Системи реагування та протидії епідеміям як елемент кризового управління на прикладі Польщі

Содержание: ВСТУП 3 I. ТЕОРІЯ КРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ В КРАЇНІ 6 1.1 Поняття і суть кризового управління з юридичної точки зору 6 1.2 Теоретичні основи кризового управління і основні поняття в даній роботі 16 II. АНАЛІЗ ПРОФІЛАКТИКИ І ПІДГОТОВКИ ДО БОРОТЬБИ З ЗАРАЖЕННЯМИ І ХВОРОБАМИ У ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ З ЮРИДИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ 29 2.1 Правовий статус країни в період підготовки до можливої загрози появи вірусу на її території 29 2.2 Зміни правового статусу в момент підтвердженого появи першого зараженого на території країни 36 2.3 Аналіз нового закону від 2 березня, пов’язаного з вірусом COVID-19 37 2.4 Інші юридичні зміни в законі з моменту появи випадку зараження коронавірусів 41 III. ПРАКТИЧНИЙ СТАН БОРОТЬБИ З ВІРУСОМ COVID-19 НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ 49 3.1. Практичні аспекти боротьби з вірусом COVID-19 в Польщі 49 3.2. Порівняння ефективності прийнятих Польщею заходів проти COVID-19 з іншими країнами 54 ВИСНОВКИ 61 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 65 ДОДАТКИ 72

Вступление: Невіддільною ознакою сучасної світової моделі суспільного устрою є виникнення періодичних кризових явищ, а роль головного інструменту в їх подоланні відведено такому суспільно-політичному утворенню, як держава, що в цьому контексті є особливою організацією політичної влади в соціально-неоднорідному суспільстві. За допомогою держави забезпечується цілісність та безпека суспільства, здійснюється управління суспільством в інтересах його панівної частини. У результаті втрати державною системою багатьох важелів контролю та при недосконалості внутрішніх регуляторів порядку громадянське суспільство перебуває в стані нерівноваги, що закономірно передається всім соціальним інститутам, у тому числі державній службі. Виникнення кризових явищ, у переважній більшості випадків, свідчить про недосконалість сучасної світової моделі суспільного устрою. Реалії сьогодення нерозривно пов’язані з періодичними глобальними світовими кризами (світова фінансова криза 2017 року, криза внаслідок коронавірусу 2020 року), які впливають на всі аспекти життя польського суспільства. Перехідні періоди в житті соціальних систем пов’язані не тільки та не стільки з лінійним, плавним зростанням, поступовим витисненням первісних характеристик у процесі набуття нової якості. Розвиток цивілізації у формі якісних переходів відбувається шляхом заперечення сформованих раніше структур та зв’язків, елементів системи, у формі загострення суперечностей, що виражаються в кризі. Глобалізація, екологічні проблеми, вплив технологій, пандемії та інші сучасні виклики створюють потребу в постійній співпраці між державними установами. Окрім проблем внаслідок стихійних лих, з’являються нові загрози – техногенні катастрофи, пов’язані як з терористичною діяльністю, так і з руйнуванням систем енергії та інформаційних технологій. Сучасна цивілізація та її економічний розвиток пов’язані із загрозами, що виникають внаслідок посилення взаємозалежності соціального та економічного життя від передових технологій та енергетичних систем, транспортних та інформаційно-комунікаційних мереж. Тому чим кращим буде рівень співпраці між відповідними державними службами як всередині країни, так і в міжнародному вимірі, тим вищим буде рівень безпеки та задоволеності громадян. Управління кризовими ситуаціями вимагає високої кваліфікації, але досі не знайшло належного висвітлення в теорії та практиці управління. Криза є одним із закономірних станів, в який періодично переходить будь-яка система, тому пошук ефективних шляхів та методів виходу з неї ніколи не втрачає своєї актуальності. Метою дослідження є визначення особливостей системи реагування та протидії епідеміям як елементу кризового управління на прикладі Польщі. Завданнями дипломної роботи є: ? з’ясувати поняття і суть кризового управління з юридичної точки зору; ? розглянути теоретичні основи кризового управління та основні поняття в даній роботі; ? визначити значення кризового управління для країни; ? розкрити правовий статус країни в період підготовки до можливої загрози появи вірусу на її території; ? виявити зміни правового статусу в момент підтвердженої появи першого зараженого на території країни; ? проаналізувати новий закон від 2 березня 2020 р., пов’язаний з вірусом COVID-19; ? розглянути інші юридичні зміни в законі з моменту появи випадку зараження коронавірусом в країні. Об’єктом дослідження є система реагування та протидії епідеміям як елементу кризового управління на прикладі Польщі. Предметом дослідження є теоретичне визначення, нормативно-правове регулювання кризового управління та особливості підготовки Польщі до появи вірусу на її території. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувалися наступні методи: діалектичний метод пізнання, метод спостереження, метод системного аналізу, логічний метод, метод експертних оцінок, методи аналізу та синтезу, метод правового аналізу, методи дедукції та індукції, методи екстраполяції та аналогій. Інформаційну базу дослідження склали наукові статті періодичних видань, монографії вітчизняних та зарубіжних авторів, нормативно-правова база, аналітичні огляди, ресурси Інтернету тощо. Наукова новизна полягає в тому, що аналізується питання трансформації механізмів кризового управління державою в умовах загрози появи вірусу на її території. Проблематика дослідження повязана із зростанням актуальності кризового управління для країн внаслідок світової пандемії вірусу COVID-19. В першому розділі роботи визначено основні поняття та суть кризового управління з юридичної точки зору, досліджено теоретичні основи кризового управління та значення кризового управління для країни. У другому розділі досліджено правовий статус країни в період підготовки до можливої загрози появи вірусу на її території та його зміни в момент підтвердженого появи першого зараженого на території країни. Також проаналізовано новий закон від 2 березня, пов’язаного з вірусом COVID-19 та інші юридичні зміни в законі з моменту появи випадку зараження коронавірусів. Третій розділ присвячений практичним аспектам боротьби з вірусом COVID-19 в Польщі та проведено порівняння ефективності прийнятих Польщею заходів проти COVID-19 з іншими країнами.  

Выводы: На основі проведеного дослідження особливостей системи реагування та протидії епідеміям як елементу кризового управління на прикладі Польщі можна зробити наступні висновки. Захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій та система державного кризового управління є важливим напрямом соціальної політики будь-якої країни. В процесі дослідження було встановлено, що управління кризовими ситуаціями є елементом управління національною безпекою країни та пов’язане з виникненням певної кризової ситуації. система національної безпеки Республіки Польща – це внутрішньо скоординована сукупність організаційних, людських та матеріальних елементів, спрямованих на протидію всім державним загрозам, зокрема політичним, економічним, психологічним, соціальним, екологічним, військовим, тощо. Управління кризовими ситуаціями – це діяльність, яку здійснюють органи влади на всіх рівнях державної організації, за участю спеціалізованих організацій, інспекцій, охоронців та громадськості. В основу вироблення антикризових технологій має бути покладена методика послідовної специфікації криз та оцінка їхньої динаміки на всіх етапах прийняття і виконання рішень. Кризове управління держави, переважно пов’язане з коригуванням її відносин з контрагентами – політичними партіями, громадськими організаціями, зарубіжними партнерами, дії яких можуть безпосередньо обмежити засоби та методи державного регулювання криз. У Польщі основне поняття «антикризове управління» визначено в Законі з питань антикризового управління від 26 квітня 2007 року. Відповідно до ст. 2 цього Закону, антикризове управління – це «… діяльність органів державного управління як частина управління національною безпекою, яка полягає у запобіганні кризових ситуацій, підготовці до взяття контролю над ними за допомогою запланованих заходів, реагування на надзвичайні ситуації, виправлення їх наслідків та відновлення критичних ресурсів та інфраструктури». Кризовий менеджмент є невіддільною частиною управління в цілому, з посиланням на управління під тиском та ризиком. Він передбачає зменшення напруги та протидію ескалації негативних явищ або важких ситуацій та відновлення нормальної роботи, незважаючи на симптоми кризи. Управління кризовими ситуаціями – це специфічний тип управління. У сфері безпеки існує багато визначень кризи, кожен з яких, підкреслює зміну існуючої системи та необхідність вживати коригувальні дії та відновлення очікуваного стану. Кризу можна розглядати як переломний момент у розвитку суспільства, що дає простір для нових соціальних, економічних, політичних та інших змін. Криза змінює тенденції життєдіяльності системи, тобто порушує її стійкість, радикальним чином оновлюючи її. Поняття «криза» характеризується поєднанням різних складових в одному понятті: криза політики, криза економіки, криза культури, екологічна криза, криза правопорядку, криза державного управління, глобальні кризи, локальні кризи тощо. З одного боку, криза є наслідком внутрішніх суперечностей системи, а з іншого – формою їх розв’язання, виконавцем функції оздоровлення (санації) системи та носієм обов’язкових кардинальних змін у суспільстві. Відповідно до Закону про управління кризовими ситуаціями – кризова ситуація означає стан, що негативно впливає на рівень безпеки людини та властивості значних розмірів чи значне середовище обмеження роботи компетентних органів державного управління через неадекватність сил та ресурсів. У «Стратегії національної безпеки Республіки Польща», прийнятій 2014 року, загрози класифікуються як внутрішні та зовнішні: зовнішні загрози: залежність від постачання енергоресурсів з одного джерела, крах євроінтеграційного процесу, ослаблення трансатлантичних зв’язків, міжнародний тероризм, організована злочинність та екологічні загрози; внутрішні загрози: негативні демографічні зміни, високий рівень безробіття, зниження народжуваності, старіння населення, бідність, численні види злочинності, міграції та соціальні патології. Польська система національної безпеки координується внутрішньо – це сукупність організаційних, людських та матеріальних елементів, спрямованих на протидію всім загрозам державі, зокрема політичній, економічній, психосоціальній, екологічній та військовій. Політичну відповідальність за виконання цього завдання несуть усі органи державної влади, включаючи уряд і парламент. Вони відповідають за підготовку юридичних інструментів, процедур та принципів роботи системи, які базуються на трьох основних опорах: дипломатія, військова підготовленість та громадянська підготовленість. Управління кризовими ситуаціями в Польщі є невіддільною частиною національної безпеки та відіграє важливу роль у врегулюванні під час виникнення кризових ситуацій, пов’язаних із ризиками, напругою та небезпечними ситуаціями. Управління кризовими ситуаціями є спеціальною діяльністю, яку здійснюють органи влади на всіх рівнях державної організації, із залученням спеціалізованих організацій, інспекцій, охоронців та громадськості. Його завданням є протидія загрозам, підготовка до їх виникнення та підтримання чи відновлення стабільності. Система управління кризовими ситуаціями у Польщі є багаторівневою та складається з органів управління кризовими ситуаціями, консультативно-дорадчих органів, центрів антикризового управління. Основним державним органом є Рада Міністрів, яка реагує на кризову ситуацію на національному рівні. У структурах державної адміністрації на центральному рівні також створено також урядовий центр безпеки – підрозділ, який виконує основні організаційні та технічні завдання, пов’язані з антикризовим управлінням. Важливе місце займає кризове управління серед органів місцевого самоврядування – на рівні повіту та старостатів. Місцева систем управління кризами базується на рівні повіту. Також органи місцевого самоврядування, такі як комуна та голова села в межах комуни виконують важливу роль у забезпеченні безпека в місцевих громадах. Міжнародні норми про права людини зобов’язують державу забезпечувати гарантії свободи вираження думок, включаючи право шукати, отримувати та поширювати інформацію будь-якого роду незалежно від кордонів. Влада повинна забезпечувати достовірність і оперативність інформування суспільства про COVID-19 відповідно до принципів прав людини. Це важливо для недопущення поширення неправдивої та некоректної інформації. Правовий статус країни в період підготовки до можливої загрози появи вірусу на її території значно змінюється: застосовуються відповідні заходи та норми, направлені на запобігання поширення вірусу; змінюється мета діяльності ряду закладів та статус службовців, що є співробітниками даних служб. Основним нормативно-правовим актом, що визначає правовий статус країни в період підготовки до можливої загрози появи вірусу на території Польщі, є Закон від 5 грудня 2008 року «Про запобігання та боротьбу з інфекціями та інфекційними захворюваннями у людини». 2 березня 2020 року на спеціальній сесії польський Сейм прийняв Закон про запобігання, запобігання та контроль CoViD-19. Цей Закон дозволяє запровадити конкретні рішення для мінімізації ризику для здоров’я населення. Закон встановлює принципи та процедури запобігання та боротьби з поширенням захворювання, спричиненого коронавірусом. Він визначає завдання органів державного управління, а також регулює процедуру під час епідемії. Вимоги стосуються шкіл та компаній. Закон також передбачає можливість встановлення максимальних цін на певні ліки та медичні засоби. З 1.04.2020 р. правова система Польщі має не лише нові обмеження, а й нові положення щодо фінансових стягнень, які можуть бути накладені на громадян за порушення заборон, встановлених Розпорядженням Міністерства охорони здоров’я. Розглядаючи карту поширення коронавірусу в Європі можна побачити, що країни Західної Європи постраждали від нього більше, ніж східна частина ЄС. Це можна пояснити низкою факторів. Наприклад, у Східній Європі середня тривалість життя менша, тому менше людей, яких можна віднести до групи ризику, менше авіасполучень з Китаєм, тести проводились не так масштабно. Проте головною причиною скоріш за все стало, швидке запровадження карантину в Центральній і Східній Європі. Для порівняння ефективності прийнятих Польщею заходів проти COVID-19 з іншими країнами було обрано її найближчих географічних сусідів – Україну, Білорусію, Німеччину та Чехію. Серед цих країн найбільша кількість хворих на COVID-19 спостерігається в Німеччині, найменше в Чехії. Україна практично рухається одночасно з Польщею, що ж до Білорусі, то тут спостерігається більше хворих на COVID-19 з усіх розглянутих країн Східної Європи. Звичайно, на таку ситуацію вплинуло багато факторів: кількість населення. Найбільше населення в Німеччині – 84 млн осіб, В Україні та Польщі приблизно однакова кількість населення – до 40 млн осіб, Білорусь та Чехія налічують приблизно по 10 млн осіб; відкритість кордонів до початку пандемії. Польща, Німеччина та Чехія є членами ЄС та входять до шенгенської зони, на відміну від України та Білорусі; ефективність карантинних заходів, тощо. Німеччина, Україна, Польща та Чехія вводили карантинні заходи, тоді як Білорусь таких заходів не запроваджувала, навпаки, ніяк не обмежувала масові заходи, проводила паради. Прийняті Польщею заходи по боротьбі з коронавірусом були досить ефективними, уряду вдалося розтягнути пік захворюваності у часі, що дало змогу підготувати систему охорони здоров’я та обмежити поширення вірусу. На сьогодні спостерігається скорочення щоденної кількості нових хворих.    

Литература: 1. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. Прогрес – Традиция. 2000. 102 с. 2. Большой энциклопедический словарь : в 2 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. Сов. энцикл., 1991. Т. 1. 863 с. 3. Борисова С. Є. Заходи державного регулювання по виходу з кризи національних економічних систем. Вісник Донецького університету. 2011. Т. 1. С. 200–203. 4. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. 2-ге вид., випр. і допов. К. : Центр навч. л-ри, 2008. 507 с. 5. Гада О. Б. Трансформація механізмів державного управління системою підготовки фахівців сфери цивільного захисту в республіці Польща. Публічне управління та митне адміністрування. Механізми державного управління. 2018. №1 (18). С. 43–47. 6. Головін Р. Г. Особливості реалізації заходів державного антикризового управління в провідних країнах світу. Державне управління: теорія та практика. 2013. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2013_1_8. 7. Эпидемия коронавируса ? специальные решения для иностранцев. URL: https://udsc.gov.pl/ru. 8. Костецька Л. М. Антикризовий менеджмент в державному управління. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія : Державне управління. 2016. № 4. С. 87–92. 9. Кузнякова Т. В. Сутність, завдання і місце інформаційно-аналітичної діяльності в сучасному державному управлінні. Теорія та практика державного управління. 2014. Вип. 1 (44). C. 37–45. 10. Кукуруз О. В. Політична складова кризи системи державного управління. Держава і право. 2010. Вип. 50. С. 672–677. 11. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством : підруч. для студ. вищ. навч. закладів. Київ : КНТЕУ, 2005. С. 85–87. 12. Меры, предпринимаемые в ответ на пандемию COVID-19, не должны оставлять в стороне людей с ограниченными возможностями. Совет Европы : веб-сайт. URL: https://www.coe.int/ru/web/commissioner/-/persons-with-disabilities-must-not-be-left-behind-in-the-response-to-the-covid-19-pandemic. 13. Пірен М. Конфлікти в системі політико-управлінської діяльності : навч. посіб. Київ : Вид-во УАДУ, 2003. 240 с. 14. Подробные юридические решения для иностранцев, связанные с эпидемией вируса SARS-CoV-2 (обновление). URL: https://udsc.gov.pl 15. Права человека в период COVID-19. Уроки эпидемии ВИЧ-инфекции: эффективное реагирование силами сообщества. ЮНЭЙДС : веб-сайт. 2020 URL:https://www.unaids.org/sites/default/files/media_asset/human-rights-and-covid-19_ru.pdf. 16. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zapobigannya-poshim110320rennyu-na-teritoriyi-ukrayini-koronavirusu-covid-19. 17. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF. 18. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Антикризовий менеджмент» / уклад. : Т. С. Пічугіна, Л. І. Безгінова, О. М. Шарапова. Х. : ХДУХТ, 2015. 131 с. 19. Самуэльсон П. Э., Нордхаус В. Д. Экономика : учебник ; пер. с англ. М. : Издат. дом «Вильямс», 2009. 1358 с. 20. Сапа Н. В. Теоретико-методологічні засади механізми антикризового державного управління. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2009. Вип. 38. С. 106–116. 21. Ткачова Н. М. Розробка ефективного державного механізму антикризового управління. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 8. С. 124–130. 22. Ярова І. В. Антикризове управління: сутність поняття та його визначення. Вісник Академії митної служби України. 2012. № 2. С. 22– 28. 23. Aktualne zasady i ograniczenia. URL: https://www.gov.pl/web/koronawirus/aktualne-zasady-i-ograniczenia. 24. Bezpiecze?stwo i zarz?dzanie kryzysowe – aktualne wyzwania. Zarz?dzanie bezpiecze?stwem w sektorze publicznym, red. M. W?odarczyk, A. Marja?ski, Przedsi?biorczo?? i zarz?dzanie 2009, t. 10, z. 8, s. 6. 25. Cabaj М. Zarz?dzanie kryzysowe – integralna cz??? bezpiecze?stwa narodowego,. w: Studia z zakresu prawa, administracji zarz?dzania UKW, Bydgoszcz, 2014, t.6. s 101-113 26. COVID-19 и права человека URL: https://www.hrw.org/ru/news/2020/04/01/340211. 27. Covid-19. Testy, testy, testy, ale jakie? URL:https://www.polityka.pl/tygodnikpolityka/nauka/1947472,1,covid-19-testy-testy-testy-ale-jakie.read. 28. Grzegorz Abgarowicz. Pami?? przysz?o?ci. Analiza ryzyka dla zarz?dzania kryzysowego. 2015. S. 320. 29. Gryz J., Kiler W., System reagowania kryzysowego, Wydawnictwo Adam Marsza?ek, Toru?, 2007. S. 11 30. Go??biewski J., Zarz?dzanie kryzysowe, Wiedza obronna 2001 nr 1, s. 76-97. 31. Juszczy?ska J. Nowe zakazy w zwi?zku z koronawirusem. Zobacz, czy mo?na je?dzi? samochodem. Gazeta pomorska. URL:https://pomorska.pl/nowe-zakazy-w-zwiazku-z-koronawirusem-zobacz-czy-mozna-jezdzic-samochodem/ar/c1-14899271 32. Kitler W. January 2019. Zale?no?ci zachodz?ce mi?dzy poszczególnymi organami administracji publicznej, dzia?aj?cymi na terenie województwa i ich wp?yw na realizacj? zada? obronnych przez organy samorz?du terytorialnego. https://www.researchgate.net/publication/333748307_Zaleznosci_zachodzace_miedzy_poszczegolnymi_organami_administracji_publicznej_dzialajacymi_na_terenie_wojewodztwa_i_ich_wplyw_na_realizacje_zadan_obronnych_przez_organy_samorzadu_terytorialnego 33. Koli?ska M., Prawno-organizacyjne uwarunkowania funkcjonowania Rz?dowego Centrum Bezpiecze?stwa, AON, Warszawa, 2010. S. 26 34. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. URL: https://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/polski/kon1.htm 35. Koziej S., Kierowanie bezpiecze?stwem narodowym, Warszawa 2008. URL:www.koziej.pl, 36. Kuliczkowski M. Przygotowania obronne pa?stwa oraz zarz?dzanie kryzysowe w systemie bezpiecze?stwa narodowego RP: kierunki integracji M Kuliczkowski - Zeszyty Naukowe AON, 2014 s 5-44 37. Kwiatkowski S., Kwiatkowska¬Dró?dz, O bezpiecze?stwie obywateli i zarz?dzaniu kryzysowym, Tyczyn 2005. S 5-18 38. Lidwa W., Zarz?dzanie w sytuacjach kryzysowych, AON, Warszawa, 2010. 39. Nadarzewski M., Procesy i zjawiska zachodz?ce w bezpiecze?stwie Polski, w: Tyburska A. (red.), Ochrona infrastruktury krytycznej, WSPol, Szczytno, 2010. s 127-136 40. Marja?ski A. Zarz?dzanie kryzysowe jako element systemu bezpiecze?stwa pa?stwa 2009, s. 297–305 41. Misiuk A., Administracja porz?dku i bezpiecze?stwa publicznego, Warszawa 2008. s. 260 42. Modro M. Lex koronawirus - pierwsza analiza. URL: https://www.medexpress.pl/lex-koronawirus-pierwsza-analiza/76525 43. Nowak E., Kitler W., Zarz?dzanie kryzysowe w sytuacji kl?ski ?ywio?owej, Zeszyt Problemowy TWO 2006, nr 1(45), s. 36. 44. Nowak E., Zarz?dzanie kryzysowe w sytuacjach zagro?e? niemilitarnych, AON, Warszawa, 2007. s. 31 45. Number of coronavirus (COVID-19) tests performed daily in Poland in 2020 URL: https://www.statista.com/statistics/1109913/poland-coronavirus-testing/ 46. O obronie militarnej Polski prze?omu XX-XXI wieku. J Marczak, J Paw?owski. Bellona, 1995. s 37, 47. Olszewski R., Bezpiecze?stwo wspó?czesnego ?wiata, Wydawnictwo Adam Marsza?ek, Toru?, 2006. s 224 48. Paw?owski J., S?ownik terminów z zakresu bezpiecze?stwa narodowego, Warszawa 2002, s. 166. 49. Pil?ys J., Zarz?dzanie kryzysowe, Szczecin 2007, s. 55. 50. Paktyczne aspekty post?powania z pacjentem z COVID19 w placówkach opieki zdrowotnej i w opiece ?rodowiskow. Wytyczne tymczasowe 19 marca 2020. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/331728/WHO-2019-nCoV-HCF_operations-2020.1-rus.pdf?sequence=1&isAllowed=y 51. Pro?ko J., Kryzys i zarz?dzanie, WSA, Bielsko-Bia?a, 2006. 52. Rozporz?dzenie Rady Ministrów. Warszawa, dnia 31 marca 2020 r URL: http://isip.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20200000566 53. Rozporz?dzenie Rady Ministrów z dnia 19 kwietnia 2020 r. w sprawie ustanowienia okre?lonych ogranicze?, nakazów i zakazów w zwi?zku z wyst?pieniem stanu epidemii Dz.U. 2020 poz. 697 54. Rozporz?dzenie Ministra Edukacji Narodowej z dnia 10 kwietnia 2020 r. zmieniaj?ce rozporz?dzenie w sprawie szczególnych rozwi?za? w okresie czasowego ograniczenia funkcjonowania jednostek systemu o?wiaty w zwi?zku z zapobieganiem, przeciwdzia?aniem i zwalczaniem COVID-19. Dz.U. 2020 poz. 657 55. Rozporz?dzenie Ministra Nauki i Szkolnictwa Wy?szego z dnia 9 kwietnia 2020 r. zmieniaj?ce rozporz?dzenie w sprawie czasowego ograniczenia funkcjonowania niektórych podmiotów systemu szkolnictwa wy?szego i nauki w zwi?zku z zapobieganiem, przeciwdzia?aniem i zwalczaniem COVID-19. Dz.U. 2020 poz. 643 56. Rozporz?dzenie Rady Ministrów z dnia 24 kwietnia 2020 r. w sprawie okre?lenia d?u?szego okresu pobierania dodatkowego zasi?ku opieku?czego w celu przeciwdzia?ania COVID-19 URL: https://www.infor.pl/akt-prawny/DZU.2020.086.0000748,rozporzadzenie-rady-ministrow-w-sprawie-okreslenia-dluzszego-okresu-pobierania-dodatkowego-zasilku-opiekunczego-w-celu-przeciwdzialania-covid19.html 57. Rozporz?dzenie Rady Ministrów z dnia 23 kwietnia 2020 r. w sprawie zakazów w ruchu lotniczym. Dz.U. 2020 poz. 734 58. Rozporz?dzenie Ministra Spraw Wewn?trznych i Administracji z dnia 17 marca 2020 r. zmieniaj?ce rozporz?dzenie w sprawie przywrócenia tymczasowo kontroli granicznej osób przekraczaj?cych granic? pa?stwow? stanowi?c? granic? wewn?trzn?. Dz.U. 2020 poz. 468 59. Rozporz?dzenie Ministra Zdrowia z dnia 29 maja 2017 r. w sprawie wykazu wyrobów medycznych wydawanych na zlecenie. Dz.U. 2017 poz. 1061 60. Sienkiewicz Р, Górny P., Analiza systemowa sytuacji kryzysowych, Warszawa 2001, s. 32. 61. Skrabacz A., Organizacje pozarz?dowe wobec wyzwa? i zagro?e? bezpiecze?stwa narodowego Polski w XXI wieku, Warszawa 2006. s 24 62. S?ownik terminów z zakresu bezpiecze?stwa narodowego, AON, Warszawa 2002. s 196 63. Strategia Bezpiecze?stwa Narodowego Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 2007. URL: https://www.msz.gov.pl/resource/7d18e04d-8f23-4128-84b9-4f426346a112 64. Strategia Bezpiecze?stwa Narodowego Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa, 2014. URL: https://www.bbn.gov.pl/ftp/SBN%20RP.pdf 65. Tyra?a P., Zarz?dzanie kryzysowe, Adam Marsza?ek, Toru? 2006. s 373 66. Ustawa z dnia 26 kwietnia 2007 r. О zarz?dzaniu kryzysowym, Dz. U. z 2007 r., nr 89, poz. 590, z póz. zm. 67. Ustawa o stanie kl?ski ?ywio?owej. URL: https://www.lexlege.pl/ustawa-o-stanie-kleski-zywiolowej/ 68. Ustawa z dnia 21 czerwca 2002 r. О stanie wyj?tkowym URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20021130985 69. Ustawa z dnia 29 sierpnia 2002 r. o stanie wojennym oraz o kompetencjach Naczelnego Dowódcy Si? Zbrojnych i zasadach jego podleg?o?ci konstytucyjnym organom Rzeczypospolitej Polskiej URL: https://rcb.gov.pl/wp-content/uploads/Ustawa-o-stanie-wojennym.pdf 70. Ustawa z dnia 21 listopada 1967 r. О powszechnym obowi?zku obrony Rzeczypospolitej Polskiej URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19670440220/U/D19670220Lj.pdf 71. Ustawa z dnia 22 sierpnia 1997 r. o ochronie osób i mienia URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19971140740/U/D19970740Lj.pdf 72. Ustawa z dnia 5 sierpnia 2010 r. o ochronie informacji niejawnych URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20101821228/U/D20101228Lj.pdf 73. Ustawa z dnia 18 marca 2010 r. o szczególnych uprawnieniach ministra w?a?ciwego do spraw aktywów pa?stwowych oraz ich wykonywaniu w niektórych spó?kach kapita?owych lub grupach kapita?owych prowadz?cych dzia?alno?? w sektorach energii elektrycznej, ropy naftowej oraz paliw gazowych. URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20100650404 74. Ustawa z dnia 5 grudnia 2008 r О zapobieganiu oraz zwalczaniu zaka?e? i chorób zaka?nych u ludzi URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20082341570/U/D20081570Lj.pdf 75. Ustawa z dnia 2 marca 2020 r. o szczególnych rozwi?zaniach zwi?zanych z zapobieganiem, przeciwdzia?aniem i zwalczaniem COVID-19, innych chorób zaka?nych oraz wywo?anych nimi sytuacji kryzysowych URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20200000374 76. Ustawa z dnia 16 kwietnia 2020 r. o szczególnych instrumentach wsparcia w zwi?zku z rozprzestrzenianiem si? wirusa SARS-CoV-2 URL: https://sip.lex.pl/akty-prawne/dzu-dziennik-ustaw/szczegolne-instrumenty-wsparcia-w-zwiazku-z-rozprzestrzenianiem-sie-18981464 77. Ustawa z dnia 25 sierpnia 2006 r. o bezpiecze?stwie ?ywno?ci i ?ywienia. Dz.U. 2006 nr 171 poz. 1225 78. Wróblewski, Zarys teorii kryzysu, zagadnienia prewencji i zarz?dzania kryzysami, R. Warszawa 1996, s. 39. 79. Wsparcie dla firm. Podpowiadamy jak uzyska? pomoc. URL: https://www.gov.pl/web/rodzina/wsparcie-dla-firm-podpowiadamy-jak-uzyskac-pomoc 80. Zasady post?po2wania epidemiologicznego i medycznego w zwi?zku z ryzykiem zawleczenia na obszar Polski nowego koronawirusa (SARS-CoV-2). Aktualizacja na dzie? 14 lutego 2020 r. URL: https://gis.gov.pl/aktualnosci/zasady-postepowania-z-osobami-podejrzanymi-o-zakazenie-nowym-koronawirusem-2019-ncov/ 81. Zieli?ski K, Bezpiecze?stwo obywateli podczas kryzysów militarnych oraz reagowanie w razie katastrof i kl?sk ?ywio?owych, Warszawa 2004, s. 29. 82. ?ukrowska K., Poj?cie bezpiecze?stwa i jego ewolucja. Bezpiecze?stwo mi?dzynarodowe, K. ?ukrowska, M. Gracik, Warszawa 2006. s. 21 83. ?migrodzki M., Zarz?dzanie kryzysowe w pa?stwie, WSIZiA, Warszawa, 2012 s. 53 84. Офіційний сайт Rz?dowe Centrum Bezpiecze?stwa. URL:https://rcb.gov.pl/ 85. Офіційний сайт Worldometers. URL:https://www.worldometers.info/coronavirus/ 86. Офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я. URL:https://moz.gov.ua/ 87. Офіційний сайт фонду Deep Knowledge Group. URL:https://www.dkv.global/safety-ranking