Выводы: Під витратами страховика слід розуміти зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань, яке зумовлює скорочення власного капіталу. При цьому витрати, як правило, у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах науковці характеризують вартісну оцінку операційної, інвестиційної та фінансової видів діяльності.
Систематизація витрат страховика була проведена за такими критеріями: щодо періоду витрат СК, залежно від прийняття рішень СК, за джерелом виплат страхових відшкодувань СК, щодо дії страхового договору СК, за реальністю понесення СК, щодо періоду очікування прибутку СК, за джерелом фінансування виплати страхових відшкодувань СК, за календарним періодом СК, за контрольованістю СК, за видами діяльності СК, за періодом виникнення СК, за пріоритетністю СК, за можливістю повернення СК та інші. Досліджено методику розподілу непрямих витрат між напрямками діяльності та видами страхування.
Управління витратами – це складний, багатоаспектний та динамічний процес, що включає в себе управлінські дії, метою яких є досягнення високого економічного результату функціонування страхової компанії. Воно передбачає створення єдиної, чітко й безперебійно функціонуючої системи з певними цільовими установками й взаємопов’язаними елементами.
Подальші дослідження окреслених питань можуть здійснюватися в таких напрямках: уніфікація процедур складання й виконання бюджету в страховій компанії в розрізі розгалужених типологізації витрат, удосконалення і впорядкування системи показників витрат страховика, дослідження природи страхування / перестрахування, процесу створення економічної додаткової вартості перестрахування, а також впливу витрат на рівень фінансової стійкості страхової компанії, пошук і аналіз альтернативних моделей визначення витрат страховика та методів планування витрат на страхування тощо.