Лексика інтенсивного вживання: особливості утворення та функціонування

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ РОЗМОВНИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ ЯК ЛЕКСИКИ ІНТЕНСИВНОГО ВЖИВАННЯ 5 1.1. Етимологія сленгу 5 1.1.1 Диференціація понять «сленгізм», «жаргонізм», «діалектизм» 7 1.1.2 Соціолект та лексико-семантичні особливості сленгізмів 10 1.1.3 Типи сленгу: загальний і спеціальний 13 РОЗДІЛ 2 ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛЕНГУ (на матеріалі медійного дискурсу) 16 2.1. Лексико-семантичні засоби творення сленгізмів та жаргонізмів 16 2.2. Сленгізми: експресивна, емоційна і оцінна конотації 23 2.3. Стилістичні функції англомовних сленгізмів 26 ВИСНОВКИ 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 38 ДОДАТКИ 40

Вступление: Важливими внутрішніми джерелами збагачення англійської мови є соціальні діалекти або жаргони, які об’єднуються під поняттям «сленг». Останнім часом відзначається тенденція до певної демократизації навіть британської літературної норми. Про сучасне поширення сленгу в порівнянні з попередніми роками писали ще укладачі словника The New Oxford Thesaurus of English. Якщо покоління тому принципом включення одиниць в британські словники була орієнтація «на мову освічених людей», то нині лексикографи орієнтуються, в основному, «на мову вулиці» 43. Сленг належить до найбільш вивчених та детально описаних, проте водночас і найбільш дискусійних пластів лексики. Сленгом називають грубуваті або жартівливі розмовні слова і вирази, які претендують на новизну та оригінальність 2, c. 116. Сленг доволі поширене явище, адже він є засобом спілкування в найрізноманітніших прошарках населення. Єдиного визначення сленгу нині немає. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну лексику не дали результатів. Деякі вчені розглядають сленг як компонент субстандартного лексичного шару в одному ряду з професіоналізмами, жаргонізмами та діалектизмами. Інші науковці розглядають його як більш загальне поняття, часом ототожнюючи з поняттям соціального діалекту. Тоді як треті розглядають сленгові одиниці в контексті варіантів власне англійської мови 16, c. 112. Огляд наукової літератури, пов’язаної з проблематикою сленгу (Л. Г. Верба 4, І. Р. Гальперін 6, В. Н. Крупнов 14, І. В. Арнольд 2, О. Н. Мороховський 29 та ін.), дає можливість стверджувати, що в сучасній лінгвістиці проблема сленгу є недостатньо розробленою. Актуальність дослідження обумовлена зростанням уваги сучасних дослідників до вивчення лексики інтенсивного вживання, її особливостей утворення та функціонування, тобто функціонально-стилістичних особливостей англійського сленгу. Мета дослідження – вивчити й науково обґрунтувати особливості утворення та функціонування лексики інтенсивного вживання. Для досягнення поставленої мети в роботі були сформульовані такі завдання: ? розглянути теоретичні засади вивчення розмовних лексичних одиниць як лексики інтенсивного вживання, зокрема етимологію сленгу; ? проаналізувати диференціацію понять «сленгізми», «жаргонізми», «діалектизми», а також соціолект і лексико-семантичні особливості сленгізмів; ? дослідити типи сленгу: загальний і спеціальний; ? розглянути лексико-семантичні засоби творення сленгізмів і жаргонізмів, а також функціонально-стилістичні функції сленгових одиниць на матеріалі медійного дискурсу, розкрити експресивну, емоційну й оцінну конотації сленгових виразів. Об’єктом дослідження є лексика інтенсивного вживання. Предметом дослідження є функціонально-стилістичні особливості сленгу як лексики інтенсивного вживання в сучасній англійській мові. Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів, як лексикографічний, порівняльний, описовий і метод стилістичного експерименту. Практичне значення роботи визначається можливістю застосування її результатів у лінгвістиці та перекладознавстві. Крім того, результати нашого дослідження можуть використовуватися в теоретичному курсі стилістики англійської мови. Структура курсової роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.

Выводы: Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки. У роботі визначено, що під лексикою інтенсивного вживання або сленгом розуміють просторічні слова, діалектизми, неологізми, жаргонізми, жартівливі словотворення тощо. Такі ознаки сленгізмів, як яскраво виражена експресивність, грубуватість, оцінність, жартівливість, відтінок зневажливості, мають описовий характер. Вони притаманні майже всім шарам лексики зниженого стилістичного тону. Сленгізми потрібно відокремлювати від жаргонізмів, діалектизмів і вульгаризмів, які важче потрапляють до загальновживаної розмовної лексики. Стилістичні функції сленгізмів визначаються їх природою, оскільки частіше всього вони використовуються з метою більш емоційної характеристики описуваного предмета та явища. У лінгвістиці здійснюються спроби уточнити поняття сленгізму, що найчастіше направлені на розмежування двох різновидів сленгу: загальний сленг і спеціальний сленг. У словах сленгу обов’язково присутні всі типи конотацій: емоційний компонент у більшості випадків іронічний, презирливий і відповідно оцінний. Стилістичні сленгізми чітко протиставляються літературній нормі, і в цьому частково полягає новизна їхнього застосування. Вони завжди мають синоніми в літературній лексиці і, таким чином, є більш експресивними, ніж звичайні, назвами предметів, які викликають емоційне ставлення. Їхня експресивність спирається на образність, дотепність і несподіваність. Сленг, таким чином, є лексичним шаром, що складається зі слів і виразів з повним і специфічним набором узуальних конотацій, які відрізняються від своїх нейтральних синонімів саме цими конотаціями. Зауважимо, що звичний вираз «слова сленгу» є не зовсім влучним, оскільки поряд з окремими словами одиницями сленгу можуть бути лексико-семантичні варіанти слів, до семантичної структури яких входять інші, зовсім не сленгові варіанти. Сфери мовлення, в яких зазвичай вживаються сленгові вирази, включають побутове розмовне мовлення, мову деяких друкованих ЗМІ та мовлення Інтернет джерел. Мета застосування англомовних сленгізмів, по-перше, визначається більш емоційною характеристикою предмета або явища, що описується; по-друге, спеціальним прагматичним спрямуванням; по-третє, експресивною оцінкою подій і фактів з соціально-класових позицій; по-четверте, створенням відчуття достовірності, щирості, правдивості вираження думок і почуттів; по-п’яте, зображенням дійсності в гумористичному вигляді та по-шосте, мовленнєвою і психологічною характеристикою комунікантів.    

Литература: 1. Англо-український словник / уклад. М.І. Балла. К.: Освіта, 1996. 1464 с. 2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка / И.В. Арнольд. – Л. : Просвещение, 2000. – 300 с. 3. Большой англо-русский словарь: В 2-х т. Ок. 150000 слов./ Сост. Н.Н. Амосова, Ю.Д. Апресян, И.Р. Гальперин и др.; Под общ. рук. И.Р. Гальперина. – 3-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1999. Т. 1. A–L. 824 с. 4. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов / Л. Г. Верба. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 160 с. 5. Винник В. О. Опрацювання лексики обмеженого вживання у Словнику української мови / В. О. Винник // Слово і фразеологізми у словнику. – К.: Наука, 1980. – 456 с. 6. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / И.Р. Гальперин. – М.: Литература на иностранных языках, 1998. – 449 с. 7. Глазунов С. А. Новый англо-русский словарь современной разговорной лексики / С.А. Глазунов. – М.: Рус. яз. – Медиа, 2006. – 776 с. 8. Дубенко О. Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов / О. Ю. Дубенко. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 224 с. 9. Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты / В.М. Жирмунский. – Л.: Худож. лит., 2010. – 215 с. 10. Запесоцкий А. С. Эта непонятная молодежь / А.С. Запесоцкий, Л.П. Фаин. – М.: Просвещение, 1990. – 145 с. 11. Иванова Т. П. Стилистическая интерпретация текста / Т.П. Иванова, О.П. Брандес. – М.: Высшая школа, 2010. – 144 с. 12. Коршук Т. Л. Сленг та близькі до нього явища Електронний ресурс / Т.Л. Коршук. – Режим доступу: http://www.kamts1.kpi.ua/node/1032 13. Косоножкина Л. В. Практическая стилистика английского языка: анализ художественного текста / Л.В. Косоножкина. – М.: Март, 2004. – 192 с. 14. Крупнов В. Н. В творческой лаборатории переводчика / В.Н. Крупнов. – М.: Международные отношения, 2008. – 192 с. 15. Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту / В.А. Кухаренко. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 272 с. 16. Мартос С. А. Сленг як складова молодіжної субкультури / С.А. Мартос // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. Випуск ХХІ. – Херсон: ХДУ, 2003. – С. 111–114. 17. Матвіяс І. Г. Діалектна основа лексики і фразеології в українській літературній мові / І.Г. Матвіяс // Мовознавство. – 2007. – № 3. – № 23 27. – С. 78–80. 18. Момджи Ю.В. Англо-русский словарь фразовых глаголов / Ю.В. Момджи. – М.: Айрис-Пресс, 2003. – 496 с. 19. Мюллер В.К. Большой англо-русский словарь / В.К. Мюллер. – М.: Вече, 2009. – 832 с. 20. Колесник Д. М. Структурно-семантичні особливості англомовних сленгізмів лексико-семантичного поля «наркотики» / Д.М. Колесник, Н.В. Бондар // Гуманітарний вісник. Серія: іноз. філ-я. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – С. 383–387. 21. Мацько Л. І. Стилістика української мови / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с. 22. Пагурець О. І. Мовленнєва стилізація в художніх творах та особливості її перекладу / О.І. Пагурець, Г.М. Усик // Гуманітарний вісник. – 2006. – № 11. – С. 238–243. 23. Плющ М. Я. Сучасна українська літературна мова / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас. – К.: Вища шк., 2003. – 430 с. 24. Радченко М. І. Сленг як складова частина англомовного студентського соціолекту / М.І. Радченко // Мовні і концептуальні картини світу. – 2010. – Вип. 31. – С. 205–207. 25. Разинкина Н. М. Функциональная стилистика английского языка / Н. М. Разинкина. – М.: Высшая школа, 2014. – 180 с. 26. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О.О. Селіванова. – П.: Довкілля-К, 2011. – 844 с. 27. Скопченко О. І. Довідник. Мала філологічна енциклопедія / О.І. Скопченко, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2007. – 478 с. 28. Соболева И. А. Медиажаргон: реалия, тренд или фантом? / И.А. Соболева // Лінгвістика. – 2010. – № 3 (21). – Ч. 2. – С. 11–23. 29. Стилистика английского языка: учебник / А.Н. Мороховский, О.П. Воробьева, Н.И. Лихошерст, З.В. Тимошенко. – К.: Вища школа, 2000. – 272 с. 30. Судзиловский Г. А. Сленг – Что это такое? Английская просторечная военная лексика / Г.А. Судзиловский. – М.: Военниздат Минобороны, 2009. – 182 с. 31. СУЛМ. Лексика і фразеологія / ред. І.К. Білодід. – К.: Наукова думка, 2013. – 439 с. 32. Товстенко В. Р. Легалізація стилістично зниженої лексики у різних функціональних стилях / В.Р.Товстенко // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – № 8. – С. 310–313. 33. Уздинская Е. В. Семантическое своеобразие современного жаргона / Е.В. Уздинская // Активные процессы в языке и речи. – Саратов, 2011. – 210 с. 34. Хомяков В. А. Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия / В. А. Хомяков. – Вологда: ВГПИ, 2014. – 176 с. 35. Швейцер А. Д. Введение в социолингвистику / А.Д. Швейцер, Л.Б. Никольский. – М.: Наука, 2016. – 216 с. 36. Amerogen van Lucy. The A-2 of Teen Talk. – Ravette, 2007. – 39 p. 37. Cambridge Dictionary of American English / Sidney I. Landau. – New York: Cambridge University Press, 2005. – 1068 p. 38. English Vocabulary in Use. – London: Cambridge University Press, 2002. – 315 p. 39. Longman Dictionary of Contemporary English / Della Summers. – London: Longman University Press, 2003. – 1949 p. 40. Oxford Dictionary Електронний ресурс. – Режим доступу: https://en.oxforddictionaries.com/ 41. Spears R. A. Super-Mini Common American Phrases. A Guide to Conversation and Small Talk (about 1700 units). – M.: Russky Yazyk Publishers NTC Publishing Group, 2002. – 445 p. 42. Slang terms Електронний ресурс. – Режим доступу: https://slangit.com/meaning/bracket 43. The New Oxford Thesaurus of English Електронний ресурс. – Режим доступу: https://global.oup.com/academic/product/oxford-thesaurus-of-english-9780199560813?lang=en&cc=de 44. Yvette E. What is Slang? / E. Yvette. – Contemporary France Online, 2002. – 342 p. 45. Urban Dictionary Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.urbandictionary.com/define.php?term=Sooo СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ 1. AM – AMWAY Електронний ресурс. — Режим доступу: https://www.facebook.com/pg/amway/reviews/?post_id=2175659302702749&referrer=page_recommendations_home_card&ref=page_internal 2. BJT: Boris Johnson Електронний ресурс. — Режим доступу: https://twitter.com/search?q=%22Boris%20Johnson%22&src=tren 3. DT – Donald Trump Електронний ресурс. — Режим доступу: https://twitter.com/realdonaldtrump 4. GV – Gary Vaynerchuk Електронний ресурс. — Режим доступу: https://www.facebook.com/gary/ 5. INFB: Instagram Електронний ресурс. — Режим доступу: https://www.facebook.com/instagram/?brand_redir=162454007121996 6. SD – SarperDuman https://www.facebook.com/sarperduman 7. SLSH1: Slangin Lids and Selling Hats Електронний ресурс. — Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/1459592847609377/?fref=ts 8. SLSH2: Slangin Lids and Selling Hats Електронний ресурс. — Режим доступу: https://www.facebook.com/thebookkiosk 9. SLSH3: Slangin Lids and Selling Hats Електронний ресурс. – Режим доступу: https://www.facebook.com/evalague 10. SWTW: Spencer Wixom Електронний ресурс. — Режим доступу: https://twitter.com/jazzjargon 11. Jackie. — 2015. — № 11. — 27 p. 12. Okej. — 2017. — № 6. — 28 p.