Розслідування вбивства за відсутності трупа.

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВБИВСТВА ЗА ВІДСУТНОСТІ ТРУПА ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ І ТАКТИКИ ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ 6 1.1. Криміналістична характеристика вбивства за відсутності трупа 6 1.2. Особливості огляду місця події 10 1.3. Тактика обшуку 13 РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА ЗА ВІДСУТНОСТІ ТРУПА 15 2.1. Типові слідчі ситуації і висування версій 15 2.2. Розшук зниклої особи 21 2.3. Організація проведення тактичної операції «Особа злочинця» 24 2.4. Залучення експерта і проведення експертиз 25 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 30 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

Вступление: Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства поряд з випадками тероризму, політичного екстремізму, проявами організованої злочинності, щорічно зростає число скоєних вбивств, зокрема, за відсутності трупа. Проблема розслідування вбивств за відсутності трупа для правоохоронних органів є однією з найгостріших. Разом з тим, аналіз практики розслідування цих злочинних діянь свідчить про те, що встановлення осіб, які вчиняють вбивства, пов’язано зі значними труднощами і має низку специфічних особливостей, обумовлених характером даних злочинів. Вбивства за відсутності трупа, що вимагають високої професійної майстерності від учасників розслідування, часто не тільки не виявляються, переходячи в категорію латентних, але і будучи виявленими, розслідуються з великими помилками і упущеннями, в результаті чого втрачається судова перспектива за багатьма епізодами кримінальної справи. Мають місце і серйозні помилки в діяльності суб’єктів, що здійснюють розслідування даних злочинів, викликані: недостатньо грамотним використанням можливостей криміналістичної техніки; неефективними прийомами застосування засобів і методів виявлення, фіксації і вилучення слідів; використанням спеціальних знань під час розслідування без урахування типових слідчих ситуації; застосуванням лише загальних тактичних рекомендацій по використанню спеціальних знань без урахування характеру досліджуваної категорії злочинних посягань, що свідчить про недостатню розробленість методичних основ розслідування злочинів даного виду. Проблемні питання розслідування вбивств за відсутності трупа розглядаються в дослідженнях таких знаних науковців, як К. О. Чаплинський, В. Ю. Шепітько, О. Н. Колесниченко, А. В. Іваниця, В. Є. Коновалова, В. П. Колмаков, В. І. Алексєйчук, М. Корчовий, П. Давидюк, В. Бахін, І. І. Когутич, А. О. Антощук, Г. В. Москаленко, С. О. Саінчин, В. В. Лунеєв та ін. Разом із тим важливо відзначити, що в теорії криміналістики немає детальних наукових розробок, щодо розслідування вбивств за відсутності трупа. У зв’язку з цим, вкрай необхідне формування й удосконалення методики розслідування вбивств досліджуваної категорії. Мета і задачі дослідження. Метою наукового дослідження є формування основних положень методики розслідування вбивств за відсутністю трупа. Відповідно до зазначеної мети були поставлені й вирішені такі завдання: ? надати криміналістичну характеристику вбивства за відсутності трупа; ? визначити особливості огляду місця події; ? схарактеризувати тактику обшуку; ? визначити типові слідчі ситуації і висування версій; ? розглянути особливості розшуку зниклої особи; ? дослідити організацію проведення тактичної операції «Особа злочинця»; ? розглянути залучення експерта і проведення експертиз; ? вирішити практичне завдання. Об’єктом наукового дослідження виступає розробка методики розслідування вбивств за відсутності трупа. Предметом дослідження є планування й організація розслідування вбивств за відсутності трупа. Методи дослідження. Методологічним підґрунтям роботи послужили положення теорії пізнання й загальної теорії криміналістики. Під час дослідження було використано таку систему методів: формально-правовий, функціональний, системно-структурний. Структура дослідження. Загальний обсяг роботи – 38 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (23 найменування).

Выводы: До основних результатів дослідження, що мають важливе теоретичне і практичне значення, віднесено: Встановлено, що при розслідуванні вбивств за відсутності трупа в методиці розслідування основна роль належить криміналістичній характеристиці злочинів, встановленню і аналізу її, а також наявних між ними закономірних зв’язків, які сприяють ефективному розслідуванню і розкриттю таких вбивств. Зазначені вище особливості диктують склад і послідовність опису елементів криміналістичної характеристики вбивств за відсутності трупа. Ґрунтуючись на типових слідчих ситуаціях, що виникають на початковому етапі розслідування досліджуваних убивств, варто виділити такі типові слідчі версії: а) вбивство потерпілого скоєно людьми, що його знали; б) вбивство скоєно сторонньою людиною. При цьому відзначимо, що перевірка їх з точки зору криміналістики є складною проблемою через відсутність трупа, а, отже, і всіх необхідних даних для слідства. Тому, на нашу думку, перевірку версій про вчинення розглянутих вбивств необхідно проводити, ґрунтуючись, насамперед, на ретельно спланованих оперативно-розшукових заходах і таких слідчих діях, як допит заявника та осіб, які знали зниклого; огляд місця події і обшук передбачуваного місця вбивства; призначення судових експертиз. Основними напрямами організації вбивств за відсутності трупа в цілому є процес планування розслідування, який охоплює: вивчення, опрацювання та систематизація всього масиву інформації, що є в розпорядженні у слідчого; визначення тактичних та стратегічних цілей розслідування на кожний період висунення нових версій; визначення слідчих, матеріальних та організаційних можливостей слідчого з отримання, дослідження та закріплення доказової інформації; визначення видів та послідовності слідчих дій, застосування тактичних комбінацій та інших заходів; створення організаційної слідчо-оперативної моделі забезпечення безпеки учасників кримінального провадження тощо. Доведено, що основними напрямами організації розслідування вбивств за відсутності трупа в цілому є процес планування розслідування, який охоплює: вивчення, опрацювання та систематизація всього масиву інформації, що є в розпорядженні у слідчого; визначення тактичних та стратегічних цілей розслідування на кожний період висунення нових версій; визначення слідчих, матеріальних та організаційних можливостей слідчого з отримання, дослідження та закріплення доказової інформації; визначення видів та послідовності слідчих дій, застосування тактичних комбінацій та інших заходів; створення організаційної слідчо-оперативної моделі забезпечення безпеки учасників кримінального провадження тощо. Підкреслено роль криміналістичних версій у плануванні розслідування вбивств за відсутності трупа. Наголошено на тому, що важливу методичну функцію мають виконувати типові (типологічні) версії у розслідуванні вбивств за відсутності трупа. Оптимізація в організації розслідування вбивств за відсутності трупа передбачає формування системи типових версій. Надано криміналістичні рекомендації щодо проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування вбивств за відсутності трупа (огляду місця події, допиту, обшуку, призначення судових експертиз). Специфіка слідчих (розшукових) дій при розслідуванні даної категорії злочинів пов’язана із необхідністю запрошення до участі різних спеціалістів з метою вилучення та фіксації слідів злочину.    

Литература: 1. Криміналістика : підруч / К. О. Чаплинський та ін. ; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. Дніпропетровськ : Ліра, 2014. 379 с. 2. Криміналістика : підручник / В. Ю. Шепітько та ін. ; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. Нац. акад. прав. наук України В. Ю. Шепітька. 5-те вид., перероб. та допов. К. : Ін Юре, 2016. 632 c. 3. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений : текст лекции. Х. : Харьк. юрид. ин-т, 1976. 4. Іваниця А. В. Спосіб вчинення вбивства через необережність як елемент криміналістичної характеристики. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2013. Вип. 2. С. 171–179. 5. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования. К. : Фолио, 2011. 311 с. 6. Колмаков В. П. Значение для расследования точного установления способов совершения и сокрытия преступлений против жизни. Тр. Харьк. гос. мед.ин-та. 1956. № 5. С. 196. 7. Підозрюваний у вбивстві Тараса Познякова зізнався тільки у викраденні машини : веб-сайт. URL : http://wz.lviv.ua/life/166666-znyklyi-bezvisty (дата звернення: 14.03.2020). 8. Алєксєйчук В. І. Використання спеціальних знань під час огляду місця події при розслідуванні вбивств. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2010. Вип. 10. С. 79–86. 9. Корчовий М., Давидюк П. Огляд місця події вбивства, поєднаного зі зґвалтуванням. Вісник Академії управління МВС. 2010. № 1 (13). С. 117–129. 10. Бахин В., Байжасаров Б., Когамов М. Методика расследование заказных убийств : учебное пособие. Алматы : Оркениет, 2009. 120 с. 11. Когутич І. І. Типові ситуації початкового етапу розслідування вбивств, та обумовлені ними алгоритми дій слідчого. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». 2013. Вип. 1. С. 233–247. 12. Антощук А. О. Типові слідчі ситуації та версії на початковому етапі розслідування вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини. Право і суспільство. 2017. № 5. С. 166–170. 13. Москаленко Г. В. Побудова типових слідчих версій на початковому етапі розслідування злочинів. Форум права. 2011. № 4. С. 493–499. 14. Саінчин С. О. Деякі слідчі ситуації та алгоритми слідчих дій при розслідуванні дітовбивств. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2013. № 3. С. 249–253. 15. Лунеев В. В. О криминализации экономических преступлений предпринимателей. Криминологический журнал Байкальского государственного университета экономики и права. 2011. № 4. 16. Архипова А. Н. Международная практика расследования убийств при отсутствии трупа потерпевшего. Криминалистика в системе правоприменения. 2008. С. 205–206. 17. Лукьянчиков Е. Л., Цильвик В. П. Использование специальных знаний при розыске пропавших без вести лиц. Криминалистика и судебная экспертиза. 2009. Вып. 40. 18. Рубежанский А. Ф., Савченко С. В. Характер и сроки развития трупных изменений в воде. Криминалистика и судебная экспертиза. Вып. 40. 19. Криміналістика : навч. посіб / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. І. І. Когутича ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Київ : Ін Юре, 2015. 452 с. 20. Саінчин A. С. Компетенція судово-психіатричної експертизи по справах про вбивства й особливість її підготовки. Актуальні проблеми держави і права. 2014. Вип. 22. С. 970–975. 21. Свобода Є. Ю., Абрамова В. М. Судово-почеркознавча експертиза: деякі проблемні питання та сучасні можливості. Часопис Академії адвокатури України. 2014. № 1. С. 82–85. 22. Черваков В. Ф. Судебная баллистика : пособие. М. : Юр. изд-во НКЮ СССР, 1937. 248 с. 23. Яковлев Я. М. Расследование убивств. Сталинабад : Таджик. гос. ун-т, 1960. 272 с.