Правове становище та здійснення фінансового контролю рахунковою палатою

Содержание:Вступ 3 1. Правове становище та здійснення фінансового контролю рахунковою палатою 5 Висновок 14 Список використаної літератури: 16

Вступление:Фінансову діяльність здійснюють усі без винятку органи державної влади та місцевого самоврядування, оскільки виконати покладені на них функції не можна без використання фінансів. Залежно від повноважень таких органів та їхнього правового статусу визначається й обсяг участі безпосередньо у фінансовій діяльності. Представницькі органи та органи державної виконавчої влади забезпечують регулювання та управління державними фінансами в межах, визначених чинним законодавством, в першу чергу Конституцією України. У сферу безпосередньо державного управління входять лише відносини у сфері державних фінансів, тобто відносини у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів, виключно якими можуть оперувати органи державної влади. Однак зменшувати значення державного регулювання фінансовими потоками не можна. В сучасних розвинутих країнах держава міцно посіла місце одного з чинників процесу суспільного відтворення та суспільно-економічного прогресу загалом. Як у вітчизняній, так і в зарубіжній практиці відповідальне місце завжди посідала проблематика здійснення державою фінансового контролю. Значну увагу даним питанням приділяють як українські, так і зарубіжні вчені-правознавці. Зокрема, за радянських часів питанням ефективності та вдосконалення фінансового контролю присвятив монографію Е.Понтович. Як зазначав Е.Вознесенський, контрольна функція займає своєрідне місце серед функцій фінансів суспільства. У розмаїтті грошових відносин, виражених у фінансовій формі, немає жодного, яке не мало б контрольного характеру. Практично кожна сучасна держава зустрічається з необхідністю контролювати виконання видаткової частини бюджету. Для ефективної реалізації цього завдання необхідною умовою є створення органу, який взяв би на себе виконання вказаної функції, а також функцій, пов'язаних з нею. Таким органом у більшості держав є Рахункові палати. Відповідно до ст. 98 Конституції України контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата.

Выводы:Важливе значення має надання Рахунковій палаті функцій: оцінки ризиків і загроз фінансовій та економічній безпеці України; попереднього аналізу й подальшого контролю за державними програмами із забезпечення фінансової та економічної безпеки України. Перспективним напрямом у діяльності Рахункової палати може стати аналіз ефективності підходів до інтелектуальної власності (оскільки внаслідок недооцінки цих питань втрачаються значні державні кошти). Украй велику роль у роботі Рахункової палати відіграє аудит управлінської діяльності в державному секторі. Його здійснення спрямоване насамперед на виявлення результативності, ефективності використання державних фінансових ресурсів і державної власності, а також підтвердження їх використання відповідно до чинних правових норм та інших регулятивних рішень. Таким чином, з метою вдосконалення контрольної діяльності Рахункової палати слід: - відпрацьовувати нові форми й методи контрольно-перевірочної, контрольно-аналітичної та експертної діяльності; - ширше застосовувати (практикувати) системні тематичні контрольні перевірки; - здійснювати поступовий перехід від повних ревізій фінансово-господарської діяльності до аудиту виконання основних показників (ефективності діяльності) бюджетних установ, управління державним майном завдяки відбору до перевірки цільових бюджетних програм або тематичних перевірок, а не об'єктів; розроблення програм перевірки з акцентом на аналізі досягнень поставленої мети, тобто здійснення оцінки ефективності запровадження і виконання бюджетної програми (аудит ефективності); вибір і запровадження переліків показників досягнутих результатів діяльності тих чи тих секторів; обґрунтоване, в кількісних межах, уведення посад спеціалістів-технологів (будівельників, експертів тощо) або залучення їх на договірних засадах для виконання робіт; - опрацювати питання поступового впровадження в практику роботи Рахункової палати податкового аудиту як методу реалізації податкової політики держави; - здійснювати систематичну підготовку оглядів бюджетних видатків в усіх галузях бюджетного сектору, які мають стати органічним вихідним елементом кожного бюджетного циклу; - запровадити бюджетний контроль за ціноутворенням, яке є ключовим моментом процедури державних закупівель; - підвищити рівень обґрунтованості складання програм зі здійснення контрольних заходів, поліпшити якість підготовки результуючих документів завдяки запровадженню в практику діяльності досконалих методичних документів із цих питань; - запровадити комплексний підхід до вивчення та розв'язання різноманітних проблем державного фінансового контролю; - широко застосовувати попередній фінансовий контроль; - змістити акцент у фінансовому контролі з виявлення порушень і покарання винних на запобігання порушень у бюджетній сфері; - забезпечити фінансову незалежність функціонування Рахункової палати; - вдосконалювати форми й методи співпраці Рахункової палати з аналогічними структурами країн близького та далекого зарубіжжя. Розв'язання кожної з цих проблем є виключно важливою справою для забезпечення ефективної діяльності незалежного органу державного фінансового контролю - Рахункової палати. Воднораз слід враховувати, що поліпшення державного фінансового контролю можна буде досягти лише за умови комплексної реалізації наведених вище заходів.

Литература:1. Конституція України Верховна Рада України; Конституція, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР (остання редакцiя вiд 25.06.2008). 2. ЗУ «Про Рахункову палату» Верховна Рада України; Закон вiд 11.07.1996 № 315/96-ВР ( остання редакцiя вiд 22.05.2008) 3. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учеб. пособие. – Харьков: Эспада, 2000. – 288 с. 4. Андреев А.Г., Соменков А.Д. Правовые основы финансового контроля // Финансы. - 1999. - № 12. - С. 62-64. 5. Андреев В.К. Правовые проблеми финансового контроля (О финансовом праве й полномочиях Счетной палаты Российской Федерации) // Право и политика. - 2001. - № 3. - С. 89-96. 6. Баскакова М.А. Толковый юридический словарь: Бизнес и право (русско-английский, англо-русский). – М.: Финансы и статистика, 1998. – 688 с. 7. Бельский К.С. Финансовое право: наука, история, библиография. – М.: Юристъ, 1995. – 208 с. 8. Карасева М.В. Финансовое право: Общ. часть: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 256 с. 9. Карасева М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Учеб. пособие. – М.: Норма, 2001. – 288 с. 10. Крутевич М. Рахункова палата як орган парламентського контролю (порівняльний аналіз подібних ревізійних органів законодавчої влади у Західній та Східній Європі) // Право України. - 2001. - № 11. - С. 144-147. 11. Налоги: Учеб. пособие / Под ред. Д.Г. Черника. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 656 с. 12. Налоговое право: Учеб. пособие / Под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2000. – 608 с. 13. Погосян Н.Д. Правовой статус высших органов финансового контроля (ВОФК) Великобритании, Франции, Германии и Польши // Государство и право. - 1998. - № 2. - С. 103-111, Погосян Н.Д. Счетная палата Российской Федерации. - М.: Юристь, 1998. - 304 с. 14. Шохин С.О. Проблемы и перспективы развития финансового контроля в Российской Федерации. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 352 с.