з курсу «Етика і психологія сімейного життя». 10–11 кл. – Житомир : ЦНТЕІ, 2008. – С. 71–107. 28. Хлопоніна Н. Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування : дис. … кандидата психол. наук : 19.00.05 / Н. Є. Хлопоніна. – К., 2007. 29. Хорошко О. В. Оптимізація сімейних відносин в контексті євроінтеграційних процесів / О. В. Хорошко, Г. А. Капліна // Науковий погляд молоді : ключові питання сучасного етапу реформування системи вітчизняного законодавства : матер. всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів, молодих науковців та викладачів, м. Сєвєродонецьк, 10–11 грудня 2015 р. / за ред. проф. Розовського Б.Г. – Сєвєродонецьк : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. – С. 127–129. 30. Яблонська Т. М. Актуальні проблеми досліджень сучасної сім’ї в Україні / Т. М. Яблонська // Український соціум. – 2004. – № 2 (4). – C. 80-84. 31. Tseluyko V.M. You can’t leave together: How to save a relationship / V.M. Tseluyko. – Yekaterinburg: U-Factoria. – M .: ACT MOSCOW: KEEPER, 2008 . – 254 s.