Реферат з екології

Содержание:Вступ. 3 1.Поняття популяції 4 2.Екологічні ніші 7 3.Співіснування популяцій – норма їх існування 9 4.Розмір популяції. 10 5.Просторова структура популяції 12 6.Внутрішньопопуляційна структура 19 7.Динаміка популяцій 21 Висновки. 24 Література. 26

Вступление:Дослідження популяцій розпочалося у 18 ст. з опису демографічних явищ у людських популяціях. До найважливіших з них належать роздуми англійського економіста Томаса Мальтуса над розвитком людської популяції, який, на його думку, можуть регулювати лише епідемії, війни, стихійні лиха та непосильна праця. Відзначається, що перші записи зміни чисельності звірів датуються ще 13 ст. і стосуються масової появи полівки в Ельзасі. У другій половині 18 ст. вводиться практика реєстрації чисельності шкірок звірів, які закуповуються факторіями. Перші спроби пояснити причини коливання чисельності звірів зроблені в працях Лепьохіна, який досліджував залежність чисельності білок від урожайності хвойних дерев. Розвиток популяційних досліджень приводить до виявлення нових явищ у цій сфері. Узагальнення нових даних розвиває загальну теорію популяційних явищ, де ущільнення популяцій розглядається як механізм, який керує перебігом змін чисельності особин 1, с.45-47.

Выводы:При всіх видах використання природних ресурсів об'єктом діяльності людини виявляються, в першу чергу, популяції рослин та тварин — лікарських, сировинних, рибних, мисливських і т.п. В усіх таких випадках використання спирається на здатність природних популяцій до автономної регуляції чисельності. Після вилучення з популяції тієї чи іншої частини особин, їхня чисельність в популяції поступово відновлюється. Популяція як елементарна біосферна одиниця життя є першим акцептором, який сприймає всю різноманітність порушень, що вносить у навколишнє середовище діяльність людини. Якщо антропогенна діяльність навіть і не направлена прямо на ту чи іншу популяцію, вона опосередковано сприймає такі дії. Оцінка порогу стійкості популяцій до таких опосередкованих впливів — це теж важлива прикладна задача. Перевищення порогів використання популяцій завжди загрожує серйозними наслідками. Найбільш яскравим прикладом є вісім популяцій атлантичного оселедця, що знаходиться в акваторії Північно-Західної Атлантики. У 1975 році спеціалісти виявили критичне зниження чисельності особин та потенціалу відтворення оселедців в цих популяціях. Але масовий промисел проте не був припинений. У результаті до початку 80-х років чисельність оселедців в цих популяціях знизилася так сильно, що їх промисловий вилов став нерентабельним, Підірвані колись популяції атлантичного оселедця до сих пір не відновили свою базову чисельність і людство втратило досить важливий ресурс харчів. Популяція живих організмів практично завжди виступає як базова одиниця використання та управління. Окрім чисельності особин, стійкість популяцій в умовах користування визначається і рядом інших популяційних параметрів — статевою, віковою та розмірною, просторовою структурою та ін. При постійному спостереженні (моніторингу) за популяційними параметрами та контролі за величиною вилучення з популяції особин популяції можуть існувати та зберігати свої корисні властивості необмежене довгий час. Управління чисельністю особин в популяціях є актуальним і для видів рослин і тварин, які називаються «шкідниками». Еколого-популяційний підхід повністю виключає таке поняття, як знищення популяції, або, ще більше, біологічного виду як шкідливого для людини. Замість цього зусилля повинні бути спрямовані на знаходження таких порогів чисельності популяції, при яких вони б стійко існували в природних або штучних біоценозах, але не завдавали економічно помітних збитків людині. У наш час десятки тисяч видів рослин та тварин потребують охорони. При біомоніторингу опора на популяційні параметри стає найбільш надійним засобом отримання широкої інформації про стан видів рослин і тварин в різних екосистемах 3, с.110.

Литература:1. Кучерявий В.П. Екологія.- Львів, Світ, 2001. – 500с. 2. Корсак В.В., Плахотнієнко О.В. Основи екології: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 1998. – 228с. 3. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: «Лібра», ТОВ, 1998. – 248с. 4. Джиги рей В.С., Сторожук В.М. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. – Львів, Афіша, 2000. – 272с.