Роль домогосподарств у суспільному відтворенні

Содержание:Вступ 3 1. Сутність домогосподарства та його функції 6 2. Доходи домогосподарств та їх розподіл в Україні 8 3. Витрати домогосподарств на споживання 14 4. Значення домогосподарств в економіці суспільства 18 Висновок 26 Список літератури 29

Вступление:Представлена робота присвячена розгляду такій актуальній для сьогоднішнього дня тематиці для української економіки, визначенню ролі домогосподарства у суспільному відтворенні. Домогосподарству як одному з суб'єктів мікроекономіки належить надзвичайно важлива роль у системі економічних відносин. В Україні з розвитком ринкових відносин домогосподарство опинилося в нових умовах функціонування. По-перше, задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та нематеріальних благах виступає природною метою виробництва. Попит домогосподарств є одним з найвагоміших компонентів сукупного попиту на кінцеві блага. По-друге, домогосподарства як власники виробничих факторів передають їх діловим одиницям (підприємствам), які мають здійснювати їхнє ефективне поєднання. По-третє, частина доходу, що не використовується домогосподарством впродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни. Можна констатувати, що домогосподарство виконує в економіці три основні функції: споживання, постачання факторів виробництва та заощадження. Отже, домогосподарство - це економічна одиниця, що складається з одного та більше чоловік, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх потреб. Проте з погляду мікроекономічного рівня господарювання провідною виступає, безумовно, функція споживання. Об’єктом для проведення даного дослідження виступають домогосподарства України. Предметом – проведення комплексної оцінки чисельності, доходів, витрат домогосподарств України. Темою написання даної курсової роботи є визначення ролі домогосподарств при суспільному відтворенні в Україні. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань, до яких відносяться: 1. окреслення сутності домогосподарства, як економічної категорії та характеристика його функції; 2. дослідження доходів домогосподарств в Україні та їх розподіл; 3. аналіз витрат домогосподарств України на споживання; 4. визначення значення домогосподарств в економіці українського суспільства. При написанні роботи були використані монографії дисертацій. Так, вчений Мортіков В.В. в дисертації “Економічний механізм відтворення ефективної зайнятості” дослідив теоретичні, методологічні і практичні аспекти економічного механізму відтворення ефективної зайнятості (МВЕЗ), довів, що відтворення зайнятості є наслідком дії об'єктивних і суб'єктивних критеріїв, розкрив роль держави в механізмі зайнятості при умовах переходу до ринкової економіки. В дисертації встановлено, що бюджетні обмеження домогосподарств, підприємств, держави виявляються головним фактором економічного МВЕЗ, визначено вплив бюджетно-фінансової і монетарної політики на зайнятість, висвітлено роль конкуренції і ринкових недосконалостей у регулюванні зайнятості. Лисенко С.М. в монографії “Індекс людської зайнятості: людський аспект” висвітив методи обліку впливу на рівень доходів домогосподарств тіньових доходів і ступеня їхньої диференціації. Запропонував власну методику обчислення індексу людського розвитку для України, що дозволяє здійснювати регіональні і динамічні зіставлення рівнів розвитку людського потенціалу з науковою метою і для розробки напрямків соціально-економічної політики. Привів рекомендації щодо використання результатів дослідження в науковому аналізі ступеня задоволення груп потреб, а також у практиці соціального планування Дослідник Шибаєва Н.В. в своїй роботі “Особливості економічного поводження суб'єктів господарювання в умовах ринкової трансформації економіки” визначила економічну поведінку, як упоряджену сукупність дій господарюючих суб'єктів, спрямовану на досягнення економічних цілей при умовах специфічних господарських систем з урахуванням ціннісних установок. В роботі надано характеристики основним економічним суб'єктам, зокрема, домогосподарствам, фірмам, державі і соціальним об'єднанням. На підставі аналізу суб'єктів економіки проведені розмежування між поняттями економічний суб'єкт і суб'єкт господарювання. Показано, що економічне поводження залежить від умов господарювання, властивій визначеній економічній системі, але дане поводження в можливості змінити зазначені умови господарювання, тип економічної системи. Проаналізовано фактори, що модифікують економічне поводження суб'єктів господарювання, визначений її зміст у перехідній економіці.

Выводы:Домогосподарству як одному з суб'єктів економіки належить надзвичайно важлива роль у системі економічних відносин. Економічне значення цього суб'єкта визначається такими чинниками:  задоволення потреб домогосподарств у матеріальних та нематеріальних благах є природною метою виробництва. Попит домогосподарств — один із найвагоміших компонентів сукупного попиту на кінцеві блага;  домогосподарства як власники чинників виробництва передають їх діловим одиницям (фірмам), які ефективно поєднують їх;  частина доходу, що не використовується домогосподарствами впродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни. Отже, домогосподарство — це економічна одиниця, яка складається з одного або більше індивідів, що спільно ведуть господарство і мають спільний бюджет. Головними функціями домогосподарства є забезпечення економіки ресурсами, в тому числі послугами чинників виробництва, використання отриманих за це грошей для придбання на ринку товарів і послуг з метою споживання та здійснення заощаджень для задоволення своїх майбутніх потреб. Провідною з цих функцій виступає споживання. Для того щоб проаналізувати, як домогосподарство здійснює цю функцію, економічна наука вдається до ряду абстракцій, які дають можливість вивчити поведінку об'єкта аналізу у чистому вигляді. 1. Домогосподарство є єдиним економічним суб'єктом і задовольняє свої потреби як єдине ціле, тобто не береться до уваги його внутрішня структура, і воно ототожнюється з поняттям «індивід». 2. Припускають, що домогосподарство отримує доходи за рахунок продажу послуг чинників виробництва або перерозподілу між членами суспільства, якщо воно не має у власності чинники виробництва, і повністю використовує для поточного споживання, не роблячи заощаджень. Домогосподарство може споживати, купуючи на ринку, усі споживчі блага, які виробляються на цей момент виробничим сектором економіки (припускається, що ці блага є нескінченно подільними), за наявності повної інформації щодо їхніх споживчих якостей. Не беруться до уваги такі дії домогосподарства, які можуть вплинути на обсяг його поточного споживання, а саме: вкладення частини доходів у запаси споживчих благ, збільшення або зменшення майна, отримання кредиту на споживчі цілі тощо. Результати регулярного моніторингу доходів домогосподарств «Income Index 2008», який проводиться компанією GfK Ukraine, свідчить про наступне: 1. Тенденція до зростання середнього доходу на домогосподарство в Україні, що мала місце протягом останніх років, спостерігалася і в 2008 році. 2. Разом із тим тривало збільшення розриву між середнім рівнем доходів домогосподарств із високими та низькими доходами, між містом й селом, різними регіонами. 3. Частка домогосподарств з високим рівнем доходів у 2008 році збільшилась несуттєво. 4. Більш половини домогосподарств України в 2008 році, як і в 2007, мали дохід нижче середнього. Дослідження домогосподарства як споживача виходить з того, що домогосподарство має певний доход, за рахунок якого задовольняє свої потреби. В свою чергу, розмір отримуваного доходу залежить від того, за якою ціною і в якому обсязі домогосподарство продає належні йому виробничі фактори. Найбільш вагомим фактором виробництва, який має домогосподарство, є праця. Продаючи свій робочий час згідно з діючими ставками заробітної плати (погодинними, тижневими, місячними, річними), індивіди отримують постійне джерело доходу, за рахунок якого фінансується поточне споживання. Проте, витрачаючи свій час на отримання доходу, індивід відмовляється від альтернативної можливості - не працювати, тобто від вільного часу, що також є одним з важливих благ, яке споживає індивід. Нестача вільного часу призводить до неповноцінного відтворення особистості, передчасного старіння організму. Інакше кажучи, індивід стоїть перед вибором: більше працювати і відповідно більше споживати ринкових благ або більше відпочивати. Головними факторами, які він бере до уваги, є фонд часу (з урахуванням необхідності задоволення фізіологічних потреб), ставка заробітної плати та рівень цін на споживчі блага. Отже, рівень корисності визначається обсягом споживання і вільним часом. В 2008 році середньомісячний дохід на середнє домогосподарство в Україні в цілому виріс на 37% та склав приблизно 480 доларів. Проте, якщо в 2007 році різниця між домогосподарством з високим рівнем доходу та низьким складала 7 разів, то протягом 2008 року вона збільшилась до 11 разів. В 2008 році було зафіксовано значну різницю між рівнем доходів домогосподарств у різних регіонах України. Наприклад, середньомісячний дохід домогосподарства у Києві складав приблизно 815 доларів, тоді як в найбіднішому регіоні – Центральному – він дорівнював 390 доларів. Також у 2008 році існував суттєвий розрив між доходами домогосподарств у містах та сільській місцевості. Дохід середнього домогосподарства, яке мешкає у великому місті (понад 500 тис. мешканців), протягом 2008 році більш ніж в 1,5 рази перевищував дохід мешканців сіл.

Литература:1. Гай О. М. Формування депозитного портфеля домогосподарства з урахуванням ставлення до ризику // Економіка: проблеми теорії та практики. - Д., 2004. - Вип.193, т.4. - С.984–992 2. Герасименко Г. В. Гендерні аспекти соціально-економічного становища домогосподарств в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - К., 2002. - Вип.16. - С.120–121. 3. Гнатишин Й. П. Доходи і видатки сільських домогосподарств // Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК. - Суми, 2003. - Ч.2. - С.26–33. 4. Горбачик А. П. Стратегії виживання домогосподарств в сучасній Україні // Розвиток демократії в Україні. - К., 2001. - С.145–153. 5. Гордієнко Л. А. Проблеми формування фінансів домогосподарств // Теорія і практика сучасної економіки. - Черкаси, 2003. - С.51–53. 6. Гордієнко Л. А. Фінансова політика регулювання доходів домогосподарств // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. - Черкаси, 2004. - С.17–19. - А622736 7. Іванюк Т. І. Заощадження домогосподарств - вагоме джерело інвестування в національну економіку // Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України. - К., 1998. - С.161–166. 8. Канівець О. П. Загрози соціально-економічної безпеки домогосподарств на сучасному етапі в Україні // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк, 2003. - Т.2. - С.103–108. 9. Кундицький О. Фінансова база видатків домогосподарств у перехідній економіці України // Наукові записки. - Тернопіль, 2003. - Вип.12, ч.2. - С.31–33. 10. Лавриненко Л. М. Аналіз кінцевих споживчих витрат домогосподарств у валовому внутрішньому продукті України // Київський держ. ун-т технологій та дизайну. Вісник. - К., 2001. - Вип.2. - С.36–39. 11. Литвак М. Л. Домогосподарство у сфері розподільчих відносин суспільства // Теоретичні та прикладні питання економіки. - К., 2003. - Вип.2. - С.339–346. 12. Литвак М. Л. Заощадження домогосподарств - внутрішнє джерело економічного зростання // Донецький держ. техн. ун-т. Наукові праці. - Донецьк, 2001. - Вип.34: Сер. Економічна. - С.180–185. 13. Литвак М. Л. Теорія економіки домогосподарства та її роль в аналізі мікро та макроповедінки господарюючих суб’єктів (на прикладі робіт Г. Бекера) // Теоретичні та прикладні питання економіки. - К., 2004. - Вип.5. - С.213–218. 14. Луньова Г. М. Особливості функціонування сільських домогосподарств України // Науковий вісник. - К., 2004. - Вип.2 (3). - С.53–59. 15. Лисенко С.М. Индекс человеческого развития: політекономічний аспект: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 Донец. нац. ун-т. - Донецк, 2001. - 19 с. 16. Мортіков В.В. Экономический механизм воспроизведения эффективной занятости: Автореф. дис... д- ра екон. наук: 08.01.01 Киев. нац. екон. ун-т. К., 2002. - 32 с. 17. Мочерний С. Домогосподарства як економічна категорія // Тернопільський держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Наукові записки. Сер.: Економіка. - Тернопіль, 2001. - Вип.9. - С.5–8. 18. Осташко Т. О. Структура доходів сільських домогосподарств України // Економіка і прогнозування. - 2001. - № 4. - С.123 – 134. 19. Сайкевич М. І. Вплив інституційних факторів на споживчі витрати домогосподарств // Фінанси України. - 2001. - №4. - С.3 - 8. 20. Смовженко Т. Основні мотиви та чинники формування заощаджень домогосподарствами // Вісн. НБУ. - 2002. - № 5. - С.32 - 34. 21. Ходжаян А. О. Доходи домогосподарств та населення як фактор і передумова забезпечення сталого економічного зростання // Теорія і практика сучасної економіки. - Черкаси, 2004. - С.62–64. 22. Черніченко В. В. Сільськогосподарська діяльність домогосподарств як засіб їх самозабезпечення // Проблеми формування ресурсного потенціалу сталого розвитку АПК. - К., 2003. - С.95–101. 23. Шерстюк Л. І. Сучасна структура доходів домогосподарств та проблеми її дослідження // Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів. - К., 2003. - С.382–386. 24. Шерстюк Л. Проблеми й перспективи регулювання прожиткового мінімуму доходів громадян: [Пронаналізовано проблеми житєдіяльності домогосподарств] // Вісн. Київ. нац. торг-екон. ун-ту. - 2004. - № 6. - С.70-79. 25. Шипов М. В. Споживчі параметри діяльності домогосподарств // Міжнародна наукова конференція «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах», 24–26 верес. 2003 року. - Черкаси, 2003. - С.193–194. 26. Шибаєва Н.В. Особенности экономического поведения субъектов хозяйствование в условиях рыночной трансформации экономики: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01 Харк. нац. ун-т им. В.Н.Каразіна. - Х., 2002. - 16 с.