Вплив тривожності на стресостійкість в підлітковому віці

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ АНАЛІЗУ ТРИВОЖНОСТІ ТА СТРЕСУ 5 1.1. Проблема тривожності й стресу в закордонній і вітчизняній психології 5 1.2. Характеристика тривожності у підлітковому віці 13 Висновки 21 РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТРИВОЖНОСТІ НА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 22 2.1. Методичний інструментарій проведення експерименту 22 2.2. Проведення емпіричного дослідження 24 2.3. Організація етапів дослідження взаємовпливу стресу і тривожності 30 Висновки 34 ВИСНОВКИ 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37 ДОДАТКИ 40

Вступление:Актуальність теми курсової роботи. Всебічний розвиток та виховання підростаючої особистості є однією з головних умов побудови демократичного суспільства. Кардинальні зміни в соціокультурній ситуації, що відбувається в Україні останнім часом, створюють нові умови для виховання кожної дитини особистістю з широким світоглядом, відкритої для сприйняття позитивного досвіду, вільної від психотравм. Шкільні роки є важливим етапом в житті людини, впродовж якого активно формується особистість, відбувається психічний розвиток, який нерідко супроводжується наявністю дитячих страхів, в тому числі і шкільних. Дослідження динаміки тривожності безпосередньо пов’язане з вивченням проблеми емоцій, яка недостатньо розроблена в психологічній науці. Деякі аспекти емоційних проявів особистості, що так чи інакше пов’язані з вивченням проблеми страхів, досліджувалися у працях Л.Н. Аболіна, П.К. Амохіма, А.М. Ананьєва, Г.М. Бреслова, О.П. Запорожця, К. Ізарда, Є.П. Ільїна та ін. Розкриття соціально-філософського аспекту проблематики тривожності стало предметом дослідження В.А. Андрусенко, А.О. Прохорова, С.С. Сизова та ін. Вивченню проблеми тривожності і стресів присвячено велику кількість досліджень зарубіжних психологів (Д. Бретт, О. Кандиш, Д. Лейн, Р. Мей, Е. Мілер, Б. Філліпс та ін). Об’єктом дослідження виступають тривога, страхи і стреси підлітків. Предмет дослідження – тривожність як психологічна детермінанта страхів, стресів. Мета дослідження – полягає у виявленні психологічних детермінант та закономірностей виникнення тривог і стресів в підлітковому віці, визначенні їх особливостей. Обрана мета обумовила такі завдання дослідження: 1) Визначити проблему тривожності й стресу в закордонній і вітчизняній психології . 2) Надати характеристику тривожності у підлітковому віці. 3) Визначити методичний інструментарій проведення експерименту. 4) Розглянути характеристику методик дослідження проблеми. 5) Здійснити емпіричне дослідження. 6) Здійснити дослідження взаємовпливу стресу і тривожності. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань сутності тривожності, стресів, страхів, їх причин, виявлення, діагностики страхів, зокрема, найбільш повно ці проблеми висвітлені у роботах Астапова В.Н., Баярда Р., Баярда Д., Блюма Г., Вилюнаса В.К., Дубровіної І.В., Кочубея Б., Новікової Є., Куклаєвої О., Левітова Н.Д., Лебединського В.В., Мишонової Н., Лоуена О., Парафіяна А.М. та інших дослідників. Діагностика страхів і тривожності та тести на їх визначення висвітлені у роботах С.В. Леві, А. Прихожан, Захарова А.І., Імедадзе І.В., Степанова С.С., Єрмолаевої М.В., Милановича Л.Г., Ч.Спілбергера, Ю. Ханіна та ряду ін. Методи дослідження: спостереження, бесіда, порівняння, узагальнення, діагностика, вивчення літератури з даної проблеми. Експериментальна база дослідження: дослідницько-експерементальна робота проводилася на базі ЗСШ №65 м. Києва. У дослідженні прийняли участь 50 юнаків, дівчат 11-х класів. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; двох розділів. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Таким чином, із проаналізованого дослідження можна зробити наступні висновки і узагальнення: Як і будь-яке комплексне психологічне утворення, тривожність характеризується складною будовою, що включає когнітивні, емоційні та операційний аспекти при домінуванні емоційного. У цілому, тривожність - це суб’єктивний прояв неблагополуччя особистості, її дезадаптації. Отже, тривожність - це риса особистості, готовність до страху. Це стан доцільного підготовленого підвищення уваги сенсорної й моторної напруги в ситуації можливої небезпеки, що забезпечує відповідну реакцію на страх. Через те, що страх – найголовніша складова тривожності, він має свої особливості. Функціонально страх служить попередженням про майбутню небезпеку, дозволяє зосередити увагу на її джерелі, спонукає шукати шляхи її запобігання. У самому загальному вигляді емоція страху виникає у відповідь на дію загрозливого стимулу. За даними розглянуть досліджень, велике число підлітків страждають від різних страхів і тривожності. Можна сказати, що дітям з перевагою високої тривожності варто знизити суб’єктивну значимість ситуацій і завдань і перенести акцент на осмислення діяльності й формуванні почуття впевненості в успіху. Підвищена тривожність припускає схильність до появи стану тривоги в людини в ситуаціях оцінки її компетенції. Тривожність, як риса характеру - це песимістична установка на життя, коли вона представляється як сповнена погроз і небезпек. Якщо в таких підлітків підсилюється тривожність, з’являються страхи - неодмінний супутник тривожності, то можуть розвиватися невротичні риси. Непевність у собі, як риса характеру - це погана установка на себе, на свої сили й можливості. Непевність породжує тривожність і нерішучість, а вони у свою чергу формують відповідний характер. Таким чином, невпевнений у собі, схильний до сумнівів, боязкий, тривожний підліток нерішучий, несамостійний, не рідко інфантильний. Невпевнений, тривожний підліток завжди недовірливий, а помисливість породжує недовіру до інших. Такий підліток побоюється інших, чекає глузування, образи. Це сприяє утворенню реакції психологічного захисту у вигляді агресії, спрямованої на інших. Так, один з найвідоміших способів, що часто вибирають підлітки, заснований, на простому умовиводі: «Щоб нічого не боятися, потрібно зробити так, щоб боялися мене». Маска агресії ретельно приховує тривогу не тільки від навколишніх, але й від самого підлітка. Проте, у глибині душі в них усе та ж тривожність, розгубленість і непевність, відсутність твердої опори. Негативний наслідок тривожності відбивається в тому, що, не впливаючи в цілому на інтелектуальний розвиток, високий ступінь тривожності може негативно позначитися на формуванні дивергентного (творчого) мислення, для якого властиві такі особистісні риси, як відсутність страху перед новим, невідомим. Таким чином, особистості, що відносяться до категорії високо-тривожних, схильні сприймати погрозу своєї самооцінки й життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати досить напружено вираженим станом тривожності.

Литература:1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. – М.: Академия, 1996. – 321 с. 2. Айзенк Х. Психологические теории тревожности // Тревога и тревожность (ред. В.М. Астапова). – СПб: Питер, 2001. – 118 с. 3. Арутюнян Л.З. Как лечить заикание. – М.: Высшая школа, 2003. – 98 с. 4. Астапов В.Н. Функциональный подход к изучению состояния тревоги // Психологический журнал, 2002, №5. – С. 8-9. 5. Байярд Р., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. – М.: МГПУ, 1991. – 88 с. 6. Баярд Р. Баярд Д. Волнение беспокойного подростка. – М.: Дело, 1978. – 112 с. 7. Блюм Г. Психоаналитические теории личности. – М.: Аспект-Пресс, 2005. – 286 с. 8. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. Под ред. Фельдштейна Д.И. – М.: Институт практической психологии, 1999. – 218 с. 9. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. – М.: Институт практической психологии, 2000. – 197 с. 10. В. Лаутербах Эффективность психотерапии: критерии и результаты оценки. – Х.: ХПУ, 2004. – 241 с. 11. В.Л.Леви. Приручение страха. – М.: Академия, 2005. – 310 с. 12. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М.: Дело, 1976. – 208 с. 13. Волков И.В. Некоторые секреты тренинговой работы // «Педагогические технологии», №4, 2001. – С.75-76. 14. Вольпе Д. На пути к созданию научной психотерапии // Эволюция психотерапии. Т.2. – М.: НФ "Класс", 1998. – 342 с. 15. Дерманова И. Б. Диагностика эмоционально-нравственного развития. – СПб: Дело, 2002. – 289 с. 16. Диагностика и коррекция психического развития школьников / Под ред. Я.Л.Коломинского, Е.А.Панько. – М.: Высшая школа, 1997. – 270 с. 17. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. – М.: Академия, 1997. – 246 с. 18. Ермолаева М.В., Миланович Л.Г. Методы работы психолога с детьми. – М.: Высшая школа, 2006. – 249 с. 19. Захаров А.И. Дневные й ночные страхи у детей. – Спб.: Союз, 2004. – 540 с. 20. Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. – М.: Академия, 1986. – 387 с. 21. Изорд К. Эмоции человека. – М.: МГУ, 1980. – 289 с. 22. Имедадзе И.В. Тревожность // Психологическое исследование, Тбилиси, 1996. – 75 с. 23. Кон И.С. Психология ранней юности. – М.: Ось-89, 1989. – 210 с. 24. Кочубей Б, Новикова Е. Ярлыки для тревоги // Семья и школа, 1988, №8. – С. 23,27. 25. Кочубей Б. Детские тревоги: что, откуда, почему?// Семья и школа, 1988, №7. – С. 11-12, 18. 26. Кочубей Б., Новикова Е. Как лечить тревожность // Семья и школа, 1988, №8. – С. 20-21. 27. Куклаева О. и др. Счастливый подросток. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – 135 с. 28. Лебедева Л. Д. Практика арт-терапии; подходы, диагностика, система занятий. – СПб: Дело, 2003. – 201 с. 29. Лебединский В.В. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция. – М.: Высшая школа, 2000. – 243 с. 30. Левитов Н.Д. Психическое состояние беспокойства, тревоги // Вопросы психологии, 1999, №1. – С. 34. 31. Лоуен О. Страхи // Психологічна газета, 1999, № 2(29). – С. 16. 32. Методики для усунення страху // Психологічна газета, 2004, № 3. – С. 10-11. 33. Мудрик А.В. Время поисков и решений или старшеклассникам о них самих. – М.: Высшая школа, 2000. – 198 с. 34. Мухина В.С. Возрастная психология. – М.: Академия, 1999. – 390 с. 35. Мышонова Н. Страхи здоровых людей. – СПб: Дело, 2003. – 147 с. 36. Наенко Н.И. Психическая напряженность. – М.: Институт практической психологии, 2005. – 168 с. 37. Немов Р.С. Психология. Кн. №2. – М.: Просвещение Владос, 2002. – 574 с. 38. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты проблемы. – М.: Аспект-Пресс, 2004. – 287 с. 39. Оршанская М.В. Практическая психология в начальной школе. – М.: Академия, 1998. – 261 с. 40. Парафиян А.М. Причины и профилактика и преодоление тревожности. // Психологическая наука и образования, 1998, №2. – С. 20-21, 23.