Європеїзація національних систем державного управління та Європейський адміністративний простір

Содержание:Вступ 3 1. Теоретико-методологічні засади адміністративної модернізації суспільства і держави в процесі європеїзації національної системи управління....................................5 2. Інституціональний аналіз державної управлінської системи в Україні...10 3. Європеїзація національної системи політико-державного управління........13 4. Адміністративна реформа як засіб інтеграції в європейський простір........16 Висновок...................................................................................................................21 Список використаної літератури......................................................................22

Вступление:Проблема модернізації системи влади та управління на сьогодні належить до пріоритетів розвитку держави та суспільства в нашій країні. Йдеться як про удосконалення відносин на рівні законодавчої, виконавчої та судової влади, так і ефективність управління політичними процесами. Одним із фундаментальних принципів модернізації, безперечно, стає поступовий перехід від переважно президентської системи влади до парламентсько-президентської форми правління. Донедавна між владою та частиною опозиційних сил не було взаєморозуміння, насамперед з приводу того, чи взагалі потрібна така реформа, чи є сенс трансформувати політичну систему таким чином, щоб здійснити перерозподіл повноважень на користь законодавчого та представницького органу влади – Верховної Ради України, а натомість обмежити функції і повноваження Президента України. Проте, як засвідчують парламентські рішення з приводу політичної реформи, на сьогодні принципові розбіжності щодо цієї складової процесу політичної модернізації мають місце уже не стільки з проблеми доцільності її проведення, а, в першу чергу, щодо механізмів її втілення, виходячи з інтересів тієї чи іншої політичної сили. Отже, представників вітчизняних політичних еліт не треба переконувати у визнанні необхідності модернізації як самих інститутів влади, так і механізмів їх формування та функціонування. Але, на жаль, тема “політичної реформи” стала розмінною монетою у передвиборчих перегонах головних претендентів на посаду президента країни. ¹ Модернізація політичної системи в Україні – об’єктивний процес. Його можна загальмувати або прискорити, але повністю зупинити неможливо. Сказане дає підстави зробити висновок, що політична модернізація влади – це ___________________________________________________________________ ¹ Секаров М. Торговельнi вiдносини України з країнами ЕС// Український промисловець, 2000, № 7. тривалий політичний процес, за яким приховуються корпоративні інтереси різних політичних сил. У зв’язку з тим, що цей процес нерідко набуває конфронтаційного характеру, існує небезпека, що його загострення може завдати серйозної шкоди суспільству та національним інтересам країни. Ось чому виникає потреба ґрунтовного політологічного аналізу політичної модернізації як платформи, на якій мають зійтися інтереси різних груп і сил, що уособлюють політико-адміністративну еліту сучасної України.¹

Выводы:Важливо усвідомити, що здійснення адміністративної реформи, так само як і продовження реформи економічної, структурної, інституційної, у подальшому стає неможливим без здійснення реформи політичної, яка має створити необхідні умови мобілізації інноваційних ресурсів для втілення модернізації. На сьогодні напрацьовано значний інтелектуальний потенціал відносно узагальнення досвіду впровад¬ження як вдалих, так і не вдалих проектів модернізації. Спираючись на цей досвід, є можливість прискорити реалізацію мети і завдань модернізації. Проте, слід пам’ятати, що рецепту, за яким слід діяти, не існує, так само як непродуктивним є і намагання копіювати чужий досвід. Тому кожна країна, у тому числі й Україна, безумовно, повинна враховувати чужий досвід, але при цьому брати до уваги національну специфіку країни: її історико-культурну та цивілізаційну своєрідність; економічну структуру, що має чітко виражену регіональну специфіку; національний менталітет та політичну культуру населення з його регіональними рисами ідентичності.

Литература:1. Брустінов В.В. Модернізаційний процес в Україні: сучасні підходи до реформування центральних органів державного управління (політико-правовий аналіз // Нова парадигма. Вип. 38. – К., 2004. – С. 140-152. 2. Брустінов В.В. Модернізація виборчої системи в контексті реформування влади // Нова парадигма. Вип. 39. – К., 2004. – С. 182-191. 3. Брустінов В.В. Політико-адміністративна модернізація: загальне поняття, пріоритети для України // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2004. – №4. – С. 112-120. 4. Брустінов В.В. Модернізація інститутів влади як спосіб оптимізації політичної системи суспільства // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю. Київ, 28 травня 2004 р. – К.: Вид-во УАДУ, 2004. – С. 110-115. 5. Гаврилюк Л. Бельгійська економічна місія в Україну // Посередник, 1999.17.05. 6. Иванов И. Расширение Евросоюза: сценарий, проблемы, последствия // МЭиМО, 2000, №9. 7. Майко Л. Без іcтотних проривiв // Віче, 1999, № 6. 8. Курочкін Л. Італія і Україна - взаємний інтерес // Посередник ,1999.31.05. 9. Крупп Г. Якщо процес реформ триватиме // Політика і час, 1999, № 10. Олійник П. Швеція вважає Україну пріоритетним партнером // Урядовий кур'єр, 1999.16.03. 11. Поздняков Э., Ганжа С. Новые страны на пороге Европейского союза // МНИМО, 1999, № 3. 12. Секаров М. Торговельнi вiдносини України з країнами ЕС// Український промисловець, 2000, № 7. 13. Сiденко В.Р. Прорив в Європу // Політика і час, 1999, № 8. 14. Україна - Європейський Союз : зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва ; К., 1998.