Російсько-Китайські відносини

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-КИТАЙСЬКИХ ВІДНОСИН 7 1.1. Історіографія та джерельна база дослідження 7 1.2. Історія становлення та розвитку російсько-китайських відносин 14 1.3. Зовнішньополітичне положення Росії на початку 90-х рр. ХХ ст. 30 1.4. Зовнішньополітичне положення Китаю на початку 90-х рр. ХХ ст. 38 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РОСІЙСЬКО-КИТАЙСЬКИХ ВІДНОСИН 43 2.1. Відносини Росії і Китаю в рамках Шанхайської організації співробітництва 43 2.2. Російсько-китайські відносини й проблеми глобалізації 55 РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ РОСІЙСЬКО-КИТАЙСЬКИХ ВІДНОСИН ТА ПЕРСПЕКТИВ ЇХ РОЗВИТКУ 71 3.1. Розвиток співробітництва між Росією та Китаєм в останні роки 71 3.2. Формування російсько-китайських міждержавних відносин нового типу 80 ВИСНОВКИ 89 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 93 ДОДАТКИ 104

Вступление:Актуальність теми дипломної роботи. Актуальність теми дослідження визначається винятковою важливістю зовнішньоекономічних зв’язків Російської Федерації й Китайської Народної Республіки. Історичні зміни у світі, що підсилюються взаємовплив національних економік, зробили актуальним процес дослідження форм і методів основних напрямків економічного співробітництва різних народів, тим більше, коли мова йде про дві сусідні держави, - Росію й Китай, які мають загальні кордони на північному сході. Інтерес до економічного співробітництва з Китаєм давно вже став характерною рисою російської держави. Причому ще коли вперше встановилися прямі й постійні торгово-дипломатичні й культурні зв’язки між двома країнами, вони диктувалися не тільки геополітичними реаліями: безпосереднім сусідством Росії з могутньою далекосхідною державою. Як і Європа, Росія постійно намагалася зміцнити взаємовигідні економічні зв’язки з Китайською державою. Однак, незважаючи на ці зусилля, історія економічних, та й інших форм співробітництва між Росією й Китаєм є цікавою темою для подальших досліджень. За відносно невеликий проміжок часу на зміну періоду «Великої дружби» прийшло десятиліття ідеологічної конфронтації. У цей період не економічні, а воєнно-стратегічні фактори стали визначальними в радянсько-китайських відносинах. Залежно від конкретної міжнародної й внутрішньополітичної ситуації, відношення до Китаю в суспільній свідомості коливалося від ідей «братання» з «пригнобленими народними масами Китаю» до відвертий антикитайських настроїв. 90-і роки XX століття й початок XXI століття ознаменувався всебічно поліпшення між Китайською Народною Республікою й правонаступником СРСР -Російською Федерацією. З переходом обох країн до більш гнучкої зовнішньої політики, усуненню ідеологічних розбіжностей, стали намічатися умови для досягнення взаєморозуміння, що привело в підсумку до нової політико-економічної доктрини «стратегічного співробітництва», при якій панувала б не військова сила, а добросусідство й співробітництво в галузі економіки, науки, техніки, культури й т.д. Інтенсивність і якість цього процесу в наш час залежить багато в чому від ступеня й глибини наукового осмислення історичного досвіду подібного співробітництва. У зв’язку з обстановкою у світі, що змінилася останнім часом, зростає значення зв’язків Російської Федерації з Китаєм, як близьким сусідом і найбільшою державою світу. А це, у свою чергу, викликає потребу в переосмисленні досвіду російських-китайських відносин. Таким чином, актуальність теми дипломного дослідження в першу чергу обумовлена потребами сучасного етапу розвитку російсько-китайських відносин, що вимагає поглибленого вивчання й переосмислення недавніх історичних реалій розвитку економік двох країн, сучасного стану економічної ситуації Китаю й Росії. Метою дипломної роботи є розгляд та аналіз російсько-китайських відносин. Об’єктом дослідження є зв’язки Росії і Китая та їх місце на світовій арені, предметом дослідження є передумови становлення, розвитку та перспектив міжнародного співробітництва Росії і Китая. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути історіографію та джерельна база дослідження; - висвітлити історію становлення та розвитку російсько-китайських відносин; - визначити зовнішньополітичне положення Росії та Китаю на початку 90-х рр. ХХ ст.; - здійснити аналіз розвитку російсько-китайських відносин; - провести дослідження сучасного стану російсько-китайських відносин та обґрунтувати перспективи їх розвитку. Теоретичною та методологічною основою даного дипломного дослідження стали підручники, методичні посібники, хурнали, монографії в галузі міжнародних відносин. Хронологічні межі дипломної роботи охоплюють період від розпаду СРСР у 1991 році і до наших днів. З погляду хронологічних рамок роботи дослідження розгорнуте в постбіполярному проблемно-хронологічному контексті початку 90-х років XX століття-початку XXI століття. При цьому аналіз специфіки й трансформації міжнародних відносин Росії й Китая провадиться з урахуванням сучасних явищ, процесів і тенденцій в сучасному світі. У той же час, основний акцент зроблений на період із середини 90-х років, відзначений істотною активізацією російсько-китайського співробітництва. Виходячи з визначення об’єкта дослідження, було обрано такі методи: системний, компаративний, проблемно-хронологічний. Компаративний аналіз дав змогу на основі порівняння виявити загальне і особливе в відносинах Росії з Китаєм. Проблемно-хронологічний метод дозволяв вивчити проблеми дослідження в їх часовій послідовності і динаміці. Метод системного аналізу дозволив досліджувати взаємовідносини між Росією та Китаєм як певну систему із своїми внутрішніми зв’язками та механізмами взаємодії. Наукова новизна дипломної роботи визначається передусім тим, що вона є глибоким дослідженням сучасного стану й можливих перспектив розвитку стосунків Росії з Китаєм. Фактичні дані, викладені в дослідженні, їхня інтерпретація, висновки й рекомендації можуть бути застосовані для подальшого наукового аналізу російсько-китайських економічних зв’язків на сучасному етапі розвитку міжнародного співробітництва двох країн, а також при розробці спеціальних лекційних курсів у різних навчальних закладах. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань дипломної роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:Отже, із проаналізованого дослідження можна зробити наступні висновки та узагальнення: Інтерес до економічного співробітництва з Китаєм давно вже став характерною рисою російської держави. Причому ще коли вперше встановилися прямі й постійні торгово-дипломатичні й культурні зв’язки між двома країнами, вони диктувалися не тільки геополітичними реаліями: безпосереднім сусідством Росії з могутньою далекосхідною державою. Як і Європа, Росія постійно намагалася зміцнити взаємовигідні економічні зв’язки з Китайською державою. Становленню й розвитку окремих сторін російсько-китайських економічних зв’язків присвячений ряд робіт економістів, соціологів, істориків, спеціалістів міжнародних відносин. У першій половині 90-х років минулого століття вийшли у світ ряд теоретичних розробок, у яких з різним ступенем об’єктивності були досліджені економічні проблеми Російської Федерації, у тому числі й міжнародні. Деякі проблеми міжнародних економічних відносин Росії одержали висвітлення в підручниках і навчальних посібниках, присвяченим зовнішньоекономічним зв’язкам Росії на різних етапах її розвитку. Однак у цих працях майже не зачіпається економічне співробітництво Російської Федерації й Китайської Народної Республіки. Проведений у дипломній роботі огляд джерел дозволяє зробити висновок про інформаційну насиченість виявлених матеріалів, що дозволяють досліджувати процес російсько-китайських економічних зв’язків в 90-і роки XX століття. Досліджуючи історію становлення та розвитку російсько-китайських відносин, насамперед, необхідно відзначити, що Росія й Китай на продовженні трьох останніх десятків років послідовно проводять лінію на зміцнення взаємовигідних політичних і економічних відносин. Насамперед, вони постійно, як дружні держави, надають одна одній взаємну допомогу й підтримку в міжнародних організаціях, різних форумах, насамперед у відстоюванні своєї територіальної цілісності, суверенітету, у протидії втручанню в їхні внутрішні справи, у захисті їхніх економічних інтересів і т.д. В основі такої взаємодії лежить збіг позицій двох країн по ряду найважливіших міжнародних проблем, причому деякі із цих питань розглядаються ними через призму нарощування координації спільних взаємовигідних дій. Зокрема, виявилася спільність підходів Китайської Народної Республіки й Російської Федерації до принципів, на яких повинен будуватися прийдешній світопорядок, до ролі ООН і Ради Безпеки, до пріоритету переговорів і інших невоєнних методів рішення конфліктів, до шляхів стабілізації обстановки в суміжних Китаю й Росії районах, а також в Азіатсько-тихоокеанському регіоні. Аналіз російсько-китайських відносин свідчить про те, що: - по-перше, у Росії й Китаю були певні протиріччя в міжнародних відносинах, але їм практично завжди вдавалося зберегти мир, не вступати у великомасштабні воєнні дії проти один одного й не повідомляти війни один одному; - по-друге, Росія й Китай постійно вдосконалювали ті або інші форми союзницьких взаємин, які використовували в практичній діяльності; - по-третє, відносини Росії й Китаю будуються на договорах про дружбу й співробітництво двох країн, які, незважаючи на деякі розбіжності, в основному, виконувалися; - по-четверте, ідеологічні й особистісні фактори завжди мали істотне значення у відносинах, але їхня роль бувала як позитивною, так і негативною, а в останні десять років значно зміцніла й для цього є надійна основа добросусідських відносин між двома країнами. Останнє десятиліття XX століття ознаменувалося важливими позитивними зрушеннями у відносинах між Росією й Китаєм. Сьогодні, на початку XXI століття, відносини між Росією й Китайською Народною Республікою, що опираються на історичні традиції добросусідства й дружби між народами двох країн, характеризуються стійким розвитком у політичній, економічній, торговельній, науково-технічній і іншій сферах. Глобалізація формує нові виклики світовому співтовариству й вимагає створення належної політико-правової інфраструктури з урахуванням інтересів самостійних учасників зовнішньополітичної діяльності. Перед державами виникає завдання виробити розумний підхід до глобалізації, створити взаємовигідні механізми керування цією тенденцією. Ці зміни, а також названі вище теоретичні й практичні завдання обумовлюють необхідність пошуку нових орієнтирів зовнішньої політики в умовах глобалізації. У зв’язку із цим виникає необхідність розуміння місця й ролі РФ і КНР у новій геополітичній ситуації й можливих перспективах їхніх відносин в умовах глобалізації - не тільки з національно-державної точки зору, але й з позиції їхнього можливого внеску в процес глобалізації й у запобігання або зм’якшення різноманітних глобальних криз. У політичному співробітництві РФ і КНР і на глобальному, і на регіональному рівнях, і на рівні двосторонніх відносин слід зазначити наявність факторів як стимулюючий прогрес російсько-китайських зв’язків, так і гальмуючих або навіть охолоджуючих їхній позитивний зміст. Крім того, у Росії й Китаю є широкий спектр взаємних інтересів у сфері безпеки. Оптимальна, з погляду інтересів Китаю, модель економічного співробітництва з Росією заснована на одержанні зростаючих обсягів російських енергоресурсів, що дозволяють вирішити завдання зниження напруженості з нафтою на внутрішньому ринку й джерел, що забезпечують диверсифікованість, її імпорту. Обидві сторони можуть і надалі використовувати об’єднані зусилля для боротьби проти тероризму, поширення зброї масового знищення (ОМУ), незаконної передачі легкої й стрілецької зброї (ЛСО), а також підтримувати ініціативи інших держав, спрямовані на припинення або запобігання подібних дій. Перспектива відносин Росії й Китаю у великому ступені залежить від сукупного комплексного розвитку багатьох факторів, які приводять до зміни міжнародних статусів цих двох держав і світового порядку.

Литература:1. Александров В. Внешняя политика - алгоритмы перехода // Межд. жизнь. - 2001. - N5. - С. 19. 2. Александрова М. В. Состояние, проблемы и потенциал приграничного и межрегионального сотрудничества РФ и КНР // Российско-китайские отношения состояние перспективы. М., 2005. 3. Балакин В.И. О российско-китайских отношениях стратегического партнерства в глобализирующемся мире // Россия и Китай - сотрудничество в условиях глобализации. М., 2005. 4. Богатуров А. Три поколения внешнеполитических доктрин России // Международные процессы, Том 5. № 1(13). Январь-апрель 2007. 5. Болятко А. Угрозы и вызовы России в Азиатско-Тихоокеанском регионе // Проблемы Дальнего Востока, 2000, №3. 6. Бондар П.Р. Країни СНД. – Питання Економіки, 2006. – №9. – 120 с. 7. Боришполец К. П. Китайский вектор глобального сотрудничества // Северо-восточная и Центральная Азия: динамика международных и межрегиональных взаимодействий. М., 2004. С. 43. 8. Боришполец К. П. Китайский вектор глобального сотрудничества // Северо-восточная и Центральная Азия: динамика международных и межрегиональных взаимодействий. М., 2004. С. 48. 9. Ван Цисы «Главные особенности новой ситуации и внешняя политика Китая» // Сяньдай гоцзи гуаньси, 2003. № 4. 10. Ван Цисы «Главные особенности новой ситуации и внешняя политика Китая» //Сяньдай гоцзи гуаньси, 2003. № 4. С. 1. 11. Внешняя политика и безопасность современной России 1991—2002. В 4-х т. М., 2002. 12. Волкова Е. Внешняя политика России: европейский контекст // МЭИМО. - 2002. -N9. - С. 18. 13. Воскресенский А.Д. Внешняя политика России в Северо-Восточной и Центральной Азии: вызовы, возможности и перспективы // Северо-восточная и центральная Азия: динамика международных и межрегиональных взаимодействий. М., 2004. 14. Воскресенский А.Д. Влияние российско-китайского стратегического взаимодействия на международные отношения и безопасность в АТР // Россия и Китай—сотрудничество в условиях глобализации. М., 2005. С. 44. 15. Гаврилюк О. В., Румянцев А. П. Економічна інтеграція в сучасному світі. – К.: Наукова думка, 2005. – 400 с. 16. Галенович Ю.М. Возможные направления российско-китайского глобального партнерства // Российско-китайские отношения состояние перспективы. М., 2005. 17. Галенович Ю.М. Ипостаси Китая в современных международных отношениях // Китай в мировой политике. М., 2003. 18. Галенович Ю.М. Россия-Китай-Америка: От соперничества к гармонии интересов? — М.: «Русская панорама», 2006. 19. Галенович Ю.М. К вопросу о российско-китайском глобальном партнерстве // Россия и Китай—сотрудничество в условиях глобализации. М., 2005. С. 31. 20. Галенович Ю.М. Россия-Китай-Америка: От соперничества к гармонии интересов? – М.: «Русская панорама», 2006. 21. Галенович Ю.М. Россия-Китай-Америка: От соперничества к гармонии интересов? — М.: «Русская панорама», 2006. 22. Гельбрас В. Китайская миграция: мифы и действительность // Мост через Амур. Внешние миграции и мигранты в Сибири и на Дальнем Востоке. Сборник материалов международного исследовательского семинара. М. – Иркутск, 2004. 23. Гизе К. Мобильность и миграция в Китае // Народонаселение и экология - ключевые факторы реформ. Институт Дальнего Востока РАН, Вып. 3-4, М., 2003. 24. Гу Гуанъфу. Перспективы китайско-российских отношений на перекрестке веков // Исследование социального развития Европы и Азии (Институт социального развития Европы и Азии Центра изучения развития при Госсовете КНР), Пекин, 2004, № 85. 25. Давыдов А.С. Китай в современной внешнеполитической стратегии США // Проблемы Дальнего Востока. 2005. №3. 26. Демченко А. М. Эволюция российско-китайских отношений в 1990-е годы (политический, торгово-экономический и военно-технические аспекты отношений). Канд. дисс., М., 2003. 27. Добреньков В.И. Глобализация и Россия: Социологический анализ. М., 2006. 28. Добреньков В.И. Глобализация и Россия: Социологический анализ. М., 2006. С. 3. 29. Жирнов Д.А. Внешнеполитическое сотрудничество России и Китая в контексте формирования постбиполярной модели международных отношений // Северо-восточная и Центральная Азия: динамика международных и межрегиональных взаимодействий. М., 2004. 30. Жирнов Д.А. Внешнеполитическое сотрудничество России и Китая в контексте формирования постбиполярной модели международных отношений //Северо-восточная и Центральная Азия : динамика международных и межрегиональных взаимодействий. М., 2004.С. 21. 31. Жирнов Д.А. Модель международных отношений в контексте взаимодействия России и Китая. М., 2002. С. 78. 32. Жирнов Д.А. Россия и Китай в современных международных отношениях. М., 2002; Ивашов Л. Россия – Китай: перспективы военно-технического сотрудничества // Аналитические записки. М., 2006. 33. Жирнов Д.А. Россия и Китай в современных международных отношениях. М., 2002. С. 55. 34. Ивашов Л. Россия – Китай: перспективы военно-технического сотрудничества // Аналитические записки. М., 2006. С. 54. 35. Клепацкий Л. Глобализация и национальные интересы // Международная жизнь. M., 2000. №1. 36. Клепацкий Л. Глобализация и национальные интересы // Международная жизнь. M., 2000. №1. С.87. 37. Кожокин Е. Российский парламент и внешняя политика // Межд. жизнь. - 2002. - N8-9. - С. 65. 38. Косолапов Н. Внешнеполитическое сознание: категория и реальность // МЭИМО. - 2002. - N9. - С. 5. 39. Кузык Б.Н., Титаренко М.Л. Китай – Россия 2005: стратегия соразвития. М.: Институт экономических стратегий. 2006. 40. Ли В.Ф. Неблоковые сценарии безопасности в АТР: иллюзии и реальности? // Проблемы обеспечения безопасности в АТР / Ред. Е. Бажанов. М.: Научная книга, 1999. С. 211. 41. Ли Син. Об оздоровлении мирового порядка и новом мышлении в китайской дипломатии // Проблемы Дальнего Востока, 2006, № 3. 42. Ли Син. Об оздоровлении мирового порядка и новом мышлении в китайской дипломатии // Проблемы Дальнего Востока, 2006, № 3. 43. Лузянин С.Г. Россия и Китай в Центральной Азии Проблемы развития ШОС // Российско-китайские отношения состояние перспективы. М., 2005. 44. Лузянин С., Сафронова Е., Свешников А.Некоторые итоги внешнеполитической активности КНР в 2005 году // Проблемы Дальнего Востока, 2006, № 3. 45. Лю Цзайци. Китайско-росийские отношения в новой геополитической ситуации (1991—2003 гг.): политико-дипломатические аспекты. М.: Ин-т Дальн. Вост. РАН, 2004. 46. Лю Цзайци. Китайско-российские отношения в новой геополитической ситуации (1991—2003 гг.): политико-дипломатические аспекты. М.: Ин-т Дальн. Вост. РАН, 2004. 47. Лю Цинцай «Современная внешняя политика Китая и китайско-российские отношения» // «Проблемы Дальнего Востока», 2004, №5. 48. Международные экономические отношения. Интеграция: Учебное пособие для вузов / Ю.А. Щербанин, К.Л. Рожков, В.Е. Рыбалкин, Г. Фишер. М: ЮНИТИ, 1997. - 128 с. 49. МИД России. Обзор внешней политики Российской Федерации. 28 марта 2007. Москва. 50. Михеев В. Китай в свете тенденции глобализации и азиатского регионализма // Проблемы Дальнего Востока, 2000, №3. 51. Міжнародні економічні відносини: підручник / Під ред. Філіпенко А.С. - К.: Либідь, 2006. – 371 с. 52. Міжнародні економічні відносини: система регулювання міжнародних економічних відносин / Філіпенко А.С., Бураковський І.В., Будкін В.С. та ін. – К.: Либідь, 2004. – 254 с. 53. Мочульский А.Ф. Об аналитической записке ЦИВА Шанхайская организация сотрудничества: структурное оформление и перспективы развития // Аналитические доклады Научно-координационного совета по международным исследования МГИМО (У) МИД России. М., 2006. 54. Николаенко В. Развивающиеся страны в нашей политике (Россия) // Межд. жизнь. - 2002. - N5. - С. 14. 55. Основи світогосподарських зв’язків. Під ред. Гриневої В.Н., Парамонова В. В. – Х.: Основа, 2003. – 266 с. 56. Остроухов О.Л., Салицкий А.И. Внешняя политика КНР: обеспечение суверенитета и целей развития / Китай в мировой политике. М., 2003. 57. Панченко М. Ю. Российско-китайские отношения и обеспечение безопасности в АТР. М., 2004. 58. Панченко М. Ю. Российско-китайские отношения и обеспечение безопасности в АТР. М., 2004. C. 148. 59. Панченко М. Ю. Российско-китайские отношения и обеспечение безопасности в АТР. М., 2004. С. 132. 60. Подробнее см: Салицкий А., Фисюков В. Российско-китайская торговля: сдвиги, проблемы, перспективы // Аналитические записки. М., 2006. С. 5. 61. Портяков В.Я. Россия и Китай в мировой экономике // Россия и Китай—сотрудничество в условиях глобализации. М., 2005. 62. Президент России. Выступление на совещании с послами и постоянными представителями Российской Федерации. 27 июня 2006 г. Москва. С. 1 (http//www.kremlin.ru/text/appears/ 2006/06/107802/shtml). 63. Примаков Е. Международные отношения накануне ХХІ века: проблемы, перспективы // Межд. жизнь. - 2006. - N10. - С. 3. 64. Проблемы вхождения России в мировое хозяйство (доклад Института внешнеэкономических исследований РАН) // Межд. жизнь. - 2006. - N10. - С. 70. 65. Рогачев И.А. Российско-китайское торгово-экономическое сотрудничество: тенденции и перспективы развития // Аналитические доклады Научно-координационного совета по международным исследованиям МГИМО (У) МИД России. Выпуск 1 (6). М., 2006. 66. Рогачев И.А. Российско-китайское торгово-экономическое сотрудничество: тенденции и перспективы развития // Аналитические доклады Научно-координационного совета по международным исследованиям МГИМО (У) МИД России. Выпуск 1 (6). М., 2006. С. 36. 67. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Качана Є.П. – К.: Вища школа, 2005. – 421 с. 68. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Ковалевського В.В., Михайлюка О. Л., Семенова В. Ф. – К.: Знання, 2005. – 451 с. 69. Российско-китайские отношения. Состояние, перспективы. Рук. проекта М.Л. Титаренко. М.: РАН. Институт Дальнего Востока, 2005. 412 с. 70. Салицкий А., Фисюков В. Российско-китайская торговля: сдвиги, проблемы, перспективы // Аналитические записки. М., 2006. 71. Санакоев С.Ф. Об аналитической записке «Российский подход к Китаю на рубеже веков: проблемы и перспективы» // Аналитические доклады Научно-координационного совета МГИМО (У) МИД России. Выпуск 1 (6). С. 22. 72. Сафронова Р.И., Тихонов О.С. Проблемы центрально-азиатской интеграции в контексте ШОС // Китай в мировой и региональной политике. М., 2003. С. 91. 73. Свешников А.А. Концепции КНР в области внешней политики и национальной безопасности // Китай в мировой политике. М., 2003. 74. Свешников А.А. Влияние американского фактора в Центральной Азии и российско-китайские отношения // Китай в мировой и региональной политике. М., 2004. С. 76. 75. Свешников А.А. Концепции КНР в области внешней политики и национальной безопасности // Китай в мировой политике. М., 2003. 76. См. об этом: Волохова А. Изменения во внешнеполитических концепциях КНР // Проблемы Дальнего Востока, 2006, № 3. 77. Титаренко М.Л. О значении комплексного социально-экономического развития Сибири, Дальнего востока и российского севера для возрождения России и ее интеграции в АТР // Выступление на Байкальском экономическом форуме. Сентябрь 2003 г. 78. Титаренко М.Л. Российско-Китайское торгово-экономическое сотрудничество в контексте глобализации и интеграционных процессов в АТР // Выступление на XI международной научной конференции «Китай, китайская цивилизация и мир». 27 сентября 2000 г., с.149. 79. Титаренко М.Л. Россия - Китай: новые возможности экономического сотрудничества в крупнейших субрегионах Азии // Выступление на международной конференции в Урумчи 9 сентября 2002 г. 80. Титаренко М.Л. Россия. Безопасность через сотрудничество. Восточно-азиатский вектор. М., 2003. 81. Титаренко М.Л. Россия: безопасность через сотрудничество. Восточно-азиатский вектор. М., 2001. 82. Титаренко М.Л. Россия: безопасность через сотрудничество. Восточно-азиатский вектор. М., 2001. С. 66. 83. Томберг И. Энергодиалог Россия – Китай: новые тенденции // Аналитические записки. М., 2006. 84. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. М.: ИНФРА М, 1998. - 496 с. 85. Хоу Вэнъчжу. Политика Китая в отношении внешней миграции // Проблемы Дальнего Востока. 2002. № 6. 86. Хэ Вэйган «Сотрудничество и расхождения в отношениях КИТАЯ, США И России в рамках международной системы»//« Сяньдай гоцзи гуаньси», 2004, №3. 87. Хэ Вэйган. Сотрудничество и расхождения в отношениях КИТАЯ, США И России в рамках международной системы // Сяньдай гоцзи гуаньси, 2004, №3. 88. Хэ Вэйган. Сотрудничество и расхождения в отношениях Китая, США и России в рамках международной системы // Сяньдай гоцзи гуаньси, 2004, № 3. 89. Цзи Чжие. Альтернативное сотрудничество: региональная внешняя политика России В АТР и китайско-российское сотрудничество // Гоцзи маои, 2003, №12. 90. Цзи Чжие. Альтернативное сотрудничество: региональная внешняя политика России в АТР и китайско-российское сотрудничество // Гоцзи маои, 2003, №12. 91. Цзя Цинго. В китайской политике США существуют переменные величины // Сяньдай гоцзи гуаньси, 2004. № 11. 92. Цыплаков С., Попов Е. Российско-китайское торгово-экономическое сотрудничество: проблемы и перспективы // Проблемы Дальнего Востока. 2003, №4. 93. Чжан Юйсинь. Взаимоотношения Китая, США и Россия в современном мире. // Социально-гуманитарные знания. 2006. Дополнительный выпуск. – М., 2006. 94. Чжан Юйсинь. Интересы Китая, России и США в Центральной Азии и возможность сотрудничества между ними. // Славянские народы на Северном Кавказе: Современные демографические процессы / Материалы Третьей региональной научно-практической конференции (Ростов-на-Дону, 1-2 декабря 2005 г.) / Под редакцией В.В.Черноуса. Издательство СКНЦ ВШ. Ростов-на-Дону. 2006. 95. Чжан Юйсинь. Основные направления развития национальных интересов Китая. // Объединенный научный журнал. – М.: 2006. № 16. 96. Чжан Юйсинь. Перспективы стратегического партнерства Китая и России // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. 2007. № 1. 97. Чжан Юйсинь. Политическое сотрудничество Китая и России (1991-2004). // Актуальные проблемы гуманитарных наук в 21 веке / Материалы VI-й международной конференции молодых ученых гуманитарных факультетов МГУ им. М.В. Ломоносова. – М.: МАКС-Пресс. 2004. 98. Чжан Юйсинь. Россия во внешней политике Китая // Федерация. – М.: 2006. №9. 99. Чжоу Вэньчжун. Внешняя политика Китая и отношения Китая с США и Европой в новом столетии // Гоцзи чжаньюэ яньцзю, 2004. 100. Ши Инхун. Возрождению Китая нужно пять элементов // Гоцжи сяцюй даобао. 22.03.2004. 101. Шлыпдов Л. О некоторых аспектах российско-китайского взаимодействия на международной арене // «Проблемы Дальнего Востока», 2006, №1. 102. Яскина Г. С. Россия — Китай — Индия: перспективы трехстороннего сотрудничества // Проблемы Дальнего Востока, 2003, № 1. 103. Cohen, Dr. Ariel. (18 July 2001). «The Russia-China Friendship and Cooperation Treaty: A Strategic Shift in Eurasia?». The Heritage Foundation. 104. Cohen, Dr. Ariel. (24 October 2005). «Competition over Eurasia: Are the U.S. and Russia on a Collision Course?». The Heritage Foundation. 105. Colson, Charles. (5 August 2003). «Central Asia: Shanghai Cooperation Organization Makes Military Debut». Radio Free Europe / Radio Liberty. 106. Daly, John. (19 July 2001). «‘Shanghai Five’ expands to combat Islamic radicals». Jane’s Terrorism & Security Monitor. 107. Gill, Bates and Oresman, Matthew, China’s New Journey to the West: Report on China’s Emergence in Central Asia and Implications for U.S. Interests, CSIS Press, August 2003 108. http://www.kremlin.ru/appears/2008/03/08/2237_type63377type63380_161952.shtml 109. John Keefer Douglas, Matthew B. Nelson, and Kevin Schwartz; "Fueling the Dragon’s Flame: How China’s Energy Demands Affect its Relationships in the Middle East." PDF (162 KiB), United States-China Economic and Security Review Commission, October 2006. 110. Navrozov, Lev. (17 February 2006). «The Sino-Russian ‘Shanghai Cooperation Organization’». NewsMax.com. 111. Oresman, Matthew, "Beyond the Battle of Talas: China’s Re-emergence in Central Asia"PDF (4.74 MiB), National Defense University Press, August 2004 112. Rege V. Business Guide to the Uruguay Round. Geneva: ITC/CS, 1995. - 426p. 113. Stakelbeck, Frederick W., Jr. (8 August 2005). «The Shanghai Cooperation Organization». FrontPageMagazine.com. 114. Sznajder, Ariel Pablo, «China’s Shanghai Cooperation Organization Strategy» University of California Press, May 2006 115. Yom, Sean L. (2002). «Power Politics in Central Asia: The Future of the Shanghai Cooperation Organization». Harvard Asia Quarterly 6 (4) 48-54.