Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Право»Історія держави та права»

Джерела та основні риси права держав Стародавнього Сходу

Карточка работы:9022
Цена:
Тема: Джерела та основні риси права держав Стародавнього Сходу
Предмет:Історія держави та права
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Національний Педагогічний Університет ім. Драгоманова (НПУ ім. Драгоманова)
Содержание:Вступ 3 1. Загальна характеристика держави і права країн Стародавнього Сходу 5 2. Джерела та загальні риси права Стародавнього Єгипту 10 3. Держава і право Стародавньої Індії 14 4. Право Стародавнього Вавилону 17 5. Праві особливості в державах Стародавнього Китаю 32 Висновки 36 Список використаної літератури 39
Курс:2
Реферат:
Язык:укр
Вступление: Сучасне людство неможливе без існування таких інститутів як держава і право. Адже вони на сьогоднішній день виступають гарантами соціального та економічного порядку існування, розвитку цілого суспільства. Важко переоцінити важливість виникнення таких надбань як держава і право. Спробуємо зробити короткий огляд, як це відбувалося. Держава є особливою політичною реальністю. Розкриваючи зміст поняття держави, слід підвести її під таке родове поняття, як політична організація. Якщо державу до середини XIX ст. можна визначати як політичну організацію панівного класу, то пізніша, й особливо сучасна, держава — це політична організація всього суспільства. Право — система норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних державою як регулятори суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечуються всіма заходами легального державного впливу аж до примусу. Метою курсової роботи є комплексне вивчення на основі узагальнення і критичного осмислення джерел права Стародавнього Сходу. Для досягнення мети курсової роботи передбачається вирішити такі основні задачі: - показати становлення держави і права в країнах Стародавнього Сходу; - визначити поняття правосвідомості в правових концепціях Стародавнього Сходу; - представити визначну роль правосвідомості по відношенню до права і держави; - визначитися щодо використання правової спадщини країн Сходу для розвитку концептуальних ідей про право і державу в сучасному світі. Об'єктом роботи є правова діяльність країн Стародавнього Сходу в сфері юриспруденції. Предметом курсової роботи виступає право і держава в концепціях правосвідомості країн Сходу, на початковому етапі розвитку. Методи дослідження. Формально-логічний (догматичний) метод застосовувався при розгляді понять права і держави, їх форм, як в стародавній юриспруденції, так і в концепції правосвідомості, що розглядається. Порівняльно-правовий метод одержав своє втілення в затвердженні необхідності збереження і використання правової спадщини країн Стародавнього Сходу в сучасних умовах. В процесі написання роботи використовувались методи системного аналізу, герменевтичний, аксіоматичний.
Объём работы:
25
Выводы:Сучасне людство неможливе без існування таких інститутів як держава і право. Адже вони на сьогоднішній день виступають гарантами соціального та економічного порядку існування, розвитку цілого суспільства. Важко переоцінити важливість виникнення таких надбань як держава і право. Право — система норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних державою як регулятори суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечуються всіма заходами легального державного впливу аж до примусу. У Стародавньому праві свобода трансформується в суб'єктивні права, яким відповідають обов'язки, що їх обмежують. Своїм загальним масштабом і рівною мірою право вимірює, «відміряє» і оформляє саме свободу в людських взаємовідносинах, свободу індивіда. Свобода невіддільна від справедливості і становить її підставу. Свобода завжди є обмеженою конкретними рамками (мірою), які не допускають антигромадських актів «користування свободою». Нерівність у свободі. Але не завжди, не за усіх історичних часів була рівність у свободі, єдина для усіх міра свободи. Приміром, кріпосне право закріплювало становище несвободи селянина. Віднімаючи свободу в селянина, воно віддавало свободу пану. Міра свободи кріпака і пана — різна. По суті, кріпосне право — це вираження через закон свободи поміщика. Всяке право містить у собі елемент свободи, міру свободи, дарма що ця свобода й може бути, односторонньою, має характер привілею однієї особи на шкоду іншій. У такому разі через право як систему норм, виданих державою, виражається воля панівного класу, свавілля панів і несвобода селян. Селяни віднесені не до суб'єктів, а до об'єктів права. До них не є застосовним принцип правової рівності. Таке право не може бути справедливим, тому що не виражає міру свободи, рівну для усіх. Найвище суспільне призначення права Стародавнього Сходу — забезпечувати у нормативному порядку свободу в суспільстві, підтверджувати справедливість, виключити сваволю і свавілля з життя суспільства. Неспроста ще римські юристи писали: jus est ars boni et aequi — право є мистецтво добра та справедливості. Із загальносоціальної точки зору право — це міра свободи і справедливості. з формальної точки зору право — це міра свободи та справедливості, яка фактично захищена в цьому суспільстві. Нормативність виявляє сенс і призначення права. Нормативністю права Стародавнього Сходу до суспільного життя вносяться істотні елементи єдності, рівності, принципової однаковості — право виступає як загальний масштаб, міра (регулятор) поведінки людей. За допомогою норм права регулює різні суспільні відносини, слугує знаряддям втілення в життя політики держави, засобом організації її різнобічної управлінської та іншої діяльності. У нормативності є одна істотна риса: право виражається в нормативних узагальненнях (загальні дозволяння, загальні заборони, загальні зобов'язання), які встановлюють межі досягнутої свободи, межі між свободою і несвободою на певному ступені суспільного процесу. Формальна визначеність права Стародавнього Сходу означає чіткість, однозначність, стислість формальних правових приписів, виражених у законах, указах, постановах тощо. Досягається це за допомогою правових понять, їх визначень, правил юридичної техніки. Саме тому суб'єкти права чітко знають межі правомірної і неправомірної поведінки, свої права, свободи, обов'язки, обсяг і вид відповідальності за вчинене правопорушення. Вираження норм у законах, інших нормативних актах, встановлення формальної рівності — це основна ознака формальної визначеності права. Системність права Стародавнього Сходу полягає в тому, що право — це не просто сукупність принципів і норм, а їх система, де всі елементи пов'язані та узгоджені. Системність вноситься до права законодавством. Лише системне, не суперечне право, яке виражає свою сутність через принципи, здатне виконати завдання, що постають перед ним. Сьогодні в Україні найважливіше і найнагальніше завдання — відновити і зміцнити системність права, оскільки неузгодженість нормативно-правових актів розірвала системоутворюючі зв'язки між юридичними нормами. Вольовий характер права Стародавнього Сходу, вираження в ньому суспільних, групових і індивідуальних інтересів означає, що в праві проявляється та втілюється воля, змістом якої є інтерес. Право акумулює суспільну, групову та індивідуальну волю громадян у їх гармонічному поєднанні, злагоді та компромісах. Воля пронизує діяльність людини, її цілеспрямовану поведінку в усіх, у тому числі й у правовій, сферах життя. Розуміння волі в праві виключає зведення права до знаряддя насильства держави, засобу придушення нею індивідуальної волі. Створюється ілюзія, що право виходить від держави. Насправді в ідеалі держава в особі своїх законодавчих органів «підносить до закону» суспільні, групові та індивідуальні інтереси, які відповідають принципам справедливості, свободи, демократії, рівності, гуманізму.
Вариант:нет
Литература:1. Авдиев В.И. История Древнего Востока. – М., 1970. 2. Беляевский В.А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический.- М.,1971. 3. Бачур Б. Історія держави і права зарубіжних країн. / Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова. — О. : Астропринт, 2005. — 72с. 4. Бостан Л., Бостан С. Історія держави і права зарубіжних країн. Держава і право епохи станово-кастового суспільства: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — 2. вид. — Запоріжжя : ТОВ РВА "Просвіта", 2003. — 360с. 5. Всесвітня історія” Іван Крип’якевич К., Либідь , 1995. - т.1. 6. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран: Учеб. пособие / Одесская национальная юридическая академия. — 5. изд. — Х. : Одиссей, 2005. Ч. 1 — 832с. 7. Захарченко П., Ковалевська О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". — К. : Університет "Україна", 2005. — 214с. 8. Кирпичов О., Антошкіна В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — Донецьк : ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2004. — 274с. 9. Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу: Підруч. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. — 2.вид., стер. — К. : Либідь, 2002. — 590с. 10. Ластовський В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник / Науково- навчальне об'єднання "Академкомплекс" / О.П. Коцюба (ред.). — К. : Дієз-продукт, 2004. — 144с. 11.Луговий О. Історія держави та права України і зарубіжних країн./ Ніжинський держ. педагогічний ун-т ім. Миколи Гоголя / Є.М. Страшко (відп. ред.). — Ніжин : НДПУ, 2001. — 32с. Ч. 1 — 32с. 12. Макарчук В. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб.. — К. : Атіка, 2001. — 592с. 13. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. - 656с. 14. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу: Підруч. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. — 2.вид., стер. — К. : Либідь, 2002. — 590с. 15. Хрестоматія історії держави і права зарубіжних країн. - К. - 1995.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (123)