Управління мотивацією персоналу в сфері агробізнесу

Содержание:  ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ МОТИВАЦІЄЮ ПЕРСОНАЛУ У СФЕРІ АГРОБІЗНЕСУ 6 1.1. Сутність та складові мотивації персоналу у сфері агробізнесу 6 1.2. Технології та інструментарій управління мотивацією персоналу на підприємстві 16 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ 28 (НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЕНЕРГО») 28 2.1. Аналіз діяльності та діагностика проблем у сфері управління персоналом 28 2.2. Оцінювання сучасного стану мотивації персоналу 34 РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЕНЕРГО» 42 3.1. Концепція ефективної системи мотивації персоналу 42 3.2. Шляхи удосконалення системи мотивації 52 ВИСНОВКИ 60 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 64 ДОДАТКИ 70  

Вступление: У сучасних умовах одним з основних інструментів підвищення ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства є мотивація співробітників, яка забезпечує зростання його конкурентоспроможності. Недостатня мотивація персоналу може стати обмежувальним чинником, який не дає змоги сільськогосподарським підприємствам реалізувати їхній потенціал, спричинити масове відчуження працівників від результатів трудової діяльності, зниження їх суспільної активності та інертності. Проблема мотивації персоналу підприємства є важливою функцією кадрового менеджменту, однією з найважливіших передумов досягнення стратегічних цілей розвитку підприємств. Сьогодні пріоритетами реформування економіки України є розвиток сільськогосподарського виробництва та підвищення його конкурентоспроможності на світовому ринку. Упродовж останніх років сільське господарство демонструє зростання, на відміну від інших сфер економічної діяльності. Для того, щоб зберегти цю тенденцію, необхідно використовувати не тільки сприятливі природно-кліматичні умови, але й працювати над розвитком трудового потенціалу та примноженням людського капіталу, оскільки екстенсивне розширення аграрного виробництва в Україні практично вичерпано. Розвиток АПК України шляхом інтенсифікації виробництва, впровадження у сільськогосподарське виробництво досягнень НТП неможливий без відповідного рівня заробітної плати працівників галузі. Глобальні зміни, які відбуваються в сучасній економіці, в тому числі в аграрній сфері, та виражаються в різкому підвищенні значення людини в діяльності суб’єктів господарювання, підкреслюють важливість мотиваційного механізму в управлінні персоналом. Визнання особливої ролі мотиваційного механізму в успішній діяльності підприємства підтверджує актуальність теми дослідження. У теорії та практиці кадрового менеджменту питання мотивації персоналу мають місце в роботах таких вчених, як Т. В. Білорус, Г. В. Дворецька, М. І. Іншин, К. В. Ковальська, І. М. Корнілова, А. М. Колот, О. А. Марченко, Т. С. Овчаренко, А. Ю. Осіпова, Ю. Л. Труш, С .Г. Фірсова та ін. Особливості мотивації праці персоналу сільськогосподарських підприємств розглянуто у працях таких науковців: А. Андрющенко, А. Г. Бабенко, В. С. Дієсперов, М. Й. Малік, А. Нестерович, В. П. Павлик, М. А. Шатохіна та ін. Проте, незважаючи на досить широке коло існуючих досліджень, проблема формування ефективної системи мотивації персоналу в аграрному секторі потребує подальшого вивчення. Адже більшість із перелічених науковців акцентують на матеріальних методах мотивації праці персоналу, оскільки вони більш відчутні та підлягають кількісному виміру. Проте нематеріальна складова мотивації є не менш важливою, особливо на сільськогосподарських підприємствах. Удосконалення мотивації персоналу на сільськогосподарських підприємствах пов’язано з необхідністю акцентування уваги на формуванні конкурентоспроможного персоналу в галузі, який характеризується високим рівнем інтелекту, творчими здібностями та прагненням до професійного самовдосконалення, а також відповідними мотивами і стимулами до праці. Мета дослідження – критичне узагальнення теоретичних засад, аналіз практичних аспектів і розробка на цій основі практичних пропозицій щодо вдосконалення системи управління мотивацією персоналу у сфері агробізнесу. Мета дослідження зумовила постановку низки завдань: ? з’ясувати сутність та складові мотивації персоналу у сфері агробізнесу; ? узагальнити технології та інструментарій управління мотивацією персоналу на підприємстві; ? проаналізувати діяльність і здійснити діагностику проблем у сфері управління персоналом ТОВ «Поділля Енерго»; ? здійснити оцінювання сучасного стану мотивації персоналу ТОВ «Поділля Енерго»; ? розробити концепцію ефективної системи мотивації персоналу ТОВ «Поділля Енерго» ? запропонувати шляхи удосконалення системи мотивації ТОВ «Поділля Енерго». Об’єкт дослідження – процеси управління мотивацією персоналу у сфері агробізнесу. Предмет дослідження – теоретичні положення, методичні підходи та практичні аспекти управління мотивацією персоналу у сфері агробізнесу. Методи дослідження: для дослідження сутності мотивації персоналу використовувалися методи систематизації, узагальнення, аналізу та синтезу, монографічний метод; графічний і статистичний методи застосовувалися для характеристики діяльності підприємства та аналізу існуючої системи мотивації; напрями удосконалення системи мотивації персоналу розроблялися за допомогою методу прогнозування. Інформаційною базою кваліфікаційної роботи бакалавра є навчальна література вітчизняних та зарубіжних науковців, монографії, статті періодичного друку, документи підприємства, ресурси Інтернету. Практичне значення отриманих результатів проведеного у роботі дослідження полягає в можливості їх використання у діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств для підвищення мотивації праці їхнього персоналу.  

Выводы: На основі дослідження, проведеного у кваліфікаційній роботі бакалавра, можемо дійти таких висновків. Визначено, що мотивація є процесом управлінської діяльності, спрямованої на стимулювання працівників для досягнення цілей підприємства. Науковці розглядають її як функцію управління та як процес спонукання себе та інших до дії для досягнення особистих цілей та цілей організації. Метою мотивації персоналу на підприємстві є задоволення як матеріальних, так і нематеріальних потреб, зацікавлень, визначених цілей діяльності персоналу стосовно досягнення ефективних взаємозв’язків між ними (потребами, інтересами, цілями). Об’єктами мотивації персоналу є працівники та трудові колективи, а суб’єктами – керівники різних ланок. Мотивацiя пpацi в агpаpнiй сфеpi економiки має визначальне значення в досягненнi високих показникiв пpацi, її пpодуктивностi, якостi, ефективностi, виконаннi поставлених завдань. Праця в сільськогосподарській сфері має власні специфічні особливості, які впливають на рівень її оплати, оскільки за умови однакових витрат існує можливість отримання різних результатів діяльності, які залежать від багатьох факторів (якості сортового матеріалу, використання добрив, родючості ґрунтів, природно-кліматичних умов, проявів сезонності тощо). У сільськогосподарському підприємстві мають бути поєднані різні форми мотивації. Проте сьогодні найпоширенішими та найефективнішими є матеріальні методи, оскільки саме вони слугують задоволенню більшості потреб працівників сільськогосподарських підприємств. Основними інструментами мотивації персоналу є матеріальна та нематеріальна мотивація. Під матеріальною мотивацією праці слід розуміти прагнення певного рівня добробуту, матеріального стандарту життя. Прагнення працівника до поліпшення свого добробуту зумовлює необхідність збільшення трудового внеску, відповідно, і збільшення кількості, якості та результативності праці. Нематеріальна мотивація спрямована на підвищення лояльності персоналу до підприємства водночас із зниженням витрат на компенсацію працівникам їх трудовитрат. ТОВ «Поділля Енерго» – сільськогосподарське підприємство, засноване у 2014 році. Предметом діяльності товариства є післяурожайна діяльність, до якої входить підготовка сільськогосподарських культур до первісної реалізації (очищення, підрізування, сортування, дезінфікування). Станом на 2019 рік в управлінні підприємством було 500 га ріллі. Питома вага ріллі в загальній земельній площі ТОВ «Поділля Енерго» складає 100%, що свідчить про високий рівень розораності земель. Аналіз чисельності персоналу ТОВ «Поділля Енерго» протягом періоду з 2017 по 2019 рр. показав, що можна говорити про його скорочення у 2019 році, що є негативною тенденцією. У 2018 році порівняно з 2017 роком чисельність персоналу зросла на 5 осіб, або на 5%, а у 2019 році порівняно з 2018 роком, навпаки – скоротилася на 2 особи, або на 2%. Показник плинності персоналу в ТОВ «Поділля Енерго» в 2017 та 2018 роках становить 16% та 17% відповідно. Допустимі значення цього показника – 5–7%, тобто у ТОВ «Поділля Енерго» цей показник є зависоким. Отже, показник плинності персоналу підприємства відбивається на його прибутках. Основною причиною звільнення працівників підприємства за власним бажанням є незадоволеність рівнем оплати праці, графіком роботи, керівництвом та стомленість через ритм та навантаження на роботі. Щоб виявити причини, які можуть вплинути на прийняття рішення про звільнення наявного персоналу ТОВ «Поділля Енерго», в роботі було проведено соціологічне опитування всередині підприємства. Результати опитування показали, що значний вплив на прийняття рішення про звільнення має сфера управління персоналом ТОВ «Поділля Енерго», на другому місці – зовнішні (особисті) причини. Отже, плинність персоналу на підприємстві обумовлена низкою причин, а саме незадоволеністю працівників рівнем оплати праці; недосконалістю системи добору персоналу, що не враховує основні потреби працівників; відсутністю чітко побудованої системи адаптації нового персоналу. Гнучкий характер системи мотивації праці забезпечуватиметься використання компонентного принципу оплати та стимулюванням діяльності персоналу. Основні елементи системи матеріального стимулювання в ТОВ «Поділля Енерго» мають бути такими: гнучкі тарифи з коригування розрахункових коефіцієнтів, в яких враховані кінцеві результати роботи не тільки окремого підрозділу, але й кожного працівника; заохочувальні фундації структурних підрозділів, що формуються за диференційованими нормативами відрахувань; пакет преміальних пропозицій, які передбачають заохочення працівників за проявлену ініціативу; участь працівників у прибутку ТОВ «Поділля Енерго» через систему бонусів. Оскільки у 2020 році планується розширення діяльності ТОВ «Поділля Енерго» (зростання земельних угідь на 92 га за рахунок укладання нових договорів оренди) і відповідне збільшення персоналу підприємства, доцільно створити відділ кадрів, який відповідатиме за формування кадрової політики підприємства, в тому числі питання щодо удосконалення мотиваційних програм. До цього на підприємстві існувала лише посада інспектора з кадрів, на якого покладалися усі функції з управління персоналом (підбір кадрів, звільнення з посади, робота з персоналом тощо). Удосконалення мотиваційних програм дасть можливість покращити не тільки систему мотивації, а загалом підвищити ефективність роботи підприємства; сформувати еталонні показники ефективності роботи персоналу відносно досягнення поставлених цілей, що дає змогу менеджеру об’єктивно оцінювати працівників; визначити загальні для всіх працівників ТОВ «Поділля Енерго» правила поведінки, що сприятиме підвищенню ефективності організаційної культури. Для удосконалення мотивації персоналу ТОВ «Поділля Енерго» розроблено систему преміювання робітників. Запропонована система преміювання позитивно вплине на діяльність підприємства загалом. Зокрема, очікується зростання виручки від реалізації практично у два рази вже через рік після впровадження системи преміювання працівників ТОВ «Поділля Енерго», чистий прибуток зросте у 2,6 разів. Також керівництву підприємства ТОВ «Поділля Енерго» необхідно розробляти нові пропозиції щодо скорочення плинності кадрів, наприклад, використання нематеріальних мотиваторів. З цією метою було запропоновано розробити систему адаптації новоприйнятого персоналу на ТОВ «Поділля Енерго», програму кар’єрного зростання персоналу та запровадити соціальний пакет. Використання запропонованих заходів щодо удосконалення матеріальної та нематеріальної мотивації здатні суттєво покращити системи мотивації на підприємстві ТОВ «Поділля Енерго».      

Литература: 1. Андрющенко А. Оплата праці в сільському господарстві: стан, тенденції, причини. Аграрна економіка. 2014. Т. 7. № 1–2. С. 65–72. 2. Аснович Н. Г. Мотивация и стимулирование персонала: пособие. Минск : 2007. 53 с. 3. Бабенко А. Г., Васильєва О. О. Особливості відтворення трудового потенціалу в аграрному секторі України. Україна: аспекти праці. 2012. № 5. С. 38–45. 4. Балашова Е. Е., Трифонов О. А. Инструменты мотивации персонала организации. Молодой ученый. 2016. № 11 (115). С. 1739–1741. 5. Баранцева С. М., Моспан В. В. Теоретичне обґрунтування сутності понять «мотивація» та «стимулювання». Сталий розвиток економіки. 2012. № 3 (13). С. 265–268. 6. Белінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій : підручник. К. : Центр навчальної літератури, 2005. 624 с. 7. Білорус Т. В. Стратегічне управління кадровим потенціалом підприємства : монографія. Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2007. 174 с. 8. Бровкова О., Мельникова К., Ілінчук М. Мотивація персоналу за типом темпераменту людини. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2016. № 1. С. 16–28. 9. Дарченко Н. Д. Мотиваційний моніторинг як інструмент управління плинністю кадрів. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Сер. : Економічні науки. 2013. № 1. С. 234–237 10. Дворецька Г. В. Соціологія праці : навч. посібник. К. : КНЕУ, 2001. 244 с. 11. Дієсперов В. С. Ефективність виробництва у сільськогосподарському підприємстві : монографія К. : ННЦ ІАЕ, 2008. 340 с. 12. Дмитренко Г. А., Шарапатова Е. А., Максименко Т. М. Мотивация и оценка персонала : учеб. пособие. К. : МАУП, 2002. 372 с. 13. Єлець О. П. Мотивація інноваційної діяльності персоналу. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. Вип. 2. С. 78–83. 14. Іншин М. І. Мотивація працівників у зарубіжних країнах. Часопис Київського університету права. 2015. № 2. С. 140–143. 15. Кіріченко О. В. Сучасна інтерпретація поняття «мотивація». Економічний форум. 2015. № 1. С. 282–286. 16. Климчук А. О. Мотивація персоналу як складова ефективного управління підприємством. Вісник соціально-економічних досліджень. 2016. № 1. С. 135–149. 17. Ковальська К. В. Нові підходи до мотивації персоналу в стратегічному управлінні корпораціями. Формування ринкових відносин в Україні. 2010. №1 (104). С. 29–33. 18. Ковальська К. В., Приходько А. В. Особливості розробки системи збалансованої системи показників для реалізації стратегії управління персоналом інноваційного підприємства. Ефективна економіка. 2019. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7055 (дата звернення: 10.04.2020). 19. Колот А. М. Мотивація персоналу : підручник. К. : КНЕУ, 2002. 354 с. 20. Комаров Е. И. Измерение мотивации и стимулирования «человека работающего» : учеб. пособие. 2-е изд. М. : ИНФРА-М, 2014. 251 с. 21. Корнілова І., Білорус Т., Фірсова С. Види стратегій розвитку інтелектуального капіталу підприємства: підходи до систематизації. Схід. 2016. № 6 (146). С. 34–42. 22. Кощенко К. В. Мотивація персоналу в умовах світової кризи. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. 2015. № 2. С. 119–123. 23. Кузьмін О. Є., Бодарецька О. М. Взаємозв’язок понять «мотивація» та «мотивування» у системі мотивування персоналу підприємств. Бізнес Інформ. 2015. № 1. С. 347–352. 24. Лаврук О. В. Роль мотиваційних нематеріальних інструментаріїв у підвищенні дієвості мотиваційного механізму. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2014. Вип. 22. С. 266–271. 25. Лозовський О. М. Мотивація як складова ефективного управління персоналом. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука» . 2018. № 7 (2). С. 41–44. 26. Лук’яненко Д., Мозговий О., Бурмака М. Мотивація топ-менеджменту глобальних корпорацій. Міжнародна економічна політика. 2015. № 2. С. 5–28. 27. Малік М. Й., Шпикуляк О. Г. Кадровий потенціал аграрних підприємств: Управлінський аспект : монографія. К. : ННЦ «ІАЕ», 2005. 370 с. 28. Марченко О. А. Кадровий менеджмент та мотивація персоналу працівників туристичних підприємств. Агросвіт. 2016. № 11. С. 7–11. 29. Мескон М. Основы менеджмента / пер. с англ. М. : Дело, 1992. 368 с. 30. Мушкін І. Нематеріальна мотивація продуктивності праці. Персонал. 2009. № 4. С. 44–49. 31. Назаришин Р. Фундаментальні поняття мотиватики як науки про мотивацію праці. Україна: аспекти праці. 2013. № 3. С. 38–42. 32. Нестерович А. Аналіз мотиваційного процесу сільськогосподарських підприємств. Аграрна економіка. 2015. Т. 8. № 3–4. С. 67–73. 33. Овчаренко Т. С., Ковальська К. В. Особливості мотивування персоналу інноваційного підприємства. Електронне наукове видання Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету «Ефективна економіка». 2015. №12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4631 (дата звернення: 20.04.2020). 34. Осіпова А. Ю. Мотивація як складова механізму забезпечення ефективного використання персоналу підприємств легкої промисловості. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2015. № 4 (1). С. 54–59. 35. Павлик В. П. Мотивація працівників у забезпеченні ефективного управління сільськогосподарськими підприємствами. Економіка АПК. 2016. № 4. С. 81–88. 36. Перепадя Ф. Л. Мотивація персоналу на металургійних підприємствах України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. 2016. Вип. 16 (2). С. 85–88. 37. Петюх В. М., Базилюк Б. Г., Гетьман О. О. Управління персоналом : навч.-метод. посібник. К., 2007. 320 с. 38. Попадинець І. Р. Контроль як інструмент мотивації управлінської праці. Економічний аналіз : зб. наук. праць. 2014. Т. 15. № 3. С. 126–132. 39. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів (3 000 слів) / В. Б. Шапар, В. О. Оліфірн, А. С. Куфлієвський та ін. Х. Прапор, 2009. 672 с. 40. Ревтюк Є. А. Мотивація в умовах застосування концепції управління людським капіталом. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 1. С. 25–29. 41. Рябцева О. Є. Мотивація праці на підприємствах ГМК України як інструмент подолання кризи. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2015. Вип. 1(1). С. 81–87. 42. Сивокоз О. А. Грейдинг посад як інструмент підвищення мотивації персоналу на підприємстві. Управління розвитком. 2014. № 13. С. 76–78. 43. Сидорчук О. Г., Підлипний Ю. В. Мотиваційні новації як інструмент капіталізації торговельного підприємства. Науковий вісник НЛТУ України. 2019. Т. 29. № 8. С. 88–92. 44. Сердюк О. Д. Теорія та практика менеджменту : навч. посібник. К. : Професіонал, 2010. 432 с. 45. Сікун О. А. Мотивація як чинник підвищення ефективності праці персоналу підприємства. Молодий вчений. 2019. № 1 (2). С. 506–510. 46. Стахів О. В. Впровадження системи мотивації персоналу та здійснення мотиваційного моніторингу. Проблеми системного підходу в економіці підприємств. 2008. Т. 3. № 7. URL: http://193.178.34.32/index.php/EPSAE/article/download/4108/4253 (дата звернення: 15.04.2020). 47. Тимошенко И. И. Мотивация личности и человеческих ресурсов. К. : Изд-во Европ. Ун-та, 2002. 453 с. 48. Терещенко Д. А., Сабадаш Д. О. Мотивація трудової діяльності працівників як функція управління на підприємстві. Науковий вісник будівництва. 2015. № 3. С. 188–191. 49. Ткаченко А. М., Марченко К. А. Професійний розвиток персоналу – нагальне завдання сьогодення. Економічний вісник Донбасу. 2014. № 1. С. 194–197. 50. Травин В. В., Дятлов В. А. Основы кадрового менеджмента : практ. пособие. 3-е изд., испр. и доп. М. : Дело, 2001. 336 с. 51. Труш Ю. Л., Гриценко А. О. Мотивація персоналу на підприємствах у сучасних умовах господарювання. Формування ринкових відносин в Україні. 2016. № 2. С. 98–101. 52. Управление персоналом организации : учебник / под ред. А. Я. Кибанова. 3-е изд., доп. и перераб. М. : ИНФРА-М, 2005. 638 с. 53. Череп О. Г., Петрова А. В. Мотивація як інструмент підвищення продуктивності праці в агропромисловому комплексі. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018. № 3(2). С. 69–72. 54. Чернишова А. В. Мотивація та стимулювання праці в системі управління персоналом підприємства. Молодий вчений. 2016. № 6. С. 141–145. 55. Чернушкіна О. О. Мотивація як чинник підвищення продуктивності виробництва. Економічний форум. 2016. № 3. С. 351–355. 56. Фірсова С. Г., Білоус Т. В. Кадровий аудит: проблеми і перспективи використання. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2014. № 28. Ч.2. С. 335–345. 57. Ходикіна І. В. Мотивація, розвиток персоналу та створення корпоративної культури – запорука ефективного управління персоналом компанії та успішної діяльності компанії. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. 2015. Вип. 10. С. 341–348. 58. Шапиро С. А. Мотивация и стимулирование персонала. М. : ГроссМедиа, 2005. 224 с. 59. Шатохіна М. А., Блажко М. А. Мотиви зайнятості населення в аграрній сфері. Економічні та соціальні аспекти розвитку АПК і сільських територій. 2004. Вип. 1. С. 149–159. 60. Швець А. П. Мотивація трудової діяльності як елемент відтворювального процесу на підприємстві. Сталий розвиток економіки. 2015. № 1. С. 79–84.