Вступление:Міжнародний полі праці та міжнародне кооперування стали основою для виникнення світового ринку. Світовий ринок – (world market) – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці і інші фактори виробництва. Світовий ринок характеризується наступними основними рисами: • він є категорією товарного виробництва, який виходить в пошуках збуту своєї продукції за національні рамки; • він проявляється в міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції; • він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику в яких галузях і регіонах вони можуть бути використані найбільш ефективно; • він виконує функцію (санубальну), яка дозволяє забраковувати з міжнародного обміну товари і часто їх виробників, які не в змозі забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах; • на ньому існує особлива система цін – світові ціни. Товар, який знаходиться на світовому ринку в фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усередині параметри сукупного попиту і сукупної пропозиції, через які кожний із учасників може оцінити і адаптувати параметри свого виробництва. Виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світовий ринок має зворотній вплив на виробництво, показуючи йому, що, скільки і для кого треба виробляти. Зовнішні контури фігури позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин, між країнами. Еволюцію форм ринку можна показати так: Внутрішній ринок – форма господарського спілкування, при якій все призначено для продажу, збувається самим виробником всередині ринку. Національний ринок – внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців. Міжнародний ринок – частина національних ринків, яка безпосередньо зв’язана з зарубіжними ринками. Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці і інші фактори виробництва. Основною внутрішньою ознакою існування світового ринку є рух товарів і послуг між країнами. На внутрішньому ринку – виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець – одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар. Формуванню національних ринків сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина з яких з самого початку була орієнтована на іноземних покупців . Внутрішня і зовнішня інтернаціоналізація. Інтернаціоналізація виробництва (внутрішня). Міжнародний поділ праці та міжнародне усуспільнення в-ва знаходять конкретний вияв у міжнародній спеціалізації, кооперації, комбінуванні, концентрації виробництва тощо. Ці процеси формують важливий елемент господарського механізму на інтернаціональному рівні. Розвиток часткового поділу праці відбувається як у межах національних країн, так і в міжнародному масштабі (інтернаціоналізація одиничного поділу праці) через ринкові та позаринкові зв’язки між підприємствами, які виробляють взаємообумовлену продукцію. У зв'язку з цим у процесі міжнародного усуспільнення в-ва розвиваються сталі та тісні зв’язки між підприємствами, які кооперуються. Причому воно мало залежить від стихії товарного обміну на світовому ринку. Про сталість і зростаючий динамізм цих процесів свідчать дані про збільшення частик частин, вузлів і компонентів у загальному обсязі імпорту машин і устаткування у розвинутих країнах світу. Усе це свідчить про дію закону інтернаціоналізації виробництва, його різну інтенсивність у тих чи інших регіонах світового господарства. він виражає процес переростання продуктивними силами і економічними відносинами меж національних країн та їх поступову інтернаціоналізацію у кожній із сфер суспільного відтворення (у безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні). Щоб дати простір для дії цього закону слід, насамперед створити належні умови: розвинути транспортну інфраструктуру, розгалужену мережу інформаційних комунікацій, домогтися якісних змін у кредитно-валютній сфері, прийняти відповідні закони, усунути нестабільність у сфері національних, політичних, соціальних відносин, запровадити конвертовану валюту та ін.