Выводы:
Відповідно до мети роботи та поставлених завдань було здійснено аналіз наукових джерел та проведено емпіричне завдання з обраної проблеми. У результаті проведеної роботи були сформовані такі висновки:
1. Незважаючи на те, що сім’я є одним із найдавніших соціальних утворень у суспільстві, життєві труднощі, зіткнення різних інтересів, складні відносини між її членами, нездатність людей йти на компроміси призводять до появи конфліктів, сварок, розчарувань. Сімейні конфлікти – це показник серйозних розбіжностей між членами сім’ї, в основі яких лежить несумісність поглядів, інтересів, потреб. Протікають сімейні конфлікти на підвищеному емоційному рівні і, якщо своєчасно не зупиняється один з членів сім’ї, то напруження емоцій може досягти критичної межі і призвести до розриву відносин.
Важливо розуміти, що для досягнення сімейного благополуччя необхідно боротися з сімейними кризами спільними зусиллями. Значну роль у цьому відіграють такі аспекти, як система цінностей, культурний рівень освіти, психофізіологічна сумісність партнерів, моделі спілкування і способи вирішення проблемних ситуацій. Шлюбний союз у своєму розвитку переживає низку етапів, що супроводжуються так званими нормативними кризами.
Окрім цього, нині відбувається оптимізація шлюбно-сімейних відносин. До основних позитивних тенденцій цього процесу можна виділити такі, як трансформація шлюбу у рівноправний, добровільний і вільний від примусу, матеріальних розрахунків; втрата моногамією свого по життєвого характеру і заміна її правом і можливістю повторного шлюбу; зростання економічної незалежності жінки; розширення прав дітей тощо. Серед негативних тенденцій цього процесу ми визначили такі, як зменшення середньої тривалості шлюбу, збільшення кількості розлучень, збільшення кількості самотніх людей дітородного віку, збільшення кількості неповних сімей та дітей, народжених поза шлюбом, посилення сексуального скривдження і домашнього насильства.
2. Для з’ясування соціально-психологічних особливостей стану сімейних стосунків респондентів ми використали методику «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич), методику «Типовий сімейний стан» (Е. Г. Ейдеміллер, В. В. Юстицький), методику «Характер взаємодії подружжя у конфліктних ситуаціях» (Ю.Є. Альошина, Л.Я. Гозман, О.М. Дубровська). Учасниками нашого дослідження стали 15 подружніх пар різного віку, з різним соціальним статусом. На основі проведеного емпіричного дослідження було встановлено, що основними, на думку респондентів, є такі цінності, як: здоров’я (фізичне та психічне) – 13,3%; матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних проблем) 13,3%. Найменше серед респондентів цінними (3,3%) вважаються: активне діяльне життя; життєва мудрість; наявність хороших і вірних друзів; пізнання; розвиток; свобода; творчість. Усі сімейні пари взагалі не розглядають в якості цінностей красу природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі та в мистецтві) та щастя інших (благоустрій, розвиток і досконалість інших людей, всього народу, людства в цілому).
Також ми з’ясували, що респонденти визначають значимість інструментальних цінностей таким чином: на першому місці (16,7%) – раціоналізм; на другому (13,3%) – самоконтроль; третю сходинку (10%) посідає ефективність у справах (працездатність, продуктивність в роботі); четверту позицію розділяють (6,7%): незалежність (здібність діяти самостійно, рішуче), життєрадісність (почуття гумору), дисциплінованість, освіченість, широта поглядів. При цьому опитані не розглядають в якості інструментальних цінностей (0%) чуйність (турботливість).
Окрім цього, ми визначили, що 23,3% опитаних відчувають загальну незадоволеність своїми шлюбно-сімейними стосунками; 36,7% – відчувають постійне нервово-психічне напруження; 40% сімейних пар на момент проведення дослідження зазначають, що в їхніх сімейних взаєминах має місце сімейна тривожність. Варто також зазначити, що в більшості випадків спостерігається невизначеність рольових очікувань, що викликає у шлюбних партнерів психологічний дискомфорт.
3. Для встановлення залежності між соціально-психологічними факторами та загальним станом сімейних стосунків респондентів було проведено кореляційний аналіз результатів опитування, що свідчить про залежність характеру взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях від термінальних цінностей, які при цьому сприяють нервово-психічному напруженню в сім’ї (за умов їх розбіжності або незадоволеності).
Якщо говорити про сімейну тривожність та нервово-психічне напруження то вони пов’язані з інструментальними цінностями подружжя.
Важливим є те, що серед опитаних головним фактором сімейного благополуччя є характер взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях, який чинить безпосередній вплив на загальну незадоволеність шлюбно-сімейними стосунками.
Отже, гіпотеза, яка полягала в тому, що соціально-психологічними детермінантами сучасної сім’ї є різного роду цінності та здатність кожного з подружжя взаємодіяти в конфліктних ситуаціях, що забезпечують її благополуччя, за результатами дослідження була підтверджена.