Види конституційно-правових інститутів та їх загальна характеристика.

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ 5 1.1. Поняття інститутів конституційного права 5 1.2. Ознаки конституційно-правових інститутів 9 РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ВИДИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ 13 2.1. Інститут правового статусу людини і громадянина 13 2.2. Народовладдя як інститут конституційного права 16 2.3. Конституційний лад як інститут конституційного права 19 2.4. Основи правового статусу органів державної влади і місцевого самоврядування 22 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28

Вступление: Актуальність теми. Конституційно-правові інститути являють собою певний порядок норм конституційного права, які здійснюють регулювання однотипних та пов’язаних суспільних відносин, що, своєю чергою, створюють окрему групу. Дослідження конституційно-правових інститутів уможливлює аналіз кожної правової норми, що в сукупності не завжди притаманні конституційно-правовому інститутові, а також проаналізувати властивості інституту для того, щоб збагнути структуру реалізації окремої норми, що зумовлює актуальність теми дослідження. Ступінь наукової розробки теми. Окремі аспекти проблеми конституційно-правових інститутів стали предметом спеціальних досліджень науковців (Л. І. Адашис, Д. П. Будник, М. С. Булкат, Л. Д. Варунц, Ф. Веніславський, С. В. Глущенко, Є. Годованик, Т. І. Гудзь, Ю. В. Градова, М. К. Гопич, І. І. Дахова, А. П. Даниленко, Р. Я. Демків, О. М. Дунаєва, Д. В. Журавльов, В. А. Завгородній, В. О. Іваха, М. В. Ковалів, В. Кравчук, Є. С. Логвиненко, Л. І. Летнянчин, О. О. Майданник, Я. Малик, О. В. Носенко, Т. М. Олексенко, В. Ф. Погорілко, І. К. Полховська, О. Прієшкіна, Т. М. Слінько, О. Скрипнюк, Ю. М. Тодика, М. В. Томенко, К. Є. Трошкіна, В. Л. Федоренко, Н. О. Фінінська, А. Янчук та інші), які дослідили загальну характеристику інститутів конституційного права. Однак багато проблем та аспектів функціонування даного питання залишаються дослідженими не в повному обсязі або фрагментарно. Мета даної роботи дослідження поняття, ознак і видів конституційно-правових інститутів Для досягнення даної мети було поставлено наступні завдання: 1) дослідити поняття інститутів конституційного права; 2) здійснити дослідження ознаки конституційно-правових інститутів; 3) визначити інститут правового статусу людини і громадянина; 4) проаналізувати народовладдя як інститут конституційного права; 5) охарактеризувати конституційний лад як інститут конституційного права; 6) дослідити основи правового статусу органів державної влади і місцевого самоврядування. Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у конституційному праві. Предметом дослідження є види конституційно-правових інститутів та їх загальна характеристика. Для розв’язання поставлених завдань використані такі методи дослідження: – метод спостереження – це систематичне цілеспрямоване вивчення суспільних відносин, що складаються в зв’язку з конституційним правом; – метод узагальнення – визначення загального поняття, в якому знаходить віддзеркалення головне, основне, характеризуючи інститути конституційного права; – метод аналізу, що здійснює пізнання за допомогою розчленування або розкладання інститутів конституційного права; – метод синтезу, що здійснює з’єднання окремих підрозділів даної теми в єдине ціле. Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження, складається зі вступу, двох розділів, що мають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (32 найменування). Загальний обсяг роботи – 30 сторінок.  

Выводы: Отже, проаналізувавши та дослідивши види конституційно-правових інститутів та їх загальну характеристику, можна дійти наступних висновків: 1. Інститут конституційного права являє собою головну складову конституційного права та містить у собі комплекс конституційно-правових норм, що реалізують у подальшому взаємопов’язані суспільні відносини. Конституційно-правовий інститут – це в повній мірі структура схожих за змістом норм конституційного права, що здійснюють регулювання суспільних відносин, що включають у себе певну групу, а також норми, що відзначаються певною автономією та об’єднуються на основі певних принципів і методів. 2. Можна виділити наступні ознаки конституційно-правових інститутів: – одностайність норм, що реалізують юрисдикційні інститути, що у подальшому утворюють правове регулювання; – кожному з видів інститутів наявна своя характеристика, що виокремлює її з поміж інших інститутів у конституційному праві; – кожному з видів інститутів притаманний свій суб’єктний склад. 3. Правовий статус особи та громадянина являє собою інститут у конституційному праві, що характеризує особу в суспільстві, що наділена правами та обов’язками, які передбачені в Конституції України та в інших нормативних актах у тому числі і в міжнародних, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 4. Народовладдя як інститут конституційного права – це трирівневий конституційно-правовий інститут, що включає у себе пряму демократію, тобто це безпосереднє народовладдя, народовладдя, що є представництвом, тобто реалізує свої дії через представників та місцеве самоврядування. Даний інститут здійснює регулювання суспільних відносин, пов’язані з безпосередньою реалізацією народного суверенітету через референдуми, вибори та інші форми безпосередньої демократії. 5. Інститут основ конституційного ладу України – це конституційно-правовий інститут, що здійснює взаємозв’язок особи, суспільства та держави у правовій площині та реалізує порядок їх організації і функціонування, що гарантуються, забезпечуються і регулюються законами, прийнятими відповідно до Конституції України та складає предмет конституційного права України. 6. Інститут місцевого самоврядування України – це такий інститут в конституційному праві, що здійснює реалізацію суспільних відносин через місцеве самоврядування, що характеризує загальні засади місцевого самоврядування, систему органів і посадових осіб місцевого самоврядування, порядок формування органів і посадових осіб місцевого самоврядування, форми місцевого самоврядування, функції та повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, гарантії місцевого самоврядування тощо. Інститут органів державної влади – це конституційно правовий інститут, що включає у себе законодавчу владу (здійснює розроблення законів та інших нормативно-правових актів), виконавчу владу (здійснює розроблення шляхів виконання законів та інших нормативно-правових актів та реалізує сфери суспільного життя) та судову гілки влади (реалізація своєї влади через суди), які здійснюють виконання функцій держави, наділені владними повноваженнями та включені у систему держави.

Литература:  1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради. 1996. № 30. Ст. 141. 2. Адашис Л. І. Конституційні права, свободи та обов’язки людини та громадянина: конспект лекцій. Дніпро: Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2016. 224 с. 3. Будник Д. П. Система конституційного права України. Пріоритетні напрями модернізації системи права. 2019. С. 16–20. 4. Булкат М. С. Система органів судової влади: характеристика поняття. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2018. № 6. С. 40–46. 5. Веніславський Ф. Ідея народовладдя в теорії та практиці українського державотворення (соціально-правова цінність ідеї народовладдя). Вісник Конституційного Суду України. 2011. № 3. С. 48–56. 6. Глущенко С. В. До питання про конституційно-правовий статус державного органу. Адвокат. 2012. № 6. С. 28–33. 7. Годованик Є. Конституційно-правова норма та її відображення в Європейському праворозумінні. Актуальні проблеми правознавства. 2018. № 1. С. 80–85. 8. Гудзь Т. І. Конституційне закріплення суспільного ладу: основні підходи. Право і Безпека. 2015. № 3. С. 21–25. 9. Даниленко А. П. Поняття та структура адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування: теоретико-правовий аспект. Право і суспільство. 2013. № 6. С. 187–190. 10. Демків Р. Я. Конституційне право України: курс лекцій. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. 332 с. 11. Журавльов Д. В. Оновлена характеристика органів виконавчої влади України. Правовий часопис Донбасу. 2018. № 1. С. 108–113. 12. Завгородній В. А. Конституційне право: Конспект лекцій. Дніпро: Дніпровський державний університет внутрішніх справ, 2016. 146 с. 13. Ковалів М. В., Іваха В. О. Правовий статус органів місцевого самоврядування в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2015. № 824. С. 45–49. 14. Конституційне право України в схемах : навч. посіб. / Ю. В. Градова, М. К. Гопич, О. М. Дунаєва та ін. Одеса: ОДУВС, 2013. 142 с. 15. Конституційне право як галузь права, наука, навчальна дисципліна: конспект лекцій / Л. Д. Варунц, Є. С. Логвиненко, Н. О. Фінінська. Харків: Харківський університет внутрішніх справ, 2020. 16 с. 16. Конституційне право України: навч. посіб. для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання / Т. М. Слінько, І. І. Дахова, Л. І. Летнянчин та ін. Харків: Право, 2019. 292 с. 17. Конституційне право України: підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. Київ: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2010. 432 с. 18. Кравчук В. Інститут основ конституційного ладу у системі конституційного права України. Історико-правовий часопис. 2015. № 1. С. 55–61. 19. Майданник О. О. Конституційне право України: навч. посіб.  Київ: Алерта, 2011. 380 с. 20. Малик Я. До питання про взаємодію органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні. Ефективність державного управління. 2015. № 43. С. 295–302. 21. Носенко О. В. Сучасні інститути конституційного права України: поняття, види і сутнісні ознаки. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2014. № 8. С. 73–80. 22. Олексенко Т. М. Правовий статус громадян у сфері виконавчої влади: між конституційним та адміністративним правом. Право і суспільство. 2015. № 4(3). С. 37–44. 23. Ортинська Н. В. Правовий статус людини: до проблем теоретичного розуміння. Право і Безпека. 2016. № 3. С. 28–32. 24. Полховська І. К. Поняття і принципи конституційно-правового статусу особи в Україні. Право і суспільство. 2012. № 4. С. 19–23. 25. Прієшкіна О. Конституційний лад України: теоретико-методологічні аспекти дослідження. Юридичний вісник. 2011. № 2. С. 12–18. 26. Скрипнюк О. Вдосконалення інституту народовладдя в процесі сучасної конституційної модернізації України. Вісник Національної академії правових наук України. 2013. № 3. С. 281–300. 27. Тодика Ю. М. Конституційне право України: навч. посіб. Київ: Видавничий дім, 2002. 536 с. 28. Томенко М. В. Конституційний лад як елемент політико-правової легітимації держави. Право і громадське суспільство. 2014. № 1. С. 238–253. 29. Трошкіна К. Є. Поняття громадянства як правового статусу. Право і суспільство. 2017. № 3. С. 47–52. 30. Федоренко В. Л. Система конституційного права: поняття, структура, взаємозв’язок зі системою конституційного законодавства. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2017. № 1. С. 27–36. 31. Федоренко В. Л. Конституційне право України: підручник. Київ: Видавництво Ліра-К, 2016. 616 с. 32. Янчук А. Конституційна модернізація інституту безпосереднього народовладдя в Україні. Актуальні проблеми правознавства. 2016. № 2. С. 83–88.