Характеристика Північно-Східного економічного району

Содержание:Вступ 3 1. Природні умови та ресурси Північно-Східного економічного району 4 2. Населення району 4 3. Економічний потенціал району 5 Висновки 11 Список використаної літератури 14

Вступление:Площа – 83,9 тис.км2. Населення – 6046,0 тис. осіб. Склад: Полтавська, Сумська і Харківська області. Північно-Східний економічний район належить до найбільш індустріально розвинених районів України, має вигідне економіко-географічне положення, розташований на важливих шляхах сполучення з економічними районами Росії і портами Чорного та Азовського морів, а також країнами Центральної і Західної Європи, поблизу металургійних баз Донбасу, Придніпров'я. На північному сході район межує з Курською і Бєлгородською областями Центрально-Чорноземного району Російської Федерації, на сході – з Донецьким економічним районом, на півдні – з Придніпровським, на південному заході й заході - з Центральним і Поліським економічними районами України. Зручне економіко-географічне положення району щодо джерел сировини й палива, сприятливі економічні та природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства

Выводы:Отже, до складу району входять Харківська, Полтавська й Сумська області. За територією – 84 тис. Км2 (13,9% території України) та кількістю населення – 6,1 млн. ище. (12,1%) Північно-Східний район найменший. Проте його роль в економічному потенціалі держави досить велика. Він характеризується, насамперед, потужним і галузево-різноманітним машинобудуванням: від важкого до електронного й авіаційного. Він має розвинений агропромисловий комплекс; за виробництвом цукрового буряка (23,5% обсягу в країні) й соняшника (17,4%) район посідає третє місце. У галузевій структурі виділяються також легка, хімічна промисловість, енергетика, видобуток корисних копалин. Районотвірним фактором є дуже розвинена транспортна мережа з магістралями загальнодержавного й міжнародного значення – залізницями, автошляхами, трубопроводами, авіалініями. Велику організуючу роль відіграє Харків з його потужним науково-технічним потенціалом, що представлений низкою вузів, науково-дослідних установ, лабораторій, культурних закладів. Економічні передумови. Північно-Східний район розташований на історичній території, яка називалася Слобідською Україною. Сюди переселялися українські й російські селяни, які тікали від феодального гніту й засновували тут слободи. Географічне положення району створило передумови для формування економічних зв’язків з Росією, більш міцних, ніж це характерно для інших регіонів України. Таке положення посилювалося розміщенням району на перетині напрямків масових перевезень вантажів між двома індустріальними велетнями: Донецько-Придніпровським районом України й Центральним районом Росії. Безпосередня близькість Північного Сходу до української металургійної бази сприяла розвитку тут важкого, ищенко іаломіс машинобудування. Потреби промислового комплексу викликали необхідність розміщення сільськогосподарського машинобудування, виробництва тракторів, обладнання для харчової промисловості. Близькість металургійної бази, кваліфіковані трудові ресурси й потреби транспорту – все це сприяло розвиткові тут транспортного машинобудування. Територіально-галузева структура економіки. Північно-Східний район дає 13,7% валового внутрішнього продукту, зосереджує 12,7% основних фондів. Його частка в обсязі валової сільськогосподарської продукції становить 14,6%. Провідною галуззю економіки Північно-Східного району є машинобудування, де працює 61% промислово-виробничого персоналу. До важливих галузей належить також сільське господарство, харчова промисловість, транспортний комплекс. Машинобудування району представлено як ищенко іаломіс, так і працемісткими галузями: енергетичне, електротехнічне, гірничошахтне, будівельно-шляхове, підйомно-транспортне, тепловозобудування. Енергетичне машинобудування зосереджене в Харкові, де діє завод по виготовленню турбін – один з найбільших в Європі – і завод важких електромашин. Електротехнічне машинобудування розміщено у Полтаві, Конотопі. Будівельно-шляхові машини випускаються в Кременчуці. Тракторобудування й ищенко іаломістких зосереджене в Харкові, виготовлення вантажних залізничних вагонів – в Кременчуці, вантажних автомобілів – в Кременчуці («КрАЗ»). Працемісткі види машинобудування зосереджені переважно в Харкові: верстатобудування, електроніка, виготовлення приладів, інструментів; тут же міститься один з найбільших в Європі авіазавод. У Сумах працює завод електронних мікроскопів. Верстатобудування, крім Харкова, є також в інших центрах – Лубнах, Сумах, Чугуєві. Агропромисловий комплекс посідає друге місце в районі за часткою в валовій продукції. Він представлений, в першу чергу, виробництвом цукру, зерна, соняшнику й олії, м’яса, молока. Найбільші цукрові заводи діють у Лохвиці, Сумах (рафінадний завод), Куп’янську. Найпотужніші м’ясокомбінати – в Полтаві, Харкові, Сумах, Охтирці. Легка промисловість представлена переважно трикотажною, швацькою й взуттєвою галузями. Найбільші центри – Харків, Полтава, Суми, Лубни, Лебедин. Паливно-енергетичний комплекс базується як на місцевій сировині – видобуток і переробка нафти, газ, – так і на довізному з Донбасу вугіллі, а також поставках нафти й газу з-за кордону. В електроенергетиці переважають теплові електростанції, з них найбільша – Зміївська. Та ищенко , енергомісткі види виробництва для Північно-Східного району не типові. Хімічна промисловість характеризується перевагою ищенко іаломістких виробництв. Виняток становить завод фосфатних добрив у Сумах. Для цієї галузі в Північно-Східному районі властивий «тонкий» профіль. Це виготовлення фото- і кіноплівки (Шостка), гумових виробів (Суми), фармацевтична промисловість (Харків), виробництво пластмас, лаків, фарб. Ресурси району обмежені, а тому треба істотно підвищувати продуктивність праці. За рахунок великих капіталовкладень слід модернізувати основні фонди промисловості, завершити індустріалізацію сільського господарства на новій основі. Необхідна територіальна деконцентрація виробництва, особливо в Харківському і Кременчуцькому вузлах, економічна активізація малих і середніх міст, зокрема на Сумщині. У структурі машинобудування наукомістким видам треба надати пріоритет.

Литература: 1. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів, 2005. 2. Масляк П.О., ищенко Н. Г. Географія України. – К., 2003. 3. Соціально-економічна географія України / За ред. Шаблія О.І. – К., 2003. 4. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є.П.Качана. – К., 2005.