Вступление:Актуальність теми дослідження. Кожна держава, в тому числі і Україна, самостійно здійснює функції щодо захисту суверенітету у різних сферах, включаючи економічний. Зокрема, ст. 17 Конституції України визнає захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. В той же час неухильне зростання зовнішньоторговельних зв’язків і науково-технічного співробітництва з зарубіжними країнами – один з найважливіших напрямків зовнішньої політики України. Підвищення ролі економічних і науково-технічних зв’язків з іншими країнами вимагає певних заходів для удосконалення управління всією зовнішньоекономічною діяльністю. Тим самим підкреслюється необхідність зміцнення не тільки економічної, але і правової основи зовнішньоторговельних зв’язків із зарубіжними країнами. Таким чином, сьогодні роль державних органів, за допомогою яких здійснюються зовнішні економічні зв’язки, підвищується, зростає значення подальшої правової регламентації їх діяльності. Сказане повною мірою стосується і такої важливої ланки системи зовнішньої торгівлі, як митні органи, які сприяють виконанню зовнішньоекономічної політики країни властивими їм засобами і формами, реально здійснюючи митну справу. В регулюванні митної справи важливу роль відіграють норми адміністративного права або, іншими словами, адміністративно-правові засоби її здійснення. Ефективність діяльності митних органів значною мірою залежить від якості цих засобів. Тому все більшої актуальності набувають питання удосконалення адміністративно-правових засобів здійснення митної справи і одночасно наукового дослідження основних проблем митного права. Наразі кількість і рівень досліджень у цій галузі в сучасній юридичній літературі неадекватні стану митного законодавства і обсягу правовідносин, які складаються на його основі. В умовах зрослого зовнішньоторговельного обігу, розвитку міжнародного туризму, засобів транспорту і зв’язку підвищуються вимоги, які ставляться до роботи митних органів, виникає необхідність в удосконаленні правових основ їх діяльності. Розвиток національної правової системи у всіх її проявах є складним і тривалим процесом, що вимагає належного наукового забезпечення, об’єктивної апробації та виваженості в оцінках. На жаль, сьогодні процесу формування національної правової системи властива тенденція до відображення миттєвих потреб у правовому регулюванні тієї чи іншої сфери суспільних відносин, без врахування теоретичного підґрунтя цього багатогранного процесу. Як наслідок цього–правові колізії в чинному законодавстві. Світовий досвід провідних держав свідчить про те, що зміна способу виробництва, як і економічного базису, неодмінно тягне структурні зміни в надбудові держави. Не залишилась осторонь і Україна, яка здобувши незалежність, прагне впроваджувати в економічній сфері ринкові відносини. Радикально змінити систему управління державою усіма сферами суспільного життя і перетворити її з гальма економічних перетворень на один із визначальних чинників їх прискорення має комплексна адміністративна реформа. Необхідність її здійснення в Україні обумовлена тим, що вжиті останнім часом окремі неузгоджені між собою спроби зміцнити виконавчу владу і пристосувати існуючу систему державного управління до потреб здійснення необхідних економічних і політичних перетворень виявилися недостатніми і малорезультативними. За своєю суттю адміністративна реформа є комплексом узгоджених між собою заходів, спрямованих на суттєве підвищення рівня управління життєво важливими процесами у суспільстві шляхом науково обґрунтованого створення ефективно працюючого механізму державного управління, розвитку адміністративного законодавства, удосконалення кадрового, інформаційно-технічного і фінансово-матеріального забезпечення виконавчої влади 1. Перед українською правовою наукою гостро постають, з поміж інших, завдання розширити та поглибити фундаментальні дослідження проблем організації, функціонування та правового регулювання виконавчої влади та реформування її інститутів. За цих умов визначення місця митної служби в системі органів виконавчої влади має ключове значення для сутності митної системи, функцій митних органів, їх правового статусу, організаційного будівництва, форм і методів діяльності. Захист економічних інтересів України, запобігання незаконному переміщенню товарів через митний кордон України товарів, втратам Державного бюджету України в процесі зовнішньоекономічних операцій є головним завданням Державної митної служби України, яке зумовлює пошук нових і вдосконалення існуючих засобів та форм його проведення, підвищення професіоналізму працівників, які здійснюють митний контроль. Актуальність теми зумовлена, з одного боку, тим, що митний контроль є малодослідженим видом державного контролю, а з іншого - необхідністю його розвитку і вдосконалення у процесі утвердження України як європейської демократичної держави, дослідження адміністративно-правового статусу працівників митної справи. Актуальність обраної теми обумовлюється і великим загальнодержавним значенням податків, надходження яких, як одного з головних джерел наповнення державного бюджету, контролюють та забезпечують працівники митних органів. Розвиток митного контролю в Україні, потребує реорганізації системи митних органів та вирішення проблем правового регулювання митного контролю, оскільки продовжують діяти застарілі нормативні акти. Між чинними правовими актами існують істотні суперечності, що порушує системність митного законодавства, чимало нормативно-правових актів являються неефективними, відсутня належна стабільність законів. У цих умовах необхідно використати особливості міжнародно-правових стандартів, що дасть змогу застосувати досвід зарубіжних країн з урахуванням національних традицій, менталітету, наукових здобутків українських вчених-юристів у процесі організації та правового регулювання митного контролю, а також діяльності митників. Актуальність цього дослідження посилюється тим, що митний контроль передбачає налагоджену систему юридичної відповідальності за порушення митного законодавства. Для створення надійних засад охорони зовнішньоекономічної діяльності як юридичних, так і фізичних осіб необхідне існування всіх видів юридичної відповідальності. Особливе важливе місце в цій сфері посідає адміністративна відповідальність за порушення митних правил. Головне її призначення полягає в попередженні та недопущенні протиправних діянь, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. В Україні проблемам митного контролю до останнього часу не приділялося належної уваги. Окремі питання або сфери державного контролю досліджували у своїх роботах В.Б.Авер’янов, О.Ф.Андрійко, Ю.П.Битяк, Л.К.Воронова, А.С.Васильєв, І.П. Голосніченко, С.В.Ківалов, Р.А.Калюжний, Л.В.Коваль, В.В.Копейчиков, Л.Т.Кривенко, Є.Б.Кубко, Д.І.Лук’янець, В.М.Марчук , В.Ф.Опришко, І.М.Пахомов, П.М.Рабинович, А.О.Селиванов, М.Ф.Селівон, В.Ф.Сіренко, О.Ф.Фріцький, В.В.Цвєтков, В.М.Шаповал, Ю.С.Шемшученко. Питанням митної справи взагалі та митного контролю зокрема приділена значна увага в наукових працях К.Г.Борисова, Б.Н.Габричидзе, Ю.М.Дьоміна, С.В.Ківалова, Б.А.Кормича, В.Пашка, С.І.Пахомова, К.К.Сандровського. Не применшуючи ролі й значущості доробку попередніх науковців, необхідно визнати, що в Україні досі немає спеціальних досліджень проблематики адміністративно-правового статусу працівників митної справи, що і зумовило вибір теми дипломної роботи. Мета і задача дослідження. Мета роботи полягає у виявленні на основі аналізу наукових розробок, узагальнення нормотворчої практики, вітчизняного досвіду перевезення вантажів через кордон та їх документального оформлення. Відповідно до вказаної мети, магістант визначив наступні завдання: - уточнити сутність і необхідність документаціного оформлення переміщення вантажів через кордон; - здійснити комплексний аналіз документаційного оформлення переміщення вантажів в Україні; - обґрунтувати напрямки удосконалення документаційного оформлення переміщення вантажів в Україні. Об’єктом дослідження є документаційне оформлення процедури переміщення зовнішньоторгівельних вантажів. Предметом дослідження є організаційно-правові механізми документаційного оформлення переміщення зовнішньоторгівельних вантажів. Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних результатів у дослідженні застосовувалася система принципів, прийомів та підходів, яка побудована на філософських, загальнонаукових та спеціальних методах. Використання філософських принципів і методів дало змогу забезпечити єдність соціально-правового та гносеологічного аналізу митного контролю, об’єктивність, конкретність тощо. Системний, структурно-функціональний, історико-порівняльний та інші методи використовувалися для досягнення розуміння діалектичного зв’язку між функціями та структурою, правовою діяльністю та правовими відносинами в межах митного контролю. Застосування спеціальних методів як формально-юридичного, порівняльно-правового, тлумачення правових норм і узагальнення юридичної практики дозволило проаналізувати особливості митного контролю. Використання статистичного методу дало змогу прослідкувати динаміку митних правопорушень та визначити проблеми застосування застосування адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Теоретичною та методологічною основою даного дипломного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі митної справи, адміністративно-правового статусу працівників митної справи. Основні положення та висновки роботи ґрунтуються на аналізі вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, нормативних актів, юридичної практики. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми дипломного дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань дипломної роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.