Картина особистості і методи психотерапії при депресивних розладах

Содержание: Вступ 3 1. Картина особистості при депресивних розладах 4 2. Основні методи психотерапії при депресивних розладах 7 Висновки 12 Список використаних джерел 13

Вступление:  На сучасному етапі в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, відзначається зростання чисельності людей з депресивними розладами. Спостерігається не тільки вагоме збільшення загальної чисельності пацієнтів з депресією, але й значне «омолодження» цього захворювання. За результатами досліджень, розповсюдженість протягом життя депресивних розладів становить 20,8%. Пік захворюваності припадає на найбільш працездатний вік між 20 і 40 роками, що призводить до серйозних негативних соціальних і економічних наслідків 2. Оцінка ефективності терапії депресивних розладів свідчить, що одужання або настання стійкої ремісії відзначається лише у 33% хворих, у той час як у 55% спостерігаються рецидиви депресивних епізодів, а ще у 12% – триває роками і навіть десятиріччями 5, с. 135. Встановлено, що причиною низької ефективності терапії та реабілітації депресивних розладів є клінічна гетерогенність психопатологічних феноменів, патоморфоз під впливом соціально-стресових чинників, недостатня обізнаність лікарів загальної практики в проблемі діагностики цієї патології, відсутність спостереження на різних етапах надання допомоги. Мета роботи – описати картину особистості та визначити основні методи психотерапії при депресивних розладах.  

Выводы: Отже, результати проведеного теоретичного аналізу окресленої проблеми свідчать про те, що психологічні та медико-соціальні наслідки депресій різноманітні і досить важкі. До них належать: високий суїцидальний ризик, порушення адаптаційних можливостей пацієнтів, зниження професійного статусу, розпад сім’ї, інвалідність, втрата соціальних зв’язків і зниження якості життя загалом. Окрім цього, у хворих на депресію руйнується система самоідентифікації, гармонійність «Я-концепції», що порушує звичний життєвий шлях. Найефективнішими методами психотерапії в роботі з хворими на депресивні розлади є застосування психодинамічного підходу, когнітивної терапії, поведінкової та сімейної психотерапії. Досить часто при важких і гострих формах депресивних розладів досить дієвим є застосування комплексної терапії – психотерапії в поєднанні з фармакологічним лікуванням і помірним фізичним тренуванням.  

Литература: 1. Аршава І. Ф., Корнієнко В. В. Специфіка психологічної складової реабілітаційного потенціалу та адаптаційних механізмів хворих на депресивні розлади різного ґенезу. Journal of Psychology Research. 2018. Vol. 24 (7). URL: http://www.dnu.dp.ua/docs/visnik/fpsih/ program_5e469157c50c2.pdf (дата звернення: 25.09.2020). 2. ВООЗ: до 2020 року депресія стане захворюванням номер один. URL: https://news.finance.ua/ua/news/-/236731/vooz-do-2020-roku-depresiya-stane-zahvoryuvannyam-nomer-odyn (дата звернення: 26.09.2020). 3. Євченко Н. О. Сучасний протокол допомоги дітям та підліткам з депресією: перспективи його реалізації в Україні. URL: http://neuro.health-ua.com/article/524.html (дата звернення: 26.09.2020). 4. Лэнгле А. Дотянуться до жизни... Экзистенциальный анализ депрессии. Генезис. Москва. 2010. 128 с. 5. Марута Н. О. Діагностичні критерії депресивних розладів на етапах надання медичної допомоги / Н. О. Марута, Т. В. Панько, В. Ю. Федченко, О. Є. Семікіна, Г. Ю. Каленська, Д. І. Теренковський // Український вісник психоневрології. Т. 5. Вип. 1 (90). 2017. С. 135.