Основи теорії аргументації: правил, помилки, хитрощі в аргументації. Приклади.

Содержание:ВСТУП 3 1. Правила, помилки і хитрощі щодо тези 3 2. Правила, помилки і хитрощі щодо аргументів 6 3. Правила, помилки і хитрощі щодо форми 11 ВИСНОВКИ 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 14

Вступление:Аргументація у найбільш широкому розумінні слова — це процес обґрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності. Обгрунтування може здійснюватися різними способами: ♦ положення можуть бути обгрунтовані шляхом безпосереднього звернення до дійсності (експеримент, спостереження тощо); ♦ обгрунтування може бути здійснене за допомогою вже відомих положень (аргументів) шляхом побудови певних міркувань (доказів). У цьому випадку людина також певним чином звертається до дійсності, але вже не безпосередньо, а опосередковано. У курсі логіки вивчається саме така аргументація. У її структурі відрізняють тезу; аргументи та форму (схему). Теза — це положення, яке необхідно обгрунтувати. Аргументи — це твердження, за допомогою яких обгрунтовується теза. Форма, або схема аргументації, — це спосіб, який застосовується для обгрунтування тези. Аргументуючи чи критикуючи, важливо дотримуватися певних правил, а також бути обізнаним з найтиповішими можливими помилками, що можуть зустрічатися в процесах аргументації та критики. Відповідно до структури аргументації та критики розрізняють три види правил: ♦ правила щодо тези; ♦ правила щодо аргументів; ♦ правила щодо форми. Дотримання цих правил допоможе уникнути власних помилок і віднайти помилки та хитрощі, які застосовує опонент.

Выводы:Аргументуючи чи критикуючи, важливо дотримуватися певних правил, а також бути обізнаним з найтиповішими можливими помилками, що можуть зустрічатися в процесах аргументації та критики. Існують такі правила щодо тези й антитези: 1. Теза повинна бути сформульована чітко й ясно. З цим правилом пов’язані такі хитрощі: «вимога надмірного уточнення тези», «умисне нерозуміння тези», «необґрунтоване звинувачення в неясності», «нечітке формулювання тези». 2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації або критики. Порушення правила призводить до такої помилки як «підміна тези» («підміна тези сильнішим твердженням», «підміна тези слабшим твердженням», «підміна тези посиланням на особисті якості людини», «втрата тези»). З цим правилом пов'язані такі хитрощі: «послаблення тези аргументації», «посилення тези критики» та «логічна диверсія». Існують такі правила щодо аргументів та демонстрації. 1. Аргументи повинні бути сформульовані ясно й чітко. 2. Аргументи повинні бути висловлюваннями, які повністю або частково обґрунтовані. Порушення цього правила призводить до помилки «необґрунтований аргумент»: «хибний аргумент», «брехливий аргумент», «випередження основи», «підміна критики тези критикою аргументів». 3. Обґрунтування аргументів повинне проводитися незалежно від тези. Порушення цього правила призводить до помилки «коло в обґрунтуванні». 4. Аргументи повинні бути достатніми для обґрунтування тези. Може виникнути помилка «надмірне обґрунтування». З правилами щодо аргументів пов'язані хитрощі, які досить часто зустрічаються в процесах аргументації/критики: «аргумент до особи», «аргумент до публіки», «аргумент до мас», «аргумент до людини», «аргумент до пихи», «аргумент до авторитету», «аргумент до освіченості», «аргумент до жалю», «аргумент до фізичної сили» та «адвокатський аргумент».

Литература:1. Жоль К.К. Логіка. – М., 2004. 2. Кириллов В.И., Орлов Г.А., Фокина Н.И. – Упражнения по логике. – М.: Проспект, 2006. – 184с. 3. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 535с. 4. Огородников В.П. Логика. Законы и принципы правильного мышления. – СПб.: Питер, 2004. – 176с. 5. Рабле Ф. Гаргантюа та Пантагрюель. - К.: 1984. – С. 21. 6. Сопер П. Основы искусства речи. – М.: 1992. – С. 251. 7. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 224с.