Трипільська культура, її особливості

Содержание:ВСТУП 3 1. Трипільська цивілізація, її особливості 4 2. Пам’ятки Трипільської культури 10 ВИСНОВКИ 14 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 15

Вступление:Трипільська культура (широко відома також як культура «Кукутені-Трипілля») – археологічна культура часів неоліту та енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень), в якому Вікентій Хвойка вперше в Україні в 1897 році виявив і дослідив пам’ятки цієї культури. На території України Трипільська культура була поширена у Лісостепу – від Верхнього Дністра на Заході до Середнього Дніпра на Сході. Час її існування: друга половина шостого – перша чверть третього тисячоліття до Христа. На землях України нині відомо близько 2000 трипільських пам’яток: поселень, могильників, курганів. Понад сто років досліджують цю давню цивілізацію археологи, здобувши під час розкопок важливий матеріал для відтворення давньої історії, відкривши тисячі шедеврів давнього мистецтва.

Выводы:Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Трипільська культура (широко відома також як культура «Кукутені-Трипілля») – археологічна культура часів неоліту та енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень), в якому Вікентій Хвойка вперше в Україні в 1897 році виявив і дослідив пам’ятки цієї культури. Творцями трипільської культури були племена, що просунулися з Балкан та Подунав’я у Прикарпаття (територія сучасних Румунії, Молдови та України). Пам’ятки її дослідники поділяють на три етапи: - ранній – 5300-4600 роки до н.е; - середній – 4600-3200 роки до н.е; - пізній – 3200-2750/2600 роки до н.е. Археологи дослідили не менше двадцяти великих трипільських поселень й знайшли там немало важливих матеріальних пам’яток трипільської культури: житла, господарські будівлі, вогнища, культові місця, знаряддя праці, зброю тощо. Одна з таємниць Трипільської культури – знайдені археологами рештки тисяч спалених будівель. Серед руїн – десятки, а іноді й сотні посудин, статуетки людей та тварин, інструменти, кістки тварин, а деколи і людей. На початку вивчення цієї культури В.Хвойка розглядав ці рештки як “будинки мертвих”. Інші археологи доводили, що це звичайні житла. Коли шукають корені народів, які жили на землях України, так чи інакше звертаються до Трипільської цивілізації. Трипілля – це перший хліб, перший метал, початок планетарного землеробського світогляду на теренах, які нині називаються Україною. Творці Трипілля стояли біля витоків цивілізації Європи і зробили дуже вагомий внесок у формування сучасної культури України.

Литература:1. Від Трипільської культури до сучасності. Відпочивайте в селах Київщини. Путівник – довідник / О.Бобровська, Г.Бондаренко, О.Брайчевська, О.Бреяк, В.Васильєв, З.Васіна, Д.Кепін, Л.Клочко, І.Кошман, Б.Магомедов, С.Рижов, Л.Смолякова, Ю.Тимочко, О.Титова, О.Трачук, О.Чебанюк. – К. 2004. – С. 81-84. 2. Давня кераміка України. Частина перша. Археологічні джерела та реконструкції / Рижов С. М. , Бурдо Н.Б., Відейко М.Ю., Магомедов Б.В. – К.: Інститут археології НАНУ, Товариство Коло-ра. – 2001. – С. 40, 41, 42, 44, 46, 48, 51, 52, 54. 3. Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних ( вільних ) економічних зон”. – К., 1992. 4. Зубарєв Л., Марченко Л. Херсонес – Херсон – Корсунь. Газета “День”, № 58, 30.03.2001. 5. Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження. – К., 1998. – с. 161-164. 6. Подорожі до Трипільської культури / В. Трачук. – К. 2004. – С. 32-33. 7. Україна: скарби музеїв і заповідників ( путівник ). – К., 1997. – С. 62.