Реабілітація дитини з хворобами психотерапевтичного характеру

Содержание:Вступ 2 1.Основи психотерапевтичного впливу на людину 3 2.Визначення поняття психотерапевтична реабілітація 6 3.Арт-терапія, ігротерапія і танцетерапія як шляхи лікування психологічних хвороб дітей 8 Висновки 16 Література 18

Вступление:Психотерапія (від грецького psyche - душу й therapeia - лікування) - це область практичного застосування психологічних методів і засобів для рішення різних форм психологічних проблем, лікування психічних відхилень і психосоматических захворювань. Психотерапія може проводитися в індивідуальній (наприклад, індивідуальне консультування) і груповий (ігри й дискусії) формах. Залежно від використовуваної моделі розвитку, функціонування й порушень психіки виділяють різні психотерапевтичні підходи: психоаналітичний, необіхевіористський, когнітивний, гуманістичний тощо. Психотерапія - це, у першу чергу, лікування словом. У процесі словесної взаємодії між психотерапевтом і клієнтом здійснюється пошук і виявлення внутрішніх прихованих змістів, що лежать в основі тих або інших психологічних проблем. Психотерапія має широкий спектр методичних прийомів і способів роботи. Залежно від завдань і умов проведення психотерапія може бути індивідуальною, сімейною й груповою. Залежно від фокуса проведення психотерапія може бути підтримуючою, фокусованною на рішенні конкретної проблеми, поверхневою або глибинною. Психотерапевт - це фахівець, що має базову медичну або психологічну освіту й спеціалізацію в одній з областей психотерапії. Професійна концепція психотерапевта повинна полягати в тому, щоб поєднуючи гуманістичний особистісно-орієнтований і психоаналітичний підходи із системним поглядом на міжособистісні й внутрісімейні відносини, дозволяє сполучити різні психотерапевтичні техніки й забезпечує можливість комплексного підходу при наданні психологічної допомоги, як дітям, так і дорослим.

Выводы:Психотерапія – напрям психології, це область практичного застосування психологічних методів і засобів для рішення різних форм психологічних проблем, лікування психічних відхилень і психосоматических захворювань. Психотерапія – це тривала спільна робота психотерапевта, психолога і його пацієнта або клієнта (назва не має значення), що будується на основі взаємин двох людей. За допомогою психологічної консультації, за допомогою такого роду взаємодії із психологом або психотерапевтом, через занурення у власний внутрішній світ, клієнтові поступово відкриються нові перспективи й альтернативи рішення проблем. Психолог дійсно допоможе й клієнт відчує себе легше, спокійніше й впевненіше. Психологічна реабілітація дітей, що страждають психологічними захворюваннями, проводиться в комплексі з медичною й соціальною реабілітацією, і являє собою процес організованого психологічного впливу, спрямований на відновлення такого стану психічного здоров'я дітей, що дозволяє їм досить ефективно вирішувати будь-які адекватні їх віку життєві завдання. Психологічна реабілітація полягає в процесі повного або часткового повернення особистості до психічного здоров'я психологічними методами впливу. У систему реабілітаційних заходів для дітех із психотерапевтичними захворюваннями використовують арт-терапію, ігротерапію, танцетерапію тощо. Арт-терапія є тією дорогою, яка веде кожну людину до себе самої. Самовираження за допомогою арт-терапії дозволяє відкрити нові грані, нові якості своєї особистості. Використовуючи танець, малюнок, ліплення, музику, прозу, поезію, театр ми можемо пізнавати хвилюючі життєві переживання, почуття й фантазії. Звертання до творчості здатне розбудити інсайт, ініціювати творче зростання і має велику цілющу силу. Досвід переживання стану цілісності дозволяє гармонізувати внутрішній світ людини. Зберігаючи цей стан у пам’яті, людина може його втілювати у буденному житті. Терапія мистецтвом – це особливий метод профілактики лікування, який знижує дезадаптаційні психологічні стани, сприяє зменшенню тривожності, попереджає виникнення розпачу, депресії, суїцидів. Гра є безпосередньою діяльністю дітей, які не тільки отримують задоволення від процесу, а й навчаються поводитися, корегують свої переконання тощо. Вплив на дітей за допомогою гри зі сторони психотерапевта має певні функції та завдання, які полягають у діагностуванні, корекції, терапевтичній діяльності, навчанні, які тісно пов'язані між собою. За допомогою гри діти не тільки розвивають комунікативні вміння та навички, які є надзвичайно важливими, вони мають можливість і проаналізувати доречність та правильність своєї поведінки, поглянувши на себе зі сторони за допомогою ігрових вправ та рольових тренінгів. Сьогодні танець використовується для вираження всього діапазону людських емоцій, думок і установок. Коли танець виповнюється, почуття виражаються за допомогою серії високо структурованих форм рухів. Коли ж танець використовується в терапії, почуття спонтанно вивільняються у вільному русі й імпровізації, і стилізація, що робить танець уявленням або видом мистецтва, не грає ролі. Танець є комунікацією за допомогою руху, тому в танцювальній терапії немає стандартних танцювальних форм і для особистої виразності можуть використовуватися усі форми: танець примітивних племен, народний танець, вальс, доля, полька. Такі терапевтичні напрями лікування дітей з психічними захворюваннями є дійсно ефетивними, адже діти надзвичайно полюбляють малювати, гратися та танцювати, тому вважаємо, що доцільно проводити групові заняття, на яких ці діти не тільки вилікувалися, а й мали змогу розвиватися особистісно.

Литература:1. Бурно М. Терапия творческим самовыражением. М: Медицина, 1989. 2. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. - М.: Медицина, 1982. 3. Кузікова С.Б. Основи вікової психокорекції. Навчально-методичний посібник (російською мовою) – Суми: СумДПУ, 2001. 4. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: исскуство отношений: Пер. с англ. - М.: Международная педагогическая академия. - 1994. 5. Никитин В.Н. Телесно-ориентированная и арт-терапия в работе с детьми и подростками. – Киев, 1997. 6. Практикум по арт-терапии//Под ред. А.И.Копытина. - СПб: Питер, 2000. 7. Престон В. Книга современного образовательного танца. - Бостон, 1980. (Русский перевод). 8. Профілактика і терапія засобами мистецтва: науково-методичний посібник / Під заг. Ред. Пилипенка. – К.: А.Л.Д., 1996. 9. Рудестам К. Групповая психотерапия. - СПб.: Питер, 2000. 10. Спиваковская А.С. Игра - это серьёзно. - М.: Педагогика, 1981. 11. Чистякова М.И. Психогимнастика / Под ред. М.И. Буянова. - М.: Просвещение, 1990. 12. Шевченко Ю.С. Музыкотерапия детей и подростков. В сб.: Психокоррекция: теория и практика. – М.: НПЦ "Коррекция", 1995. 13. Шмайс Ц. Танцевальная терапия в перспективе. - Вишингтон, 1974 (Русский перевод). 14. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996.