Драма „маленької людини” в драматургії Артура Міллера

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. Проблематика творів світової літератури ХХ ст. 8 1.1. Тематична багатозначність творів письменників ХХ ст. 8 1.2. Місце маленької людини у суспільстві 24 1.3. Американська драматургія 38 РОЗДІЛ ІІ. Драма „маленької людини” в драматургії Артура Міллера 48 2.1. Реалістичне спрямування літературної спадщини Артура Міллера 48 2.2. Місце людини в суспільстві в п’єсах А.Міллера 54 2.3. Трагедія свідомості та людські переживання драматурга 69 ВИСНОВКИ 78 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 81

Вступление:Серйозні дискусії пов'язані з трактуванням місця й ролі літератури і мистецтва в житті суспільства. У XIX столітті серед творчих людей сильними були прагнення своїм мистецтвом змінити життя на краще і віра в те, що це досить швидко станеться. Ці надії зазнали краху. Відповідно, якщо в минулу епоху майстер прагнув бути зрозумілим, донести свій твір читачеві, глядачеві, слухачеві, то тепер все частіше виникає уявлення про самоцінність творчої особистості, певну замкненість творчості в собі самій. У мистецтві виникає тенденція перетворення його на елітарне (мистецтво для обраних, посвячених). Картина художнього життя XX століття не порівняна ні з однією з минулих епох за своєю різноманітністю і парадоксальністю. Виникає безліч нових жанрів – або завдяки новим технічним можливостям (кінематограф – більше ста років тому, комп'ютерна графіка – в наші дні), або внаслідок іншого переломлення традиційних (наприклад, концептуальне мистецтво, коли в картинах зображення заміняють написи). Вже не можна знайти минулої стильової єдності, відмічається як традиціоналізм, так і нестримне новаторство. Надзвичайно поширюється синтез мистецтв. Американська література, її проблематика визначається фактом величезного значення: найбільш багата, сильна капіталістична країна, що йде на чолі всього світу, породжує найбільш похмуру та гірку літературу сучасності. Твори письменників набули нову якість: їм стало властиве відчуття трагізму та приреченості цього світу. «Американська трагедія» Драйзера висловила прагнення письменників до великих узагальнень, яке відрізняє література США того часу. У XX ст. новела не грає вже такої важливої ролі в американській літературі як в XIX, їй на зміну приходить реалістичний роман. Але всі їй продовжують приділяти значну увагу романісти, і цілий ряд видатних американських прозаїків присвячують себе переважно новелі. Після II світової війни відбувається деякий спад у розвитку літератури, але це не стосується поезії і драми, де творчість поетів Роберта Лоуелла і Алана Гінзберга, Грегорі Корсо і Лоренса Ферлінгетті, драматургів Артура Міллера, Теннессі Уїльям і Едварда Олбі отримало всесвітню популярність. Три великі драматурги заклали основу сучасного театру. Всі вони жили і працювали на півночі Європи в кінці XIX століття: норвежець Генрік Ібсен, швед Август Стріндберг і російський Антон Павлович Чехов. Три великі драматурги продовжили їх справу в XX столітті. Всі троє були американцями: Юджін О’Ніл, Теннесі Уїльямс і Артур Міллер. Міллер був останнім могіканином. Він помер на 90-му році життя. Міжнародне визнання, величезний сценіч¬ний успіх прийшли до Міллера після постановок п'єси "Смерть комівояжера", удостоєної Пулітцерівської премії. П'єса була наслідком високого натхнення, продемонструвала найкращі якості Міллера-митця: здатність до співчуття, новизну манери, психологічну про¬никливість, почуття гумору. Головний герой, 63-річний комівояжер Віллі Ломен, – складний, багатогранний образ, сповнений загальнолюд¬ської значимості. Одна з найбільш вражаючих і одночасно складних за задумом – п'єса Міллера "Після гріхопа¬діння". Дія в ній, як за¬значено в авторській ремарці, відбувається "у свідомості, у думках і пам'яті" головного ге¬роя, 50-літнього адвоката Квентіна, рефлексуючого інтелігента, що має в собі автобіографічні риси. У п'єсі, побудованій за принципом ретроспекцій, близькій до так званої "драми потоку свідо¬мості", з'являються і зникають люди, котрі ві¬діграли важливу роль у долі Квентіна. Образ «маленької людини» (персонаж, що представляє нижчі шари в соціальній ієрархії) в літературі кінця ХІХ–ХХ ст. зустрічаємо часто. Зображення такої людини, як правило, свідчить про прагнення письменника висловити своє гуманістичне відношення до долі суспільно не захищених людей, боязких, матеріально бідних. Але такі особи представлені в творі у великій психологічній різноманітності: що змирилися зі своєю долею, намагаються відстоювати свою гідність, навіть філософствують («Станційний доглядач» Пушкіна, «Шинель» Гоголя, «Бідні люди» Достоєвського). На Заході «маленька людина» була присутня в романах і повістях Золя, Гашека, Камю та ін. Талановитий новеліст О.Генрі створив близько 280 новел, що вийшли протягом першого десятиліття ХХ століття. Його творчість розвивалася в руслі демократичних та гуманістичних традицій американської літератури. Він створив велику галерею образів сучасних американців. Герой більшості його оповідань – "маленька людина", що живе великим життям. Митарства головного героя, прагнення зміни на краще і неможливість цього отримати, показ життя «маленької людини» важлива проблема драматургії. Дипломна робота присвячена проблемі визначення місце людини в суспільстві у п’єсах А.Міллера у цьому і полягає актуальність дослідження. Американська література та її місце серед інших літератур була об’єктом дослідження таких вчених: М.Банніков, М.Бобров, Я.Гловенченко, Г.Злобін, Р.Орлова, Р.Самарін, М.Самохвалов та інші. Драйзер характеризує літературу ХХ ст.: «Голівуд своєю мертвою хваткою тримає не тільки кінематографію, але й усю літературу. Ідеал: людина, яка ніде не працює. Взагалі в американській літературі ніхто ніде ніколи не працює. Немає бідноти, немає експлуатації, а всі труднощі (більшою частиною любовні) вирішуються різноманітним шляхом». Г.Злобін, аналізуючи драматичні твори післявоєнного періоду, зазначав: «У 30-і роки закінчилось становлення національної драматургії США. Більшість авторів продовжують працювати і після війни, хоча вже в інших умовах, в обстановці «холодної війни», маккартизму та посиленого впливу модерністичної естетики. Однак обличчя американської драми визначало вже нове покоління письменників, серед яких виокремлювалися фігури Артура Міллера та Теннессі Вільямса». Лев Лосев про визнання, популярність Артура Міллера говорив: «Немає бажання зупинятися на тому, що визнали необхідним включити навіть в найкоротші повідомлення про смерть драматурга засобу масової інформації, – на його короткотривалому шлюбі з однією із головних кінозірок минулого сторіччя. Врешті-решт, Міллер був чотири рази одружений, чи в цьому справа? А в чому? А ось в чому. Пояснюючи, чому він все життя любив у вільний час теслярувати, Міллер сказав: «Тому що створюєш щось, що відкидає ще одну тінь на Землі». Театр на цій планеті ще довго житиме в тіні Артура Міллера». Дослідники звертали уваги на постать драматурга, манеру написання творів, але проблема «маленької людини» в його п’єсах висвітлена не була. Мета дослідження – цілісний і багатоаспектний аналіз драматичних творів Артура Міллера в світлі єдиного системного підходу. Задля досягнення окресленої мети передбачено вирішення таких завдань: ? ознайомитись із науковою літературою, присвяченою проблемі визначення місця людини у суспільстві в художніх творах; ? на підставі досягнень сучасного літературознавства уточнити сутність поняття “втрачене покоління” та “маленька людина”, їх характерні ознаки та форми прояву в художніх творах; ? встановити особливості художнього втілення проблеми «маленької людини» в драматичних творах Артура Міллера; ? здійснити літературне оформлення дослідження як дипломної роботи. Об’єкт дослідження – драматичні твори Артура Міллера (у роботі враховані різні редакції та варіанти творів). Предмет дослідження – місце людини в суспільстві у п’єсах А.Міллера. Мета, завдання обумовили методи і методику роботи. У ній використано основні методи лінгвостилістики: метод лінгво-літературного коментування художнього тексту, описовий метод з прийомами аналізу семантичної структури слова, історико-гносеологічний, порівняльно-історичний, системний, компаративний і структурально-функціональний аналіз. Наукова новизна дипломної роботи. У роботі вперше здійснено цілісний аналіз із метою виявлення особливості художнього втілення проблеми «маленької людини» в драматургічній спадщині Артура Міллера. Досліджені різні форми та функції інтертекстуальності в драматичних творах митця. Розкрито роль образу людини в суспільстві на матеріалі п’єс Міллера. Практичне значення дослідження в тому, що його дані сприятимуть поглибленому прочитанню як окремих творів, так і всієї творчої спадщини письменника. Результати дипломної роботи можуть бути використані в процесі викладання курсу зарубіжної літератури, спецкурсів і спецсемінарів, присвячених творчості Артура Міллера, підготовці нових підручників і посібників для закладів вищої та середньої освіти. Матеріалом для написання дипломної роботи є драматичні твори Артура Міллера: "Смерть комівояжера", "Після гріхопа¬діння", "Це трапи¬лось у Віші", "Ціна", "Спуск з гори Морган". Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Выводы:Три великі драматурги заклали основу сучасного театру. Всі вони жили і працювали на півночі Європи в кінці XIX століття: норвежець Генрік Ібсен, швед Август Стріндберг і російський Антон Павлович Чехов. Три великі драматурги продовжили їх справу в XX столітті. Все троє були американцями: Артур Міллер, Юджін О’Ніл і Теннесі Уїльямс. Драматург, прозаїк, неперевершений майстер слова Артур Міллер в своїх драматичних творах із великою майстерністю відобразив процес переходу людей від одних укладів життя до інших, вказав на цінності, що відбивають культуру, побут американського народу. Під час написання дипломної роботи було виконано основні завдання дослідження : ? ознайомлення із науковою літературою, присвяченою проблемі визначення місця людини у суспільстві в художніх творах; ? на підставі досягнень сучасного літературознавства уточнено сутність поняття “втрачене покоління” та “маленька людина”, їх характерні ознаки та форми прояву в художніх творах; ? встановлено особливості художнього втілення проблеми «маленької людини» в драматичних творах Артура Міллера; ? відбулося літературне оформлення дослідження як дипломної роботи. Спостереження над особливостями вирішення проблеми драматичної долі „маленької людини” в п’єсах Артура Міллера дають підстави твердити: ? п’єси А.Міллера – цікавий матеріал для дослідження; ? література ХХ ст. пронизана контрастами. Нестримні експерименти – і дбайливе збереження традицій, поява принципово нових жанрів; і розвиток всіх, раніше вироблених, високе розуміння призначення письменника; і тотальна комерціалізація. У цьому розмаїтті можна виділити такі домінантні тенденції; ? мові письменника властива естетична обробка, простота; у синтаксисі немає примітивізму, незграбності; ? доля «маленької людини» в центрі уваги багатьох авторів і співчуття до них – не тільки початковий, але і остаточний елемент відношення автора до своїх героїв. П’єси Міллера показують становище американця, його переживання та прагнення змінити, покращити життя. Події 40-хроків ХХ ст. підірвали захоплено піднесений настрій середнього американця; ? «маленька людина» не здатна вибратися на поверхню життя і голосно заявити про своє існування; ? забуті, всіма принижені люди, їх життя, маленькі радощі та великі біди довгий час здавалися нікчемними, негідними уваги. Таких людей і таке до них відношення породила епоха. Жорстокий час, царська несправедливість примушували «маленьких людей» замикатися, йти в себе. Вони багато страждали, жили непомітним життям і також непомітно вмирали. Але саме такі люди іноді по волі обставин, підкорюючись крику душі, починали ремствувати проти сильних світу цього, волати до справедливості. Дрібні чиновники, станційні доглядачі, «маленькі люди», що з'їхали з глузду, не по своїй волі виходили з тіні; ? міжнародне визнання, величезний сценіч¬ний успіх прийшли до Міллера після постановок п'єси "Смерть комівояжера", удостоєної Пулітцерівської премії. П'єса була наслідком високого натхнення, продемонструвала найкращі якості Міллера-митця: здатність до співчуття, новизну манери, психологічну про¬никливість, почуття гумору; ? драматург ставить одну з щонайгостріших проблем сучасності – відповідальності за зло, яке творилося і ще твориться в світі. Він батожить обивательську самозаспокоєність, утішливі ілюзії, байдужість до того що робиться навколо; ? соціальні та психологічні конфлікти, що роздирають його країну, зумовили реалістичність і резонанс міллерівської драматургії; ? результати дипломної роботи можуть бути використані в процесі викладання курсу зарубіжної літератури, спецкурсів і спецсемінарів, присвячених творчості Артура Міллера, підготовці нових підручників і посібників для закладів вищої та середньої освіти.

Литература:1. Андреев Л.Г. Литература 40-50-х гг. (общая панорама). Проза (введение) //Французская литература 1945-1990 г. – М.: Наследие, 1995. 2. Аникст А.А. Теория драмы на Западе во второй половине XIX века. – М., 1988. 3. Артур Миллер. Обычная девушка, история жизни и другие рассказы. – М., 1995. 4. Артур Миллер. Спуск с горы Морган. – М., 1992. 5. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. – 4-е изд. – М., 1979. 6. Битов А. Новый Робинзон// Знамя. – 1987. – кн. 12. 7. Боброва М.Н. Романтизм в американской литературе XIX века. – М.: Просвещение, 1991. – 486с. 8. Брукс В.В. Писатель и американская жизнь. – тт. 1–2. – М., 1967–1971. 9. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и ее геостратегические императивы. – М.: Международные отношения, 1998. 10. Введение в литературоведение/ Авт.-сост. Л.В. Чернец, В.Е. Хализев и др. – М., 2002. 11. Гиленсон Б. А. Американская литература 30-х годов ХХ века. – М., 1974. 12. Зарубежная литература XX века: Практикум / Сост. и общ. ред. Н.П.Михальской и Л.В. Дудовой. — М., 1999. 13. Зарубежная литература. ХХ век: Учеб. для студентов педагогических вузов / Н.П. Михальская, В.А. Пронин и др.; Под общ. ред. Н.П.Михальской. — М.: Дрофа, 2003. 14. Зарубежная литература второго тысячелетия. 1000-2000: Учеб. пособие / Под ред. Л.Г. Андреева. – М.: Высшая школа, 2001. 15. Зарубежные писатели: Биобиблиографический сл.: В 2 ч. / Под ред. Н.П. Михальской. — М., 1997 (2003). 16. Зверев А.М. Модернизм в литературе США. — М., 1979. 17. Засурский Я. Н. Американская литература ХХ века. – М., 1966. 18. Зингерман Б. И. Очерки истории дамы XX века. – М., 1979. 19. Зинченко В.Г., Зусман В.Г., Кирнозе З.И. Методы изучения литературы. Системный подход: Учебное пособие. – М.: Флинта: Наука, 2002. 20. Злобин Г. П. Современная драматургия США. – М., 1968. 21. История всемирной литературы: В 9 т. – М., 1988–1993. – Т.5-9. 22. История зарубежной литературы XIX века/ под ред. Н.А. Соловьевой. – М.: Высшая школа, 1991. – 637с. 23. История зарубежной литературы XIX века/ Под ред. Н.А. Соловьевой. – М., 2000. 24. История зарубежной литературы XX века 1917-1945 г. / под ред. Богословесного В. Гражданской З. – М.: Высшая школа, 1990 – 546с. 25. История зарубежной литературы XX века / под ред. Андреева Л.Г. – М.: Просвещение, 1980. – 612с. 26. Краткая литературная энциклопедия/ Главн. ред. А.А. Сурков. – М., 1964. 27. Карпушин С.В., Карпушина В.А. История мировой культуры: Учебник для вузов. – М: Nota bene, 1998. – 536 с. 28. Квятковский А.П. Поэтический словарь. – М., 1966. 29. Ковалів Ю. З одного джерела//Діалектика художнього пошуку. - К., 1989. - С. 85. 30. Краткая литературная энциклопедия: В 8т /Под ред.. Суркова А.А. – М., 1962 – 1978. 31. Крижанівський С. На магістралях віку//Вітчизна. – 1967. – №8. – с.130-131. 32. Либман В.А. Американская литература в русских переводах и критике : библиогр., 1776-1975 / В.А. Либман. – М. : Наука, 1977. – 451 с. 33. Литературная история Соединенных Штатов Америки: В 3-х т. / Под. ред. Р. Спиллера, У. Торпа, Т. Н. Джонсона, Г. С. Кэнби: Пер. с англ. – М., 1978. – Т. 2. 34. Литературный энциклопедический словарь / Под общ. ред. КожевниковаВ. М., П. А. Николаева. – М.: Советская энциклопедия, 1987. 35. Луков В.А. История литературы. Зарубежная литература от истоков до наших дней. – М., 2003. 36. Маймин С.А., Слинина Э.В. Теория и практика литературного анализа. – М., 1984. 37. Мендельсон М.М. Американская сатирическая проза 20 века. – М., 1976. 38. Мильчина В. Автобиография // Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.Кожевникова, П.Николаева. – М.: Художественная литература, 1987. 39. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. - М., 1984. 40. Мойсесюк Н. Педагогіка.: Навч. пос./Н.Мойсесюк. – К.: ВАТ КДНК, 2001. – 608с. 41. Мотылева Т. Достоевский: новые зарубежные работы: обзор// Вопросы литературы. – 1981. – № 4. 42. Образцова А. С. Драматургический метод Бернарда Шоу. – М., 1965. 43. Наливайко Д.С. Искусство: Направления, течения, стили. – Киев, 1985. 44. Нартов Н.А Геополитика: Учебник.- М.: Юнити, 2000.- 359 с. 45. Несмелова О.О. Американская литература в русской критике : библиогр. указ. / О.О. Несмелова, Л.Ф. Хабибуллина. – Казань : Школа, 2006. – 139с. 46. Николюкин А.Н. Американский романтизм и современность. – М., 1968. 47. Паррингтон В.Л. Основные течения американской мысли. – М., 1966. 48. Пинаев С.М. Искусство ускользающей мечты: Американская драматургия на современном этапе. – М., 1995. 49. Писатели США: Краткие творческие биографии. – М., 1990. 50. Практикум по методике преподавания литературы: Учеб. пособие для студентов вузов / Под ред.О..Ю Богдановой. – М.: Академия, 1999. – С.82-88. 51. Пронин В.А., Толкачев С.П. Современный литературный процесс за рубежом. — М., 2000. 52. Реизов Б. Г. Стендаль: Годы ученья. – Л., 1988. 53. Реизов Б. Г. Стендаль. Философия истории. Политика. Эстетика. – Л., 1974. 54. Ромм А. Американская драматургия первой половины XX века. – Л., 1979. 55. Светловская Н.Н. Методика внеклассного чтения: Книга для учителя. – М., 1991. 56. Словарь литературоведческих терминов/ Ред.-сост. Л.И. Тимофеев и С.В.Тураев. – М.: Просвещение, 1974. 57. Согрин В. В. политическая власть в США: характер и исторические этапы // Новая и новейшая история. 2004. №2. 58. Старцев А. И. Марк Твен и Америка. – М., 1963. 59. Стенник Ю.В. Историко-литературный процесс. Проблемы и методы изучения. – Л., 1974. 60. Страна все та же, другой нет// Час-пик. – 2001. – № 10. – С.3. 61. Стулов Ю.В. Сто писателей США. – Минск, 1998. 62. Театральная критика: история и теория: Сборник научных трудов / Отв.ред. Б.Н.Любимов. – М., 1989. 63. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. – М., Просвещение, 1971. 64. Томашевский Б.В. Теория литературы. Поэтика. – М.: Аспект-пресс, 2002. 65. Українська та зарубiжна культури: Навч. посiб./М.М. Закович, I.А. Зязюн, О.М. Семашко та iн/Зав. ред. М.М. Заковича. – К.: Т-во "Знання" КОО, 2000. – 622 с. 66. Успенский Б.А. Поэтика композиции. – М.: Наука, 1970. 67. Уткин А. США и Западная Европа// Свободная мысль – XXI. – 1999. – №10. – С.78-95. 68. Чертов В., Леонов С., Богданова О. Методика преподавания литературы. – М.: Академия, 2002. – 400с. 69. Фридлендер Г. Достоевский и мировая литература. – М., 1979. 70. Художественное восприятие. Основные термины и понятия. Словарь-справочник /ред.сост. Строганов М.В. – Тверь, 1991. 71. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учебное пособие. – СПб.: Полиус, 1998. – 639 с.