Моделі комунікації, що використовуються Паблік Рилейшнз

Содержание:Вступ 3-4 І. Розділ 1. Теоретичні основи сучасних pr-технологій і моделей комунікації. 5-17 1. 1. Українська специфіка розвитку PR. 1.2. Внутрішня та зовнішня PR-діяльність. 1.3 Організація та проведення PR-кампаній. ІІ. Розділ 2. Найпоширеніші моделі PR-діяльності. 18-29 2.1. Моделі комунікації в сучасному суспільстві. 2.1.1. Модель соціальної комунікації Лассуела. 2.1.2. Модель Лазарсфельда. 2.1.3. Модель ієрархії ефектів впливу. 2.2. Оптимальні моделі громадських зв’язків. 2.3. Особливості українських моделей PR. ІІІ. Висновки. 30 ІУ. Література. 31-32

Вступление:Паблік Рилейшенз – це спеціальна система управління інформацією з метою поширення інформаційної продукції через засоби масової комунікації, для спрямованого формування бажаної громадської думки. PR використовують об'єктивні закономірності функціонування масової свідомості і традиційні відносини між суб'єктами комунікації. Хоча в Україні, як і в країнах колишнього СРСР, паблік рилейшнз тільки почали розвиватися на початку 90-х років, проте тут фактично повторюються ті проблеми становлення, що мали місце в США та інших країнах світу. Не визнані офіційно, зв'язки з громадськістю фактично не мають правового підґрунтя для своєї діяльності, тут тільки починає здійснюватися професійна підготовка фахівців з паблік рилейшнз, зв'язки з громадськістю не отримали самостійного статусу ні в науці, ні в системі освіти, ні в практичній діяльності. Суттєвими проблемами сучасного розвитку зв'язків з громадськістю в Україні є також відсутність якісного прориву на ринку PR (якість послуг залишається досить низькою); обмеженість прийомів і методів PR (організації часто обмежуються лише прес-посередництвом, політичні та громадські діячі - іміджмейкерством); недостатній інтерес до моделей PR з боку вітчизняних підприємців та нерозуміння багатьма керівниками необхідності цілеспрямованої роботи в цьому напрямку тощо. Це, на наш погляд, й визначає актуальність нашого дослідження. Об’єктом дослідження стала структура моделей комунікації, а предметом – засоби використання моделей комунікації в РR-роботі. Мета даної роботи - на основі аналізу навчальної, наукової літератури українських і закордонних авторів розглянути особливості функціонування різних комунікаційних моделей у РR-роботі. Об’єкт, предмет та мета дослідження визначили його задачі: 1. Розглянути програму розвитку системи зв'язків з громадськістю в Україні. 2. Розглянути стан та перспективи використання різних моделей комунікації засобами PR. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, визначається мета і дослідницькі завдання, формулюються об’єкт та предмет дослідження, викладаються теоретико-методологічні та методичні засади дослідження, розкривається структура роботи.

Выводы:1. Інформація, діючи на об'єкт (громадськість) відповідним чином, робить на нього вплив, змінює його стан. Зведення про це передаються по каналах зворотного зв'язка й використовуються для коректування задуму й наступних дій. Як бачимо, дана модель передає найважливішу ідею PR у демократичному суспільстві - двосторонній характер і гармонійність зв'язків суб'єкта управління (організації) і громадськості. Таким чином, створення й підтримка стійких динамічних відносин між організацією культури й громадськістю - першорядне завдання PR. 2. Розвиток PR-Технологій спирається на концепції й моделі, розроблені в рекламному менеджменті. 3. Користуючись методологією Дж. Грюніга, в сучасній теорії, як правило, зважають на чотири основні моделі PR-діяльності, де принцип двосторонньої комунікації на практиці набуває тієї чи тієї міри повноти. 4. Щоб відбулися глибокі зміни у зв'язках органів влади з громадськістю, потрібен перехід до розуміння комунікації як інструмента стратегічного управління (стратегічного менеджменту). Центральним моментом такого підходу має стати уявлення про те, що зміцнення репутації органу влади насамперед залежить від поглиблення переконаності представників громадськості (у вигляді позитивної громадської думки та зростання довіри до владних інститутів) про легітимність діяльності цього органу. 5. Важливою стає необхідність постійної підтримки двостороннього потоку комунікацій. 6. Така модель стає контрольованим двобічним рухом інформації між організацією і зовнішнім середовищем, сегментованим за інтересами, причому контрольна функція (моніторинг) переростає у безперервний процес обопільного підлаштування.

Литература:1. Азарова Л.В., Иванова К.А., Шадрова В.М., Шишкин Д.П. Паблик рилейшнз: теория и практика. - С-Пб., 1998 г. 2. Байер Ю.В., Безруких Н.Б., Рахманова Ю.В., Жигулин В.С. Социологическое обеспечение PR-кампаний. - С-Пб., 2002 г. 3. Батра Р., Майерс Д., Аакер Д.. Рекламный менеджмент. - К., 1999. 4. Бернет Д., Мориарти С. Маркетинговые коммуникации: интегрированный поход . - Минск, 2001 г. 5. Блек С. Введение в Паблик Рилейшнз. - М., 1998. 6. Блэк Сэм. Паблик рилейшнз. Что зто такое? - М.: СП «АСЭС-Москва», 1990. 7. Гавра Д.П. Социально-коммуникативные технологии: сущность, структура, функции» // Петербургская школа PR. - С-Пб., 2003 г. 8. Доти Д. Паблисити и паблик рилейшнз. - М. 1998 г. 9. Катлип С., Сентер А., Брум Г. Паблик рилейшнз: теория и практика. – М., 2001. 10. Конецкая В.П. Социология коммуникаций. - М., 1997 г. 11. Королько В.Г. Основи паблік рилейшнз. - К.: Інститут соціології ПАН України, 1997. 12. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз: теория и практика . - М., 2001 г. 13. Мурашко Ю. Планирование и проведение PR-кампаний . - С-Пб., 2001 г. 14. Назаров М.М. Массовая коммуникация и общество. Введение в теорию исследования. - М., 2004 г. 15. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. - М.: Центр, 1998. 16. Реклама и связи с общественностью: теория и практика профессионального творчества / Под ред. Шишкиной М.А.. - С-Пб., 1999 г. 17. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации. - С-Пб., 2002 г. 18. Тихомирова Є.Б. Зв'язки з громадськістю. - К.: НМЦВО, 2001. 19. Чумиков А. Измерение эффективности PR-деятельности // Советник № 7, 2001 г. 20. Чумиков А.Н. Связи с общественностью. - М.: Дело,2001. 21. Шишкин Д.П., Гавра Д.П., Бровко С.Л. PR-кампании: методология и технология. - С-Пб., 2004 г. 22. Шишкина М.А. Паблик рилейшнз в системе социального управления. - С-Пб., 1999 г. 23. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. - Самара, 1995 г. 24. Яковлев И.П. Основы теории коммуникаций. - С-Пб, 1999 г.