Выводы: Дослідивши особливості ландшафту, охарактеризувавши його основні типи та ландшафтні зони, ми можемо зробити такі висновки.
Було визначено, що ландшафт являє собою конкретну територію, яка має єдиний геологічний фундамент, один тип рельєфу, однаковий клімат, зональний тип ґрунтів і рослинності, специфічний набір урочищ та місцевостей. Кожний ландшафт має комплекс природних ресурсів – енергетичних, водних, мінеральних, біологічних, отже, має певний потенціал для розвитку сільського господарства, енергетики, рекреаційного комплексу тощо.
За ступенем впливу на ландшафт людиною, він поділяється на три категорії: природний (слабо змінений); акультурний (антропогенний, порушений); культурний (антропогенно-змінений). У свою чергу, розрізняють такі класи антропогенного ландшафту, як сільськогосподарський, промисловий, лінійно-дорожній, лісовий антропогенний, водний антропогенний, рекреаційний, селітебний, белігеративний.
Загалом у світі виокремлюють 17 основних ландшафтних зон: тундра, тайга, підтайга, широколистянолісова, лісостепова, степова, напівпустеля, пустеля помірного поясу, субтропічна волога лісова, середземноморська, субтропічна пустеля, тропічна пустеля, опустелена саванна, типова саванна, волога саванна, субекваторіальна перемінно-волога лісова, волога екваторіальна гілея.
Щодо України, то рівнинна частина її території перебуває в межах чотирьох ландшафтних (природних) зон: мішанолісової, широколистянолісової, лісостепової та степової.