Інші учасники господарського процесу

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА СКЛАД ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 5 РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 9 2.1. Правовий статус помічника судді, секретаря судового засідання та судового розпорядника 9 2.2. Правовий статус свідка 16 2.3. Правовий статус експерта, спеціаліста і перекладача 19 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

Вступление: Господарський процес є одним з ключових засобів реалізації права фізичних та юридичних осіб, а також держави на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів, що так чи інакше пов’язані зі здійсненням господарської діяльності. Справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, є основним завданням господарського судочинства. При цьому всі особи, які беруть участь у розгляді господарської справи у суді, виконують там певну, притаманну тільки їм роль, наділені власними правами та обов’язками, що складають основу їх правового статусу. Чи не найбільш дискусійною з усіх груп учасників судової справи є категорія «інші учасники судової справи», у яку законодавець об’єднав абсолютно різних осіб, від працівників апарату суду до свідків. Актуальність дослідження полягає у динамічних змінах господарського процесуального законодавства, які спостерігаються останнім часом. Так, законодавець запровадив таку категорію учасників справи, як «інші учасники судової справи», ввівши до її складу осіб, частина з яких раніше взагалі не вважалася учасниками господарського процесу. Окремі аспекти цієї проблеми становили сферу наукового інтересу українських науковців, серед яких: О. П. Світличний, І. С. Похиленко, А. Авраімов, В. К. Матвійчук, Н. В. Волкова, О. М. Михайлов, І. О. Ізарова, Р. Ю. Ханик-Посполітак, Т. Н. Кучер, Л. Ніколенко та ін. Проте водночас варто зазначити, що питання, пов’язані з іншими учасниками господарського процесу, дотепер не отримали належного висвітлення в науковій літературі. Тому дана тема є актуальною для дослідження. Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є комплексний аналіз правового статусу інших учасників судової справи, встановлення особливостей його практичної реалізації. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: ? розглянути поняття та склад інших учасників судової справи; ? охарактеризувати правовий статус помічника судді, секретаря судового засідання та судового розпорядника; ? визначити правовий статус свідка; ? з’ясувати правовий статус експерта, спеціаліста і перекладача. Об’єктом дослідження є правовий статус учасників господарського судочинства. Предметом дослідження є особливості правового статусу інших учасників судової справи, як особливої категорії учасників господарського процесу Методи дослідження: − системно-науковий підхід застосовувався у процесі вивчення наукових праць за темою дослідження; − структурно-функціональний підхід використовувався для вивчення норм права, що регулюють відносини у сфері господарського судочинства; − метод аналізу та синтезу застосовувався для виявлення особливостей правового інших учасників судової справи; − метод абстрагування використовувався для аналізу доцільності внесення змін до процесуального законодавства щодо правового статусу інших учасників судової справи. Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, трьох підрозділів, висновків та списку використаних джерел (28 найменувань). Загальний обсяг курсової роботи складає 35 сторінок  

Выводы: За результатам дослідження можна дійти наступних висновків. Поруч з учасниками справи та їх представниками, у господарському процесі беруть участь ще декілька видів осіб, яких умовно об’єднано у категорію «інші учасники судового процесу». До складу цієї категорії належать: помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст. Інших учасників судового процесу визначають як осіб, які залучаються до участі у справі для сприяння у здійсненні правосуддя, які не мають матеріального інтересу щодо предмета позову, а тільки процесуальний інтерес Об’єднання всіх вказаних вище осіб у категорію «інші учасники судового процесу» здійснено законодавцем не у зв’язку зі спільним рисами таких осіб між собою, а з огляду на відсутність рис, притаманних іншим учасникам господарського судочинства. Помічник судді нерозривно пов’язаний із суддею, який обрав його на цю посаду та виключно за поданням якого така особа призначається на посаду помічника судді на безконкурсній основі. Статус помічника судді змінився після ухвалення у 2015 році Закону України «Про державну службу», відповідно до якого помічник судді втратили статус державного службовця та набув статусу працівника патронатної служби. Помічник судді як учасник судового процесу відіграє більш технічну роль, що полягає в організації розгляду судової справи, виконанні вимог ГПК України щодо направленням учасникам справи копій документів, підготовці проектів запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом судової справи тощо. Крім того, у помічника судді у господарській справі відсутній юридичний інтерес щодо результату вирішення спору. Секретар судового засідання є працівником господарського суду та здійснює організаційне забезпечення судового процесу. Відвід секретаря судового засідання у господарському процесі можливий не на підставі твердження учасника справи про наявність законодавчо визначеної підстави для такого відводу, а лише за наявності переконливих доказів настання випадку, у якому заява про відвід секретаря судового засідання має підлягати задоволенню. Додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні, забезпечують судові розпорядники. Судові розпорядники приймають участь у розгляді господарських справ досить рідко. Зазвичай їх функції виконують секретарі судового засідання у відповідності до ч. 3 ст. 64 ГПК України. Свідком у господарському процесі може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Визнання у якості доказу показань свідка у господарському процесі, було чи не найбільш дискусійним питанням щодо нової редакції ГПК України. Однак розширення переліку інших учасників судового процесу та введення до їх числа свідка, а отже – збільшення кількості засобів доказування, є проявом динамічного розвитку процесуального законодавства, намагання законодавця привести його у відповідність до вимог часу та міжнародної практики. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи. Не можна ототожнювати висновок експерта та висновок експерта у галузі права, оскільки останній не є доказом, а має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду. 8. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов’язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Відмінність спеціаліста та експерта полягає в тому, що спеціаліст надає суду консультації та технічну допомогу під час вчинення процесуальних дій, пов’язаних із застосуванням технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Натомість експерт володіє спеціальним знаннями, які необхідні для з’ясування відповідних обставин справи. Висновки спеціаліста, на відміну від висновків експерта, не є засобом доказування. Участь перекладача у судовій справі є однією з конституційних гарантій захисту прав особи на захист і є обов’язковою у всіх випадках, коли особа, яка бере участь у справі, не володіє мовою судочинства, якою ведеться справа. Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством.        

Литература: 1. Господарський процесуальний кодекс : Закон України від 6.11.1991 № 1798-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1992. № 6. Ст. 56. 2. Кодекс адміністративного судочинства України : Закон України від 6.07.2005 № 2747-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 35–36. № 37. Ст. 446. 3. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 7.12.1984 № 8073-X. Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). 1984. Додаток до № 51. Ст.1122. 4. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18.03.2004 № 1618-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2004. № 40–41, 42. Ст. 492. 5. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів : Закон України від 3.10.2017 № 2147-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2017. № 48, Ст. 436. 6. Про державну службу : Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2016. № 4. Ст. 43. 7. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1994. № 28. Ст. 232. 8. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 2.06.2016 № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2016. № 31. Ст. 545. 9. Про затвердження Положення про помічника судді : Рішення Ради суддів України від 18.05.2018 № 21. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr021414-18 (дата звернення: 20.03.2020). 10. Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників : Наказ Державної судової адміністрації України 20.07.2017 № 815. URL: https://dsa.court.gov.ua/userfiles/file/DSA/DSA_2017_all_docs/17 ordersmarch/N_815_dodatok.pdf (дата звернення: 20.03.2020). 11. Про затвердження положення про службу судових розпорядників та організацію її діяльності : Наказ Державної судової адміністрації України від 14.07.2011 № 112. URL: https://dsa.court.gov.ua/userfiles/112%202011(1).doc (дата звернення: 20.03.2020). 12. Про погодження змін до Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників : Рішення Вищої ради правосуддя від 20.02.2020 № 538/0/15-20. URL: https://hcj.gov.ua/doc/doc/2088 (дата звернення: 20.03.2020). 13. Авраімов А. Ті, хто бачив усе. Закон і бізнес : веб-сайт. URL: https://zib.com.ua/ua/131658zgidno_z_gpk_pokazannya_svidkiv_lishe_yakscho_nemae_inshih_d.html (дата звернення: 20.03.2020). 14. Волкова Н. В. Роль суду у захисті сімейних прав та інтересів дитини у цивільному процесі відповідно до судової реформи України. Новели цивільного процесуального кодексу України : матеріали «круглого cтолу» (м. Одеса, 26 берез. 2018 р.) / за заг. ред. Н. Ю. Голубєвої; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». Одеса : Фенікс, 2018. С. 20–23. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/156903156.pdf (дата звернення: 20.03.2020). 15. Господарський процес : підручник. / О. П. Світличний та ін. Вид. 2, перероб. і доп. К. : НУБіП України, 2018. 342 с. 16. Ізарова І. О., Ханик-Посполітак Р. Ю. Цивільний процес України : навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищих навчальних закладів. К. : ВД «Дакор», 2018. 276 с. 17. Кучер Т. Н. Доведення у цивілістичному процесі: понятійний апарат та передумови існування. Цивілістична процесуальна думка. 2015. № 1. С. 34–36. 18. Михайлов О. М. Підстави класифікації учасників адміністративного судочинства України. Актуальні проблеми функціонування держави та тенденції захисту прав і свобод людини : зб. матер. наук.-практ. Інтернет-конф. «Актуальна юриспруденція». К., 2011. С. 75–80. URL: http://legalactivity.com.ua/index.php?option=com_content&view=category&id=14&Itemid=10&lang=ru (дата звернення: 20.03.2020). 19. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України : в 2-х т. Том 1 / За заг. ред. В. К. Матвійчука. К. : КНТ, 2007. 788 с. 20. Ніколенко Л. Уніфікація норм у проекті Господарського процесуального кодексу України. Право України. 2017. № 9. С. 63–69. 21. Похиленко І. С. Поняття та класифікація учасників господарського процесу. Державно-правове регулювання суспільних відносин в умовах нових глобалізаційних викликів: вітчизняні та міжнародні реалії : монографія / за заг. ред. Ю. Л. Бошицького. К. : Талком, 2019. С. 403–425. URL: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/40375 (дата звернення: 20.03.2020). 22. Рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2019 по справі № 911/2216/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85420149 (дата звернення: 20.03.2020). 23. Ухвала Господарського суду м. Києва від 03.02.2020 по справі № 910/6705/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87329306 (дата звернення: 20.03.2020). 24. Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2020 по справі № 921/36/18. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86879826 (дата звернення: 20.03.2020). 25. Ухвала Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 по справі № 910/13399/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85936388 (дата звернення: 20.03.2020). 26. Ухвала Господарського суду Запорізької області від 11.03.2020 по справі № 908/3570/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88170632 (дата звернення: 20.03.2020). 27. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 по справі № 904/1598/18 URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86568324 (дата звернення: 20.03.2020). 28. Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2020 по справі № 909/97/20 URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88104879 (дата звернення: 20.03.2020).