Вступление: Фармацевтичний ринок України після кризових 2013-2017 рр. характеризується позитивною динамікою до зростання у грошовому вимірі і є одним із небагатьох секторів вітчизняної економіки, що демонструють відносну стійкість до кризи. Наявність великої кількості суб’єктів на ринку, поділ на конкурентні сегменти закордонних та вітчизняних виробників, диверсифікація закупівель є об’єктивними факторами зростання конкуренції в фармацевтичній галузі України. Серед найважливіших чинників, що мають вплив на ці процеси, слід виділити економічні, законодавчі, соціальні, маркетингові, психологічні впливи.
Сучасна вітчизняна фармацевтична галузь має систему взаємопов’язаних та взаємозалежних суб’єктів і об’єктів щодо виробництва, розподілу та споживання фармацевтичних товарів і факторів, що суттєво впливають на ці процеси. Рівень культури населення, з одного боку, і економічні питання ринкової конкуренції, а також рентабельності аптек, з іншого боку, ставлять перед фахівцями багатогранні проблеми розширення аптечного асортименту за рахунок парафармацевтичних товарів, які є актуальними як для іноземного, так і для вітчизняного фармацевтичного ринку. Дана група товарів не менше численна, ніж лікарські засоби.
Ключовою проблемою формування конкурентоспроможної позиції фармацевтичних товарів і послуг та підприємства фармацевтичної галузі загалом є підвищення ефективності його діяльності, адже промисловий процес в умовах ринку може успішно функціонувати і розвиватися тільки за наявності конкурентних переваг.
Своєю чергою, ефективність діяльності можна визначити як інтегральний показник оцінки взаємодії внутрішніх підрозділів і напрямків діяльності підприємства у поєднанні з продуктивною і взаємовигідною роботою із зовнішніми контрагентами, до яких належать, з одного боку, постачальники сировини та матеріалів, що необхідні для виробничого процесу, з іншого боку – представники зовнішньої мережі збуту, кінцеві споживачі та інші представники конкретного ринку.
Окрім цього необхідно пам’ятати, що в українських умовах на зростання чи падіння ефективності виробництва конкретного товару впливають значною мірою і не ринкові інструменти: державні органи контролю, законодавчі та релігійні обмеження тощо. Тому для визначення ефективності діяльності підприємства варто застосовувати комплексний підхід, який включає сукупність критеріїв оцінки ефективності функціонування підприємства: результативність його витрат, цільову результативність і конкурентоспроможність.
Необхідність розробки ринкових концепцій управління в маркетингу особливо відчувається в останній час у зв’язку із загостренням конкурентної боротьби у країнах з ринковим типом економіки. Маркетинг підвищує обґрунтованість управлінських рішень у сфері науково-виробничої, фінансової та збутової діяльності, розповсюджує планомірність у сферу ринкових зв’язків. Стратегічний маркетинг дає змогу знайти спосіб пом’якшення та усунення криз перевиробництва, забезпечити відповідність попиту та пропозиції.
Питання формування стратегії маркетингу набуває особливої актуальності в умовах завоювання підприємством нових ринків та споживачів. Сучасні вітчизняні виробники повинні враховувати особливості функціонування галузевих ринків особливо останню тенденцію до підвищення вимог споживачів до продукту та його обслуговування, – прискорену індивідуалізацію продукції під потреби та уподобання кожного окремого споживача.
Актуальність дослідження пояснюється необхідністю вдосконалення стратегій маркетингової діяльності та окремих її елементів на підприємствах фармацевтичної галузі.
Метою дослідження є вивчення процесу дослідження маркетингової стратегії на підприємстві.
Завданнями дослідження є:
? дослідити сучасні тенденції розвитку фармацевтичної галузі;
? провести стратегічний аналіз маркетингової діяльності підприємства ТОВ «Мітек»;
Об’єктом дослідження є маркетингова діяльність ТОВ «Мітек».
Предмет дослідження: процес дослідження маркетингової стратегії ТОВ «Мітек».
Методологічна основа дослідження: метод системного аналізу; метод застосування абсолютних і відносних величин (при розрахунку питомої ваги величин, а також відхилень показників); метод аналізу і синтезу; графічний метод (при ілюстрації аналітичної інформації).
Основними джерелами дослідження були: монографії, підручники, наукові статті, дані електронних ресурсів, інформація підприємства.