Правові основи касового виконання бюджетів в Україні

Содержание:Вступ...…………………………………………………………………………..3-5 1. Стадії, сутність та етапи виконання Державного Бюджету……………...6-15 2. Касове виконання Державного Бюджету установами банку…..……….16-23 3. Казначейська система виконання Державного Бюджету……………….24-31 3. 1. Функції установ банків при казначейській формі виконання Державного Бюджету за видатками. 3. 2. Єдиний казначейський рахунок. 4. Вдосконалення касового виконання Державного Бюджету……………32-34 Висновки…….………………………………………………………………..35-38 Список використаної літератури………..…………………………………..30-41

Вступление:Державний бюджет України і місцеві бюджети концентрують показники утворення й використання грошових коштів. Важливе державне значення належить процесові виконання Державного бюджету, який не може бути забезпечений без чіткої організації бюджетного обліку. Основне завдання бюджетного обліку – забезпечення своєчасного і повного надходження доходів у бюджет, своєчасне фінансування заходів, передбачених видатковою частиною бюджету, забезпечення цільового використання коштів бюджету, ефективного використання їх за призначенням. Значення бюджетного обліку зростає в період, коли економіка і держава вражені інфляційними процесами. Головним завданням обліку в цей період є забезпечення чіткої організації бухгалтерського обліку у використанні бюджетних коштів, державної дисципліни в усіх органах управління , які виконують бюджет, жорсткого режиму економії при фінансуванні видатків бюджету і їх використанні. Отже, бюджетний облік відображає виконання бюджету через облік: доходів, видатків, грошових коштів бюджету на рахунках, фінансування заходів, передбачених і затверджених у бюджеті, фондів, резервів й рахунків, створюваних у процесі виконання бюджету, касового виконання бюджету і виконання кошторисів видатків бюджетних установ. Тому бюджетний облік дає повну картину виконання бюджетів всіх рівнів. У покращенні бюджетного процесу і бюджетної системи України приймали участь всі гілки влади: законодавча, виконавча і судова. Значним є науковий доробок українських вчених, які багато в чому сприяли вирішенню проблем розробки ефективної бюджетної політики. Це, насамперед, Бабич Л.М., Бескид Й.М., Буковинський С.А., Булгакова С.О., Василик О.Д., Гальчинський А.С., Геєць В.М., Єрмошенко М.М., Кириленко О.П., Кравченко В.І., Луніна І.О., Міщенко В.І., Науменкова С.В., Огонь Ц.Г., Опарін В.Н., Павлюк К.В., Пасічник Ю.В., Полозенко Д.В., Радіонова І.Ф., Сало І.В., Соколовська А.М., Жовтяк Є.Д., Юрій С.І. В їх роботах запропоновано вирішення багатьох проблем удосконалення бюджетного процесу і бюджетної системи в Україні. Однак вирішення проблеми формування ефективної державної бюджетної політики залишається не комплексним. Це стосується її довгострокового планування і прогнозування, методів визначення пріоритетів бюджетної політики, узгодження бюджетної і грошово-кредитної політики держави. Без розробки і включення цих складових до державної бюджетної політики остання буде не комплексною, а тому й неефективною. Саме необхідність вирішення наведених проблем і зумовило актуальність і спричинило вибір теми проведеного дисертаційного дослідження. Відповідно до результатів аналізу вирішення проблеми формування ефективної державної бюджетної політики метою даної роботи є дослідження теоретичних і методичних положень і засад механізму касового виконання державної бюджетної політики в Україні. Згідно з поставленою метою в роботі було визначено наступні задачі: • проаналізувати основні соціально-економічні функції держави, які відповідно до конституцій України й зарубіжних країн мають виконуватися за рахунок бюджетних коштів; • обґрунтувати в теоретичному аспекті засади функціонування бюджетної системи країни; • визначити і обґрунтувати основні складові механізму розробки і реалізації державної політики; • дослідити практику формування державної бюджетної політики в Україні та зарубіжний досвід з цього питання; • проаналізувати зміст Бюджетних резолюцій Верховної Ради України як основи формування бюджетної політики країни; Об’єктом курсової роботи є процес формування державної бюджетної політики. Предмет курсової роботи – дослідження правових основ та механізму формування державної політики в Україні. Методи дослідження. В курсовій роботи проводилась використанням діалектичного методу пізнання, монографічного, експертних оцінок, методів конкретного і абстрактного, логічного і історичного, системного аналізу, порівняльного аналізу, структурного аналізу, функціонального аналізу, економіко-статистичного, методу розробки сценаріїв розвитку подій, методу аналізу і синтезу. Дослідження правових засад формування державної бюджетної політики, включаючи деталізацію соціально-економічних функцій держави, організаційно-правові основи функціонування бюджетної системи країни здійснювалися із застосуванням діалектичного методу пізнання, монографічного, експертних оцінок, конкретного і абстрактного, логічного та історичного, функціонального аналізу.

Выводы:Розвиток казначейської системи виконання бюджетів в Україні відбувався високими темпами і нині склалася ситуація, яка не дає змоги повною мірою й ефективно використовувати сучасну казначейську систему виконання бюджетів. Це пов’язано з тим, що повноваження органів казначейства, встановлені у період їхнього створення, змінилися у зв’язку з новими соціально-економічними реаліями. Нормативно-правове регулювання організації і функціонування органів казначейства відстає від темпів, якими розвивається ця структура. Подальший розвиток казначейства зумовлює необхідність внесення відповідних змін до законодавства. Інститут казначейства повинен розглядатися як постійно еволюціонуючи, а не статична система, зміни в якій мають відбуватися відповідно вимогам часу. Казначейство у перспективі повинно стати важливим елементом інтегрованої системи управління державними фінансами. Складність і багатоплановість цієї проблеми зумовлена широким спектром питань, пов’язаних з формуванням адекватного сучасним вимогам бюджетного законодавства, потребою удосконалення бюджетного процесу й міжбюджетних відносин, нестабільним станом державної фінансової системи, недостатнім теоретичним проробленням казначейських технологій тощо22;134. Для удосконалення казначейської системи виконання бюджетів можна запропонувати нову форму її функціонування, що пов’язана із створенням при Державному казначействі України спеціалізованої установи банківського типу державної форми власності — Державного бюджетного банку України з одночасним збереженням за казначейством функцій суто фінансової установи. Непередбачуваність сучасних умов функціонування бюджетних установ та організацій доводить необхідність створення резервних фондів державного бюджету для їх використання за форс-мажорними обставинами під контролем Державного казначейства. Удосконалення системи управління бюджетними видатками у напрямі посилення контролю за витратами розпорядників бюджетних коштів вимагає створення в структурі Державного казначейства окремого спеціалізованого підрозділу, що здійснював би поточний аналіз та контроль за видатками силових міністерств і відомств. До найважливіших стратегічних завдань розвитку вітчизняної казначейської системи слід віднести вдосконалення нормативно-законодавчої бази функціонування казначейської системи й істотне розширення виконуваних функцій органами Державного казначейського управління з управління бюджетними ресурсами, регулювання боргових відносин і активів, фінансування капітальних видатків, бюджетних програм, участі у банківсько-кредитній сфері, на фондовому ринку18. Під бюджетною політикою держави доцільно розуміти системну сукупність пріоритетів (національних інтересів), наукових підходів і конкретних заходів щодо цілеспрямованої діяльності держави з регулювання бюджетного процесу і використання бюджетної системи для рішення економічних і соціальних задач країни. До інструментів, через які здійснюється бюджетна політика, відносяться: щорічні послання Президента України до Верховної Ради України, Програма економічного і соціального розвитку України, щорічні Бюджетні резолюції Верховної Ради України (з 2003 року – Основні напрями бюджетної політики), закон про державний бюджет, закон про виконання державного бюджету, бюджетні програми всіх рівнів. Проведений аналіз змісту Бюджетних резолюцій і Основних напрямів бюджетної політики, сутності і числових значень пріоритетів бюджетної політики дозволив виявити суттєві основні недоліки щодо механізму визначення пріоритетів бюджетної політики. Методологічним підходом до віднесення цілей бюджетної політики до пріоритетів пропонується такий: пріоритети бюджетної політики повинні реалізуватися тільки за рахунок бюджетних коштів і мати чіткий орієнтир кількісного характеру3. Виходячи з результатів проведеного аналізу до основних засад визначення пріоритетів бюджетної політики доцільно віднести наступні: - інформаційно-аналітичне забезпечення аналізу шляхом запровадження системи моніторингу стану соціально-економічного розвитку країни і реалізації бюджетної політики, - визначення сукупності показників (індикаторів) стану бюджетної сфери, по яких здійснюватиметься аналіз стану бюджетної сфери і рівень реалізації наміченої бюджетної політики, - аналіз соціально-економічного розвитку країни і стану бюджетної сфери, включаючи реалізацію бюджетної політики, за попередній період , - по результатах аналізу - виявлення загроз стану бюджетної сфери і здійсненню бюджетної політики, - стратегічне планування бюджетної політики з врахуванням результатів аналізу соціально-економічного розвитку країни, стану бюджетної сфери, переліку загроз. В процесі стратегічного планування визначаються пріоритети бюджетної політики, прогнозуються дії чинників і заходів, які забезпечуватимуть реалізацію бюджетної політики і перспектив здійснення самої бюджетної політики через розробку і реалізацію бюджетних цільових програм по кожному пріоритету19. Базуючись на проведеному аналізі були визначені вимоги щодо формування пріоритетів бюджетної політики. Розроблена в роботі методика надає можливість визначати пріоритети державної бюджетної політики на перспективу. Такими пріоритетами в дисертації визначено: 1) підтримка підприємництва; 2) забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів; 3) державна підтримка переведення економіки на інноваційний шлях розвитку; 4) суттєве покращання охорони здоров’я. Програмно-цільовий підхід до визначення пріоритетів бюджетної політики має включати наступні кроки: - визначення пріоритетів бюджетної політики, - визначення завдань програми на бюджетний період, напрямів і заходів діяльності, які забезпечують реалізацію пріоритетів (на бюджетний період), - розрахунки обсягів коштів, потрібних для реалізації сукупності пріоритетів бюджетної політики, - порівняння визначених обсягів коштів з можливостями зведеного бюджету країни, - визначення відповідальних органів державної влади за виконання цільових бюджетних програм у вигляді головного розпорядника бюджетних коштів, - визначення критеріїв і показників оцінки і аналізу результативності цільової бюджетної програми відносно обсягів витрат, кінцевого результату, ефективності понесених витрат і якості, - виділення необхідних для реалізації бюджетних пріоритетів в рамках цільової бюджетної програми фінансових коштів, - організація систематичного контролю виконання цільової бюджетної програми по визначених критеріях і показниках оцінки результативності, - корегування програми (завдань, заходів, обсягів фінансових ресурсів) в разі відставання від програми. Проблема узгодження бюджетної та грошово-кредитної політики держави у період їх формування має суттєве значення. Запропоновано, що у концептуальному плані механізм узгодження бюджетної та грошово-кредитної політики включатиме такі складові: 1) сукупність засад (пріоритетів, методів, засобів) бюджетної та грошово-кредитної політики; 2) перелік індикаторів, котрі характеризують відповідно бюджетну й грошово-кредитну політику; 3) канали прямого і зворотного впливу бюджетної та грошово-кредитної політики, які в якісному плані визначають залежності між ними; 4) організаційні методи узгодження бюджетної та грошово-кредитної політики21;129.

Литература:Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-III // Відомості Верховної Ради. - 2001. 2. Указ Президента України "Про Державне казначейство України": від 27 квітня 1995 р. 3. Указ Президента України "Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: від 26 серпня 1999 р. № 1081/99. 4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державне казначейство": від 31 липня 1995 р. № 590 // Зібрання постанов Уряду України. -1995.-№П.-Ст.262. 5. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про впровадження казначейської системи виконання Державного бюджету": від 14 січня 1997р., № 13 // Зібрання законодавства України. - 1997. -№ І.-Ст. 10. 6. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про вдосконалення касового виконання Державного бюджету України": від 21 січня 1998 р. № 68. 7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо упорядкування бюджетних видатків": від 18 лютого 1998 р. № 191 //Зібрання законодавства України. - 1998. 8. Постанова Кабінету Міністрів і Національного банку України "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства": від 15 вересня 1999 р. № 1721. 9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ і організацій": від 9 січня 2000 р. № 17 // Зібрання законодавства України. - 2000. 10. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності": від 28 лютого 2000 р. № 419 // Зібрання законодавства України. - 2000. 11. Про відкриття та використання рахунків Державного казначейства по виконанню Державного бюджету України: Наказ / Головне управління Державного казначейства України. - 1995. - 28 грудня. - № 09-5. 12. Положення "Про єдиний казначейський рахунок": Наказ / Головне управління Державного казначейства України. -1997. - 21 березня. - № 28. 13. Інструкція "Про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України" / Головне управління Державного казначейства України. - 1997. -9 квітня. - № 32. 14. Інструкція "Про порядок проведення ревізій і перевірок Державною контрольно-ревізійною службою в Україні": Наказ / Головне контрольно-ревізійне управління України. - 1997. - 3 жовтня. - № 121. 15. Про запровадження нової бюджетної класифікації України: Наказ / Міністерство фінансів України. - 1997. -З грудня. - № 265 (із змінами і доповненнями). 16. Інструкція "Про порядок видачі, обліку та погашення векселів Державного казначейства України": Наказ / Міністерство фінансів України. - 1997. - 9 грудня. -№ 269. 17. Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів: Наказ / Головне управління Державного казначейства України. - 1997.-24 грудня.-№ 13 7 (зі змінами і доповненнями). 18. Інструкція "Про порядок проведення ревізій і перевірок органами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні за поданням правоохоронних органів": Наказ / Головне контрольно-ревізійне управління України. - 1998.-31 березня. 19. Про нову редакцію форми № 7МДБ "Звіт про кредиторську заборгованість бюджетних установ" та форми № 7 "Звіт про заборгованість бюджетних установ": Наказ / Головне управління Державного казначейства України. - 1998. -31 грудня. -№110. 20. Про затвердження Інструкції про порядок касового виконання бюджету за доходами органами Державного казначейства: Наказ / Головне управління Державного казначейства України. - 1999. - 19 травня. - № 320. 21.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с. 22. Єпіфанов А., Сало В., Д’яконова І. “ Бюджет і Фінансова політика України “,1997р. - с. 224.