Призначення та роль державного кредиту в Україні

Содержание:Розділ 2. Стан державного кредиту в Україні 2 2.1 Оцінка державних боргових зобов’язань України 2 2.2 Порядок здійснення запозичень до державного бюджету та організація емісії облігацій 12 Розділ 3. Удосконалення механізму управління внутрішнім державним боргом країни 29 3.1 Напрямки вдосконалення управління та обслуговування внутрішнього державного боргу 29 3.2 Світова практика застосування державних цінних паперів у реалізації грошово - кредитної політики 45 Висновки 56 Перелік використаних джерел 61

Выводы:Ефективність використання державних запозичень значною мірою залежить від системи управління боргом. Управління державним боргом — одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важлива умова її фінансової стабільності. Процес управління боргом має декілька етапів: залучення коштів; використання коштів; повернення боргу і виплата відсотків. Державне управління залученням коштів, як правило, здійснюється в контексті бюджетного процесу, де законом "Про державній бюджет" на відповідний рік встановлюються граничні розміри боргу і державні гарантії його повернення. Мета політики управління боргом — одержати найвищий ефект від фінансування за рахунок запозичених коштів та уникнути макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу в майбутньому. Управління розміщенням запозичених коштів є основним елементом усієї системи управління боргом держави. Тому залучені кошти повинні використовуватися для фінансування зростання виробничих потужностей. При цьому повинно збільшуватися виробництво товарів не лише для внутрішніх потреб, а й експорт продукції, конче необхідний для одержання іноземної валюти на обслуговування та погашення зовнішнього боргу. Якщо цього не буде, то платежі з обслуговування боргу досягнуть неприпустимо високої частки експорту та вітчизняного виробництва. В результаті комерційні кредитори, побоюючись імовірних неплатежів, скорочуватимуть кредитування країни. Обсяг залучених зовнішніх позик для будь-якої країни визначається двома факторами: по-перше, скільки капіталу країна може поглинути, по-друге, який обсяг боргу вона може обслуговувати без ризику виникнення кризи платежів. При обчисленні цих факторів повинні враховуватись як короткотермінові, так і довготермінові характеристики державного боргу. Тому важливою умовою збереження платоспроможності, довіри кредиторів і пом'якшення умов кредитування є економічне зростання. Що стосується зовнішнього боргу, то він повинен використовуватися виключно для інвестицій, проте висока норма інвестицій необхідна, але недостатня умова для підтримки довіри кредиторів. Інвестиції повинні бути також ефективними, в тому розумінні, що прибуток за інвестиціями повинен перевищувати вартість залучення капіталу. Позичкові ресурси, які інвестуються нерозумно, є більшою небезпекою, ніж повна відсутність зовнішніх позик. Зовнішній борг може зростати швидше, ніж експорт лише протягом визначеного часу і лише у тому разі, якщо борг щодо експорту невеликий. Існує один негативний елемент економічної політики, який є спільним для всіх країн, що схильні мати проблеми з погашенням та обслуговуванням державного боргу. Це неспроможність контролювати дефіцит державного бюджету. Досвід більшості європейських країн підтверджує, що лише ті країни зуміли уникнути серйозних боргових труднощів у другій половині XX століття, які змогли контролювати дефіцит своїх бюджетів. Слід зазначити, що використання державних запозичень на фінансування поточних бюджетних витрат, у тому числі на обслуговування державного боргу є найменш ефективним шляхом. Водночас країни, що розвиваються, значну частку запозичень використовують якраз на обслуговування передусім зовнішнього боргу. Це характерно майже для всіх постсоціалістичних країн Європи, що призводить до постійного зростання зовнішньої заборгованості. Проблеми зовнішнього боргу добре відомі у світі. Зростання зовнішніх боргів спричинило світову кризу неплатежів, яка сягала свого апогею наприкінці 70-х — початку 80-х років. Відповідно був набутий певний досвід в управлінні борговим тягарем, який має інтернаціональний характер. Йдеться про можливі варіанти реструктуризації зовнішньої заборгованості. Сьогодні їх використовується декілька, і вони відпрацьовані Паризьким клубом офіційних кредиторів. Суть цих методів полягає в тому, що на певних умовах проводиться відстрочка виплати частки боргу терміном до трьох років. Існують також варіанти конверсії боргів на акції для вкладення їх у національну економіку. У 90-х роках став застосовуватися метод реструктуризації боргів комерційних банків на основі методу Брейді. Згідно з ним банки реструктуризують борг лише в тому разі, якщо уряд країни-боржника почне виконувати радикальну програму структурних перетворень. За формулою Брейді спочатку провадиться зменшення боргу на 50 відсотків. Інша частка боргу обмінюється на спеціальні облігації Брейді. Уся сутність зазначених методів зводиться до того, щоб дати можливість країні-боржникові самостійно розвивати свою економіку, не допускати її банкрутства, яке може спричинити більш, ніж втрату частки кредитних вкладень позикодавцями. Управління як зовнішнім, так і внутрішнім боргом включає комплекс заходів щодо його обслуговування — це погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Погашення позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів. У деяких випадках держава вдається до рефінансування державного боргу, тобто погашення заборгованості шляхом випуску нових позик. Виплата процентів, виграшів, коштів із погашення позик становить основну частку витрат на обслуговування державного боргу. До інших належать витрати з виготовлення, пересилання і реалізації цінних паперів держави, проведення тиражів виграшів, тиражів погашення і деякі інші витрати. При обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього боргів визначають коефіцієнт обслуговування. Для зовнішнього боргу його розраховують як відношення всіх платежів із заборгованості до валютних надходжень держави, виражене в процентах. Сприятливим рівнем обслуговування прийнято вважати значення показника 25%. Методами управління державним боргом є конверсія, консолідація, уніфікація, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення і анулювання позики. Конверсія — це зміна дохідності позики. Держава, як правило, зменшує розмір процентів, які мають виплачуватися за позиками. Збільшення строків дії випущеної позики називають консолідацією. Консолідація і конверсія можуть провадитися також одночасно. Уніфікація позик — це об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики. В деяких випадках може здійснюватися обмін облігацій за регресивним співвідношенням, тобто коли декілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової. Цей метод економічних обґрунтувань не має. Відстрочення погашення позики, як правило, провадиться тоді, коли випуск нових позик є фінансово недоцільним, оскільки всі доходи від позик використовують на обслуговування раніше випущених позик. Усі зазначені методи застосовують і щодо внутрішнього боргу. Відстрочення погашення боргових зобов'язань, а також анулювання боргу може застосовуватися як до внутрішніх, так і зовнішніх позик. Анулювання боргів може бути зумовлено фінансовою неспроможністю держави, тобто банкрутством, або політичними мотивами. Управління державним внутрішнім боргом держави здійсняється Міністерством Фінансів у порядку, погодженому з національним банком. Слід зазначити, що внутрішній борг має певні переваги над зовнішнім. Повернення внутрішнього боргу і виплати відсотків за ним не зменшують фінансовий потенціал держави, тоді як зовнішній борг має в своїй основі відплив капіталу з держави. Оптимізація боргової політики України потребує розробки та впровадження цілісної стратегії, яка поєднуватиме завдання удосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення боргової політики, коротко - та середньострокові орієнтири управління державним боргом, інструменти радикального підвищення ефективності інвестиційної складової бюджетних видатків та довгострокові завдання переорієнтації боргової політики, зменшення боргового тягаря та розвитку альтернативних, непозичкових інструментів фінансування бюджетних видатків. Така стратегія має узгодити дії органів державної влади, уповноважених здійснювати управління державним боргом, інтегрувати боргову політику України в контекст реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2008-2020 рр.

Литература:1. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – №37-38. – Ст. 189. 2. Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20 .12. 2005 р. 3. Звіт Рахункової палати України «Про виконання Державного бюджету України за 9 місяців 2006 р.» - К.: РП України, - 2006 р. – 52 с. 4. Актуальні аспекти механізму модернізації економіки України: Зб. наук. праць / За ред. В.І. Кононенко; Ін-т економіки. НАН України. - К., 2003. - 146 с. 5. Андрусенко Г.О. Економічна теорія: макроекономіка: Навч. посібник. - Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ "Магістр", 2003. - 276 с. 6. Бондарук Т. Механізм управління та обслуговування державного боргу // Фінанси України. - К., 2003. - № 4. - С. 14-19. 7. Бюджетний менеджмент: Навчально-методичн. посібник для самост. вивчення дисципліни/ Людмила Сафронова,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. -К., 2001. 8. Аналіз стану реструктуризації державних зовнішніх боргових зобов"язань: За матеріалами Колегії Рахункової палати від 27.02.2001 року. Вип.8 / Відповід. за вип. Секретар Рахункової палати. - К.: Рахункова палата України, 2001. - 40 с. 9. Бондарук Т. Зарубіжний досвід використання механізму управління і обслуговування державного зовнішнього боргу та можливості його застосування // Збірник наукових праць. - К., 2002. - Вип.34. - С.187–193. 10. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с. 11. Вавилов А. Государственный долг: уроки кризиса и принципы управления. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ООО "Городец-издат", 2003. - 400 с. 12. Вавилов Ю.Я. Государственный долг: Учеб. пособие. - М.: Перспектива, 2000. - 101 с. 13. Василик О. Д. Теорія фінансів. Підручник для студентів економічних спеціальностей. К.: НІОС, 2000 р. - 416 с. 14. Вахненко Т. П. Вдосконалення управління державним боргом України // Наук. зап. - Острог, 2005. - Вип.7, ч.2. - С.124–132. 15. Вахненко Т.М. Зовнішні боргові зобов"язання у системі світових фінансово-економічних відносин / Інститут економіки та прогнозування НАН України. - К.: "Фенікс", 2006. - 536 с. 16. Вахненко Т.П. Державний борг України та його економічні наслідки / НАН України; Ін-т економ. прогнозування. - К.: Альтерпрес, 2000. - 152 с. 17. Вєтров А. Боргові зобов'язання та їх виконання: Проект закону "Про держ. борг України", розроблений нар. депутатами України В.Майстришиним і В.Горбалем // Сіл. час. - 2003. - 28 трав. - С.2. 18. Вісьтак Т. М. Державний борг та шляхи його подолання // Перехідні економічні системи. - Львів, 2003. - Вип.6. - С.141–143. 19. Гаврилова Н. К вопросу о государственном долге: Государственный долг может быть следствием экономической политики государства // Экономист. - М., 2003. - № 4. - С. 45-49. 20. Гавриш В.П. Макроекономіка. Основі моделі та залежності: Навч. посіб. - Хмельниц.: ХДУ, 2003. - 237 с. 21. Гончаренко В. Є. Механізм управління та обслуговування державного боргу // Збірник наукових праць. - Донецьк, 2003. - Т.4: Сер.: Державне управління, вип.28: Фінансовий механізм державного управління економікою України. - С.202–209. 22. Горобець О.Г. Державний борг України та його вплив на розподіл валового внутрішнього продукту // Актуальні проблеми економіки. - К., 2005. - № 3. - С. 17 - 24 23. Гребельник О. Соціально-економічний стан України // Політичний календар: інформаційно-аналітичний огляд. - К., 2002. - Спецвипуск. - С. 56-70 24. Грінченко А. Ю. Критерії безпечності державного боргу в трансформаційних економіках // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Одеса, 2004. - Т.7, вип.8: Формування ринкової структури у трансформаційній економіці України. - С.24–34. 25. Губар В. В. Проблеми управління державним боргом та його вплив на формування державного бюджету України // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми. - Ірпінь, 2004. - Ч.1. - С.45–48. 26. Данилов Ю.А. Рынки государственного долга: мировые тенденции и российская практика / Гос. ун-т - Высш. шк. экономики. - М.: ГУ ВШЭ, 2002. - 432 с 27. Драчук Ю. Державний борг у фінансовій політиці України // Формування ринкових відносин в Україні. - К., 2005. - Вип. 10. - С. 3-8. 28. Дученко В.Ю. Зовнішній державний борг України: етапи формування та проблеми обслуговування // Вісн. Укр. академії банківської справи. - 2004. - № 1. - С. 26-32. 29. Економіка України в післявиборчий період та порядок денний для уряду / Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін. - К.: НІСД, 2006. - 114 с. 30. Єлейко В. І. Управління державним боргом: теоретична методика і світовий досвід // Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку. - Львів, 2000. - Ч.1. - С.123–125. 31. Заверуха І. Теоретико-правові передумови визначення інституту державного боргу // Підприємництво, господарство і право. - К., 2005. - № 12. - С. 127 - 131. 32. Заверуха І. Державний борг у системі фінансово-правових і фінансових категорій // Чернівецький ун-т. Науковий вісник. - Чернівці, 1999. - Вип.62: Правознавство. - С.86–89. 33. Заверуха І. Теоретико-правове розуміння змісту державного боргу та його характеристика // Вісник. - Львів, 2004. - Вип.39. - С.265–270. 34. Зражевська Н. Взаємозв’язок зовнішнього державного боргу та економічного зростання // Наукові записки. - Тернопіль, 2003. - Вип.15. - С.110–115. 35. Іваненко Ю. Державний борг України в цифрах і не тільки. Чи є необхідність у його достроковому погашенні? // Вісник Національного банку України. - К., 2003. - № 12. - С. 4-6. 36. Калач Г. М. Проблеми створення ефективної системи управління державним зовнішнім боргом України // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми. - Ірпінь, 2004. - Ч.1. - С.73–76. 37. Козюк В.В. Державний борг в умовах ринкової трансформації економіки України: Монографія. - Т.: Карт-бланш, 2002. - 278 с. 38. Колот О. А. Місце та загальні елементи ризик-менеджменту в сучасному процесі управління державним боргом // Економіка та підприємництво. - К., 2004. - Вип.13. - С.127–133. 39. Корнєєв В. В. Новації в управлінні державним боргом України // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми. - Ірпінь, 2004. - Ч.1. - С.89–93. 40. Кравчук Н. Колізії боргової безпеки держави: Україна в системі світових індикаторів безпеки глобального економічного простору // Наука молода. - Тернопіль, 2005. - Вип.3. - С.74–82. 41. Крикун В. Б. Державний борг: управління та небезпека дефолту // Науковий вісник. - Чернівці, 2005. - Вип.6. - С.174–181. 42. Крикун В. Б. Державний борг: управління та небезпека дефолту // Науковий вісник. - Чернівці, 2005. - Вип.6. - С.174–181 43. Кучер Г.В. Управління державним боргом: Підручник. - К.: Київ. нац. торг. - екон. ун-т, 2002. - 342 с. 44. Кучерявенко І.А. Макроекономіка: Практикум: Навч. посіб. - К.: Вікар, 2003. - 239 с. 45. Міщенко С. В. Особливості організації первинного розміщення державних боргових зобов’язань // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - Суми, 2003. - Т.7. - С.226–231. 46. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. Вип. 10 (66). Жовтень. - К.: ЕКМО, 2005. - 99 с. 47. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. Вип.1 (81). Січень. - К.: ЕКМО, 2007. - 96 с. 48. Особливості та пріоритети боргової політики в Україні: Аналіт. доп. / А.С. Гальчинський, З.С. Варналій. - К.: НІСД, 2004. - 104 с. 49. Особливості та пріоритети боргової політики України / А.С.Гальчинський, З.С.Варналій, В.Я.Майстришин та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж.. - К., 2004. - 103 с. 50. Письменна Л. А. Напрямки боргової політики у контексті сучасної фіскальної політики держави // Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів. - К., 2003. - С.282–287. 51. Про результати аналізу внутрішніх і зовнішніх запозичень на фінансування Державного бюджету України. Вип.11 / Підготовлено департаментом з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 27.04.2006 №11-1. - К.: Рахункова палата, 2006. - 46 с. 52. Рибак С. Боргова політика держави // Зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип.47. - С.52–64. 53. Руденко Ю. М. Вплив державного боргу на економічний розвиток України // Формування ринкової економіки. - К., 2004. - С.162–171. 54. Соціально-економічне становище України за 2006 рік / Інф. Державного комітету статистики // Економіст. - К., 2007. - № 1. - С. 5-14. 55. Темник Г. В. Теоретичне дослідження сутності державного боргу // Зб. наук. пр. - Донецьк, 2004. - Т.5: Сер.: Державне управління, вип.32: Фінансовий механізм державного управління економікою України. - С.83–95. 56. Тимофієва О. Державний борг України // Розробка державної політики. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - С. 175-180 57. Циганова Н. В. Сучасний стан і проблеми управління державним боргом в Україні // Наукові праці. - К., 2003. - Вип.8: Проблеми формування і розвитку ринкової економіки в Україні. - С.179–182. 58. Черванчук С. А. Вплив управління державним зовнішнім боргом на платіжний баланс України // Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів. - К., 2003. - С.365–370 59. Черепенко В. Економічна природа зовнішніх державних боргових зобов’язань та проблеми управління ними // Зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип.45. - С.251–261. 60. Шевчук В.Я. Макроекономічні проблеми сталого розвитку. - К.: ООО "Геопринт", 2005. – 200 с. 61. Шикіна Н. А. Державний борг та його подолання через економічне зростання // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). - Ірпінь, 2002. - С.327–328. 62. Шпачук В. Стратегічне управління зовнішнім державним боргом країни // Управління сучасним містом. - К., 2003. - № 7-9. - С. 114-121. 63. Юр’єва Г. В. Оптимізація державного боргу - засіб оздоровдлення бюджетної системи країни // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми. - Ірпінь, 2004. - Ч.1. - С.166–168. 64. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – К.; НІОС, 2000. – 400 с. 65. www.ac-rada.gov.ua – офіційний сайт Рахункової палати України 66. www.kmu.gov.ua - офіційний сайт Кабінету Міністрів України 67. www.minfin.gov.ua – офіційний сайт Міністерства фінансів України 68. www.prezident.gov.ua – офіційний сайт Президента України 69. www.ukrstat.gov.ua - офіційний сайт Державного комітету статистики України