Выводы: У результаті проведеного аналізу сутності, теоретико-методологічних та організаційних основ формування положень цінової політики, визначення проблем процесу розробки цінової політики реабілітаційних закладів, методів їх усунення, а також адаптації цінової політики до вимог сучасного ринку було отримано наступні висновки:
1. Цінова політика закладів у сфері надання реабілітаційних послуг це цілісний мультикомпонентний механізм, який передбачає постановку завдань ціноутворення, визначення попиту на реабілітаційні послуги, аналіз характеристик реабілітаційної послуги (процесу), моделювання послуги, розрахунок витрат на реабілітаційне обслуговування за певний період часу, вибір методів ціноутворення і встановлення варіанту базової ціни, співставлення з ціною, яка виявлена шляхом опитування споживачів, коректування ціни, а також пристосування ціни до мінливих умов розвитку вітчизняної сфери охорони здоров’я. Основною передумовою дослідження процесу формування та вдосконалення цінової політики реабілітаційних закладів є динамічне погіршення стану здоров’я сучасного суспільства через низький рівень доступності реабілітаційного обслуговування, зокрема не лише для громадян, що потребують оздоровлення, а і для поранених бійців антитерористичної операції, що триває в Україні;
2. Основними теоретико-методологічними принципами формування цінової політики закладів у сфері надання реабілітаційних послуг є такі, як цілеспрямованість; всебічність обліку маркетингової інформації; комплексність; послідовність процесу встановлення цін; гнучкість. Окреслені принципи, а також внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на діяльність закладу у сфері надання реабілітаційних послуг формують передумови вибору певної стратегії цінової політики, до яких належать такі: стратегія забезпечення виживання, стратегія максимізації поточних прибутків, стратегія «знімання вершків», стратегія проникнення на ринок, стратегія формування цінової політики за прикладом інших суб’єктів ринку реабілітаційних послуг, стратегія лідерства за якістю послуг або за їх ціною. Відповідно, основними етапами формування цінової політики реабілітаційного закладу є такі: постановка загальної мети фірми і розробка цільових орієнтирів її цінової політики; визначення попиту на реабілітаційні послуги; аналіз витрат на надання реабілітаційних послуг; аналіз цін конкурентів; вибір методу ціноутворення і попередній розрахунок варіантів ціни; формування кінцевої ціни, що забезпечує реалізацію цілей цінової політики закладу у сфері надання реабілітаційних послуг;
3. Недоліками процесу формування цінової політики закладів у сфері надання реабілітаційних послуг є такі, як недостатня забезпеченість закладу, а також управлінського персоналу якісною інформацією щодо встановлення відповідної ціни на конкретні реабілітаційні послуги; труднощі щодо диференціації конкретних витрат відносно певних особливостей споживачів реабілітаційних послуг; проблема диференціації джерел фінансування діяльності закладів у сфері надання реабілітаційних послуг; низька гнучкість та адаптивність положень цінової політики. З метою мінімізації негативного впливу з боку обумовлених проблем доцільною є адаптація цінової політики до вимог сучасного ринку, зокрема використання знижок, націнок, стратегії дискримінаційного ціноутворення чи інших способів прихованого підвищення цін, за умови збереження якості послуг та рівня задоволеності споживачів.