Функції лівої і правої півкуль головного мозку.

Содержание:Вступ 3 1. Поняття та концепції формування функціональної асиметрії півкуль головного мозку в онтогенезі 4 1.1. Функціональна асиметрія мозку 7 1.2. Латеральність 7 2. Основні типи організації мозку 11 2.1. Лівопівкульний тип 11 2.2. Правопівкульний тип 13 2.3. Рівнопівкульний тип (амбідекстер) 15 3. Індивідуальні відмінності в мовних і невербальних процесах, особливостях сприйняття часу, обумовлені латеральними особливостями 16 4. Домінування півкуль головного мозку та спеціальні типи ВНД за І. П. Павловим 20 Висновки 22 Список використаних джерел 23  

Вступление:У стосунках між людьми велике значення має знання їх психології, індивідуальних особливостей. Це знання має як суто теоретичне, наукове значення, так і утилітарно-практичне. Вивчення індивідуальних особливостей індивідуума є предметом диференційної психології. Диференційна психологія – розділ психології, що вивчає психологічні та типологічні відмінності психологічних проявів у представників різних соціальних, етнічних, вікових і інших груп, їх природу, джерела та структуру. Диференційна психологія систематизує індивідуальні відмінності та різні методи їхньої діагностики, а також кількісно оцінює ці відмінності в різних сферах. Факти та висновки диференційної психології сприяють вирішенню багатьох практичних завдань, наприклад, відбору та навчання персоналу, діагностики та прогностики розвитку окремих властивостей, схильностей, здатностей індивідів тощо. Однією з генетично детермінованих закономірностей діяльності мозку людини є функціональна асиметрія його півкуль. Процес формування право- та лівопівкульних механізмів психічної діяльності людини здавна цікавив вчених (Л. Н. Акімова, І. Б. Вашеняк, В. Л. Деглин, В. С. Мельник, А. А. Палій, Л. І. Романовська, А. Л. Сиротюк, В. І. Філімонов та ін.). Питання ж, які стосуються причин виникнення і формування функціональної асиметрії півкуль в онтогенезі, досі залишаються відкритими. Мета реферату – з’ясувати сутність поняття «функціональна асиметрія», розкрити функції лівої і правої півкуль головного мозку.    

Выводы:Отже, функціональна асиметрія мозку – це складна властивість мозку, що відображає відмінність у розподілі нервово-психічних функцій між його правою і лівою півкулями. Формування і розвиток цього розподілу відбувається у ранньому віці під впливом комплексу біологічних і соціокультурних факторів. Функціональна асиметрія півкуль є однією з причин існування у людини певної структури психіки. Виділяють три основних типи організації мозку: лівопівкульний, правопівкульний і рівнопівкульний. Ліва півкуля великого мозку є базою логічного, абстрактного мислення, відіграє виключну роль у лінгвістичній, мовній діяльності; вона функціонує під безпосереднім впливом другої сигнальної системи. Права півкуля є базою образного, конкретного мислення. Функціонально вона зв’язана із сприйманням і переробкою екстеро-, пропріо- та інтероцептивних імпульсів, що забезпечує гностичну функцію, сприйняття конкретних образів, предметів, людей. Праву півкулю мозку не слід вважати підпорядкованою лівій. В правій півкулі головного мозку зароджуються емоції, ліва – відповідає за слова. Одне й те завдання обидві півкулі розв’язують з різних точок зору. При травмуванні однієї з півкуль, порушуються й функції, за які вона відповідає. Охарактеризовані уявлення про функції мозку, його лівої і правої половини здебільшого збігаються з уявленнями про можливість виділення розумового й художнього типу людей. Підґрунтя логічного способу мислення – ліва півкуля, а образного, інтуїтивного – права.  

Литература:1. Акімова Л. Н. Діагностика індивідуального профілю латеральної організації індивіда : методичні вказівки. URL: http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/metod/imem/Akim_u.pdf (дата звернення: 17.04.2020). 2. Вашеняк І. Б. Функціональна асиметрія: генетичні аспекти її формування. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2011. Вип. 4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2011_4_28 (дата звернення: 17.04.2020). 3. Деглин В. Л. Лекции о функциональной асимметрии мозга человека. Киев : Из-во Жневская инициатива в психиатрии, 1996. 152 с. 4. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология. СПб. : Питер, 2001. 464 с. 5. Мельник В. С. Кора півкуль великого мозку. Вищі мозкові функції та їх порушення. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2012 Вип. 4. C. 84–87. 6. Палій А. А. Диференціальна психологія: навч. посіб. К. : Академвидав, 2010. 432 с. 7. Романовська Л. І., Подкоритова Л. О. Диференційна психологія : навч. посіб. Львів: «Новий Світ – 2000», 2011. 236 с. 8. Симерницкая Э. Г. Мозг человека и психические процессы в онтогенезе. М., 1983. 190 с. 9. Сиротюк А.Л. Нейропсихологічний і психофізіологічний супровід навчання. – М .: ТЦ Сфера, 2003. 288 с. 10. Філімонов В. І. Фізіологія людини : підручник. 3-тє вид., випр. Київ : Медицина, 2015. 488 с. 11. Функциональная межполушарная асимметрия : хрестоматія / под ред. акад. РАМН Н. Н. Боголепова и д-ра. б. н. В. Ф. Фокина. М: Изд-во «Научный мир» 2004. 728 с.