Матеріальне та процесуальне право

Содержание:Вступ 3 1. Характеристика та зв'язок матеріального та процесуального права України 5 1.1. Теоретико – правова характеристика матеріального та процесуального права України 5 1.2. Зв'язок матеріального та цивільно-процесуального права 9 2. Правове регулювання цивільно-процесуальних правовідносин 15 2.1. Поняття цивільно-процесуальних відносин 15 2.2. Склад цивільно-процесуальних відносин 18 Висновок 25 Література 27

Вступление:Актуальність теми. Юридична наука завжди проявляла велику увагу до дослідження правової системи не тільки по окремих галузях і інститутах, але і у взаємодії структурних елементів права, що сприяє глибшому аналізу зв'язків, що існують між різними галузями права. Однією з найбільш актуальних проблем правової науки є проблема співвідношення матеріального і процесуального права, яка досліджується як загальнонаукова проблема, як проблема співвідношення різних галузей матеріального і процесуального права, правових інститутів і окремих правових норм. Співвідношенню матеріального і процесуального права приділяється увага в загальній теорії права, в науці цивільного процесуального права. Між тим дослідження співвідношення матеріального і процесуального права надзвичайно важливо, оскільки від правильного рішення даної проблеми залежить розвиток і вдосконалення процесуального законодавства; підвищення ефективності правового регулювання процесу розгляду суперечок в суді; зміцнення законності в діяльності судів по захисту прав суб'єктів підприємницької і іншої економічної діяльності. Тому, метою даного дослідження є визначення поняття матеріального та процесуального права, його взаємозв’язок та механізм функціонування, аналіз відповідного законодавства монографічних та літературних джерел по даній тематиці. Виходячи з поставленої мети, в даному дослідженні поставлені наступні завдання: • дослідити теоретико–правову характеристику матеріального та процесуального права України; • визначити зв'язок матеріального та процесуального права; • проаналізувати правове регулювання цивільно-процесуальних правовідносин. При написанні даної роботи було використано такі методи дослідження: спеціально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-порівняльний. Об’єктом дослідження є суспільні відносини матеріального та процесуального права. Предметом дослідження є чинне законодавство, монографічні та публіцистичні дослідження.

Выводы:Матеріальні галузі права регулюють юридичний зміст суспільних відносин, встановлюючи права і обов'язки суб'єктів. Процесуальні галузі регулюють процедурні і організаційні питання реалізації матеріальних норм, дозволу юридичних суперечок, захисту прав і законних інтересів учасників правовідносин. Угрупування норм на матеріальні і процесуальні може проводитися на рівні правової галузі в цілому або усередині однієї галузі права. При цьому власне матеріально-правовий характер носять норми цивільного, трудового, сімейного, кримінального права. Карно-процесуальне, цивільно-процесуальне, арбітражно-процесуальне право цілком складається з процесуальних норм. Є галузі права, що носять змішаний характер, тобто У них є як норми матеріального характеру, так і норми процесуального характеру. Конституційне, адміністративне і фінансове право включає як матеріально-правові, так і процесуальні норми. Матеріально-процедурні норми, будучи нормальною і обов'язковою умовою (формою) реалізації деяких матеріальних регулятивних норм, існують з ними в єдиних «зв'язках» і законодавчо ніяким чином від них не можуть бути відособлені. Так, абсурдним виглядало б законодавче рішення відокремити процедурні норми цивільного права від своїх основних норм і об'єднати їх всі в єдиному нормативно-процедурному акті. Система права в науковій літературі визначається як сукупність взаємозв'язаних юридичних норм, інститутів і галузей, що характеризуються внутрішньою єдністю і відмінністю відповідно до особливостей регульованих відносин. Особливе значення має така властивість системи права, як єдність і узгодженість всіх її елементів. Система права розглядається як єдине ціле, в якому норми права узгоджені між собою і не діють ізольовано один від одного. Система права має об'єктивний характер, який виявляється в тому, що будова права, зв'язок і співвідношення його підрозділів є результатом об'єктивно обумовленого, історично необхідного процесу розвитку права, його галузей, інститутів, окремих норм. У основі цього розвитку лежить економічний базис суспільства. Але це не говорить про незалежність системи права від волі законодавця. Розвиток і вдосконалення суспільних процесів викликає активну правотворчу діяльність законодавця. Це приводить до перетворень в системі права. В результаті з'являються нові правові інститути і галузі. Так, розвиток космонавтики викликав необхідність правового регулювання відносин, що виникають у області освоєння космосу. Це, у свою чергу, привело до появи нової комплексної галузі права «Космічне право». Однією з основних складових системи права є галузь права. Галузі права - це головні структурні підрозділи права на найвищому рівні.

Литература:1. Система радянського права і перспективи її розвитку.// Круглий стіл журналу Радянська держава і право //Советское держава і право. 1982.№6.-С.103 2. Сенякин І.Н. Правотворчість і законодавство/Теорія держави і права: Курс лекцій. М.: 1997.-С.377 3. К. Маркс і Ф. Енгельс, Твори, т. 1, стор. 149—150 4. С. С. Алексеев, Общая теории социалистического права, вып. 1, Свердловск, 1963, стр. 228 5. Гражданский процесс, М, «Юридическая литература». 1968, С. 23 6. П. С. Элькинд, Толкование и применение норм уголовно-процессуального права, М., 1967, стр. 54 7. В. М. Горшенев, Способы и организационные формы правового регулирования в современный период коммунистического строитеіьства. Автреферат докторской диссертации, Свердловск, 1969, стр 27 8. Категории материалистической диалектики, М., Госполитиздат, 1966, С. 216 9. Советский гражданский процесе, Изд-во Московского ун-та, 198 стр. 5; Советский гражданский процесс, М., «Высшая школа», 1967, стр. 10. Гражданский процесс, М., «Юридическая литература», 1968, стр. 26 11. И. М. Ильинская, Участие третьих лиц в советском гражданском процессе. Автореферат кандидатской диссертации, Ленинград, 1952, стр 12. В. Н. Щеглова (Гражданское процессуальное правоотношение, М., 1966, стр. 81), П. П. Завіротька і М. І. Штефана (Судове виконання, К., 1967, стор. 4) 13. И. А. Жеруолис, О содержании и формах советского гражданского процесса.— «Советское государство и право», 1965, № 11, стр. 27 14. Марксистско-ленинская философия, VI., 1965, стр. 189 15. И. А. Жеруолис, Сущность советского гражданского процесса, Вильнюс, «МИНТИС», 1969, стр. 39 16. Б. В. Шейндлин, Сущность советского права, Изд-во Ленинградского ун-та, 1959, стр. 113 17. Н О. Чечина, Гражданские процессуальные отношения, Изд-во Ленинградского ун-та, 1962, стр. 38 18. С. Ф. Кечекян, Правоотношения в социалистическом обществе, Издно АН СССР, 1Є68, стр. 142 19. М. А. Гурвич, К вопросу о предмете науки советского гражданского процесса.— «Ученые записки ВПЮН», вып. 4, 1955, стр. 46. 20. В. Н. Щеглов, Гражтанское процессуальное правоотношение, стр. 14 21. С. С Алексеев. Общая теория социалистического права, вып. 2, Свердловск, 1964, стр. 103 22. В. П. Мозоли н, О гражданско-процессуальном правоотношении.— «Советское государство и право», 1955, № 6, стр. 53 23. А. А. Мельников, Правовое положение личности в советском гражданском процессе, М., «Наука», 1069, стр. 84 24. В. I. Ленін, Повн. зібр. тв., т. 1, стор. 395 25. П. О. Недбайло, Норми права, Харків, 1966, стор. 32 26. М. А. Гурвич, Советский гражданский процесе, М, 1967, гл 1, стр. 9; К С. Юдельсон, Советское іражданское процессуальное право, ЛІ, 1966, гл. 1, стр 12; А. А. Добровольский, Исковая форма защиты права, Изд-во Московского ун-та, 1965, стр. 60 и др. 27. Р. Д. Рахунов, Участники уголовно-процессуальной деятельности по советскому праву, М., Госюриздат, 1961, стр. 71 28. А Ф. Шебанов, О содержании и формах права.— «Правоведение», 1964, № 2, стр. 1 29. Н. И. Авдеенко, Механизм и предепы регулирующего воздействие гражданско-процессуального права, стр. 7 30. Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник.- Вид. друге, перероб. та доп.- К.: Ін Юре, 2001- С. 67 31. Антонов С. В. Цивільна процесуальна правосуб'єктність як передумова виникнення процесуальних правовідносин за участю юридичних осіб // Держава і право.- К., 1999.- Вип. 3: Юридичні і політичні науки.-С. 128-132 32. Гетманцев О. В. Співвідношення понять «цивільна процесуальна право здатність» і «цивільна процесуальна правосуб'єктність» // Науковий вісникЧернівецького ун-ту.- Чернівці, 2002.- Вип. 131: Правознавство.- С. 42-46. 33. Гетманцев О. В. Формування поняття цивільних процесуальних правовідносин у науці цивільного процесуального права // Науковий вісник Чернівецького ун-ту.-Чернівці, 2000.- Вип. 82: Правознавство.- С. 53-56 34. Ермоленко В. Об'єкт у структурі правовідносин // Юридична Україна.- 2004.-№ 1.-С. 11-16 35. Щеглов В. Н. Гражданское процессуальное правоотношение.- М., 1966.- 169 с.